Екологічна криза, що характеризує сучасний стан взаємодії природи і суспільства, пов’язана з неконтрольованими наслідками грандіозної людської природоперетворюючої діяльності. Стратегія вирішення глобальних екологічних проблем все більше зміщується з технологічної галузі до сфери свідомості, зміни способу мислення, вироблення нових життєвих цінностей. Способи подальшого виживання людства слід шукати серед людських якостей, поведінки.
На сьогоднішній день питання впровадження енергозберігаючих практик у повсякденному житті набуває дедалі більшої актуальності. Відтак, серед населення наразі гостро постає питання щодо енергозбереження та, відповідно, економії енергоресурсів, у тому числі споживання електроенергії. Адже це не лише економічна вигода для споживачів та зменшення навантаження на електричні мережі, а також збереження довкілля для наших нащадків.
