Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Тема уроку: «Воєнно-політичні події 1654-1657рр.»

Історія України

Для кого: 8 Клас

26.02.2020

408

26

0

Опис документу:
Мета уроку : охарактеризувати хід воєнно-політичних подій 1654-1657 рр.; з'ясувати умови Віленського перемир'я; пояснити причини зміни зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького; характеризувати дії українського війська в Польщі в 1657 р.; давати оцінку постаті Б. Хмельницького як особистості, політику й полководцю; удосконалювати навички роботи учнів з історичною картою (атласом); виховувати свідоме ставлення до подій історичного минулого Батьківщини.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Тема уроку:

«Воєнно-політичні події 1654-1657рр.»

Мета уроку : охарактеризувати хід воєнно-політичних подій 1654-1657 рр.; з'ясувати умови Віленського перемир'я; пояснити причини зміни зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького; характеризувати дії українського війська в Польщі в 1657 р.; давати оцінку постаті Б. Хмельницького як особистості, політику й полководцю; удосконалювати навички роботи учнів з історичною картою (атласом); виховувати свідоме ставлення до подій історичного минулого Батьківщини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичних пам’яток.

Основні поняття й терміни: Віленське перемир’я,Рандотський договір.

Обладнання: карта «Національно-визвольна війна українського народу», атласи, контурні карти, підручник, зображення історичних пам’яток.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Гра: «Упізнай подію».

Зачитуються уривки з документів, а учні повинні вгадати, про яку з подій Національно-визвольної війни йдеться. Яка команда швидше дасть відповідь, та й отримає бали. За кожну правильну відповідь нараховується один бал. Додаткові два бали команда отримує, якщо визначить значення цієї події.

«Сам Хмельницький з Тугай-беєм і усім кінним військом перетнув в іншому місці річку… й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лічиш на кілька трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах).

«Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибралися. І … подерлася на круту гору, однак ніяк не могли на неї зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути». (Битва під Корсунем).

«Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши на користь і в нагороду Хмельницькому» (Битва під Пилявцями).

«Два тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки притсупали то з того, то з другого боку… Пожежа розкинулась геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького». (Облога Львова).

«Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із тисячею вершників виїзджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста… Весь день народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його». (В’їзд Хмельницького до Києва).

«Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці… Самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко». (Битва під Батогом).

Гетьман із старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її не оддасть на поталу». (Переяславська рада).

Проблемні питання.

Чи був україно-московський договір 1654 р. неминучим і єдино можливим у тих історичних умовах?

В чому, на вашу думку, права України були обмежені?

III.Вивчення нового матеріалу.

План уроку.

1.Воєнні дії в 1654-1655 р.

2.Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького.

3.Дії українського війська в Польщі 1657 р.

4.Б. Хмельницький – людина, політик і полководець.

Розповідь вчителя.

На початку грудня 1654 р. в Україну вторглася і приєдналася до польської армії 20-тисячна татарська орда на чолі з ханом Менглі-Гіреєм. Болісно переживаючи спустошення поляками й татарами Поділля, Хмельницький очікував прибуття московських військ. 13 січня 1655 р. до нього приєдналися 10—12 тис. вояків війська воєводи Василя Шереметьєва. Гетьман поспішив із 40—42-тисячною україно-московською армією під Умань.

У лютому 1654 р. 20-тисячне польське військо вторглося на Поділля і Брацлавщину. Так, місто Немирів було взяте в облогу, але ніхто з мешканців у полон не здався, і воно було знищене поляками. Проте, дійшовши до Брацлава й Умані, через опір населення і протидію козацьких військ полковників В. Томиленка та І. Богуна, поляки були змушені відступити.

Битва на лютому морозі тривала цілу ніч. Солдати коронного війська під командуванням коронного обозного Стефана Чарнецького прорвалися до московського табору і в рукопашному бою захопили там 20 гармат і 300 бочок пороху. Московські стрільці стали кидати зброю та хоругви і здаватися, однак були відбиті козаками. У неділю козаки запропонували переговори і домовилися з татарами про нейтралітет. У вирішальний момент Богун з козацькими загонами непомітно вийшов з Умані і вдарив в тил польсько-шляхетського війська. Татари, переконавшись у безрезультатності облоги табору, спішно залишили поле битви й почали грабувати українські села. 22 січня весь табір, не порушуючи замкнутості своїх рядів, пробився через ворожі застави до Охматова і після впертої битви визволив загін Пушкаря, що перебував у фортеці.(позначити на к.карті)

Обидві сторони втратили убитими по 15 тисяч вояків, зокрема у московській армії загинуло 9 тисяч. Виснажені супротивники до весни припинили бойові дії. Весь край був геть сплюндрований військами.

Метод «Кубування»

Учитель пропонує учням подану схему для аналізу. Розглядаючи її, вони повинні послідовно виконати шість розумових операцій: описати → засоціювати → порівняти → проаналізувати → застосувати → знайти аргументи “за” і “проти”.

Завдання.

Як ви вважаєте, чому Росія та Польща пішли на підписання Віленського перемир’я?

На яких умовах воно було підписане?

Як за цим договором визначалася доля Української держави?

Поміркуйте, чи було Віленське перемир’я порушенням українсько-російського договору 1654 р. Чому ви так думаєте?

Вчитель. Відверте нехтування московською стороною інтересами Гетьманщини обурило гетьмана і старшину. В укладенні Віленського перемир’я вони вбачали порушення «Березневих статей» 1654 р. Хмельницький активізував зусилля з укладення воєннополітичного союзу зі Швецією та Трансільванією, спрямованого проти Речі Посполитої і Кримського ханства.

У грудні 1656 р. в угорському місті Рандоті було підписано договір про союз між Швецією і Трансільванією. Розподіл території Речі Посполитої за його умовами передбачав перехід західноукраїнських земель до Трансільванії. Рандотський договір засвідчив, що трансільванський князь і шведський король, потребуючи допомоги Гетьманщини, водночас не хотіли її зміцнення за рахунок приєднання Західної України.

Поняття:

Раднотський договір 1656 року — угода між Військом Запорізьким, Швецією, Трансільванією, Бранденбургом та литовським князем Богуславом Радзивіллом про військовий союз для боротьби з Річчю Посполитою.

Дії українського війська в Польщі 1657р. Наприкінці грудня 1656 р. Хмельницький без відома московського уряду вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князяДьєрдя ІІ Ракоці. Гетьман вислав йому на допомогу козацьке військо на чолі з наказним гетьманом Антоном Ждановичем, а згодом ще кілька полків під проводом І. Богуна. Загальна кількість українського війська сягала 18—20 тис. осіб. Швидким маршем пройшовши Галичину, до трансільванського князя під Перемишлем приєдналося козацьке військо. Союзники взяли Краків і рушили на з’єднання з армією шведського короля. Після об’єднання за наполяганням Карла Х Густава було вирішено завдати рішучого удару полякам. Союзники перейшли Віслу, захопили Замостя, Люблін і рушили на Варшаву. 9 червня місто було здобуто.Однак у середині червня становище союзників погіршилося. У Польщі розгортався широкий визвольний рух. Після нападу на Швецію Данії Карл Х змушений був залишити Польщу. Польські війська вторглися до Трансільванії, а до Польщі як союзник прибув із великою ордою кримський хан. Охоплений панікою Дьєрдь ІІ Ракоці розпочав переговори з польським командуванням і капітулював.

До козаків Ждановича в цей час прибув московський посланець і попередив, що вони воюють без угоди царя. До того ж серед них поширювалися чутки, що Хмельницький важко хворий і доживає останні дні. Жданович, ураховуючи настрої козаків, наказав повертатися додому. Поразка україно-трансільванського походу до Польщі стала важким ударом для хворого гетьмана

27 липня 1657 р. в Чигирині помер Б. Хмельницький.

Завдання.1: Прочитати оцінки істориків щодо особистості Б.Хмельницького та його діяльності, зробити свій вибір .

Пантелеймон Куліш писав, що він «наш цвітучий край обернув у пустелю, засипану попелом і засіяну кістками наших предків. Він надовго зупинив успіхи культури в нашій північній Слов’янщині».

Микола Костомаров вважав, що Хмельницький пішов «кривим шляхом, став зрадником і кривоприсяжником».

Володимир Антонович зазначав, що «він зробив на користь України усе, що в умовах часу й культури може зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, з крайнім напруженням духовних та інтелектуальних сил».

Михайло Грушевський писав, що «як провідник, двигун і насильник мас він показав себе дуже яскраво, але політиком був невеликим. І поскільки керував політикою козацької держави, виходила вона не дуже мудро».

Завдання.2:

Розглянути і обговорити репродукцію картини художника Т. Шевченка

«Смерть Б. Хмельницького» (підр. стор. 145).

Поховали гетьмана в рідному хуторі Суботові в Іллінській церкві, яку він побудував.

На портреті Б. Хмельницького, що був виставлений над його похованням, був напис: «Сей образъ начертанъ козацького Героя,

Подібно Грекам тімъ, отъ коихъ пала Троя!

Помпей і Цесарь, что были у Римі,

У Руссовъ значилъ то Хмельницькій ділами своїми;

«Польшу он низложил Козацкими полками,

Татар і Турков устрашимъ тіми же войсками;

Наказавъ варварство, пресекъ віроломство,

Вічно не забудетъ того Польскеє потомство,

Унію онъ опровергъ, благочастие возставилъ

Ревность въ томъ свою въ роді й родії, прославилъ;

Непобідимъ во браніхъ, благой восприялъ конецъ,

Из сына в отечестві достойнійший ему

Явился отець!»

( Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. – Харків; ВГ «Основа», 2004. – с. 126).

«Але кілька років пізніше, коли польське військо йшло через Україну, польський воєвода Чарнецький казав на злість викопати Богдана з могили, спалити його кости й попіл розвіяти – за те, що він Україну від Польщі відірвав. Польщі то нічого не помогло, а Хмельницькому не пошкодило». (М. С. Грушевський. Історія України. Київ, «Освіта», 1992. – стор. 135).

Богдан Хмельницький небезпідставно вважається однією з найвизначніших постатей української історії. Попри всі прорахунки і помилки, допущені гетьманом у ті складні часи, коли йому судилося жити, значення його діяльності важко переоцінити. Він був єдиним у вітчизняній історії національним лідером, який зміг підняти весь народ на боротьбу за незалежність.

.IV. Узагальнення та систематизація знань

Метод «Побудова повідомлень за алгоритмом»

Учитель подає учням алгоритми, за якими ті готують усне повідомлення за темою уроку: "Воєнно-політичні події 1654-1657рр." - «причина → подія → наслідок», «навіщо? → хто? → що? → коли?».

Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Історичне значення визвольної війни середини ХУІІ ст., полягає в тому, що в цей період завершився процес формування української національної самосвідомості, була утворена Українська держава.

V Домашнє завдання.

Опрацювати текст підручника. § 21

Завершити позначення на контурній карті.

Додаток.

Енциклопедична сторінка за темою «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Відродження Української держави»

22 січня 1648 р. — Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

5—6 травня 1648 р. — Битва на Жовтих Водах

16 травня 1648 р. — Битва під Корсунем

11—13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями

Червень-серпень 1649 р. — Облога Збаража

5—6 серпня 1649 р. — Битва під Зборовом

8 серпня 1649 р. — Укладання Зборівського договору

18—30 червня 1651 р. — битва під Берестечком

18 вересня 1651 р. — Укладання Білоцерківського договору

22—23 травня 1652 р. — Битва під Батогом

11 жовтня — 5 грудня 1653 р. — Жванецька облога

8 січня 1654 р. — Переяславська рада

27 березня 1654 р. — Укладання україно-московської міждержавної угоди (Березневі статті)

19—21 січня 1655 р. — Битва під Охматовим

24 жовтня 1656 р. — Підписання Московською державою і Річчю Посполитою Віленського перемир’я

27 липня 1657 р. — Смерть Богдана Хмельницького

https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмельниччина

Історія України : підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів / О. В. Гісем, О. О.

Мартинюк. — Х. : Вид-во «Ранок», 2016.

Сергійчук Н.І. Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних

відносинах XVIсередини XVII ст. – К., 1991.

Хрестоматія з історії Української РСР. – К., 1987. https://uk.wikipedia.org/wiki/Хмельниччина

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.