Тема: «Перемагають горді, а не жалісливі!»

Опис документу:
Мета: навчальна: ознайомити учнів зі зразком малої прози О. Довженка — оповіданням «Ніч перед боєм»; визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції; розвивальна: розвивати вміння учнів сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні; виховна: виховувати почуття патріотизму, самовідданості, вміння знаходити потрібні слова для переконання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

10

Українська література 8-А клас

Тема: «Перемагають горді, а не жалісливі!»

Мета:

навчальна: ознайомити учнів зі зразком малої прози О. Довженка — оповіданням «Ніч перед боєм»; визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції;

розвивальна: розвивати вміння учнів сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні;

виховна: виховувати почуття патріотизму, самовідданості, вміння знаходити потрібні слова для переконання.

Теорія літератури: оповідання (повторення).

Обладнання: текст оповідання «Ніч перед боєм», портрет Олександра Довженка, презентація , відеоряд з кінофільму режисера О.П.Довженка «Битва за нашу Советскую Украину» (https://www.youtube.com/watch?)

Тип уроку: урок роботи над змістом художнього твору.

Хід уроку

І. Підготовчий етап

Низький уклін чернігівській землі

І Сосниці над тихою Десною.

Він тут з душею мрійною, ясною

Родивсь і ріс, у цім простім селі.

Він тут ходив на зорі світанкові,

Вдихав життя, духмяний запах трав.

Тут щирим серцем, сповненим любові

Він гори мови рідної вбирав.

В людських сердець незаймані глибини

Своїм він серцем глибоко проник

Співець краси, природи і людини,

Душі людської, дивний чарівник!

Це О. П. Довженко

відеобіографія

Учитель

Мудрий голос сердечного Довженкового друга і шанувальника — Максима Рильського: „Творчість Довженка - це передусім він сам. Незмінне враження, яке справляв Олександр Петрович на кожного, хто бачив його вперше, було: яка обдарована людина! При цьому й інколи не знали, в якій саме галузі ця людина працює, а от враження надзвичайної обдарованості виникало зразу. Він таки й не зовсім укладався в рамки своєї професії. Змолоду вчитель, художник, потім кіносценарист і кінорежисер, письменник-прозаїк, памфлетист, драматург... Це все так, і все це не покриває всього Довженка, і все це у нього перепліталось, і на всьому цьому лежала печать неповторної індивідуальності творчої людини.

І... коли б цей чоловік працював чи в інженерній справі, чи в архітектурі, чи в історичній науці, чи в філософії, чи в біології, чи навіть, скажімо, в медицині, то скрізь би виявив свій надзвичайний талант..."

Його дорога до всесвітнього визнання була надзвичайно складною і тернистою. Був він сином свого часу, а час цей – XX вік - позначений такими трагічними подіями, яких не знала історія людства. За свого життя Олександр Довженко зазнав стільки ударів долі, такої наруги над своїм талантом, що в розпуці навіть Тарасові в солдатчині позаздрив: „Шевченку було легше на засланні. До нього долітали птиці, навколо мене порожньо. Все вимерло, замовкло. Вся Україна".

Як тільки чорні круки не розривали його чесного серця, не шматували його світлої душі лише за те, що болів він болями свого народу, що над усе любив свою матір Україну - Безталанну Удовицю!

Отож пройдімося Довженковими стежками, дорогами і роздоріжжями, припадімо до його слова.

Про дитячі роки майбутнього митця ви найкраще довідаєтеся з автобіографічної кіноповісті „Зачарована Десна", яку будете вивчати в наступних класах. У ній письменник змальовує батька й матір, діда та прабабу, і свою хату та город.

Виступ біографів

  1. Схожа була хата на стару печерицю, що виросла між грушею - спасівкою й погребицею, де лежав у затінку дід Семен, стомившись чумакувати.

І з цієї хати пішов у світ юний Сашко, а тепер до його оселі сходиться весь світ... Одарка Єрмолаївна народила 14 дітей. Вижило лише двоє... П'ятеро ішли на той світ немовлятками. До того страшного дня, яким для родини стала Зелена неділя, в хатині росло четверо старших синочків, котрих називали соловейками, бо співучі були. Співати любила уся сім'я. У „Зачарованій Десні" Довженко написав, що всі 4 брати померли від пошесті зразу в один день. Люди казали: „Ото Господь забрав їх до свого ангельського хору".

Одарка Єрмолаївна мало не збожеволіла. У неповні 30 років геть побіліли коси, чорні очі вкрилися туманом смутку. Відтоді на її вишивках переважали чорні кольори. Хворіла часто... Страшенно боялася втратити Сашка, отож молилася:

Залиш мені, Господи, Сашка, оберігай його від поганих людей. Дай йому силу. Пошли йому щастя, щоб його люди любили, як я його люблю..."

  1. «Багато бачив я гарних людей, ну такого, як батько, не бачив. Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Косив він чи сіяв, гукав на матір чи на діда, чи посміхався до дітей. Чи бив коня, чи самого нещадно били поліцаї, - однаково. І коли він, покинутий всіма на світі вісімдесятилітній старик, стояв на майданах безпритульний у фашистській неволі і люди вже за старця його приймали, подаючи йому копійки, він і тоді був прекрасний» .

  2. У кінці повісті ви прочитаєте, як батько завів Сашка до школи, де вчитель, задаючи безглузді і дурні запитання та ще й чужою мовою, зробив безапеляційний висновок: „Не развитый!" Згадайте собі аналогічний випадок із біографії Тараса Шевченка, коли йому було сказано, що в нього нема хисту не то що до малярства, а навіть до бондарства.

  3. У 1903 - 1911 рр. Олександр Довженко навчався спочатку в початковій, а потім у вищій початковій школі м. Сосниці.

Навчання давалося мені легко. Я був те, що зветься тепер відмінником; це мене часто-густо бентежило. Мені здавалося, що вчителі самі щось не зовсім розуміють і тому їм здається, що я відмінник", - писав Олександр Довженко в „Автобіографії" 1939 р.

  1. Після закінчення Сосницької школи Олександр Довженко, мрії якого „у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб", 1911 р. вступив до Глухівського учительського інституту. Там він навчався три роки, будучи наймолодшим серед студентів, багато з яких „мали вже по тридцять чи й тридцять два роки".

  2. Студент Олександр Довженко багато читає, бере участь у театральних аматорських виставах, малює, організовує український етнографічний хор в одному із сіл поблизу Глухова - ґрунтовно готує себе до педагогічної діяльності.

  3. На роботу його скерували до Житомирського вищого початкового училища, де він викладав фізику, природознавство, географію, навіть гімнастику, а для обдарованих учнів організував гурток малювання.

  4. Після історичних подій 1917р. проголошення перших Універсалів Центральної Ради О. Довженко переїздить до Києва, де з головою поринає у вир тодішнього бурхливого життя.

  5. Ці роки для О.Довженка дуже напружені і багаті на перипетії. Де і ким тільки він не був! Вчителював, навчався у Київському комерційному інституті й Академії мистецтв. Організовував мітинги і демонстрації. Потрапивши в лабети чекістів, був підданий умовному розстрілу і чудом уцілів.

  6. Олександр Довженко з дипломатичною місією Наркомату закордонних справ УРСР виїхав за кордон. Спочатку працював у Варшаві, а з весни 1922 р. - в Берліні на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УРСР у Німеччині. Проте влітку 1923 р. його відкликали до Харкова.

  7. Уже в цей час О. Довженко вабила одна нива - мистецтво. Але й ця нива -безмежна, і на ній Довженкові послалися аж три широкії: малярство, кіно і література.

  8. Усі, хто особисто знав О. Довженка, із захопленням згадують, яким незрівнянним оповідачем-імпровізатором він був. Його артистичними розповідями інколи до третіх півнів заслуховувалися друзі в Харкові, Одесі, Києві. То була своєрідна проба слова, яке згодом ляже на папір і явить світові ще одну грань творчого генія Олександра Довженка - публіциста, повістяра й драматурга.

13.Літературною творчістю Олександр Довженко почав займатися в роки війни, хоч ще раніше друкував уривки зі своїх сценаріїв.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя

Надзвичайно важким випробуванням для Олександра Довженка, як і для всіх українців, став період Другої Світової війни У липні 1941 року він з дружиною евакуюється до Уфи, а потім до Ашхабада, куди було переміщено Київську кіностудію. Олександр Петрович наполегливо проситься на фронт. У лютому 1942 року його відправляють на Південно-Західний фронт журналістом. Довженко пише статті, оповідання, листівки, нариси.

Олександр Довженко вразив своїм умінням зворушити серця воїнів та людей, які працювали задля перемоги в тилу. Чимало страшних воєнних картин лягло в основу творів письменника. Зокрема, на основі реальних подій написане й оповідання «Ніч перед боєм».

Епіграф уроку

Біль утрат ніколи не згасити ,

                                                               Не знищить спогадів минулих літ,

                                                               Та подвиг ваш довіку буде жити

                                                               У пам’яті прийдешніх поколінь…

                                                                        С. Косенко

(відеоряд з фільму Олександра Довженка «Битва за нашу Советскую Украину»: хв.1.32 – 2.40;19.00 – 22.00; 43.00-48.00)

Оповідання з’явилося в серпні 1942 року в газеті «Червона зірка» і було опубліковано вісімнадцять разів дванадцятьома мовами.

ІІ. Репродуктивно-евристична робота над змістом твору

  1. Репродуктивна бесіда

- Який жанр художньої літератури називається оповіданням?

Оповіда́ння — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу. Невеликі розміри оповідання вимагають нерозгалуженого, як правило, однолінійного, чіткого за побудовою сюжету. Характери показані здебільшого у сформованому вигляді. Описів мало, вони стислі, лаконічні. Важливу роль відіграє художня деталь(деталь побуту, психологічна деталь та ін.).

  • Хто головні герої твору?

Іван Дробот– молодий танкіст із надзвичайно приємним і скромним лицем, онук діда Савки.

Петро Колодубкомандир, Герой Радянського Союзу, людина безстрашна й невтомна, хоч на вид такий і маленький, і не дуже неначебто й здоровий. З будь-якого пекла виходить переможцем. До війни був садівником.

Дід Платон Півторак – рибалка, перевізник через Десну.

Дід Савка – рибалка, перевізник через Десну. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він схожий на Миколу-угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору сверт не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак.

Борис Троянда – один з відступаючих через Десну.

Левко Півторак – полковник, син Платона Півторака. Видатний воїн зі слів діда Платона.

Демид – син Савка, його огнем печи, на шматки ріж, ну не одступить.

- Чи вразив вас факт, про який ідеться у оповіданні?

- Чи лишився слід у серцях воїнів від зустрічі з рибалками-перевізниками?

2. Складіть антитезу війна-мир, використавши уривки з оповідання

В і й н а

М и р

За лозами темні ліси, а над річкою і над лісами вечірнє небо, якого я ніколи таким ще не бачив.

Тиха широка Десна

 Хмара була важка, темно-темно-синя, внизу зовсім чорна.

Над річкою і над лісами вечірнє небо.

Величні німі зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли.

Чистий піщаний виступ

сором, і розпач, і невимовний жаль

і ми, розгублені в ньому, малесенькі, як річні піщинки.

Природа була ніби в змові з подіями і попереджала нас своїми грізними знаками.

вогненний знак прожектора

… попід хмарою носилися ракети, мов змії.

Прогриміли постріли важких німецьких гармат. …пролетіли перелякані качки.

гриміли гармати

…далекобійний снаряд упав коло нас у Десну і підніс угору великий водяний стовп

3. Робота в групах. Словесний ряд переконань.

Виберіть із тексту слова та словосполучення, за допомогою яких автор висловлює ставлення діда Платона (група 1) та діда Савки ( група 2) до відступу радянських військ . Дія словесних переконань рибалок на свідомість капітана Колодуба(3 група)

Очікувані відповіді групи1

Дід Платон

*Тікаєте, бісові сини?

* Чого вони так тієї смерті бояться?

* Треба перевезти, нехай вже тікають.

* Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш

од неї нікуди.

* А це — казна-що, не люди.

*Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…

* Страшний суд, чи що, починається?

* Коли б оце Левко із своїм полком та був тут, той би не одступив, ні. Той би цього човна повернув назад, та по шиях, по шиях!

* Шутка сказать, скільки землі доведеться одбирати назад. А це ж усе кров!

* Балакай. Не вміли битися.

* ..коли цілиш у ворога, возненавидь ціль.

* Еге, а вмирать боїтеся. Значить, нема у вас живої ненависті. Нема!

* А ви все думаєте та все страдаєте. А страдати ніколи!

* А ти прикуй себе од страху ланцюгом до кулемета та й клади ворога мовчки до

смерті.

  • Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга — як Десна ось, третя — як калюжа, до кісточки, а часом буває, що й калюжки нема, а так щось мокреньке

-А ти прикуй себе од страху ланцюгом до кулемета та й клади ворога мовчки до смерті

мене б з Дніпра чи з Десни не те що Гітлер, а сам нечистий би не вигнав, прости господи, не при ночі згадуючи.

*Ти собі подумай, Савко, як оце народу дивитися на отаке паскудство.

*Людська душа молодецька сильніша за всяку танкетку! Була, єсть і буде!

*А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті.

* Жаль підточує людину, мов та шашіль. 

* Перемагають горді, а не жалісливі! 

*Спустіють, мабуть, і річки, і все на світі.

Очікувані відповіді групи 2

Дід Савка

*Одежа ось нова, і торбочки, і ремні, еге, і самі ось молоді, а звертаєте неначе не туди, га?!

*…кому на війні судилося вмерти, так не викрутишся, ніякий човен тебе не врятує.

* А ці думають урятуватися, а воно, мабуть, вийде на те, що харкатимуть кров'ю довго... Це ж усе доведеться забирать назад!

* А де ваша ненависть?

* О, вже розпинаються нервені душі. Накликають німця. А нема того, щоб тихо посидіти! 

*Скільки літ їх учили, ти подумай, Платоне. А вони тікають.

*Стійте тікать! Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові.

Очікувані відповіді групи 3

Дія словесних переконань рибалок на свідомість капітана Колодуба:

*…дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу;

* …діди, мов добрі річні духи;

*…вони були сміливі, діди оті, сердиті і не боялися смерті;

* Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний

жаль, і безліч інших гострих почувань.

*Він продовжував з Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас.

*Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу.

*Я не витримав далі дідових розмов, — так важко було мені його слухати. В цю мить він здався мені жорстоким і несправедливим дідом.

*Це була його правда. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився

вперед поверх нас.

*Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий.

*Я неначе втопив у Десні і свій жаль, і тугу, і розпач відступу.

* Нестерпний огонь пропік мене наскрізь.

* Спасибі йому

* Правдо, чом же ти часом така гірка та солона!

* Простіть нас, що не доглянули вашу старість!

(Слухання уривку)

  • Як ви думаєте, чому у діда Платона текли сльози?

(Слухання уривку)

  • Яку науку намагався передати дід Платон солдатам, яких перевозив?

  • Що найбільше вас вразило у цьому творі? Який момент був найемоційніший?

  • Як ви вважаєте, чому Іван Дробот, знаючи історію перевезення солдатів і смерть свого діда, поставив питання Петрові Колодубу?

- Чому автор взяв простих людей для відтворення героїчного вчинку? (образи дідів – уособлення краси та величі українського народу)

Яка тема оповідання «Ніч перед боєм»? (Відображення віри у перемогу звичайних людей  Платона Півторака і діда Савки , розкриття їх ролі у формуванні  світогляду Петра Колодуба та інших  героїв- захисників Вітчизни;)

Ідея твору ( возвеличення любові до рідного краю , уміння виконувати власний обовязок перед Батьківщиною )

- Які образи твору викликають у вас симпатію? Чому?

- Чи передбачувана для вас була смерть рибалок-перевізників?

- Які моральні уроки засвоїли ви після вивчення цього твору?

VI. Підсумки уроку

Саме вам, діти, через роки, десятиліття слід нести пам’ять про страшну війну, яка принесла горе майже в кожну домівку, саме ви не повинні забувати тих, хто захищав нашу Батьківщину від фашистської навали. Берегти спогади про тих, хто недолюбив, у кого так і не здійснилися мрії, хто поліг у боях, визволяючи міста і села України, хто свідомо зробив крок на зустріч зі смертю, аби ви жили у мирній Україні. Цих років не померкне слава! Ми присягаємося вам:”Ніхто не забутий, ніщо не забуте…”

Герої народних дум ,козаки запорозької Січі, героїтворів О.Довженка, покоління 

повоєнних сорокових, «шістдесятники»,учасники Революції Гідності, 

ГероїНебесної Сотні , воїни  бійці  АТО      захисники.

Складання таблиці

«Воїн- захисник Вітчизни»

Сміливість

Доброта

Стійкість

Відвертість

Хоробрість

Відважність

Мужність

віра в перемогу

Чуйність

Здатність на самопожертву

Здатність на подвиг

Взаємодопомога

Сила духу

патріот

Без імен
Нам невідомі всіх їх імена,
Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,
Яке в них серце - щире чи терпляче.
Як страшно їм, коли усе горить,
Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,
Які в них білі крила за плечима.
Нам невідомі мрії й здобуття,
Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя,
Заради нас і мирного світання.
І без імен помолимось за них,
За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких
гірких,
І без імен вони для нас герої.

За даними ООН, на квітень 2015 року в Україні в ході бойових дій загинули більше 6 тисяч чоловік. Ще 15,5 тисяч отримали поранення. Це лише приблизні відомості, реальні цифри можуть виявитися значно більшими. Точних даних про кількість загиблих сьогодні немає, оскільки багато воїнів вважається зниклими безвісти, багато тіл залишаються невпізнаними. За даними сайту http://memorybook.org.ua станом на 24.11.2015 року в ході АТО загинуло 115 військовослужбовців, уродженців Чернігівської області.

Не повернулися живими додому наші земляки: Юрій Бутусов, Володимир Лестуха, Олександр Пащенко, Віктор Кеслер, Олександр Ровний, Станіслав Душа, Кошмал Сергій.

Я дякую, солдате, за життя,

Що я живу без куль над головою.

За те, що маю я надію в майбуття,

І я думками завжди там з тобою.

Я дякую, солдате, і за те

Що маю те, чого немає в тебе.

Домівку теплу, сонечко ясне.

Блакитне, мирне українське небо.

Я дякую, солдате, що стоїш.

В передовій за рідну Україну.

За те, що чесний бій ведеш.

І захищаєш неньку-Батьківщину.

Найзаповітніше бажання усіх українців сьогодні - жити під мирним небом. Ми віримо в те,що ця наша мрія   здійсниться  обов'язково.  Ви – майбутнє України, захисники Вітчизни. Будьте  гідними своїх предків, любіть Батьківщину і захищайте її.

Оцінювання учнів

VII. Інструктаж домашнього завдання

Виписати з оповідання крилаті вислови, які містять народні погляди на життя.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
1
міс.
1
7
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!