Тема. Становлення Середньовічної Європи.

Опис документу:
Основні терміни і поняття: варвари, Велике переселення народів, варварські королівства, король, граф, звичаєве право, Салічна правда, алод, майордом, бенефіцій, рицарство, Меровінги, Каролінги, Каролінгське відродження, Верденський договір. Основні дати і події: IV—VII ст.— Велике переселення народів; V ст.— утворення варварських королівств; 732 р.— битва при Пуатьє; 742—814 рр.— правління Карла Великого; 843 р.— Верденський поділ Франкської імперії.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Всесвітня історія. 7 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка

Розділ І. Перші середньовічні держави

УРОК № 3

Тема. Становлення Середньовічної Європи.

Мета: ознайомити учнів із відмінностями між варварським і римським світами; пояснити, на якій спадщині відбувалося становлення Середньовічної Європи; розповісти, як утворилася і чому розпалася Франкська імперія; визначити роль Карла Великого у становленні Середньовічної Європи; пояснити зміст термінів і понять «варвари», «Велике переселення народів», «варварські королівства», «король», «граф», «звичаєве право», «Салічна правда», «алод», «майордом», «бенефіцій», «рицарство», «Меровінги», «Каролінги», «Каролінгське відродження», «Верденський договір»; формувати вміння визначати причинно-наслідкові зв'язки між окремими подіями; виховні завдання уроку реалізувати на підставі аналізу ролі окремої людини в історії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карти «Велике переселення народів. Загибель Західної Римської імперії», «Європа в VI ст.», «Франкське королівство. Імперія Карла Великого».

Основні терміни і поняття: варвари, Велике переселення народів, варварські королівства, король, граф, звичаєве право, Салічна правда, алод, майордом, бенефіцій, рицарство, Меровінги, Каролінги, Каролінгське відродження, Верденський договір.

Основні дати і події: IV—VII ст.— Велике переселення народів; V ст.— утворення варварських королівств; 732 р.— битва при Пуатьє; 742—814 рр.— правління Карла Великого; 843 р.— Верденський поділ Франкської імперії.

Структура уроку

I. Організація навчальної діяльності

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

1. Римський і варварський світи в середині І тисячоліття.

2. Варварські королівства.

3. Франкська держава Меровінгів.

4. Каролінги. Франкська імперія.

5. Загибель імперії Карла Великого. Утворення держав Середньовічної Свропи.

IV. Закріплення нових знань

V. Підсумки уроку

VI. Домашнє завдання

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель інформує учнів про початок розгляду розділу «Перші середньовічні держави», тривалість вивчення, форми й терміни проведення уроку узагальнення й тематичного контролю. Після цього повідомляє тему й основні завдання уроку.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Якими були особливості життя племен варварів — сусідів Римської імперії?

2. Спираючись на карту, розкажіть, як розгорталося Велике переселення народів.

3. Коли і як відбувався поділ Римської імперії?

4. Що ви знаєте про перше падіння Риму?

5. Із якими подіями пов’язане виникнення слова «вандалізм»?

6. Коли і як загинула Західна Римська імперія?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Дидактична гра «Чиста дошка»

(Дидактична гра «Чиста дошка» сприятиме активізації роботи учнів під час розгляду нового матеріалу.)

Правила гри. Учитель записує на дошці пронумеровані запитання за матеріалом нової теми. Вони можуть бути звичайної форми або мати вигляд схеми, малюнка, фрагмента картини тощо. Учитель попереджає учнів, що його розповідь буде містити відповіді на ці запитання. Періодично він буде запитувати учнів, чи готові вони відповісти на яке-небудь із наведених запитань. Якщо учнів відповіли правильно, то воно стирається з дошки. Завдання гри полягає в тому, щоб наприкінці уроку дошка була чистою.

Гру можна організувати у формі змагання команд: переможцем буде той ряд, який відповість на більшу кількість запитань. Іншим варіантом її проведення можуть бути письмові відповіді учнів у зошитах. Під час закріплення нового матеріалу вчитель визначає, хто з учнів відповів на більшу кількість запитань, і відповідає на ті, які залишилися без відповідей.

1. Римський і варварський світи в середині І тисячоліття

Розповідь учителя

Народженню Середньовічної Європи передували занепад Римської імперії (із III ст.), Велике переселення народів (IV—VII ст.), розселення варварів на території Західної Римської імперії та утворення ними варварських королівств. Біля витоків Середньовічної Європи стояли два протилежні й несхожі світи: античний (греко-римський), що від початку нашої ери активно християнізувався, і варварський.

Складний і важкий шлях поєднання цих світів тривав декілька століть (із V до IX ст.).

На середину І тис. Римська імперія являла собою лише слабку тінь колишньої могутності. Через кризу і занепад, які розпочалися в III ст., держава нездатна була витримати навалу варварів. Припинення завойовницьких війн спричинило скорочення кількості рабів, що негативно позначилося на стані сільського господарства та ремесла. Щоб якось компенсувати нестачу робочих рук, рабів та вільних селян стали перетворювати на колонів.

Попри занепад Римська імперія ще зберігала свою привабливість для завойовників: великі міста, багаті маєтки, доглянуті поля, виноградники, сади, «вічні» римські дороги тощо.

Так сталося, що варварами в сприйнятті римлян стали, у першу чергу, народи, які жили на просторах Європи: кельти, германці, слов’яни. Найбільший вплив на подальшу долю Західної Римської імперії справили германці.

Робота з термінами і поняттями

Велике переселення народів — переміщення в IV—VII ст. германських, слов'янських, сарматських та інших племен на території Римської імперії.

Варвари — зневажлива назва всіх іноземців, які не мали грецького і римського виховання, не були причетними до їхньої культури, не знали їхньої мови.

Робота з документом

ПРОПОВІДНИК САЛЬВІАН ПРО ВТЕЧУ РИМЛЯН ДО ВАРВАРІВ (V СТ.)

Бідні, знедолені вдови стогнуть, сироти без покровительства, багато з них навіть знатного походження і освічені, тікають до варварів. Щоб не загинути під вагою державного тягаря, вони йдуть шукати у варварів римської людяності, бо не можуть більше терпіти варварської жорстокості римлян.

Запитання до документа

1) Про що розповідає цей документ?

2) Чим була зумовлена втеча римського населення до варварів?

Перевалена частина германських племен у І—IV ст. розселилися в прикордонних з імперією областях. Германці вирощували жито, ячмінь, пшеницю, овес, розводили худобу, полювали та збирали по лісах і болотах ягоди, гриби тощо. Із болотних руд германці отримували залізо, із якого виготовляли знаряддя праці та зброю.

Сім’ї германців були великими. Під одним дахом жили декілька десятків найближчих родичів. Кілька сімей утворювали рід. Із родів складалися племена, які в III—IV ст. почали об’єднуватися в могутні племінні союзи.

СИСТЕМА ВЛАДИ У ВАРВАРСЬКИХ ПЛЕМЕН

Рим після декількох невдалих спроб підкорити світ варварів відгородився від нього лімесом — укріпленою лінією на кордонах, що складалася з ровів, башт, воєнних таборів. Однак кордон не роз’єднав два світи, а скоріше поєднав їх. У прикордонних містах процвітала торгівля, усе більше германців ішли служити до римського війська, германська знать переймала спосіб життя й звичаї римлян, відправляла своїх дітей навчатися античної мудрості.

Проте в IV ст. розпочалися події, про які сучасник писав так: «Гуни накинулися на аланів, алани — на готів, готи, що були вигнані зі своєї батьківщини, відібрали в нас Іллірію. І це ще не кінець...» Світ варварів прийшов у рух, який дістав назву Велике переселення народів (IV—VII ст.). У Західну Римську імперію рушила сила-силенна варварів, зупинити яку було неможливо. Наслідком Великого переселення народів стало падіння Риму (410 р.), розорення його вандалами (455 р.), загибель Західної Римської імперії (476 р.) і створення варварських королівств.

2. Варварські королівства

Розповідь учителя

Першу варварську державу на території Західної Римської імперії — Тулузьке королівство — утворили вестготи в 418 р. за згодою імператора Гонорія. Королівство фактично було самостійним, а його столицею стало місто Тулуза.

Приблизно в той самий час у Північній Африці виникло Вандальське королівство зі столицею на місці давнього Карфагена.

У басейні річки Рони в середині V ст. виникло Бургундське королівство зі столицею в Ліоні. Невелике за розмірами, воно мало значний вплив на життя Західної Римської імперії.

Після усунення від влади римського імператора Ромула Августула виникло королівство Одоакра зі столицею в Равенні. Однак проти нового правителя змовилися імператор Східної Римської імперії Зенон і молодий вождь остготів Теодоріх. У результаті цього останній у 493 р. вдерся до Італії і, убивши Одоакра, проголосив себе «королем готів та італіків». Держава Теодоріха була найбільшим із королівств, заснованих германцями на території Римської імперії. Проте після смерті імператора його держава припинила своє існування.

Від середини V ст. розпочалося масове вторгнення на територію колишньої римської провінції Британія північно-західних германських племен саксів, англів і ютів. У результаті англосаксонського завоювання на землях Британії утворилися сім королівств. Згодом завойована ними країна стала називатися Англією. У цей самий час у Північній Галлії виникало Франкське королівство. Усі варварські королівства існували недовго: одні розпадалися, інші були завойовані. Лише Франкське королівство тривалий час зберігало свою могутність. Саме воно відіграло важливу роль у подальшому розвитку Європи.

Робота з термінами і поняттями

Варварське королівство — держави, створені варварськими народами на території Західної Римської імперії в V ст.

3. Франкська держава Меровінгів

Колективна робота учнів з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал параграфа й визначте особливості Франкської держави Меровінгів.

(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.)

Додаткова інформація

ФРАНКСЬКА ДЕРЖАВА МЕРОВІНГІВ

Назву «франки» (перекладається як «вільні», «відважні») почали використовувати від середини III ст. щодо германських племен, які лейли в нижній та середній течіях Рейну. У V ст. франки захопили Північно-Східну Галлію. Одним із найвідоміших вождів франків у той час був Меровей. Саме він започаткував першу королівську династію франків — Меровінгів. Найславетнішим представником цієї династії став онук Меровея — король Хлодвіг (481—511).

У 486 р. Хлодвіг уклав союз із вождями інших племен і вирушив у римські володіння. Поблизу міста Суасон у вирішальній битві франки розбили римські війська і завоювали Північну Галлію, де утворилося Франкське королівство.

Після завоювання Галлії Хлодвіг знищив більшість вождів, із якими разом воював проти римлян, і став королем — єдиним правителем держави.

Усі питання Хлодвіг вирішував самостійно або радився з довіреними особами. У розпорядженні короля була постійна військова дружина, на утримання якої, за римським звичаєм, почали збирати податки. Для збору податків і підтримання порядку в державі Хлодвіг із близьких йому людей призначав правителів — графів. Найвищим суддею у Франкському королівстві був сам король.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ФРАНКАМИ ЗА ХЛОДВІГА

Жителі завойованої франками Північної Галлії були християнами. Для того щоб посилити владу й авторитет серед них, Хлодвіг разом із дружиною в 496 р. прийняв християнство за західноримським зразком. Завдяки цьому Хлодвіг і його наступники здобули підтримку з боку християнського духівництва, що полегшило подальше підкорення Південної Галлії, а також сприяло зміцненню авторитету королівської влади серед франків.

До завоювання Галлії у франків не було писаних законів, а існували лише звичаї, які в усній формі передавалися від покоління до покоління. Такі правила поведінки називають звичаєвим правом. Запис законів франків, зроблений за Хлодвіга, є однією з найвизначніших пам’яток звичаєвого права у Європі. Він дістав назву «Салічна правда» (за назвою франкського племені, із якого походив Хлодвіг,— салічні франки) і став першим збірником писаних законів у франків. Наказавши записати давні закони, Хлодвіг тим самим прагнув підкреслити, що король судив за давніми звичаями свого народу.

Після смерті Хлодвіга Франкське королівство було поділене між чотирма його синами, які продовжили завоювання батька. Водночас брати намагалися знищити один одного й загарбати чужі землі.

Наприкінці VI ст. відбулися важливі зміни в системі землеволодіння франків. Земельні ділянки, отримані франками після завоювання Галлії, стали їхньою приватною власністю — алодом, який можна було вільно продати або заповісти. Поява приватної власності на землю свідчила про розпад давніх родових традицій і формування основи нового суспільства.

У другій половині VII ст. Франкське королівство остаточно занепало. Сучасники назвали цю добу «часом лінивих королів». Королі з династії Меровінгів лишалися при владі, але насправді всі справи вирішували королівські управителі — майордоми.

4. Каролінги. Франкська імперія

Розповідь учителя

Наприкінці VII ст. єдиної Франкської держави фактично не існувало, до того ж їй загрожували нові завойовники — араби. Боротьбу проти арабів очолив майордом Карл Мартелл (715—741). Він розумів, що лише добре озброєний кіннотник може зупинити арабів, основу війська яких складала легка кіннота. Проте спорядження вершника було дуже дорогим (дорівнювало вартості 18—20 корів), і простий франкський воїн не мав змоги його купити.

Для придбання зброї і коней Карл почав відбирати землі в церкви й передавати їх у довічне володіння воїну за умови несення ним військової служби. Така форма володіння землею дістала назву бенефіцій (від латин. beneficium — благодіяння). Зі створенням важкої кінноти було започатковане середньовічне рицарство (від нім. Ritter — вершник, кінний воїн).

Робота з термінами і поняттями

Бенефіцій — земельний наділ, який король або інший великий феодал надавав у довічне користування васалові на умовах несення військової чи адміністративної служби.

Спираючись на кінне військо, Карл Мартелл розбив арабів 732 р. в битві під Пуатьє. Ця битва мала вирішальне значення для долі європейської християнської цивілізації Середньовіччя — було зупинено наступ арабо-мусульманського світу на Європу.

Наступником Карла Мартелла став його син Піпін Короткий (741 — 768), який спочатку також мав титул майордома.

Усунувши від влади останнього короля з династії Меровінгів, у 751 р. Піпін Короткий став королем. Щоб підкреслити священний характер своєї влади, він здійснив обряд помазання на царство.

Цікаво знати

Про обряд помазання на царство згадувалося в книгах Старого Заповіту. Під час цього обряду вищі священнослужителі змазували миром (особливою священною олією) чоло, руки і спину короля. При цьому, як вважалося, на монарха переходила дарована Богом вища благодать, і він перебував під божим захистом. Згодом обряд помазання на царство запозичили у франків інші європейські володарі.

Піпін Короткий передав свою владу сину Карлу, якого згодом назвуть Великим. Так була заснована нова династія, що дістала назву Піпінідів, або Каролінгів.

Карла Великого (742—814) вважають не тільки найвидатнішим представником династії Каролінгів, а й найвідомішим монархом усього Середньовіччя. Це й недивно. Король франків та «імператор Заходу» швидко об’єднав у межах створеної ним імперії більшу частину Західної Європи. Він поклав край добі «темних віків», що панувала після загибелі Західної Римської імперії.

У той час із півночі й північного сходу державу Карла Великого оточували землі германських племен, передусім саксів; на півдні була Іспанія, захоплена арабами-мусульманами; на сході жили авари та слов’яни.

Ставши королем, Карл Великий у 773—774 рр. остаточно знищив Лангобардське королівство і приєднав його землі до своєї держави. Найтривалішими і найважчими були війни проти саксів, що велися протягом 772—804 рр. У 788 р. Карл захопив Баварське герцогство. Він воював проти слов’янських народів, а згодом уклав із ними союз проти аварів і розпочав війну з Аварським каганатом — державою, утвореною кочовиками-аварами в Паннонії (тепер територія Угорщини). Ця війна тривала протягом 788—803 рр. Воїни Карла Великого розгромили аварів, й Аварський каганат зник із карти Європи.

Унаслідок завоювань Карла Великого під його владою опинилася значна територія, що за розмірами нагадувала колишню Західну Римську імперію. Серед оточення Карла виникла ідея проголосити його імператором на зразок давніх римлян. 25 грудня 800 р. папа Лев III під час урочистого різдвяного молебню увінчав уклінного короля Карла великого імперською короною й оголосив його римським імператором. У 812 р. Візантія визнала Карла імператором Заходу.

Попри війни король удосконалював систему управління державою, піклувався про розвиток культури. Недарма цей час учені згодом назвали «Каролінгським відродженням». То був період розвитку освіти, відродження інтересу до праць давніх римських і грецьких мислителів, майже забутих за попередніх століть.

Держава Карла Великого була поділена на окремі округи — графства. Призначені королем графи збирали податки, здійснювали судочинство, очолювали місцеве ополчення.

Майже всі дрібні вільні власники землі перетворилися на залежних селян, оскільки не могли самі витримати тягар військової служби і придбати необхідне спорядження. Тому Карл набирав до війська лише власників чотирьох наділів. Іншим селянам доводилося або на спільні кошти відправляти до війська одного кіннотника, або шукати захисників, які могли б звільнити їх від служби. Захисниками селян ставали великі світські або церковні землевласники. Залежні селяни звільнялися від військової служби і втрачали давні права: їхнім суддею і господарем ставав захисник.

5. Загибель імперії Карла Великого. Утворення держав Середньовічної Європи

Колективна робота учнів з підручником

Опрацюйте відповідний матеріал параграфа і визначте причини загибелі імперії Карла Великого.

(Результати роботи учнів учитель систематизує й уточнює за допомогою наведеного матеріалу.)

Додаткова інформація

Карл Великий помер 814 р. та був похований в Аахені, де жив останні роки. Після смерті короля створена ним імперія проіснувала недовго. Причини розпаду полягали у самому характері держави, створеної Карлом Великим.

Він силою об’єднав народи, різні за рівнем розвитку і культурою, у яких спільною була лише християнська віра. Господарство мало натуральний характер: усі необхідні речі та продукти вироблялися не для продажу, а для власного споживання. Відсутність торговельних зв’язків спричинила ізоляцію окремих областей держави Карла Великого.

Графи, які управляли землями, прагнули закріпити їх за собою, щоб передавати в спадщину нащадкам. Навіть власники дрібних бенефіціїв вважали їх своєю власністю. Графства, а також великі та дрібні землеволодіння перетворювалися на центри політичного і господарського життя. Оскільки таких володінь було багато, а міцної системи управління у Франкській імперії не існувало, то вона почала швидко розпадатися. За онуків Карла Великого — Лотаря, Людовика Німецького і Карла Лисого — протистояння загострилося.

У 843 р. на з’їзді у Вердені онуки імператора уклали угоду про поділ імперії на три частини. Імператорський титул зберігався за Лотарем, але ніяких особливих прав щодо братів, які стали самостійними королями, він не мав. Верденський поділ імперії онуками Карла Великого започаткував три майбутні західноєвропейські держави — Німеччину, Італію і Францію.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

І ВАРІАНТ

Бесіда за запитаннями

1. Які два несхожі світи стояли біля витоків Середньовічної Європи?

2. Що таке лімес?

3. Яку назву мала перша варварська держава, утворена на території

Західної Римської імперії?

4. Назвіть першу королівську династію франків.

5. Що таке «Салічна правда»?

6. Хто управляв Франкською державою у «добу лінивих королів»?

7. Що таке бенефіцій?

8. Коли відбулася битва при Пуатьє?

9. Що таке «Каролінгське відродження»?

II ВАРІАНТ

Дидактична гра «Чиста дошка»

Учитель перевіряє результати виконання завдань до гри «Чиста дошка», запропонованої учням перед початком розгляду нового матеріалу.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Заключне слово вчителя

Події, які було розглянуто на уроці, мали важливе значення для історії Європи. За відносно невеликий історичний період суттєво змінилася її політична карта. На місці неозорих володінь Риму виникли нові держави, що започаткували в Європі добу Середньовіччя.

Засновника Франкської імперії Карла Великого вважають найзнаменитішим монархом Середньовіччя. Він фактично поклав край добі «темних віків» і об’єднав більшу частину Західної Європи в імперію. Вважається, що становлення нової Європи і західноєвропейської середньовічної цивілізації відбулося саме за часів Карла Великого.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 3 підручника.

2. За додатковими джерелами складіть історичний портрет Карла Великого.

12

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Воркшоп як інноваційна освітня технологія»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.