Твір має чітку структуру плану, а також власні унікальні роздуми про загальне приначення людини у цьому житті. Фрагменти:
Усі роздуми М. О. Бердяєва починаються і закінчуються поняттям людина, адже вважається, що кожна людина є особистість, що основа її духовного буття і призначення людини полягає не в загальному, а в її індивідуальному. Особа має свій неповторний образ. Індивідуальне буття людини, вважає Микола Бердяєв, є первісним та визначальним. Особа, є істотою вільною ї рівноправною, найголовнішим і найприроднішим для неї є свобода. Абсолютна цінність людини за М. О. Бердяєвим, являється вічним духом, отже, всі люди однаково рівноцінні та рівноправні. Головне у людині – це її духовна свідомість, її ставлення до Бога. Цікавим є те, що будь-яке підкорення та необхідність вважаються рабством. Філософ негативно ставиться до будь-якої необхідності у житті людини взагалі. Він створив оригінальну концепцію божественного походження свободи та творчості як призначення людини, деякі ідеї котрої помітно виходять за межі традиційної релігійно-християнської філософії.
