Ще в глибоку давнину люди помітили, що день завжди змінюється ніччю, а пори року проходять строго по черзі: за зимою наступає весна, за весною — літо, за літом — осінь. У пошуках розгадки цих явищ людина звернула увагу на небесні світила — Сонце. Ці спостереження зародили нову науку — Астрономію («астрон» — зірка або зіркоподібна айстра, «номос» — закон). За зірками та за законами їх руху люди орієнтувалися на місцевості і вели облік часу. Астрономія допомагала в мореплавстві і у землеробстві.