Тематичний вечір "Крути: історія і сьогодення"

Опис документу:
В рамках національно-патріотичного виховання у бібліотеці щороку проходить захід пам"яті героїв Крут. Учні відвідують та приймають участь в заході, переглядають документальні фільми, виставки, віддають шану полеглими героям України.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тематичний вечір

Крути: історія і сьогодення.

Мета. Вшанувати пам'ять юнаків, які віддали своє життя за вільну, незалежну Україну. Виховувати почуття любові, відданості, патріотизму до рідної землі.

Оформлення. Святково прикрашене приміщення бібліотеки. На столі квіти, рушник та запалені свічки. Виставка книг, документів, журнальних та газетних матеріалів, проектор та екран для перегляду документальних фільмів.

Плакат: «Любіть Україну, як вірні сини,

Віддати життя їй готові,

Як юні сини, що життя віддали

Під Крутами всі, як герої».

Учень. Жертовний Хрест під Крутами стоїть,

Людською пам'яттю приречений стояти.

Холодний вітер з верховіть

Цілує хрест, як сина мати.

Це поле обробляв сівач,

Щоб колосилось буйне жито,

Тепер на нім трагедії печать,

Це поле рясно кровію полите.

Учениця. Тут України юнь свята

За Україну полягла в страшну годину,

Тут розпинали не Христа,

Тут вбили юну Україну.

Тут юних 300 полягло

За честь, за волю, Україну,

Щоб вільно, радісно жилось

На цій землі онуку й сину.

На грані двох тисячоліть

Чорніє Хрест у білім полі,

Тут вмита кров'ю наша Воля

Для нас усіх хрестом стоїть.

(Під Крутами. В. Криволап

Бібліотекар.

Третім Універсалом Центральної Ради (ЦР) від 7 листопада 1917 року проголошено утворення Української Народної Республіки (УНР) - самостійного політичного утворення в межах нової загальноросійської федерації. Уряд

В. Лєніна відмовлявся визнавати ЦР й вимагав передання усієї повноти влади Радам селянських, робітничих і сол –

датських дапутатів. ЦР зі свого боку також не визнавала легітимною совєтську владу в Росії, отож, -

відкидала вимоги совєтизації України.

4-5 грудня 1917р. В Харкові скликається 1 Всеукраїнський з' їзд Рад. Паралельно зі з' їздом уряд Совєтської Росії направив 4 грудня 1917р. ультиматум, підписаний В. Лєніним та Л. Троцьким, із вимогою до ЦР визнати владу рад в Україні, передати їм свої повноваження й саморозпуститися. У день закінчення з' їзду Совєтська Росія оголосила війну ЦР і 6 -7 грудня розпочала наступ на Харків.

8 грудня 1917р. совєтські війська захопили Харків і наступного дня зібрали з 'їзд Рад депутатів Криворізького та Донецького басейну, котрий 12 грудня проголосив утво-

рення Української Республіки Рад.

На початок війни совєтські збройні сили становили близько 60 тис. російських та до 100 тис. українських червоногвардійців. Одразу ж основні сили було кинуто на захоплення економічно важливих регіонів Криворіжжя та Півдня України. Повстання 26 грудня у Катеринославі, організоване місцевими більшовиками, допомогло захопити це місто совєтськими військами. Уже в січні більшовики захопили Олександрівськ (Запоріжжя) – 10 січня 1918р., 14 січня – Миколаїв, 17 січня – Одесу, 18 січня – Херсон.

6 січня 1918р. з наступу на Лозову та Бахмач почався наступ на Київ. Справжньою трагедією стало захоплення Полтави, де за особистим наказом М. Муравйова було знищено близько 10 тисяч мешканців. На Південно – Східному напрямку українським військам не вдалося стримати наступ військ Березіна та Знаменського і 10 січня 1918р. вони з' єдналися під Бахмачем.

Спільний наступ під загальним командуванням М. Муравйова почався у напрямку Ніжина. Одночасно в Києві, подібно до Катеринослава, почалося повстання більшовиків на заводі «Арсенал». Воно було придушене військами ЦР(22 січня 1918р.), але для цього ЦР змушена була зняти регулярні війська з фронту, що відкривало дорогу більшовикам на Київ.

(Лунає запис пісні у виконанні Павла Дворського).

Ой ви , Крути, ой ви, Крути, вільного народу - Балада про Крути

Муз. П. Дворського, сл .М. Бакая

То не чорне гайвороння над степом кружляє –

Дика орда Муравйова грізно наступає.

Щоб ворога зупинити, на станцію Крути

Відправились добровольці – молоді рекрути.

Приспів:

Славних хлопців - добровольців

зібралося триста,

А дорога, наче доля, - коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, заступіть собою,

Бо проллється кров юнача цілою рікою.

,

Бо така вже їхня доля, - коротка Зима снігом замітає, січуть скоростріли.

Щоб ворога зупинити, не вистачить сили.

Вже набої закінчились, а довкола поле,

Піднялися і в атаку кинулись соколи.

Приспів:

Славних хлопців – добровольців

піднялося триста,

А дорога, наче доля, - коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви , Крути, заступіть собою-

Пролилася кров юнача цілою рікою.

Не вернуться вже ніколи до рідної хати,

Не зустріне, не пригорне заплакана мати.

Постріляні, порубані, але не зборимі

Зосталися тут лежати сини України.

Бібліотекар.

Зранку 27 (за старим стилем 14) січня до станції Крути прибула наспіх сформована сотня отамана Омельченка зі 130-ма нашвидку навченими студентами університету св.Св. Володимира й Академії Св.Кирила та Мефодія. В бою з українського боку брало участь близько

2 -2,5 тис. осіб, реально ж воювали лише курінь курсантів і

студентська сотня – загалом 730 вояків. Цього ж дня війська полковника Муравйова почали наступ, відтіснивши курінь курсантів від Бахмача до основних українських сил під Ніжином. Основний бій відбувся неподалік від станції Крути того ж дня, близько опівдня. Студентський гарнізон охороняв найбезпечнішу для атаки більшовиків ділянку. В ході бою переважаючі сили Муравйова (до 5 тис.) відтіснили курсантів і студентів до станції, також прийшла звістка про перехід Шевченківського полку під Києвом на бік більшовиків, і командування (штаб сотника Тимченка)

вирішило відступати до Ніжина, аби з'єднатися з вірною ЦР частиною цього полку та перегрупуватися для оборони Києва. Близько 5 годин тривав бій – шалена атака озвірілих, п'яних матросів – червонофлотців, розлючених тим, що не могли зламати опір кількасот юнаків. Курсантська сотня змушена була оборонятися, відступаючи до Крут із-під Бахмача, і тому основний удар отримала студентська сотня, що мала відбивати наступ муравйовців і одночасно прикривати відступ курсантів. Сотника Омельченка було поранено, заміни йому не було, бо штаб з основними частинами вже відійшов до Ніжина. Студентська сотня мала відступати зі станції Крути першою. Але під час відступу одна чота (30 осіб) студентської сотні повернулася на станцію, розібрала залізничні колії, аби затримати наступ більшовиків.Розібрати колії їм удалося, але відразу ж зав'язався бій із муравйовцями й усіх українських студентів було вбито. Загальні втрати серед українських студентів, курсантів та гімназистів становили вбитими: 250 курсантів та гімназистів, 30 студентів і 10 старшин.

Надалі події розгорталися ще стрімкіше. За кілька днів більшовики почали штурм Києва, що фактично не оборонявся,- з 5 вірних ЦР полків залишилося 478 осіб. 4 дні тривав безжальний більшовицький обстріл міста з важких гармат. Муравйов особисто віддав наказ повністю зруйнувати будинок Голови ЦР М. Грушевського. Київ було захоплено в ніч на 9 лютого 1918р. Окрім руїн більшовики принесли з собою терор і пограбування. Муравйов доповідав В. Лєніну про тисячі розстріляних буржуазних націоналістів та 10- мільйонну контрибуцію з киян. За даними австрійської розвідки за три дні грабежу й репресій у Києві більшовики знищили 2576 старшин і близько 10 тис. мирного населення.

Чому українські війська програли бій під Крутами?

Учень.

По - перше, недостатня увага ЦР до внутрішньополітичних проблем спричинила втрату підтримки її політики серед широких верств населення, наростання економічної кризи і неспроможність урядом ЦР її подолати, що сприяло більшовизації Сходу та Півдня України. Прийняття універсалу про націоналізацію та перерозподіл землі у другій половині січня 1918р. виявилося запізним – уже в розпалі українсько – російської війни, коли більшовики контролювали більшість території України.

По – друге, небажання з моральних і принципових міркувань розпочати формування власних військових сил одразу після проголошення автономії України до вересня 1917р. призвело до неготовності оборонятися під ударами зовнішньої агресії.

По – третє, якщо на початок російсько-більшовицької агресії кількісно сили були приблизно рівні (по 160 тис. вояків), то відрізнялися якісно – російські й налаштовані ними українські червоногвардійські війська були разів учотири краще озброєні й мали більший запас зброї та амуніції. До того ж , вишкіл російських військ був теж набагато кращим – давався взнаки офіцерський склад колишньої Російської армії, що перейшов на службу до більшовиків, і ретельність у плануванні наступу на Україну- потужного, концентрованого, спільного удару на розпорошеній по усій території держави українські збройні формування.

По – четверте, вкрай негативно вплинуло й затягування ЦР процесу утворення власної держави, що давало змогу Росії без перешкод пропагувати свої гасла й ідеї, підриваючи тим самим авторитет і підтримку серед населення влади ЦР.

По - п'яте, зовнішня несприятлива ситуація, породжена багато в чому невдалою міжнародною політикою ЦР, коли держави Антанти, бажаючи повного розриву з Росією, як спадкоємницею Російської Імперії – їхнього боржника, не бажали визнавати право украї\нців на власну державність. Це підштовхнуло ЦР шукати допомоги в Німеччині – що без сумніву, ще більше погіршило стосунки з Антантою.

Крутівський бій, враховуючи обставини того часу, реального військового значення не мав, особливо зважаючи на відступ Січових Стрільців для придушення повстання на «Арсеналі». Але подвиг українських юнаків показав найвищий вияв національної гідності українських патріотів. Цей день, по праву, можна вважати Днем Національної Гідності, проявом сили й незборимості національного духу.

Демонструється док. Фільм «Герої України. Перша Незалежність»

Учениця.

Відвага. Гідність. Честь. Це те, що не продається. Це довели юні, безвусі юнаки .

Уже після очищення Києва від більшовицьких банд почалися розшуки останків полеглих під Крутами. Кілька десятків понівечених трупів було знайдено й перевезено до Києва. Два дні родичі й батьки розпізнавали своїх близьких у вагонах, що стояли на залізниці. Юначі тіла було понівечено й спотворено так, що рідні матері не могли впізнати своїх дітей. Одна мати знайшла свого сина лише по монограмі на вишиванці.

Загиблих героїв урочисто було поховано 19 березня 1918р. у братській могилі на Аскольдовому цвинтарі, що над Дніпром. І в тисячах сердець озивалися болем і гордістю слова, мовлені на похороні Михайлом Грушевським: «Стримайте ваші сльози! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і вона збереже про них вдячну пам'ять на віки вічні. Славна смерть за Україну».

Учень.

Стримаймо сьогодні наші сльози й схилімо свої голови перед світлою пам'яттю молодих лицарів, які далекого січневого ранку 1918р. собою заступили шлях на Київ. Во ім'я воскреслої сьогодні України.

На цю трагічну подію того 1918 року відгукнувся віршем молодий Павло Тичина.

Пам'яті тридцяти

На Аскольдовій могилі

Поховали їх –

Тридцять мучнів українців,

Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! –

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? –

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро – ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! –

Понад все вони любили

Свій коханий край.

Вмерла в Новім Заповіті

З славою святих,-

На Аскольдовій могилі

Поховали їх.

Бібліотекар. Більше 100 років тому 300 «мучнів українських» пішло в безсмертя. Юнаки-герої показали приклад мужності, відданості і незборимості духу. Герої не вмирають, вони живуть у пам'яті і справах наступних поколінь. Сьогодні у цій залі зібралися ті, кому не байдужа пам'ять про полеглих героїв Крут. Тож вшануймо їхню пам'ять хвилиною мовчання (Хвилина мовчання).

Любімо свою багатостраждальну матір-Україну. Сьогодні вона, як ніколи потребує нашої допомоги. Гуртуймося навколо національної ідеї, як гуртувалися навколо неї герої Крут. Будьте гідними ваших славетних ровесників, яких розстрілювали за те, що вони розмовляли українською мовою, за пісню українську, навіть за сорочку вишивану можна було кулю дістати. Гинула молодь України, її цвіт і надія. Скалічені юнаки перед лицем смерті не занепали духом. Учень сьомого класу гімназії Григорій Папський заспівав «Ще не вмерла Україна». Її підхопили засуджені на смерть, спів линув по всій Україні.

І знову ми втратили і продовжуємо втрачати найкращих патріотів України, згадуємо і вшановуємо Героїв Небесної Сотні, героїв, які і сьогодні захищають на сході нас із вами, які жертвують своїм життям заради прав людини і людської гідності, за європейські цінності і європейське майбутнє України.

(Звучить Державний гімн «Ще не вмерла Україна»).

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!