Жартівливі пісні — численні за кількістю і розмаїті за тематикою — становлять значний розділ української народної пісенності, що здавна було відзначено фольклористами ще в середині минулого сторіччя. М. Закревський підкреслив, що в цих піснях бачимо «привілля для веселощів, іронії, дотепу українця, без яких він не може жити. Ця веселість тим привабливіша, що вона непідробна, природна, а дотепність, неначе іскра, часто з’являється несподівано і з блиском».
На відміну від ліричних пісень про кохання та родинне життя, які можуть виконуватися і в гурті й на самоті, жартівливі потребують аудиторії, бо розраховані на співучасть, на те, щоб дотеп, каламбур, жарт був почутий, розрадив і розвеселив слухачів. Жартівливі пісні часто виконуються як приспівки до танцю