Яків Федорович Головацький (17 жовтня 1814 - 1888 р).
Видатний український учений, етнограф, історик, літературознавець.
Працював під літературним псевдонімом ''Гаврило Русин''.
У 1831 р. після закінчення гімназії вступив на філософський факультет Львівського університету. Згодом навчався у Кошицькій академії, потім у Будапештському університеті.
Яків, закінчивши Львівську духовну семінарію, був висвячений на священика.
Разом із М. Шашкевичем та І. Вагилевичем утворив національно-патріотичний гурток галицької молоді, так звану ''Руську Трійцю''. У Будапешті зблизився з чеськими, словацькми та сербськими славістами, з допомогою яких у 1837 р. там було видано перший галицький альманах руською мовою ''Русалка Дністровая'' складений за участі Я. Головацького, інших діячів ''Руської Трійці'', що відіграв велику роль у галицькому літературному відродженні.
Разом з братом Іваном видав у Відні збірку Григорія Ількевича ''Галицькі приповітки і загадки'', став лауреатом Уваровської премії.
Під час революційних подій 1848 р. - виголосив промову на народному вічі в Чорткові. На цьому вічі його було обрано секретарем місцевої ''Руської Ради''.
У 1848 р. - учасник Собору руських учених у Львові.
У 1846 - 1867 рр. - перший в історії професор ''руської мови та словесности'' у Львівському університеті, перший завідувач кафедри руської словесности.
