Тема: Образ Доріана Грея-як втілення в життя філософіїї насолоди за романом Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».

Опис документу:
Урок з зарубіжної літератури для 10 класу допоможе дослідити вплив чистої насолоди на життя людини, своєрідність трактування філософії життя, краси й насолоди в романі; розвивати вміння аналізувати художні твори, вміти розрізняти негативний вплив від позитивного; розвивати аналітичне мислення учнів; виховувати любов до художнього слова, до всього прекрасного в житті та найвищі моральні людські якості

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської

обласної державної адміністрації

Криворізький професійний гірничо – технологічний ліцей

Урок на тему:

«Образ Доріана Грея-як втілення в життя філософіїї насолоди за романом Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».

Підготувала:

викладач світової літератури

Єгорова Наталія Михайлівна

м. Кривий Ріг

2013

Тема: Образ Доріана Грея-як втілення в життя філософіїї насолоди за романом Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».

Мета: дослідити вплив чистої насолоди на життя людини, своєрідність трактування філософії життя, краси й насолоди в романі; проаналізувати життя людини з погляду тільки насолоди в житті та з погляду краси та моралі ; розвивати вміння аналізувати художні твори, вміти розрізняти негативний вплив від позитивного; стимулювати творчі здібності, вміння аналізувати і узагальнювати; розвивати аналітичне мислення учнів; виховувати любов до художнього слова, до всього прекрасного в житті та найвищі моральні людські якості.

Тип уроку: урок лекція - дискусія.

Обладнання: портрет О.Вайльда, мультимедійна система, слайди, художний твір.

« Справжня таємниця щастя - у пошуках краси»

О.Вайльд

«Завжди насолоджуватися - означає зовсім не насолоджуватися»

Вольтер

«Вища насолода полягає в тому, щоб бути задоволеним самим собою»

Ж. Руссо

«Краща насолода, найвища радість життя — відчувати себе потрібним близьким людям»

Максим Горький

«Навряд чи є вища з насолод, ніж насолода творити»

Микола Гоголь

«Стань спершу сам чистішим душею, а потім

намагайся, щоб інші були чистіші»

Микола Гоголь

«Хтось до життя відноситься як художник,

а декому мозком служить душа».

О. Уальд

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Викладач. Що для кожної людини є насолодою, погодьтесь, в житті людини є безліч моментів, які приносять нам моральну, фізичну та духовну насолоду. Це поняття також межує з поняттям щастя. Адже, ща́стя - емоційний стан цілковитого задоволення життям та безмежної радості. Стан задоволення бажань та потреб. Мені б дуже хотілося, щоб на цьому уроці ви дійсно отримали насолоду.

Сьогодні ми спробуємо осягнути душу роману О. Вайльда «Портрет Доріана Грея», зробити крок до себе. Ми поговоримо про філософські проблеми життя, краси, насолоди, добра і зла, які розглядав письменник у своєму романі, прослідкуємо за розвитком конфлікту між етичними категоріями, бо твір О.Вайльда залишив глибокий слід в душах не одного покоління. Він змушує душу здригнутися і забути враження від нього неможливо. Людство у всі часи цікавили питання: У чому сенс життя? Що таке щастя? Яка краса важливіша зовнішня чи внутрішня? Що таке насолода і від чого люди отримують справжню насолоду? Тож на сьогоднішньому уроці ми спробуємо відшукати відповіді на всі ці складні питання.

Не зважаючи на те що цей роман « Портрет Доріана Грея» - написаний в кінці ХIХ ст, він по своїй проблематиці і ідеології цілком належить ХХI ст., а тому актуальний і цікавий з погляду втілення ідеї насолоди в житті, яку ми спробуємо дослідити на уроці і зрозуміти її вплив на людину. Давайте згадаємо історію створення роману, щоб краще осягнути і зрозуміти задум автора.

ІІ. Основний зміст уроку.

1-й учень. Роман був написаний на замовлення американського журналу і вперше опублікований у 1890 році. Однак для окремого видання обсяг твору був явно замалий, адже писати такі «портативні» романи було не в дусі англійської прози. Тому, коли постало питання про його розширення, Оскар Уайльд вводить сюди велику кількість цитат, філософських роздумів, описів... Цим критики й пояснюють деяку непропорційність окремих частин твору, зокрема найбільшого за обсягом одинадцятого розділу, куди автор додає цілі абзаци з різних брошур, антикварних реєстрів тощо. У цій частині твору показано, яким є життя головного героя роману, Доріана Грея, коли він уже знає про містичні властивості свого портрета й роками ховає його на горищі, паралельно обертаючись у вищому товаристві, колекціонуючи предмети розкоші й антикварні дрібнички, проводячи своє існування в порожніх розмовах і сумнівних розвагах. Отже, «затягування» розповіді особливо видно в цій частині твору, де перелік рідкісних музичних інструментів, історії коштовного каміння, гобеленів, описи культових убрань і властивостей ароматичних речовин займають цілі сторінки.

2-й учень.Уже на початку твору читач бачить епіграф філософського спрямування, який змушують замислитись: «Митець - творець прекрасного... Глядача, а не життя — ось що, власне, відображує мистецтво...» та інші. А чого варті монологи одного з персонажів роману Генрі Уоттона! Своїми міркуваннями, пересипаними численними цитатами й метафорами, про недовговічність краси, про ілюзорність моральних засад, про нетривалість кохання він заворожує не тільки юного Грея, а й читача. Вартий уваги постійний аналіз Доріаном свого життя. У його роздумах автор ніби «жонглює» поняттями моралі, етики, психології, змушує нас задуматись над одвічними питаннями добра і зла, над проблемою життєвого вибору.

І Безіл, і лорд Генрі сприймають лише зовнішню красу Доріана,і не бачать жахливої душі героя. Ніхто не вірить в те, що Доріан здатний скоїти злочин. Дивна краса Доріана затьмарює очі і Джеймсу Вейну, який, бажаючи помститися за загиблу сестру, так і не зміг здійснити свій задум, просто не повіривши, що такий прекрасний хлопець міг бути таким жорстоким і безжалісним. І він, як Безіл, розплачується за свою помилку – життям!

Викладач. Давайте звернемося до значення імені головного героя - «Доріан» (з англ. «дорічеський») - мистецтвознавчий термін, що позначає прадавні пам'ятники класичної античності. Тема співвідношення мистецтва і дійсності проходить через весь роман. Вона реалізується в багатьох аспектах, (тут ми можемо навести приклад самого Доріана Грея - його зовнішності і внутрішнього світу).

Період творчості О. Уайльда - це період розвитку естетзму в англійській і світовій літературі.

Естетизм - це течія в англійській естетичній думці і мистецтві, що зародилося в 1870-і роки, остаточно сформувалося в 1880-і - 1890-і роки і втратило свої позиції на початку XX століття, злившись з різними формами модернізму. Це художній напрям, що звів в абсолют ідею чистої Краси, що підноситься над реальним життям, є субстанцією рафінованого, вишуканого мистецтвом.

Роман «Портрет Доріана Грея» - найбільший твір Оскара Уайльда, вершина його творчості. Розповідь про вродливого юнака, який власне сумління зосередив у портреті, надовго зайняла місце в умах людей XIX століття, а також і наших з вами. Давайте ж звернемося до аналізу твору і спробуємо дослідити прояви філософії нового гедонізму в творі та як вона впливає на головного героя твору.

Художник Безіл Холлуорд написав чудовий портрет молодого і знатного красеня Доріана Грея. Художник стільки душі вклав в цей портрет, що не хоче його ніде виставляти і подарував Доріану. У цей момент з'являється університетський друг художника лорд Генрі, цинік, який оспівує «новий гедонізм», людина, яка «завжди говорить аморальні речі, але ніколи їх не робить». Він нарікає на те, що краса Доріана Грея скоро потьмяніє, а портрет завжди нагадуватиме йому про його молодість. Слова лорда Генрі такі заразливі, що Грей у відчаї вигукує: хай краще старіє портрет, а він залишається завжди молодим та гарним! В творі присутній важливий міф, який використовується у сюжетній побудові роману, це легенда про те, як Фауст продав душу дияволу за вічну молодість. У ролі спокусника виступає лорд Генрі. Він лякає Доріана картинами неподобства його тіла, коли воно постаріє.

Отже, давайте поміркуємо.

- Як ви думаєте чому люди не хочуть старіти?

(Кожна людина прагне як можна довше залишатися молодою та гарною,бо молодість –це і краса, і бажання творити,і щастя, і здоровя. А також завжди існує страх перед смертю,адже недаремно кажуть «Молодий може вмерти, а старий мусить вмерти»).

- Яким був Доріан Грей на початку роману?

(Юнак був дивовижно гарним, щось в його обличчі викликало довіру. В ньому відчувалась відвертість і чистота юності... Життя ще нічим не заплямувало цієї молодої душі).

- Чи залишається таким Доріан до кінця роману? Чому?

( Ні,бо на нього великий вплив має лорд Генрі. Доріан поступово прислухається до його думок і вже не помічає, як сам занапастив своє життя).

- Як змінюється Доріан Грей під впливом лорда Генрі?

(Змінюється коло захоплень... Змінюється поведінка... З'являються негативні риси характеру, які врешті решт вбивають Доріана...)

- Яку життєву позицію обрав для себе Доріан Грей?

(Позицію вічної молодості та самої лише насолоди в житті).

Викладач. Як бачимо, Доріан Грей готовий продати душу за вічну красу. Проникаючись ідеями гедонізму, він морально деградує, скоює злочини і вбиває власну душу, совість, самого себе. Отже давайте попрацюємо з художнім текстом та дослідимо, як прагнення самої лише насолоди в житті впливає на Доріана Грея. Для початку звернемось до словника і пояснимо що ж означає слово гедонізм.

3-й учень. Гедонізм - (з грец.-насолода): етична теорія, згідно з якою найвищою цінністю для людини є насолода, яка сприймається, як чуттеве задоволення, як відсутність тілесних страждань та як незалежність, безтурботність духа. Гедонізм не означає виправдання грубих, нестримних тілесних задоволень або «чистих» чуттевих задоволень, бо це веде до аморальних вчинків і думок «Неможна жити приємно, не живучи розумно, морально і справедливо» Епікур . Чуттеві насолоди повинні поєднуватися з духовними, які отримуєш, коли займаєшся улюбленою справою, а також спілкуєшся з близькими людьми.Гедонізм перебільшує роль насолоди в житті людей, яка є однією з багатьох людських потреб. В бажанні насолоди є різний зміст, який залежить не тільки від особистих якостей людини, але й від культури, від середовища, в якому вона живе, від способу життя, рівня освіти і виховання. Мудрість та істинне щастя передбачають збереження свободи духа і опір бажанням та ілюзіям.Тобто, гедонізм – доктрина, за якою моральність перебуває в пошуку задоволення як витоку розквіту людства.

- Чи так веде себе Доріан?

(Ні, Доріан в житті прагне лише задоволень, зовсім не дбаючи про свою душу).

Викладач. Як бачимо це визначення нам не зовсім підходить,тому давайте подивимося на таке, яке й будемо вважати основним на уроці.

Гедонізм - філософський напрям етики, який вважає радість від фізичного задоволення вищим благом і умовою щастя у житті. Бентам писав: «Природа поставила людину під владу двох суверенних владик: страждання і радощів. Вони указують, що нам робити сьогодні і вони визначають, що ми робитимемо завтра. Як мірило правди і брехні так і ланцюжки причин і наслідків лежать біля їхнього престолу».

Лорд Генрі якось сказав Доріану: «Справжня таємниця щастя - у пошуку краси». Чому ж цей пошук не приніс щастя Доріану Грею? Краса - це естетична категорія. Вона має декілька лексичних значень.

Краса - це властивість, якість гарного, прекрасного.

Краса - це оздоба, прикраса когось, чогось.

Краса - це гарна, приваблива зовнішність; врода.

Головним у переконаннях О.Вайльда було служіння Красі. Краса, за його твердженням, вища за істину й добро. Якщо краса не побуджує людину шукати етичну, духовну правду, вона стає нікчемною. Краса може бути створена в мистецтві, яке має великий вплив на формування ідеалів Краси. Саме Краса байдужа до законів моральності. У повсякденному житті треба звертатися до мистецтва, зробити Красу неодмінною умовою людського існування.

Доріан Грей для Безіла Голуорда - не просто натурник. Він - його ідеал, його божество. Художник щодня бачиться з ним і малює його портрети один за одним. Він уже не може жити без Доріана. Так починається процес міфологізації людини людиною.

У образі Доріана Грея втілені риси кількох героїв античної міфології.

Разом з учнями треба пригадати міфічні образи.

Адоніс - бог родючості, що перевершував своєю вродою богів-олімпійців. Це вродливий юнак, в якого закохалася Афродіта.

Ганімед - прекрасний хлопчик, виночерпій богів-олімпійців.

Нарцис - син річкового бога Кефісса і німфи Ліріопи. Побачивши у воді своє відображення, він закохався у нього і втопився.

Парис - яскравої краси син Пріама, царя Трої. За допомогою Афродіти він вкрав дружину царя Спарти Менелая - прекрасну Єлену.

Так, юнак Доріан, залишаючись наодинці, залюбки грає роль Нарциса. У тексті читаємо про Доріана, «якось раз... поцілував - точніше, вдав, ніби цілує вуста, намальовані на тому портреті», «щоранку він довго простоював перед портретом, милуючись ним, інколи він відчував, що майже закоханий у нього». Нарцисизм героя - це вияв не тільки естетизму як світоглядної позиції героя, але й безсумнівна ознака роздвоєння його особистості, що стає дедалі помітнішою: «Він усе дужче закохувався у власну вроду і з дедалі гострішою цікавістю спостерігав розпад своєї душі». Серед особистих речей Доріана Грея - один із численних дарунків лорда Генрі: «овальне ручне дзеркало в рамі із слонової кістки, прикрашене купідонами». У нього герой полюбляє дивитися.

Викладач може запропонувати учням прочитати невеличкий твір Вайльда під назвою «Послідовник».

«Послідовник»

Коли Нарцис помер, ставок його замилування перетворився з чаші солодких вод на чашу солоних сліз, і німфи, плачучи, виходили з лісу, щоб співати ставкові пісень і якось втішати його.

І коли вони побачили, що ставок перетворився з чаші солодких вод на чашу солоних сліз, вони порозпускали своє зелене волосся, оплакували ставок і промовляли:

- Ми не дивуємося, що ти в такій гіркій жалобі за Нарцисом, адже він був такий прекрасний.

- Але чи був Нарцис прекрасний? - запитав ставок.

- Кому ж це знати краще, ніж тобі? - здивувались німфи. - Нас він завжди минав, але ж у тебе він дивився, він лежав на твоїх берегах і вдивлявся в тебе, і в дзеркалі твоїх вод він бачив свою вроду.

І відповів ставок:

- Але я любив Нарциса за те, що, коли він лежав на моїх берегах і вдивлявся в мене, в дзеркалі його очей я завжди бачив відображення своєї краси.

Запитання на сприйняття прочитаного.

- Як ви зрозуміли основну ідею цього твору?

- У чому полягає сутність парадоксальної ситуації, до якої вдався Вайльд, переосмисливши відомий міф?

- Поясніть поняття "нарцисизм".

На «античну» красу Доріана постійно вказують інші персонажі роману. Для художника Безіла, наприклад, Грей є ідеальним втіленням вродливих Париса, Адоніса, Ганімеда. Він не втомлюється малювати зі свого юного друга давньогрецьких богів і героїв.

Але «міфічна» врода Доріана Грея приваблива тільки зовні. Вона протиставляється його внутрішньому світові. Повіривши промовам лорда Генрі, Доріан віддається чуттєвим насолодам і падає у безодню розпусти. Слова Воттона так глибоко запали юнакові в душу, що скрізь, де б Доріан не ходив, йому здається, що у повітрі розлита якась солодка отрута.

- А чи знайшов Красу в своєму житті Доріан?

(Доріан не міг знайти красу, бо там, де він її шукав, краси не було. Краса не у відчуттях, не в насолоді і навіть не в мистецтві. Душа, совість, мораль повинні керувати людиною у пошуках і створенні краси. Отже, красу треба шукати в людині.)

Викладач. Доріан передчував руйнування краси у майбутньому. Він не помилився. Але, на жаль, порушення гармонії почуттів породило порушення гармонії мистецтва. Портрет змінився. Змінився і Доріан.

4-й учень. Виною всьому став лорд Генрі. Він вкладав в Доріана свої думки та ідеї, які проростали в ньому, неначе в благодатному ґрунті. Про красу він говорив так:«А краса є прояв Генія-або навіть вище за Генія, і то остільки, що це не потребує пояснення. Краса-це одна з великих істин світу, як сонячне світло, як весняна пора, як відбиття в темних водах тої срібної шкаралупи, що ми звемо місяцем. Краса-поза всякими сумнівами, їй дано божественне право на верховенство. Вона робить принцами тих, хто її має. Ви посміхаєтесь? Коли ви її втратите, ви не будете посміхатися. Кажуть іноді, що Краса-це тільки тлін. Але вона не така тлінна, як Думка. Для мене Краса є дивом з див. Це тільки поверхові люди не можуть судити із зовнішності. Справжня таїна життя-це видиме, а не невидиме... Так, містере Грей, боги були щедрі до вас. Але що вони дають, те скоро й забирають. Перед вами лише кілька років життя справжнього, багатющого, розмаїтого!А коли ваша юність мине і врода разом з нею,- тоді ви раптом відкриєте, що для вас не лишилося перемог, або ж змушені будете вдовольнятись благими перемогами, що їх пам’ять про минуле зробить ще більш гіркими, ніж поразки. Кожен місяць ви все ближче до того жахливого майбутнього. Час-ревнивий, він зазіхає на ваші троянди і лілеї. Ваше лице стане жовтавим, щоки позападають, очі потьмяніють. Ви будете неймовірно страждати.»

5-й учень. На мою думку, Доріан дуже помилявся, що прислухався до лорда Генрі, для якого краса була засобом влади над іншими. Адже краса є і в собі, і навколо, треба тільки вміти побачити справжню красу, вміти її цінити, не зосереджуватись на зовнішньому і швидкоминучому, тим паче, що в самій людині міститься більше внутрішньої краси, ніж зовнішньої. Безперечна краса юності, але і безперечна краса зрілого віку, і краса старості, коли людина стає мудрою.

Викладач. Однією з категорій краси є насолода. Насолода - це відчуття задоволення від чогось.

А від чого ви в житті отримуєте насолоду?

  • насолоду можна отримати від споглядання природи;

  • від смачної їжі;

  • від шоколаду;

  • від відпочинку на природі;

  • від якравих променів сонця ;

  • від прекрасної музики;

  • від творів мистецтва;

  • від плодів своєї праці;

  • від спорту.

Та, на жаль, молодь в наш час схильна отримувати від життя сумнівну насолоду. Як ви думаєте від чого?

  • алкоголь;

  • паління тютюнових виробів;

  • наркотичних речовин;

  • переїдання - адже в наш час існує багато молодих людей з надлишковою масою тіла.

Викладач. В романі головним проповідником гедонізму виступає лорд Генрі. Він впливає на думки, а в цілому і на життя Доріана Грея. Лорд Генрі стверджує, що людина має жити повнокровним життям, а не бути аскетом. Звідси його ідеї про те, що людина має випробувати все у житті, відчути і зрозуміти з власного досвіду.

«О! Розкошуйте часом, доки юні! Не легковажте золотою своєю порою... Живіть своїм життям! Тим чудовим життям, що у вас є! Нічого не проминіть, шукайте завжди все нових вражень. Новий гедонізм - ось що потрібне нашому вікові. Ви могли б стати його наочним символом. З такою зовнішністю - все у ваших руках!»

6-й учень. Лорд Генрі заперечує і відкидає традиційні цінності. Замість застарілих істин Генрі висуває принцип всебічного розквіту особистості, чиє завдання полягає в тому, щоб прожити своє життя «повністю й цілковито, даючи вияв кожному почуттю, вираз кожній думці, втілюючи кожну мрію...» Найкоротший шлях до цього ідеалу - програма «нового гедонізму», тобто прагнення зазнавати насолоди від кожної миті буття, кожного почуття, навіть злочинного і забороненого. На думку Генрі Воттона, все, що стоїть на заваді пошуків насолоди-а це насамперед релігія і мораль, - треба зруйнувати. Основою віри в Бога й етичних принципів він проголошує лише страх покарання. Не варто опиратися спокусі, проповідує лорд Генрі, бо єдиний спосіб позбутися її – «це піддатись їй». Завдяки такій маніпуляції ідеями саме поняття гріха зникає разом з критеріями добра і зла, а людські вчинки виводяться за межі моральності.

7-й учень.Стверджуючи вседозволеність, лорд Генрі, на перший погляд, сам начебто нічого неморального не робить-нікого не вбиває, не спокушає жінок, не зраджує друзів. Проте він зазнає досить вишуканої насолоди від необмеженої влади над Доріаном, чию душу він розвинув і сформував. Саме експериментування, гра життям юнака і становить для лорда Генрі найвищу радість.

8-й учень. Моральність і насолода протиставлені одна одній не тільки в словах лорда Генрі, а й у його справах. Проте найбільше мене вражає в цьому образі той факт, що автор зображує його щасливим. Причина щастя полягає в тому, що ця людина «виховала в собі» байдужість та егоїзм, і при цьому вона ніколи не забуває про власні інтереси, про самозбереження, не робить того, що може зіпсувати власну репутацію в очах інших людей. Рецепт щастя, за Генрі Воттоном, передбачає вміння поєднувати цілковиту неморальність з обережністю і поміркованістю, щоб не зашкодити собі. Це справді шлях до насолоди, але він навряд чи є таким уже привабливим з погляду людяності, тому що це шлях не розвитку, а радше занепаду особистості, колосальне звуження розуміння людського призначення.

Викладач. Отже, ми побачили досить страшну філософію вседозволеності, яку проповідує лорд Генрі, як ви вважаете чи можна жити за такими принципами?

Відповіді учнів.

( Жити за принципами вседозволеності неможливо, адже в житті крім бажань існують ще й обовязки).

Викладач. До зустрічі з лордом Генрі, життя ще нічим не заплямувало молодої душі Доріана Грея. Після знайомства героїв «життя враз засяяло перед Доріаном яскравими фарбами». В нього з'явилась небезпечна та дикувата мрія: «Якби старів портрет, а я назавжди залишився молодим! Душу б віддав за це.»На жаль, ця мрія стала реальністю. Відсутність фінансових і фізичних перешкод і навіть вічна молодість, яку забезпечує герою портрет, стали причиною занепаду особистості Доріана. І замість того, щоб зробитися «наочним взірцем нового гедонізму», він уособлює розбещеність і розпусту.

9-й учень.Сам по собі надто самозакоханий, егоїстичний під впливом теорій лорда Генрі він стає примхливим красунчиком, для якого є тільки одна свята річ-його бажання, його жага насолоди. З кожним епізодом очевиднішою стає деградація: почавши з лицемірства й жорстокості щодо Сибіл Вейн, він закінчує перебуванням у злочинних кублах і вбивством. Проте в його історії життя найжахливішим є не тільки падіння, а й неспроможність стати щасливим. Щось постійно отруює його душу, викликає відразу до життя. Він рухається в зачарованому колі: чим більше він має насолод, тим швидше вони йому набридають. Це примушує шукати нових і нових утіх, дедалі безглуздіших і брудніших, які, в свою чергу, можуть задовольнити не більше, ніж на мить. На відміну від свого «вчителя» Доріан ніколи не відає душевного спокою, цієї основи безхмарного щастя, в якому купається лорд Генрі.

Викладач. Сьогодні на уроці ми спробували дослідити, як філософія насолоди впливає на духовний світ людини, що трапляється з нею, коли настане перенасичення, коли буде вичерпаний запас насолод, які вигадала собі людина. Простежили за долею Доріана Грея: коли розпочалось руйнування його душі, як воно проходило і як він сам перетворився на один великий порок. Отже, ми знайомимось із Доріаном Греєм у майстерні художника Безіла Голуорда, який пише його портрет.

Питання до учнів:

- Що зрозумів Доріан, дивлячись уперше на свій портрет?

10-й учень. «При першому погляді на портрет він невільно зробив крок назад та спалахнув від задоволення. Очі його заблищали так радісно, нібито він вперше побачив себе. Він стояв нерухомо, заглиблений у споглядання, напевно усвідомлюючи, що Холуорд щось скаже йому, але не мав змоги вникнути в значення його слів. Як щире визнання прийшло до нього усвідомлення своєї краси. До цього часу він якось не помічав її. Захопленість Безіла здавалась йому зворушливим осліпленням дружби. Але появився лорд Генрі, прозвучав його гімн молодості, грізне застереження про те, яка вона коротка, і це Доріана збентежило. Так, настане день, коли його обличчя змарніє і покриється зморшками, очі потускніють, відквітнуть, стрункий стан зігнеться, стане потворним. Роки понесуть за собою червоні вуста та золоте волосся. Життя, формуючи його душу, буде руйнувати його тіло. Він стане негарно-огидним, жалюгідним та страхітливим. Ця думка гострим болем, наче ножем, пронизала Доріана, і кожна жилка в ньому затремтіла. Очі потемніли, з блакитних перетворившись на аметистові, й затуманилися сльозами. Немов льодяна рука лягла йому на серце». Демонстрація відео 1, 3 фрагмент.

Викладач. Давайте проаналізуємо зміни на портреті. Доріан молодий, гарний юнак, але усвідомлює він свою красу лише тоді, коли поглянув на завершену роботу художника - на свій портрет.

- На що здатний головний герой заради вічної молодості?

(За свою молодість Доріан був готовий віддати душу). Демонстрація відео 2 фрагмент.

- Чому людина може так просто розлучитися зі своєю душею?

(Спочатку Доріан Грей не усвідомлює своєї краси, до того ж він практично нічим не цікавиться; чистота його зовнішності перебуває в гармонії і з «чистою» душею. І тільки після усвідомлення Доріаном швидкоплинності життя та згасання його вроди відбувається парадокс – душа і тіло існують окремо одне від одного; але у тісному взаємозв’язку; на красі тіла не відбиваються наслідки вчинків героя, весь тягар злочинів несе його душа, яка дедалі гіршає та потворнішає). Демонстрація відео 4, 5 фрагмент.

Викладач. Вперше Доріан помічає зміни на портреті після самогубства Сибіл Вейн. Молоді люди інколи цікавляться думками друзів про своїх коханих, давайте пригадаємо, як говорить про кохану Доріана його друг лорд Генрі.

11-й учень. «Вона дуже гарненька, і коли про життя знає так же мало, як і про мистецтво,- близькість із нею принесе чимало насолоди.Секрет вічної молодості в тому, щоб остерігатись почуттів, які нівечать вроду».

  • Як ви вважаєте чи кохав Доріан Сибіл чи може те, що було втілено в її образі?

(Він покохав те море пристрастей і образів, які талановито втілювала Сибіл на сцені. Йому подобалися її гра, костюми, штучні мовлення та погляди. Він розлюбив Сибіл у ту мить, коли побачив у ній звичайну людину – не Дездемону, не Джульєтту, а дівчину, яка вже може втілювати чужі пристрасті, бо покохала сама. Його вибір зрозумілий, і це не дівчина – а він сам і його врода.)

  • Як змінюється портрет, після повернення Доріана додому?

( Він помічає, що портрет змінився, приглядається до нього і помічає складку жорстокості біля вуст). Демонстрація відео 6, 7 фрагмент.

  • Чи розуміє він з чим повязані ці зміни?

(Ні, він вважає, що його вини не має, хіба він винен в тому , що вирішив покинути дівчину, якій ще вчора освідчувався в коханні?Хіба він жорстокий, це Сибіл завинила, а не він. В Доріанові говорить самолюбство і егоїзм, він відмовляється визнати свою провину. І якщо він і поранив її на все життя, то й вона на якийсь час завдала йому болю).

  • Про що найбільше жалкує Доріан?

(« Портрет містить секрет його життя і виповідає усім правду. Портрет навчив любити власну вроду. Тож невже він навчить його ненавидіти власну душу? Як же тепер і дивитись на цей портрет?..Безмежний жаль – не за собою, а за намальованим своїм образом – пойняв юнака. Портрет уже змінився і змінюватиметься далі й далі. За кожний гріх, який він вчинить, лягатиме пляма ганьби на портрет і нівечитеме його красу»). Демонстрація відео 8 фрагмент.

Викладач. Цілком віддатися насолоді Доріанові заважають залишки моральності, які все ж таки є в його душі. Він ще не до кінця втратив розуміння таких категорій, як сумління, гріх, покарання. Вони нагадують про себе болем у серці, хоча під рукою у нього завжди є достатня кількість аргументів, щоб заспокоїти і виправдати себе. Докори сумління не дають Доріану спокійно жити, і вони ще не раз будуть дошкуляти йому… Він ще прагне все змінити, зробити так, щоб і він і портрет не змінювалися. А саме – більше не грішити! « Я хочу бути доброчесним. Я не можу й думки припустити, щоб моя душа стала потворна». Але сам Диявол в образі лорда Генрі підштовхує його все забути: і голос совісті, і докори сумління, і свою провину в смерті молодої, гарної дівчини, якій було лише 17 років… І жити тільки насолодою.

Найстрашніше те, що після смерті Сибіл Доріан усвідомлює, що для нього життя не закінчилося, а навпаки, тільки почалося! Троянди в саду не привяли, а пташки все так само радісно виспівують в саду, він так само поїде в оперу а потім ще кудись повечеряти. А добрі наміри – це марні спроби втрутитись у дію законів природи, їх джерело – чистісінька марнославність наслідок – абсолютний нуль. А що жпортрет? Він змінюється! Змінюється без будь-якого впливу на нього.

«Портрет сприймав події одразу ж, як вони ставалися.Злослива жорстокість спотворила гарні обриси рота в ту ж мить, коли дівчина випила отруту…А може, портретові байдуже до вчинків? Може, він відбиває лише те, що діється в душі самого Доріана?». Демонстрація відео 9 фрагмент.

12-й учень. Доріан знаходить насолоду здавалося в неможливому. В спогляданні свого понівечиного портрета. «Справжньою насолодою буде для нього спостерігати за портретом. Він зможе зазирнути в найпотаємніші закутки свого розуму.Цей портрет стане для нього немов магічне дзеркало.Коли кров відхлине з обличчя на полотні і стане воно блідою крейдяною машкарою з потьмянілими очима, він сам усе ще чаруватиме юністю. Тож хай там що діється з його портретом ! Він сам буде в безпеці, а це - головне.»

Викладач. Пройшли роки… Весь час Доріан жив, як сам того хотів: віддавався всім неможливим почуттям «нового гедонізму», розважався на свій смак, грішив, спокушав і сам спокушався, відвідував кабаки, притони, він палить та приймає наркотики, зовсім не дбаючи про своє тіло і душу, адже всі наслідки такого життя зносив його портрет. Демонстрація відео 12, 13 фрагмент.

13-й учень. І от йому вже 38 – він гарний, улюбленець жінок, бажаний гість в усіх домах.Чи всі можливі гріхи він скоїв? Ні! Найголовніше його духовне падіня вбивство – попереду. В усіх своїх діяннях він звинувачує художника, адже це він створив портрет, таким чином показавши Доріану власну красу і через це усвідомлення змінив його назавжди. Тож нехай він погляне що сталося з його кращою роботою.«Лице все ще зберігало частинку його чудесної вроди. Поріділі кучері ще трохи яскріли золотом, і ясною барвою ще горіли сластолюбні уста. В припухлих очах помітні були рештки їх вабливої блакиті, і не зовсім ще зникли благородні обриси точених ніздрів та стрункої шиї». Доріан Грей убиває свого наставника, друга, художника Безіла; стає причиною загибелі брата Сибіл Вейн – Джеймса. Шантажує і приводить до загибелі хіміка. Життя – найбільший дар, тому позбавляти життя себе, або відбирати його в когось іншого - найжахливіший, найтяжчий і найбільший гріх.

14-й учень. Ще одна причина, яка псує спокій Доріана, - це страх, тваринний і всепереможний: а якщо хтось дізнається про його таємниці, про злочини, які він скоїв? Саме бажання позбутися причини цього страху, а водночас і сумління, аби далі зазнавати насолоди, тільки тепер без жодної перешкоди, продиктувало Доріанові рішення знищити портрет. Попри всі зовнішні розбіжності з долею лорда Генрі, життєвий шлях Доріана ілюструє той самий принцип: життя тільки заради насолоди можливе лише за умов цілковитої втрати людяності, послідовного і свідомого виховання егоїзму.

Викладач. Всі можливі гріхи Доріан вже скоїв і тепер жалкує за своєю чистою юністю, коли він ще не спаплюжив свою душу, не справляв згубний вплив на інших і при цьому отримував страшенну насолоду.Але навіщо йому тепер потрібна молодість, краще б його гріхи приводили до швидкої і непомильної кари. Смерть власної душі в живім тілі, ось що найбільше мучило. Демонстрація відео 15 фрагмент.

Ми вже говорили про докори сумління, і от знову Доріан зазнав їх, як ви думаєте чи може він ще зміниити своє життя і стати доброчесним?

(Ні. Людина без совісті і без душі не може існувати. Думка про портрет обволікала смутком його пристрасті, отруювала йому хвилини радощів.Тож він покінчить з портретом, так само як і з художником, і віднайде, врешті, спокій).

  • Чи знайшов Доріан спокій і який саме?

(Так, вічний спокій – смерть.Смерть до якої він весь безупинно наближався і якої вже не може уникнути.)

III. Підведення підсумків.

Метод «Відкритий мікрофон». Обмін враженнями від почутого на уроці:

  • Головне в людині не зовнішня краса, не бутафорія, а внутрішня краса – краса душі.

  • Людина без совісті і без душі не може існувати;

  • Світ духовності людини треба формувати не сьогоденними розвагами, а вічними цінностями;

  • Багатство матеріальне і багатство душі — різні поняття;

  • Розкрити себе і притаїти митця — цього прагне мистецтво;

  • Не можна безкарно порушувати норми людського життя;

  • Втрата моральних переконань веде людину до загибелі.

Учні роблять висновки і записують їх до зошитів.

Викладач.Твір Оскара Уайльда – це, насамперед, слова, але які! В творі Лорд Генрі також виклав свою теорію «нового гедонізму» у формі парадоксальних афоризмів: «Так зворушувала і бентежила музика. Але вплив музики менш виразний... Вона-бо творить у людині не новий світ, а швидше новий хаос. А тут - слова! Самі слова! Але які моторні! Які ясні, промовисті, жорстокі! Від них не втечеш. І до того ж - які в них невловні чари! Ці слова, здавалося, надають відчутної форми туманним маренням, і бринить у них своя музика, така ж солодка,як у віоли чи лютні. Самі слова! Та чи ж є що-небудь таке реальне, як слова?».

А закінчити наш урок мені б хотілося словами нашого сучасника, громадянина США Іцхака Адізеса він в одному з своїх інтерв'ю сказав наступне: «Нові покоління не так надихатимуться матеріалістичними цінностями, як ми. Чому? Стандарти життя зростають, а якість життя погіршується. У всіх є машини, але вихлопи забруднюють довкілля, що у свою чергу призводить до зростання захворювань. Раніше ви більше співали і сміялися. А ваші батьки були щасливіші за вас. Бідніші, але щасливіші. Більше — не означає краще. Хіба краще для вас, коли ви більше їсте? Зростання економіки подібне до стихійного лиха, воно знищує все довкола: воду, повітря, землю. Я упевнений, що ми вимірюватимемо успіх не економічним зростанням, а зміною людських цінностей. Тобто такими соціальними індикаторами як рівень злочинності, вагітність серед неповнолітніх, кількість розлучень і інфарктів». Я також хочу приєднатися до цих слів і побажати вам бути щасливими, здоровішими і жити в гармонії зі своїми бажаннями.

Оцінювання.

Домашне завдання:

  1. Записати в зошити словникову роботу;

  2. Написати твір на тему «Чи може жити людина без душі» за твором О.Уайльда «Портрет Доріана Грея».

  3. Творча робота: сенкан на задане слово «Доріан Грей»

Складання сенкану:

1 рядок – задане слово

2 рядок – 2 прикметника

3 рядок – 3 дієслова

4 рядок – фраза – підсумок з 4 слів

5 рядок - синонім до заданого слова.

Література.

  1. Гузь О.О. Орієнтовне поурочне планування уроків світової літератури. 10клас. // Зарубіжна література в школах України.- 2011.-№4.

  2. Кабкова О. Карнавал у житті О.Вайльда. // Зарубіжна література.- 2004. -№ 9.

  3. Мухін В.О. Зарубіжна література. Авторські уроки.- Х., 2008.

  4. Николин М. Формування духовно-естетичної компетентності учнів за умови профільного навчання. . // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.- 2011.-№5.

  5. Парандовський Ян. Король життя (уривок з роману) . // Зарубіжна література.- 2003. -№ 7.

  6. Покатилова О.О. Культуролого-синкретичний аналіз художнього тексту. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.- 1999.-№2.

  7. Шахова Кіра. Оскар Вайльд. // Зарубіжна література.- 2004. -№ 6-7.

  8. Штанько Л. Оскар Вайльд та роман «Портрет Доріана Грея». // Зарубіжна література.- 2007. -№ 10-11.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»