Урок 2
Тема. Літературний процес. Основні літературні епохи, напрями, течії, специфіка їх розвитку в різних країнах
Мета: учень (учениця): знає основні періоди розвитку культури (з опорою на знання із всесвітньої історії); розуміє поняття «літературний процес», його ключові ознаки і закономірності; називає основні епохи (періоди) літературного процесу в різних країнах; дає визначення понять «літературний напрям», «літературна течія», розрізняє їх (як ціле і частку);
розвивати навички самостійної роботи;
виховувати наполегливість та любов до літератури.
Тип уроку: засвоєння нових знань
І ті, що пишуть не для слави, бажають визнання,
що добре написали, а ті, що читають їх, - похвали за те,
що прочитали.
Б. Паскаль
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. Як ви розумієте , що таке література?
2. Як пов’язані культура та література?
3. Які роди літератури ви знаєте? Назвіть їх характерні ознаки.
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового навчального матеріалу
1. Лекція вчителя
Літературний процес
Літературний процес – 1) літературне життя та розвиток літератури певної країни або епохи у всій сукупності явищ та фактів; 2) багатовіковий розвиток літератури у глобальному, всесвітньому масштабі.
Література, як і кожне соціальне явище, має свою історію. Триває і збагачується вона і понині. Розвиток літератури не є прогресом. Твори минулих епох можуть давати естетичну насолоду, виступати як норма, зразок.
Взаємозв’язок елементів суспільно-історичного життя й естетичного досвіду суспільства дає можливість поділяти історію мистецтва (також і літератури) у відповідності з історичними епохами, які пройшло людство.
Етапи розвитку літератури
| Літературна епоха | Метод, напрям |
1 | Література Стародавнього світу | (Міфологічний реалізм Античності) |
2 | Література Середньовіччя | (Середньовічний символізм) |
3 | Література Відродження | Реалізм Відродження (або Ренесансний реалізм) |
4 | Література Нового часу | Бароко |
| Класицизм | |
| Просвітницький класицизм. Реалізм Просвітництва (або Просвітницький реалізм). Сентименталізм | |
| Романтизм | |
| Реалізм ХІХ ст. (або Критичний реалізм). Натуралізм | |
5 | Література Новітнього часу | Модернізм (течії: імпресіонізм, неоромантизм, символізм, акмеїзм, імажизм, імажинізм) |
| Авангардизм (течії: футуризм, експресіонізм, сюрреалізм, дадаїзм) | |
| Масова культура | |
| Соцреалізм | |
(6) | Доба постмодернізму |
|
* Закономірність: названі напрями спочатку змінюють один одного за часом, а починаючи з другої половини ХІХ ст. складається особлива ситуація, коли одночасно існує значна кількість напрямів і течій як споріднених між собою, так і принципово протилежних.
** Приклади з програми 5-8 класу:
Література Стародавнього світу: Гомер, Езоп, Тіртей, Архілох, Сапфо, Анакреонт, Есхіл, Софокл, Вергілій, Горацій, Овідій
Література Середньовіччя: Лі Бо, Ду Фу, Омар Хайям, Джауфре Рюдель, Бертран де Борн, Франсуа Війон, Данте Аліг’єрі
Література Відродження: Франческо Петрарка, Джованні Боккаччо, Мігель Сервантес, Вільям Шекспір
Класицизм: Жан де Лафонтен
Доба Просвітництва: Роберт Бернс, Даніель Дефо, Джонатан Свіфт, Йоганн Вольфганг Гете, Фрідріх Шиллер
Романтизм: Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Шандор Петефі, Адам Міцкевич, Вальтер Скотт, Микола Гоголь
Реалізм ХІХ ст.: Олександр Пушкін, Михайло Лермонтов, Микола Гоголь, Чарльз Діккенс, Антон Чехов
Неоромантизм: Редьярд Кіплінг, Роберт Льюїс Стівенсон, Джек Лондон, Олександр Грін
Символізм: Райнер Марія Рільке
Літературна епоха
Літературна епоха – визначення конкретно-історичного етапу розвитку літератури, що збігається з культурно-історичною епохою, в основі якої лежить певний спосіб виробництва. (Також існує поняття «художня епоха»).
Літературний напрям, літературна течія, школа
Літературний напрям – визначення конкретно-історичного етапу розвитку мистецтва, пов’язаного з певним напрямом суспільного духовного руху, основу якого становить певна концепція світу і людини (визначення, близьке до визначення «методу»).
Літературний напрям – єдність ідейно-творчих настанов групи митців або всіх митців певного історичного періоду (бароко, класицизм, романтизм тощо). Для митців одного напряму часто характерні схожі підходи до явищ життя та оцінки їх, добору матеріалу для зображення, до розробки тем, жанрів, образів, побудови сюжету тощо.
Літературна течія – «мікронапрям», який не має всезагального характеру (акмеїзм, футуризм, концептуалізм тощо).
* Іноді поняття «напрям» і «течія» ототожнюються.
Школа – гурт митців зі своєю програмою (російська «натуральна школа», англійська «озерна школа»).
Поняття стилю в літературі
Термін багатозначний. Вживається для визначення характерних особливостей літератури певної епохи, певного напряму, а також для означення своєрідності манери кожного митця.
Літературний стиль 1 – стійка система художньо-образних засобів і прийомів творчості, характерна для певного історичного періоду, метода, напряму, течії (бароко, класицизм).
Літературний стиль 2 – індивідуально-творчий метод, тобто сукупність ідейно-художніх особливостей творчості певного митця (індивідуальний художній стиль). Це – ідейна спрямованість, тематика, характерні образи, найбільш розроблювані жанри, улюблені способи викладу, мовний стиль – творче обличчя митця.
Тобто стиль – діалектично складна єдність загального та індивідуального; він може характеризувати не тільки особистість, але і метод, жанр, напрям.
Стиль конкретного твору – вираження авторської особистості та характерних особливостей чи рис епохи, методу, напряму, течії.
ІІІ. Узагальнення і систематизація знань
Робота з підручником.
Продовжіть речення:
Літературний процес – це…
Літературна епоха – це…
Літературний напрям – це…
Робота в групах.
Складання питань для взаємоперевірки.
ІУ. Підсумок уроку
Заключне слово вчителя
У. Домашнє завдання
Скласти і опрацювати тези лекції вчителя.
