За таких умов ознак оборонної архітектури набували навіть церковні споруди. Майже в усіх містах і містечках зводили фортеці, які називали замками. Більшість українських замків були дерев’яними, зокрема й Київський. Їх оточували земляними валами, всередині яких були дерев’яні зруби. Поверх валу будували зрубні стіни. Замки мали високі вежі з бійницями в декілька ярусів. Перед валом викопували глибокий рів. Якщо дозволяли природні умови, то його заповнювали водою.