Тема заняття: Граматичні особливості, притаманні українським прізвищам. Їх походження.
Мета: Поглибити знання вихованців про походження і творення прізвищ; про значення окремих прізвищ; формувати навички самостійної роботи гуртківців; уміння узагальнювати, порівнювати; розвивати логічне мислення, пам'ять; виховувати почуття любові до рідної мови, повагу до інших людей.
Обладнання: карта України, фотоіллюстрації, тлумачний словник
Підготувала та провела Бойко Олена Миколаївна
ХІД ЗАНЯТТЯ :
Вчитель: Вітаю. Тема нашого заняття - Граматичні особливості, притаманні українським прізвищам. Їх походження.
-Імена, прізвища... Скільки їх у світі? Не злічити! Деякі прізвища дуже поширені, а є одиничні і дуже оригінальні
-Як же прийшли прізвища в нашу мову? Як вони змінювалися протягом свого існування?
Антропонім – власна назва: ім’я особове, ім’я по батькові, прізвище,
прізвисько, псевдонім.
Розділ ономастики, що вивчає антропоніми, називається антропонімікою.
-Від природи справжні українці вирізнялися хистом майстерно розповідати, вміли підмічати смішні сторони в інших і зображувати їх у жартівливому, але ні для кого не образливому тоні. Як зазначалося в одній з книг «Звичаї у запорожців дивні, вчинки хитрі, а мова й вигадки гострі й більше на насміх схожі». Цією рисою вдачі запорозьких козаків почасти пояснюються й ті дивацькі прізвиська, якими вони наділяли своїх новачків. Часто їх козакам давала громада.
Завдання:
- Діти, давайте спробуємо згадати якнайбільше козацьких прізвищ. Та пропоную кожному обрати собі прізвище сьогодні на заняття.
(Приклади прізвищ: Півторакожуха, Тягнирядно, Рябошапка, Рябокінь, Жовтобрюх, Непийпиво, Нетудихата, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст, Губишапка, Махиня(маленький на зріст), Малюта(здоровань), Святоша(шибеник), Доброволя(лінивий), Черепаха(вайлуватий), Палій(той, хто спалив курінь), Корж(схожий з перепічкою), Головатий, Чуб, Зуб, Носань, Сторчак, Слинько,Скупий, Солодкий, Нещадний, Орлик, Сивокінь, Смалений, Чобіт, Халява, Сірко, Жовтяниця.)
Молодці!
Вчитель: Прізвища взагалі виникли відносно недавно. Був час, коли людина мала тільки ім’я. Давайте заслухаємо повідомлення ваших товаришів
Розповіді учнів:
1. Марія :
- У Київській Русі відомі з літописів та інших пам’яток особи
мали тільки імена: Олег, Святослав, Добриня, Нестор,
– до яких для відрізнення додавали інколи назву по батькові:
Давид Ігорович, Давид Святославович. Хоча вже казали Ярослав Мудрий, Володимир Великий.
2. Софія :
-Прізвища були ще тоді зайві. Лише з XIII ст. зрідка зустрічаються додані до імен назви, що їх можна розглядати як прізвища. Та це, імовірніше, індивідуальні прізвиська, які ще не переходили на нащадків.
Уперше з’являються в українських пам’ятках ділової мови (грамотах XIV –
XV ст.) прізвища в сучасному розумінні: князь Іван Васильович Чорторийський, пан Іван Чорний, пан Волчко Рогатинський та ін. Характерно, що все це прізвища людей, які належали до тодішньої суспільної верхівки, прізвища князів, магнатів, власників великих земельних маєтків. Цілком зрозуміло, чому саме в них поруч з ім’ям і назвою по батькові з’явилося прізвище. Ці люди купували і продавали своїсела й інші маєтності, записували їх у спадок дітям, родичам, і ці юридичні діїпотребували оформлення відповідними документами. Самого тільки імені давньогочи нового власника було замало, треба було чітко відрізнити одного пана Івана чиПетра від інших панів Іванів, Петрів.У цей спосіб виникали (або перетворювалися з первісних індивідуальних прізвиськ) справжні родові спадкові прізвища.
3.Єгор:
Незабаром така ж необхідність викликала появу прізвищ міщан. Це були люди вільні, що займалися переважно якимось ремеслом або торгівлею. У містах вони були власниками будинків, належали до так званих цехів, платили державі податки від своїх верстатів чи крамниць. Усе це вимагало оформлення документами, у яких, крім імені, для відрізнення від інших міщан того ж імені треба було поставити й прізвище.
Вчитель:Протягом XVI – XVII ст. родові прізвища закріпилися серед більшості жителів українських міст. З тих козацьких часів походить багато українських прізвищ: Курінний, Гетьман, Куліш, Кошовий, Писар… Але є серед них і дуже дивні. А це тому, що козакам давали прізвиська за їхні якісь особливі якості.
Запорізькі прізвища виникали непередбачувано. Так, наприклад: той, хто спалив курінь – Палій, хто розкладав вогонь над водою – Паливода, той, хто варив кашу – Кашовар, якщо хтось із запорожців скотився з ворожого насипу, то отримував прізвище Балабуха або Корж. Ще когось прозвали Голкою чи Шилом, бо він мав неабиякий талант розвідника.
Однак називання могло відбуватися й іншим способом – від зворотного. Високого парубка прозивають жартома Маломужем, Чорнозуб міг мати білосніжну посмішку, Тихолаз, можливо, відзначався дуже прудкою ходою.
У якій країні ви ще почуєте: Майборода, Тягнирядно, Нетудихата, Гризидуб, Затуливітер, Завалипіч, Гуляйдень, Горбач, Малюта, Череп, Слизький..
Завдання:
Подумайте, якими рисами володіли козаки, які мали такі прізвиська: Перебийніс, Непийвода, Кривоніс, Крутовус…
Вчитель:
Матеріалом для творення українських прізвищ були чотири основні джерела:
а) імена;
б) назви місця проживання чи походження;
в) назви постійного заняття (професії);
г) індивідуальні ознаки (фізичні, психічні та інші властивості) першого носіяпрізвища.
І. Прізвища, утворені від імен, становлять серед українських та інших слов’янських (і не тільки слов’янських) прізвищ дуже помітну й кількіснозначну групу. Основою для творення українських
відіменних прізвищ стало понад двісті власних імен. Щоправда, не всі вони однаковою мірою були продуктивними для творення прізвищ.
Від імен, які серед українців рідко вживалися, виникло небагато прізвищ,
одне-два, наприклад від імені Антип – Антипенко, від імені Іван – Іваненко.
Більшість імен стала основою для творення 10 – 20 прізвищ.
Понад 20 прізвищ утворилося від імен: Андрій, Василь, Гаврило, Гарасим, Данило, Дем’ян, Ілля, Йосип, Клим, Лавро, Лука, Марія, Матвій, Микола, Олександр, Павло, Петро, Пилип, Прокіп, Роман, Сава, Тимофій, Хома, Юрій.
Більше півсотні прізвищ походить від таких імен, як Михайло, Семен, Степан,Федір, Яків.
Найпоширенішим, масовим було серед
українського народу ім’я Іван, чим пояснюється той факт, що від нього виникло до 130 прізвищ, як-ось:
Іванів, Іванків, Іванців, Івасів, Іваськів, Івашко.
Івашків, Івахів, Іванусів, Янів, Янків, Яськів, Іваницький, Івановський, Іванський і т.д.
Основами для творення україських прізвищ ставали найчастіше чоловічі імена. Рідше прізвище виникало від жіночого імені. . Між ними
найпродуктивнішою основою виявилось ім’я Марія.
Нащадки діставали прізвисько (згодом прізвище) від
імені матері тільки в окремих випадках, коли батько був невідомий або давно помер. Наприклад: Вірич, Горпинич, Гасюк, Маланчин,Одокієнко, Ольжич.
Завдання:Назвіть такі прізвища ваших знайомих.
Петренко, Дмитренко, Назаренко, Олексенко, Андрійчук, …
ІІ . Прізвища, утворені від назви місця проживання чи
походження
Друге основне джерело виникнення родових прізвищ – це
назва місцевості, де проживав або звідки походив
основоположник роду. Коли людина була не місцева, усіх
цікавило питання, звідки вона прибула, звідки походить.
Визначення типу «полтавець» або «поліщук» було достатньою
характеристикою, що відрізняла пришельця від місцевого населення. Це
визначення переходило на дітей і дальших нащадків, навіть якщо вони народилисявже на новому місці проживання; воно ставало їхнім прізвиськом, а згодом –родовим прізвищем. Турчин, Волошин, Волощенко, Волощук, Литвин, Литвиненко, Литвинчук, Русин, Москаленко, Лях, Ляшко, Ляшенко, Ляшчук. Прізвища походять від назв місцевості, де проживала людина – поля, лісу, лану, гаю, лугу, гори, річки, озера, саду: Польовий, Лісовий, Гайовий, Лановий, Горовий, Річковий, Садовий, Загребельний.
Приклад такого виду прізвищ є в нашій школі водія шкільного автобуса – Луговий
Завдання: водія шкільного автобуса – Луговий. А чи є приклади таких прізвищ серед ваших знайомих ?
І. Прізвища, утворені від назв професій, занять, ремесел: Кушнір Коваль, Шинкаренко і т. п. Деякі прізвища походять від жартівливих прізвиськ людей тієї чи іншої професії, ремесла.
Просторічними прізвиськами, які перетворилися в прізвища теслярів були Дубогризенко, Корощупенко, мельників – Мукосієнко, Жорноклевенко, шевців – Тягнишкіра, різників – Козоріз, Козолуп, склярів – Шклобій, кушнірів – Кошкодав. Народні назви співаків і музик спричинили появу прізвищ Кобзар, Скрипник, Цимбалюк.
Із введенням християнства виникають прізвища, що вказують на посади, чини, титули церковної ієрархії: Владика, Гумен, Паламар, Пономаренко, Чернець, Кадигріб, Попик, Дяк, Дяченко та ін.
Урядовці також залишили свій слід в прізвищах: Війт, Войтенко, Писар,
Приклад такого виду прізвищ є і серед наших гуртківців – Гончарюк
Завдання : Назвіть такі прізвища ваших знайомих.
Мельник, Дудник, Сердюк, Бондаренко
ІІ. Прізвища, що називають індивідуальні ознаки (фізичні, психічні та інші властивості) першого носія прізвища.
Вони могли вказувати на якусь рису зовнішності або вдачі першого носія прізвиська: Білоус, Дзюба, Мовчан, Білоножко. Певну ваду мовлення відбивала значна частина прізвиськ типу Цокало, Шокало, Гакало. До цього ряду належать такі прізвища: Буркун, Варава, Туркало, Гримич, Балаклій, Форкун, Дринда, Щебетій, Перебендя тощо. Спочатку виникали прізвиська, а згодом – прізвища. Прізвище Талалай виникло з приповідки баба талалайка.
Приклад такого виду прізвищ є і серед наших гуртківців – Криворучко
Завдання: Назвіть такі прізвища ваших знайомих.
Гордійчук, Малюк, Дубина
Могли бути й інші джерела творення прізвищ (іноді спочатку прізвиськ), та вони відігравали значно меншу роль у процесі творення особових назв.
Однією з найдавніших в Європі була числова система назв. Звідси прізвища Первак, П’ятак, які вказували на порядок народження.
Приклад такого виду прізвищ є в нашій школі - Третяк
Прізвища Із назв слов'янських богів походять прізвища Перун, Лелич, Родович, Волос, Живан.
Анімальними (від англійського слова animal – тварина) назвемо прізвища давнього походження, повязані з тваринами- тотемами та тваринами взагалі: Тур, Ведмідь, Вовк, Віл, Лисиця, Бик, Заєць, Соловей, Кріль, Котик, Орел, Горобець, Щупак, Бубир та похiдні від них. Прізвища Тур, Вовк, Ведмідь є найстаршими з цієї групи.
Прізвища, що походять від назв хатніх предметів та назв наїдків: Сковорода, Макітра, Макогон, Борщ, Бульба, Бараболя, Сало, Марципан.
Більше 70 прізвищ походить від слова бог: Божич, Богачик, Божа, Богун, Богуцький, Божик, Богонос, Богомаз, Божар, Молибога та ін.
Завдання : Назвіть такі прізвища ваших знайомих.
Вчитель. А чи відомо вам, що від прізвища може походити назва населеного пункту? І що такі прізвища є у нашому селищі?
Завдання: зараз я буду називати населені пукти в Україні, а ваше завдання назвати відповідне прізвище односельця:
Маньківка – ( Манько)
Чорнобаївка – (Чорнобай)
Бабичівка – (Бабич)
Вчитель. Найпоширеніші прізвища в Україні – Мельник, Шевченко, Бойко.
Прізвище Бойко поширене і в нашому селищі і у нашій школі (керівник гуртка та двоє гуртківців)
Але, бачимо, що більшість сучасних прізвищ умовні, вони не відображають ні роду занять конкретної людини, ні її характеру, зовнішності, поведінки.
Справедливо говорять у народі, що не прізвище красить людину, а людина може зганьбити чи прославити своє прізвище.
Вчитель : наше заняття добігло кінця.
Завдання додому – промоніторити свій родовід та з’ясувати, а чи зустрічалися у ваших сім’ях цікаві прізвища.
Література
Вікторіна О.М. Антропонімія сучасної української мови. Лекція. Тема 1. « Історія виникнення українських прізвищ».
Етимологічний словник української мови [Текст]: у 7-ми т. / упоряд.: Р. В. Болдирєв; гол. ред.: О. С. Мельничук; АН Української РСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – К.: Наукова думка, 1982 – 2006. – (Словники України). – Т. 1: А – Г. – 1982. – 631 с.; Т. 2: Д – Копці. – 1985. – 570 с.; Т. 3: Кора – М. – 1989.– 549 с.; Т. 5: Р – Т. – 2006. – 703 .
Єфименко Ірина. Дещо про походження сучасних українських прізвищ [Текст] / Ірина Єфименко // Дивослово. – 2002. – № 11. – С.18- 19
Савченко Любов. Наша вдача – у наших прізвищах [Текст] / Любов Савченко // Я вивчаю українську. – 2012. – № 2. – С. 2-3.
Сокол Ігор. Про що розповідають прізвища / Ігор Сокол // Дивослово. – 2003. – № 3. – С. 32-34.
Чучка Павло. Глобальні, національні та регіональні ознаки прізвищ українців [Текст] / Павло Чучка // Дивослово. – 2003. – № 10. – С. 23-25.
