Теоретико-методологічне розуміння поняття достовірності у різних царинах соціогуманітарного знання

У матеріалі (написаному в співавторстві з Тетяною Любивою) йдеться про тлумачення поняття «достовірність» у різних царинах наукового знання та суспільного життя, а також про можливі перетини цих тлумачень із розумінням достовірності в соціології. Незважаючи на досить часте вживання слова «достовірність» у повсякденному житті, а також на цілком «прозору» етимологію цього слова («достовірний» — достойний, тобто гідний віри), у науковій літературі поки немає усталеної дефініції терміна «достовірність». Наприклад, В. Шляпентох визначає достовірність як властивість, що характеризує ступінь адекватного відображення особливостей соціальних явищ та процесів, котрі вивчаються, тоді як В. Волович — як ступінь відповідності здобутого знання дійсності, О. Шмельов — як можливість і (або) бажання респондента повідомити інформацію, що цікавить дослідника. М. Ільїчов розглядає достовірність у співвідношенні з істиною, водночас підкреслюючи, що вони не тотожні одна одній. А згідно з Й. Елезом достовірність — це один зі способів існування істини «для нас», який віддзеркалює відповідність між істиною та доведенням її суб’єктом. Певні труднощі можуть виникати і з перекладом цього терміна. Англійський відповідник слова «достовірність» — це “trustworthiness”, який буквально означає «те, що варте довіри». Вживається також “credibility”, котрий можна перекласти ще й як «переконливість» або «правдоподібність». Крім того, існує низка інших понять, пов’язаних із достовірністю та близьких до неї за змістом, як-от “truthfulness” (правдивість, правильність), “verifiability” (перевірність, верифікованість), “consistency” (узгодженість), “certainty” (визначеність) та ін. У емпіричних соціологічних дослідженнях достовірність здебільшого пов’язується з валідністю та надійністю. І. Лінкольн та Е. Ґуба розробили набір критеріїв для оцінювання достовірності якісного дослідження, зіставних із валідністю та надійністю в кількісному дослідженні. Чинниками, що впливають на достовірність отримуваної соціологічної інформації, є, серед іншого, довіра між інтерв’юером і респондентом (А. Ірвін, П. Дрю та Р. Сейнсбері), а також обізнаність дослідника з соціальними, культурними та інституційними аспектами досліджуваних питань (В. Луб). Поданий матеріал не претендує на вичерпне висвітлення поняття достовірності; утім, вона може дати поштовх до обговорення цієї тематики. Як перший крок, можна запропонувати розглянути питання щодо розроблення статистичних показників, що давали би змогу кількісно оцінити достовірність результатів соціологічного дослідження.