+ Додати матерiал
і отримати
безкоштовне
свідоцтво
! В а ж л и в о
Предмети »
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Тема досвіду: Реалізація акмеологічного підходу на уроках історії та правознавства

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема досвіду: Реалізація акмеологічного підходу на уроках

історії та правознавства

Автори досвіду: Лях Г.М., Барнінець О. В., Доценко К.О , Іздебська

В.О., Пономарьов П.О., Проценко П.І., Стоїльська Г.І., Фокіна С.А., Шолойко Т.О. вчителі історії м. Бердянська, члени міського творчого центру «Акмеологія та підвищення якості освіти».

Базова модель досвіду

Мета - дослідити інтеграцію теорії та практики акмеологічного підходу на уроках історії та правознавства

Завдання:

1. Вивчити методи та технології акмеології в педагогічній діяльності.

2. Запропонувати шляхи реалізація акмеологічного підходу на уроках історії

та правознавства.

3. Запропонувати розробки уроків реалізації акмеологічного підходу на

уроках історії та правознавства.

Об`єкт: методи реалізації акмеологічного підходу.

Предмет: процес вивчення історії та правознавства в навчальних закладах освіти.

Актуальність нашої роботи полягає в тому, що перед сучасною шкільною освітою поставлена задача підготовки дитини до успішної соціалізації, усвідомленого вибору професії. При цьому не слід забувати про необхідність збереження й зміцнення здоров’я учнів. Традиційна освітня система не відповідає новим соціокультурним та економічним умовам. Акмеологічний підхід на уроках історії та правознавства обумовлен пошуком шляхів підвищення якості вивчення цих предметів. Використання акмеологічних прийомів і методів під час навчання формують адекватне прагнення учнів до саморозвитку, самореалізації, дають можливість без зайвих зусиль засвоїти новий матеріал та використовувати його практично.

Слід відзначити, що публікацій методів, прийомів та технологій акмеології в педагогічній діяльності не так багато. Тому назріла нагальна потреба в систематизації знань з реалізації акмеологічного підходу на уроках історії та правознавства, а також в позакласній роботі.

Теоретичне обґрунтування досвіду

Дослідження в галузі акмеологічної науки проводили такі вчені:

Б.Г. Ананьєва, К.А. Абульханова-Славську, О.О. Бодалєва, Н.В. Кузьміну, А.А. Деркач, Л.Г. Лаптєва, А.К. Маркову, І.Н. Семенова, О.С. Анісімова, А.С. Гусєву, В.Г. Зазикіна, О.О. Бодальова, В.Г. Зазикіна, В. Освальда, І.Я. Перла та ін. Однак, більшость їх робіт розкрівають лише теоретичний аспект викорестання акмеологічних прийомів у нвічанні. Тому, реалізації акмеологічного підходу на уроках історії та правознавства потребує більш ширшого розкриття.

Інформаційно-педагогічна модель досвіду

Створюючи ситуацію успіху на уроках, учитель допомагає дітям подолати невпевненість у власних силах. Він учить їх не боятися власних помилок, переконує, що не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Створення ситуації успіху неможливе без урахування індивідуальних особливостей учнів. Адже вона повністю базується на особистісно- орієнтованому підході до процесу навчання і виховання.

Прийом «Повір у себе»

Учитель створює умови, за яких дитина, виконуючи навчальне завдання, зненацька починає вірити у свої можливості. Доцільно використовувати ланцюжок заздалеідь продуманих посильних завдань для кожного учня, практикувати в роботі на уроках різнорівневі картки-завдання, частина з яких містить прихований інструктаж для дитини про способи виконання (наприклад: «Можливо, краще почати з...», «Виконуючи роботу, не забудь про...»). Ці речення-побажання допомагають дитині уникнути поразки в роботі та відчути радість успіху.

Прийом «Особисте відкриття»

Підготовлена вчителем заздалегідь ситуація спрямована на вивільнення в дитині внутрішньої енергії, що проявляється усвідомленням нею власних здібностей, у такий спосіб формуючи її творчий потенціал.

Прийом «Навіювання», або «Ефект Розенталя»

«Ти можеш!» — повинен нагадувати вчитель учневі.

«Він може!» — повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» — повинен повірити в себе учень.

В. Шаталов

Надання учням позитивного психоемоційного заряду. Заохочення дитини до праці словами: «Така робота тобі до снаги», «У тебе до цього хист». Важливо переконати у реальності успіху, і успіх прийде. Англійський учений Стоуенс довів, що учні, яких заохочували, досягли значно біль- ших успіхів, ніж ті, кого не заохочували.

Починаючи з першого класу, перед початком виконання складного завдання влучним буде діалог-навіювання.

У ч и т е л ь. Ви зможете!

Учні (разом). Ми зможемо!

К о ж е н у ч е н ь. Я зможу!

Учні (одне одному на вушко). Ти зможеш!

Прийом «Вибух емоцій»

Використовуючи похвалу (або критику), учитель впливає на емоційний стан дитини, таким чином спонукаючи її краще працювати на уроці.

Прикладом такого прийому можуть бути оплески за успіх. Клас дружно аплодує учням- авторам за влучно дібране слово, удало складене речення, уміло сформульовану і доведену власну думку.

Дитина, якій аплодують, дуже радісна і щаслива в цей момент. Але це не тільки її радість. Це спільна радість. У такі моменти вчитель з великим задоволенням радіє разом із класом.

Прийом «Почую кожного»

Учитель організовує роботу таким чином, щоб кожен учень мав можливість (і відчував необхід ність відповідати).

Плануючи групову роботу на уроці, вчитель заздалегідь готує посильні завдання для кожної створеної групи. Частині дітей перед початком роботи пояснює заради чого, кого здійснюється це завдання, звертається із такими словами: «Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратися». А для деяких учнів навіть можливість участі в групі є вже ситуацією успіху. Якщо їм було відведено роль доповідача (в будь-якій формі), то це стає для них дуже потужним стимулом до подальшого активного навчання.

Прийом «Констатація успіху».

Учитель констатує кожний успіх дитини, мож, і незначний на перший погляд, але таким чином він надихає її на нові досягнення.

Створюючи ситуацію успіху, учитель допомагає дитині емоційно пережити успіх не результату всієї роботи в цілому, а якоїсь його окремої частинки, деталі. Він використовує такі вислови: «Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі...», «Найкраще тобі вдалося...».

Барнінець О.В.

Використання дидактичних ігор в умовах акмеологічного підходу до навчання

В умовах становлення та розвитку постіндустріального суспільства головними засадами навчання визнано особистісно зорієнтований, компетентнісний та діяльнісний підходи. Останнє в свою чергу зумовило появу акмеологічного підхіду до змісту освіти, технологій навчання й виховання учнів, управління школою і под. До його особливостей належать досягнення особистісного успіху шляхом розвитку комунікабельності, креативності, самостійного мислення, уміння будувати відносини в колективі та соціумі.

Одним зі шляхів реалізації акмеологічного підходу  є впровадження в практику навчання, зокрема, історії, дидактичних ігор. Гра – природна для школярів діяльність, складова їхнього життєвого досвіду. У її основі лежить розвивальне навчання, яке допомагає накопичувати знання про способи діяльності та досвід її здійснення та як наслідок, формувати пізнавальні структури.

Реалізація акмеологічного підходу на уроках історії можлива через успішну навчальну діяльність учнів. Означене в умовах компетентнісного підходу до навчання історії передбачає формування й розвиток базових і предметних умінь та навичок, що ґрунтуються на знаннях. Однак компетентність не є адитивною сумою наведених компонентів. Під час обговорення компетентності увага звертається на конкретні ситуації, у яких вони виявляються: невиявлена компетентність, що залишається в ряді потенціальностей, є не компетентністю, а здебільшого прихованою можливістю. Виходячи з цього, саме вміння є проявом компетентності.

Пропонуємо варіант використання ігор як засобу формування предметних умінь у межах курсу Нової історії під час вивчення розділів «Османська імперія. Країни Східної Європи у ХVІ — п п ХVІІІ ст. Епоха Просвітництва. Східний світ в ХVІ –ХVІІІ ст.» Для організації творчого рівня пізнавальної діяльності обираємо тему: «Початок промислового перевороту». Це зумовлено тим, що зміст цієї теми насичений фактичним (створення перших верстатів і парової машини, поява нових соціальних груп, руйнування техніки лудитами, поява тред-юніонів тощо) і теоретичним матеріалом (поняттями «промисловий переворот», «фабрика», «індустріальне суспільство»; визначення економічних, соціальних та екологічних наслідків промислового перевороту; тенденції до утвердження капіталістичних відносин). Постановка проблемного питання, пошук способів його розв’язання дадуть змогу організувати творчу пізнавальну діяльність, на основі якої планується формувати предметні вміння: логічне – встановлювати причини, сутність та наслідки подій; аксіологічне – виявляти цінності, інтереси, потреби, суперечності в позиціях соціальних груп; інформаційне – виявляти різні погляди під час аналізу змісту історичних джерел; хронологічне – визначати наступність подій у часі; просторове – визначати розвиток історичних явищ на основі географічного положення країни; мовленнєве – висловлювати на основі розповіді власну позицію.

На попередніх уроках варто провести ігри, які мають за мету послідовне виконання певних прийомів навчальної діяльності, спрямованих на формування означених умінь. Забезпечення репродуктивного рівня пізнавальної діяльності, а відповідно й аналогічного способу засвоєння матеріалу, можливе під час проведення гри «Кросворд» на уроці з теми «Досягнення науки та тягар марновірства» на етапі систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок. Для організації цієї гри на підготовчому етапі клас слід поділити на п’ять команд, які отримають однакові кросворди, та обрати двох експертів, які мають контролювати правильність відповідей. На розв’язання кросворду відводиться 4-5 хвилин. Переможницею визнається та команда, яка швидше та правильніше впоралася із завданням. Методична сутність кросворду передбачає надання відповіді на поставлене запитання про причини розвитку зближення медицини та хімії, наслідки розвитку природничих наук у XVIXVII ст., поняття «натурфілософія», «гуманізм»; ціннісні орієнтири у суспільстві доби XVI– XVII ст.; погляди діячів культури Західної Європи XVIXVII ст.; існування суспільних течій та напрямків науки у XVIXVII ст.; географічні об’єкти тощо, що передбачало формування логічного, аксіологічного, інформаційного, хронологічного та просторового вмінь.

Завдання для проведення гри «Кросворд»

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

По вертикалі. 1. Що визнавалося найбільшою цінністю в епоху гуманізму? (людина) 3. Яка форма правління була ідеальною згідно з теорією Н. Мак’явеллі? (республіка) 5. Що, за теорією М. Коперника, визнавалося центром Всесвіту? (Сонце) 8. Країна, в якій зародилися нові погляди на суспільство і державу (Італія).

По горизонталі. 2. Кого в епоху нового часу звинувачували у чаклунстві, засуджуючи аж до публічного спалення на вогні? (відьма) 4. Які навчальні заклади в XVI–XVII ст. здобули у Європі бурхливого розвитку? (університети) 6. Яке поняття, спрямоване на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань, стає ключовим в епоху Відродження? (гуманізм) 7. Який напрям науки здобуває значного розвитку наприкінці XV–XVI ст., що лежав в основі розвитку географії, картографії, астрономії, механіки, математики, біології, медицини? (натурфілософія) 9. Що винайшов Т. Парацельс у результаті зближення медицини та хімії? (медикаменти) 10. Кому належать слова: «А все-таки вона крутиться»? (Галілей)

На уроці з теми «Річ Посполита» на етапі мотивації навчальної діяльності учням можна запропонувати гру «Шарада», яка також забезпечує репродуктивний рівень пізнавальної діяльності. Для проведення гри клас необхідно поділити на команди по два учні в кожній. Їм пропонується відгадати загадку, в якій зашифровано панівну верству польського суспільства у XV–XVIII ст. Підказку можна знайти, розв’язавши шараду. Переможцем визнається команда, яка швидше за всіх дасть правильну відповідь. Тож на основі визначення терміну «шляхта», часу існування цієї соціальної верстви, співвідношення поняття із країнами, в яких вона була представлена, відбуватиметься закріплення розумових та практичних дій із розвитку предметних умінь.

Завдання для проведення гри «Шарада»

Загадка

Елітна, аристократична верства,

Підвладний їм був сам король,

Занадто схильні до позерства,

Усе брали під свій контроль.

Шарада

Чумацький, зоряний, морський

Дола мандрівник будь-який.

А лиш додай сполучник та

В державі верства золота.

(шлях+та)

Перехід до перетворювального етапу формування вмінь доречно здійснити під час гри «Бліц-опитування». Її можна провести з теми «Московське царство» на етапі систематизації й узагальнення знань та вмінь. Для цієї гри обирається 10 учасників, які мають поставити один одному запитання з теми. Той учень, який не надасть правильної відповіді або не зможе сформулювати запитання, вибуває з гри. Переможцем оголошується школяр, котрий залишається останнім серед учасників. Позаяк правила гри не обмежуються запитаннями за певними критеріями, це зумовлює застосування набутого власного досвіду до постановки питань, а також надання відповідей до них. Таким чином, формування предметних умінь здійснюється за рахунок перетворюючого відтворення історичної інформації.

Отже, організація згаданих ігор сприятиме накопиченню досвіду співвідносити події з певним періодом, вказувати час здійснення фактів, що вплинули на їх перебіг; вказувати географічні об’єкти за описом, співвідносити події з географічним положенням країн, встановлювати роль географічного чиннику в перебігу подій; тлумачити погляди діячів культури Західної Європи XVIXVII ст., пояснювати та доводити свою позицію; виявляти причини та наслідки подій, тлумачити поняття, встановлювати значення подій на основі ціннісних орієнтирів певного періоду. Накопичені в учнів знання та досвід пізнавальної діяльності, здійснення відомих способів діяльності дадуть змогу перейти до підсумкового, творчого, етапу формування предметних умінь.

На уроці з теми «Початок промислового перевороту» на етапі вивчення нового матеріалу організовуємо проблемно-рольову гру дискусійного характеру. Її мета полягає у формуванні предметних умінь шляхом визначення часу та місця початку промислового перевороту, визначення його причин, сутності та наслідків, змін в економічній, соціальній і науковій сферах (логічного); виявленні цінностей, інтересів, потреб, суперечностей у позиціях робітників та буржуазії (аксіологічного); виявлення різних поглядів під час аналізу змісту історичних джерел (інформаційного); визначення перебігу ключових подій, що лежали в основі промислового перевороту в Англії у XVIII ст. (хронологічного); співвідношення появи промислового перевороту із географічним положенням Англії (просторового); формулювання власної позиції (мовленнєвого). Під час цієї гри організація творчої пізнавальної діяльності може забезпечуватися шляхом розв’язання проблемного запитання: «Науково-технічний прогрес в Англії – причина чи наслідок промислової революції?» Виконавців ролей варто поділити на дві групи: ті, хто вбачав у ньому причину особистої трагедії (лудити), й ті, кому промисловий переворот забезпечив економічну стабільність (буржуазія). У ході дискусії навколо проблеми кожна сторона повинна довести свою правоту: «робітники», звинувачуючи машини у своєму тяжкому становищі й переконуючи, що науково-технічний прогрес є наслідком промислової революції, та «буржуа», відстоюючи позицію, що верстати з’явилися у відповідь на вимоги часу.

Таким чином, після закінчення гри ключові питання про час та місце зародження, причини, сутність та наслідки промислового перевороту, зміни в економічній, соціальній та науковій сферах, цінності, інтереси, потреби, суперечності в позиціях робітників та буржуазії будуть розглянуті, а поставлена мета реалізована. Підсумковий етап гри також передбачає обговорення зі школярами не тільки змісту того, про що вони довідалися, а й зауважень, які виникли в процесі гри, способів усунення недоліків, оцінки акторської майстерності учнів, що виконували ролі.

Наступним кроком у формуванні предметних умінь може бути організація на уроці узагальнення гри «Брейн-ринг». Підготовка до її проведення також передбачає послідовне застосування тренувальних ігор. Зокрема, на етапі актуалізації опорних знань на уроці з теми «Народження Російської імперії» доречно провести гру «Три речення». За її правилами класу, поділеному на команди по п’ять учнів у кожній, слід запропонувати тезу: «У Росії наприкінці XVII століття...» Під час обговорення протягом 3-4 хвилин учасники мають продовжити її трьома реченнями, записавши останні на окремих папірцях, що вставлятимуться в підготовлені пази, розташовані під ключовою тезою. Перемогу здобуває та команда, яка надасть лаконічніше й найаргументованіше твердження. Отже, гра спрямовується на формування логічного (шляхом визначення причин та наслідків подій), хронологічного (визначення послідовності подій), просторового (визначення впливу географічних факторів на розвиток держави) та мовленнєвого (внаслідок відстоювання власної позиції) умінь.

Подальше формування предметних умінь можливе під час організації гри «Дерево пізнання» на уроці з теми «Османська імперія» на етапі систематизації і узагальнення знань, умінь і навичок. За умовами гри під час вивчення нового матеріалу, команди, до складу яких входять по два учні, мають підготувати на окремих папірцях запитання, що стосуються нової теми. На етапі узагальнення й систематизації вчитель використовує їх для проведення змагання між командами на швидкість та правильність відповіді. Обрані експерти повинні стежити за правильністю відповідей й оголосити команду-переможницю, яка надасть їх найбільшу кількість. Визначення часу піднесення Османської імперії та Перської держави, розгрому турецької армії під Віднем та захоплення пуштунами Ісфагану; вказування території Османської імперії й Персії, напрямів їхньої зовнішньої політики; виявлення різних поглядів під час аналізу історичних джерел щодо причин та наслідків занепаду вказаних країн, укладання Бахчисарайського мирного договору; висловлення оцінки щодо діяльності Сулеймана І та Аббаса, розвитку турецько-українських відносин; пояснення та доведення своєї позиції сприятимуть становленню предметних умінь.

Отже, послідовне застосування тренувальних ігор дають змогу застосувати набуті досвід, знання та вміння на уроці узагальнення з теми «Османська імперія. Країни Східної Європи у ХVІ — п п ХVІІІ ст. Епоха Просвітництва. Східний світ в ХVІ –ХVІІІ ст.» під час проведення багатовекторної гри «Брейн-ринг». Її особливістю є міні-змагання, за підсумками яких команди-переможниці проходять до наступного туру. Кожне змагання передбачає відповіді на запитання, які спрямовуються на формування вмінь: логічного – встановлення причин та наслідків подій, визначення понять; аксіологічного – виявлення цінностей, інтересів, потреб та суперечностей у позиціях історичних осіб; інформаційного – виявлення різних точок зору під час аналізу історичної інформації; просторового – співвідношення розвитку історичних явищ і процесів з географічним положенням країн; хронологічного – визначення наступності подій; мовленнєвого – формулювання власної позиції. На підсумковому етапі оголошуються переможці, аналізуються відповіді, рівень активності кожної команди та окремих школярів, відзначаються активні учні, встановлюються причини пасивності та шляхи її усунення.

Таким чином, перевага використання ігор в контексті акмеологічного підходу полягає в тому, що в усіх суб'єктів освіти систематизуючими стають пізнавальні мотиви, навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності стає провідним. Дидактичні ігри дозволяють здійснювати акмеологічний вплив на учнів, що сприяє їх розвитку як особистостей, формуванню моральних цінностей, розвитку творчих здібностей, уміння соціалізуватися (Додаток 1.)

Шолойко Т.О.

Метод проекту на уроці історії як засіб засіб реалізації

акмеологічного підходу

Основною метою даного методу є розвиток вмінь та навичок особистості, що включає вміння логічно мислити, досліджувати, співробітничати, опрацьовувати інформацію, вирішувати поставлені завдання, приймати рішення і нести відповідальність за них.

Проект – це прийоми та дії учнів, які проводяться у визначеному напрямку з метою досягнути поставленої цілі.

Завдання методу проекту направлені на досягнення школярами певного результату, який досягається вирішенням поставленої теоретичної та практичної задачі. Результат роботи ми можемо побачити, осмислити або застосувати на практиці, набутті досвіду, де поєднується знання та вміння учня.

Проекти поділяються на такі види: * тематика; * діяльність; * час виконання; * кількість учасників; * результативність. Всі проекти мають індивідуальні особливості та неповторні за своєю творчістю.

Результатом роботи над проектом може бути презентація, відеофільм, вистава, ігри. Час виконання може бути як коротким так і тривалим, охоплюючи декілька тем і слугувати як результат дослідження.

Технологічний процес можна поділити на такі етапи:

1. Розробка проектного завдання

2. Виділення конкретних завдань

3. Створення групи або декількох груп

4. Обробка матеріалу для створення свого проекту

5. Складання плану

6. Оформлення проекту

7. Захист

Найкраще застосовувати метод проекту на узагальнюючих уроках.

Наприклад, я пропоную в 9 класі зробити проект на тему «Культура України у першій половині XIX століття». Основне завдання розкрити зміни, які відбулися в культурі України. Виходячи з цього, визначаються основні - навчальні цілі: - детальне вивчення документальних матеріалів з культури; визначення основних змін, що відбулися, - порівняння їх з попередніми роками, - узагальнення матеріалу, що вивчився.

Крім навчальних цілей ставляться також і виховні, наприклад шанування українських традицій, гордість за наукові досягнення, а також звернення до батьків по допомогу збільшує час спілкування між дітьми та батьками, а це сприяє вихованню поваги.

Під час роботи над проектом спостерігається поєднання з іншими предметами (інформатикою, літературою, Образотворчим мистецтвом, музикою тощо)

Наступний етап роботи - це знайомство учнів із поставленими задачами. Велике значення має те, як вчитель зуміє презентувати роботу, як поставить завдання, намалює конкретні цілі, чим повинен спонукати учнів до роботи над темою.

Наступний етап роботи передбачає створення групи або груп. Групи можуть створюватися незалежно від рівня навченості, а за бажанням. Після створення груп вчитель проводить консультації. Обов’язково в групі обирається головний, який буде відповідати за атмосферу та роботу групи.

Після цього учні приступають до наступного етапу роботи обробки даних, узагальненню та аналізу фактів. Важливе значення має джерельна база (документи, фотокартки, спогади тощо). Далі складається план і виділяються короткі висновки.

Наступним кроком є створення презентації та її оформлення.

Заключний етап роботи - це захист своєї роботи, відповіді на запитання, обговорення теми з класом.

Результатом роботи над проектами, якого досягли при співпраці учитель – учень, стає дослідницька робота, закріплення навиків самостійно обробляти інформацію, формулювати висновки. Перевага методу проекту також полягає в тому, що діти вчаться публічному виступу, дискутувати. Застосовуючи метод проекту в старшій школі, призводить до зацікавленості не тільки тим матеріалом, що подає вчитель, а й до пошуку чогось нового, незвіданого. А це в свою чергу дозволяє зацікавити предметом, підвищити рівень знань, досягнути успіхів під час роботи (Додаток 1.)

Шолойко Т.О.

Програма самореалізації особистості

(Комплексна система завдань

за темою: «Селянська реформа 1861 року у Наддніпрянській Україні.»)

«Те, що я чую, я забуваю. Те, що я небачу, а чую, я трохи пам 'ятаю. Те, що я чую, й обговорюю — я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю — я набуваю знань.»

Юний друже!

Пропоную тобі здійснити подорож сторінками історії Наддніпрянської України в період найголовнішої реформи того часу.

В Україні період кінця 50-х — початок 60-х pp був переломним.. У цей час, коли стало неможливим збереження феодально-кріпосницьких відносин, відбулося скасування кріпосного права, почав встановлюватися новий, буржуазний лад.

Процес утвердження капіталізму в Україні розвивався зі своїми закономірностями та особливостями, які були зумовлені історичним минулим та колоніальною політикою, російського царизму щодо України.

Утвердження капіталістичного устрою в Україні обумовило інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства, торгівлі. Та непослідовність селянської реформи зумовили збереження численних пережитків феодалізму в економічній, соціальній та політичній галузях життя.

Реформою 1861 p. було створено певні умови для швидкого розвитку промислового капіталізму, що звертав увагу на попит продукції чорної металургії та машинобудування, кам'яне вугілля, залізну руду

Якщо ти хочеш розібратись у питаннях історичного процесу в період кінця 50-х — початок 60-х pp., які продовжують хвилювати не одне покоління людей, пропоную уважно дослідити тему і виконати до неї різні види завдань, а також вислови своє ставлення до подій цього періоду.

Бажаю тобі успіху! (Додаток 2.)

з/п

Види завдань

Твоє

ставлення

1.

Розвиваємо вміння працювати з історичними джерелами інформації.

2.

Розвиваємо вміння складати схему

3.

Удосконалюємо вміння порівнювати реформаторські процеси, що відбувалися в Наддніпрянській Україні та в Західній Україні.

4.

Працюємо з історичною термінологією

5.

Знаходимо зв’язки з іншими реформами, які проводив російський уряд на території України

6.

Розвиваємо вміння працювати з фот о документами

7.

Розвиваємо творчі здібності

8.

Учимося ораторській майстерності

9.

Учимося самостійного пошуку інформації з теми

10.

Доводимо свою точку зору

Умовні позначки: ! – цікаве, ? – важке, ~ - нецікаве

Реалізація акмеологічних прийомів на уроках історії

УРОК: ПОЛІТИЧНИЙ КУРС ДИРЕКТОРІЇ

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Яка державна структура , на ваш погляд, була потенційно більш стійкою: за часів Центральної Ради, Гетьманщини чи Директорії?

Відповідь учнів

Учитель І Центральна Рад, і Гетьманат не змогли довго утримуватися при владі. Директорія не була винятком. Вона урядувала на більшій частині території України близько півтора місяця. Про що свідчить цей факт?

Відповідь учнів.

УРОК: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА»

Гра «Вгадай героя»

Учням пропонуються короткі повідомлення про історичних діячів епохи, яких потрібно впізнати, назвавши їхні прізвища, й те, з якими подіями вони пов'язані.

1. Глибокі знання у всіх сферах державного життя та історії, здатність виносити з цього уроки, віра в чистоту своєї справи та остаточну перемогу, нестримна сила волі надають переконаності його запальній промові, яка примушує маси аплодувати йому. Заради порятунку нації він не цурається використовувати зброю противника, демагогію, гасла, демонстрації... У нього самого немає нічого спільного з масою, адже він — особистість, справді велика людина. (А. Гітлер)

2. Він мав колосальний авторитет, і не тільки в Росії. Він міг «приборкувати» своїх ворогів, не панікувати, якщо на нього чекали поразки, і не насолоджуватися перемогами. А перемог у нього було більше, ніж поразок. (Й. Сталін)

3. У серпні—вересні 1941 р. він, керуючи військами Резервного фронту, вдало здійснив першу в історії Великої Вітчизняної війни наступальну операцію. Тоді під Єльнею склалася вкрай важка ситуація. Там утворився виступ, з якого німецькі танкові та моторизовані дивізії групи армій «Центр» готувалися остаточно розгромити радянські війська. Проте йому вчасно вдалося розгадати цей маневр. Він кинув основні сили артилерії Резервного фронту проти німецьких дивізій. Зазнавши значних втрат, німці нарешті вимушені були відступити. (Г. Жуков)

4. 23 вересня 1943 р. він сформував новий уряд, в якому обійняв ще й посаду міністра іноземних справ. Він учинив жорстоку розправу над зрадниками Великої фашистської ради, не зупинившись навіть перед тим, щоб стратити чоловіка своєї старшої доньки Едди — Галіаццо Чіано.

(Б. Мусоліні)

Вправа «Ажурна пилка»

Робота в «домашніх» групах

У межах сформованих груп, учні опрацьовують інформацію про діяльність найбільш відомих діячів періоду, що вивчається.

1-а група — робота з фотографіями, карикатурами;

2-а група — робота з історичними документами;

3-я група — робота над висловами відомих діячів «Про...»;

4-а група — опрацьовує спогади очевидців.

Після опрацювання джерел відбувається переформування груп, використовуючи кольорові позначки, попередньо роздані учням. Кожна експертна група повинна мати представника з «домашньої»» групи.

Заключний етап групової роботи передбачає створення проектів портрети історичних.

Вправа «Акваріум»

"Перша група обговорює питання, які порушувалися на Ялтинській конференції (див. додаток 1).

Решта учнів класу спостерігають за обговоренням.

Обговорення триває 5-7 хв.

Група займає свої місця у кімнаті, а вчитель

ставить запитання класу:

- Як ви вважаєте, чому Черчілль і Рузвельт пішли на поступки Сталіну з окремих питань?

Повідомлення учня про Берлінську операцію

Вчитель пропонує учням послухати повідомлення учня про Берлінську операцію і поставити питання доповідачеві.

Після закінчення виступу учня вчитель розповідає про смерть Гітлера (демонстрація відеофрагменту —15 хв.).

Вправа «Акваріум»

Наступна група обговорює питання, які порушувалися на Потсдамській конференції Інші учні спостерігають за обговоренням.

Обговорення триває 5—7 хв.

Група займає свої місця у кімнаті, а вчитель ставить запитання до класу: — Як ви вважаєте, що саме дратувало союзників СРСР під час обговорення територіальних питань?

По завершенні виступів учитель розповідає про останній період війни і капітуляцію Японії.

УРОК: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА

Вправа «Незакінчене речення»

1. Друга світова війна розпочалася__.

2. Приводом до війни став__.

3. «Дивна війна» — таку назву отримали події на__фронті, яка тривала

4. СРСР було виключено з Ліги Націй за

5. Французи назвали «несправедливою і принизливою помстою» акт__.

6. До битви за Атлантику фашистські сили перемогли__.

7. Операція німецьких військ та їх союзників із захоплення Югославії та Греції отримала назву__.

8. На початку Другої світової війни США__.

9. Італія у 1939 р. мала наміри__.

10. План «Барбароса» — це__.

11. Сталінська військова доктрина передбачала__.

12. Операція «Тайфун» показала __ .

Вправа «Термінологія»

Мета: удосконалення учнями навичок формування власних визначень понять і термінів.

На початку виконання вправи вчитель нагадує, що одним з методів формування поняття є визначення найсуттєвішого, що становить основу поняття.

Формування визначення здійснюється за схемою:

1. «Новий порядок» — це__, він характеризується __ . {Встановлений фашистами режим, ліквідацією незалежності, всіх демократичних свобод, економічною експлуатацією та сваволею окупантів)

2. Рух Опору — це__, проти__, за відновлення __. (Визвольний рух, зовнішнього і внутрішнього фашизму та його порядків, національної незалежності та державного суверенітету окупованих країн, за справедливість і демократію)

3. Голокост — це__, в результаті __. (Винищення значної частини єврейської нації, організованої нацистської політики у 1933- 1945рр.)

4. Колабораціонізм — це __, яке характеризується__. (Співробітництво з окупаційною владою урядів, окремих осіб, країн, захоплених фашистською Німеччиною в період Другої світової війни)

Урок. УКРАЇНА В ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ РОЗБУДОВИ

Вправа «Дзеркало» (робота в малих групах)

Учитель об'єднує учнів у 4 групи й пропонує опрацювати запропоновану інформацію на рівні, достатньому для обміну нею з іншими.

Завдання групам

Група 1. Прочитайте текст «Відбудова сільського господарства» і тезисно запишіть методи відбудови села після війни.

Група 2. Прочитайте текст «Відбудова промисловості» і тезисно запишіть результати і джерела відбудови.

Група 3. Прочитайте текст «Адміністративно-територіальні зміни і тезисно запишіть, які територіальні зміни в Україні сталися після війни

Група 4. Прочитайте текст «Реакція сталінського режиму» і тезисно

запишіть, до яких зовнішньоекономічних акцій була залучена України?

Коли групи завершили виконання завдань, їм пропонується по черзі озвучити відповіді на запитання. Учитель записує їх на дошці доти, поки не висловляться всі представники груп.

Тема. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ 50-Х РОКІВ

Робота н малих групах

Метод «ажурна пилка» — для вироблення відповідей на запитання про стан промисловості, сільське господарство та внутрішньополітичну боротьбу після смерті Сталіна.

Учитель об'єднує учнів у дві групи — «домашню» та «експертну», використовуючи кольорові позначки, які роздає дітям. Кожна «домашня»

група отримує завдання:

1 група – дайте характеристику стану промисловості на поч. 50-х років.

2 група – дайте характеристику стану сільського господарства та оцініть заходи держави щодо його покращення.

3 групі – розкрийте особливості внутрішньополітичного становища України після смерті Сталіна.

Діти опрацьовують інформацію з підручника на рівні, достатньому для

обміну Інформації з іншими.

Після завершення роботи в домашніх групах вчитель пропонує учням розійтись по своїх «кольорових» групах, де вони стають експертами своєї частини інформації

Кожна експертна група вислуховує представників «домашніх» груп, обмінюється інформацією.

По завершені роботи вчитель пропонує учням повернутися в «домашні групи». Кожен учень ділиться інформацією, отриманою в експертній групі, з членами своєї «домашньої» групи.

Робота в малих групах

Метод «синтез» - для вироблення відповіді на питання:

Чи можна погодитись з тим, що передача Криму була подарунком М. Хрущова республіці на честь 300-річчя «возз’єднання» з Росією?

Учитель знову ділить клас, обираючи групу експертів (сильні учні), та задає питання:

Сформулюйте свою думку стосовно необхідності, доцільності й законності приєднання Кримської області до УРСР. Учні записують відповіді на аркушах паперу і передають їх з групи в групу, потім читають і доповнюють їх своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Опрацьовані матеріали передаються експертам, які зіставляють написане з власним варіантом, роблять загальний звіт, котрий обговорює весь клас.

Повторення вивченого методом «Мікрофон»

  • Давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про дисидентів.

  • Відповіді учнів.

Звернути увагу! Тема дисидентства для учнів не нова. Про це йшлося у попередньому розділі «Хрущовська відлига». Ми знаємо, що дисиденти — це люди, які виступали з критикою існуючого режиму, їх називали інакомислячими. Дисиденти з'явились у 50—60 pp. XX ст. у СРСР. А на

Україні дисиденство виникло як різновид опозиції, що піднімала ряд національних проблем.

  • Давайте пригадаємо, які проблеми піднімали опозиційні сили у Радянському Союзі, що ставили у центр уваги дисиденти.

Використовуючи метод «мозкового штурму», учні під час обговорення мають заповнити таблицю.

Напрямки дисиденства

Проти чого виступали

Чого прагнули

1

Правозахисник

Викриття тоталітарного режиму

Демократизація життя суспільства

2

Релігійний

Критика атеїстичного виховання

Свободи совісті, віросповідання (в Україні — відродження

греко - католицької церкви)

3

Національний

Засудження політики денаціоналізації,

русифікації

Створення умов для повноцінного розвитку української мови, культури, видання україномовної періодики і т.ін.

Пригадайте, кого з українських та російських дисидентів ви знаєте. Чим українські дисиденти відрізнялися дисидентів в СРСР взагалі?

Звернути увагу! Українські дисиденти: А. Горська, В. Симоненко, П. Григоренко, Л. Лук’яненко, В. Чорновіл, І. Драч, І. Дзюба, О. Тихий та інші. Російські дисиденти: О. Солженіцин, А. Сахаров та інші. Українське дисиденство вирізнялося тим, що воно крім, правозахисних та релігійних питань, піднімало ще й національні, що непокоїло українську національну еліту.

УРОКИ . ТЕМА ПОДІЇ ВІЙНИ 1917 – 1918 РР.

Які наслідки мала війна для основних воюючих країн?

Країна

Основні показники

Людські жертви

Територіальні втрати

Втрати нац. прод.

Політичні зміни

Економічні наслідки

Роботу слід організувати за методикою «джиксо». Кількість груп має відповідати кількості країн, внесених у таблицю, а кількість членів груп – кількості показників, які будуть проаналізовані. Спочатку представники від кожної групи працюють над аналізом показників (заповнюють таблицю по вертикалі), а потім вони повертаються до «своїх» груп і заповнюють таблицю по горизонталі.

УРОК. ТЕМА СПОСОБИ ПЕРЕГЛЯДУ ПОВОЄННИХ

ДОГОВОРІВ У 20-Х РОКАХ

Варіант 2

Інтерактивна вправа «Спільний проект»

Організація роботи

1. Об'єднайте учнів у групи (наприклад, залежно від того, в яку пору року народилися). Оптимальна кількість членів групи 5 чол.

2. Запропонуйте їм об'єднатися в п'ять груп.

3. Повідомте про ролі, які вони повинні розподілити між собою і виконувати під час групової роботи: спікер, секретар, посередник, доповідач.

4. Дайте групам конкретне завдання та інструкцію щодо організації групової роботи.

Група№1

Які питання та як вирішувалися на Генуезькій конференції? Відповідь оформити у вигляді таблиці.

Назва конференції

Дата проведення

Мета конференції

Учасники

Рішення

Значення

Група № 2

Які питання та як вирішувалися на Гаазькій конференції? Відповідь оформіть у вигляді таблиці.

Група № З

Які питання та як вирішувалися на Лозаннській конференції? Відповідь оформіть у вигляді таблиці.

Група № 4

Які питання та як вирішувалися на Локарнській конференції? Відповідь оформіть у вигляді таблиці.

Група № 5 «Експерти»

  1. Зробити висновок про значення міжнародних конференцій 20-х років на основі виконаних учнями завдань.

  2. Прорецензувати виконані завдання, при потребі доповнивши їх.

  3. Визначити і довести до відома груп завдання, обмеживши час на його виконання до 10 хв.

  4. Під час роботи груп обійти їх, запропонувавши допомогу.

  5. Запропонувати групам подати результати роботи. Доповідач кожної групи звітує про виконану роботу, а секретар записує чітко і стисло сформульовані тези у зведену таблицю.

  6. Надайте змогу групі «Експертів» виконати своє завдання.

  7. Запитайте учнів, чи була проведена робота корисною, чого вони навчились.

  8. Прокоментуйте роботу груп з точки зору її навчальних результатів та питань організації процедури групової діяльності.

Назва конференції

Генуезька

Гаазька

Лозаннська

Локарнська

УРОК. ТЕМА ФРАНЦІЯ

Варіант 2

Завдання учні виконують за допомогою методу «прес».

Організація роботи.

1. Запропонуйте учням дискусійне питання: «Чи існувала у Франції загроза приходу до влади фашистів?».

2. Роздайте учням матеріали, у яких зазначено чотири етапи методу «прес».

1) Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору (починайте зі слів «...я вважаю, що ...»).

2)Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починайте зі слів «... тому, що...»).

3)Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які ілюструють ваші докази (...наприклад...).

4)Узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами... «отже, таким чином»).

3. Поясніть механізм етапів методу «прес». Наприклад: «Якою буде сьогодні погода?».

Я вважаю, що сьогодні буде тепла, сонячна (холодна, хмарна) погода, тому що звечора я спостерігав за заходом сонця він був чистим, зранку на траві було багато роси. До того ж синоптики повідомляли, що Україна знаходиться в центрі антициклону, отже, все свідчить про те, що погода завтра буде сонячна і тепла.

4. Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод, наприклад, щодо такої проблеми:

«З якими успіхами я закінчу поточний навчальний рік?».

Я вважаю, що в табелі успішності за 10 клас переважатимуть оцінками 7-9, тому що з такими оцінками я закінчив І семестр, я серйозно готуюся до кожного уроку. Наприклад, за останній місяць у мене немає жодної оцінки нижче 7 балів, я відвідую усі заняття, мені стало цікаво навчатися, я хочу довести собі і друзям, що я можу навчатися краще. Таким чином, є всі підстави стверджувати, що навчальний рік я завершу з оцінками 7-9 балів.

5. Застосуйте метод «прес» до дискусійного питання уроку.

УРОКИ. ТЕМА РОСІЯ

IV. Сприймання й первинне усвідомлення нового матеріалу

Виправданим при вивченні цієї теми є проведення версійного уроку. На початку уроку учитель дає дві протилежні оцінки однієї події. Завдання учнів приєднатися до однієї з них або дати власну оцінку події.

Версія № 1. Більшовики вчинили насилля над історією, зіштовхнувши Росію з демократичного шляху розвитку, яким вона розвивалася після Лютневої революції.

Версія №2. Лютнева революція не задовольнила вимоги народних мас Росії. Тільки більшовицька Жовтнева соціалістична революція дала давно очікувані землю, мир, право народів на самовизначення.

Форми і методи роботи, які можна використати, різноманітні, це залежить від творчості учителя, але обов’язковим використання карти і робота з документами.

УРОКИ. ТЕМА СРСР У 20-30-Х РР.

VI. Узагальнення й систематизація знань

Варіант 1

  • Чи були альтернативи розвитку СРСР? Укажіть їх.

  • Спрогнозуйте подальший розвиток СРСР і світу.

Можна запропонувати учням дискусійне питання: «Комуністичний режим, встановлений у 30-х роках в СРСР, тоталітарний за своєю суттю, був єдино правильним і виправданим за тих умов, що склалися».

Варіант 2

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Організація роботи

  1. Розмістіть плакати в протилежних кутках кімнати: на одному з них написано «Так», на другому «Ні», на третьому «Не знаю», на четвертому «Немає конкретної позиції».

  2. Попросіть учнів «проголосувати ногами», як в англійському парламенті (стати біля відповідного плаката).

  3. Запропонуйте всім, хто має спільну думку, обговорити її й виробити аргументи на її захист (можна записувати на дошці).

  4. Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Бажаючі перейти повинні обґрунтувати причини свого переходу.

  5. Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.

УРОК. ТЕМА ІСПАНІЯ

V. Осмислення об’єктивних зв’язків і відносин, розкриття внутрішньої суті явищ

Учитель. Уявіть, що одні з вас репортери газети «Правда» (СРСР), інші репортери «Новини» (Англія), а треті - журналісти з газети «Шпігель» (Німеччина), які одержали завдання підготувати публікацію про події громадянської війни в Іспанії. Про що ви напишете в замітках? Які ідеї будете відстоювати? Виходячи з яких принципів ви будете добирати фактичний матеріал? У чий бік буде спрямована критика?

УРОК. ТЕМА ПОЛЬЩА

V. Осмислення об'єктивних зв'язків і відносин, розкриття суті явищ

Спростуйте або доведіть твердження: «Режим "санації" у Польщі — це фашистська диктатура» (при потребі до відома учнів доводиться алгоритм здійснення спростування та доведення):

Алгоритм доведення

1. До тези доберіть аргументи, що доводять її істинність (судження, факти, умовиводи).

2. Здійсніть доведення за допомогою дібраних фактів.

3. Зробіть висновки.

Алгоритм спростування

1. До антитези доберіть контраргументи (судження, факти, умовиводи).

2. Здійсніть спростування за допомогою дібраних контраргументів.

3. Зробіть висновки.

УРОК. ТЕМА КИТАЙ

І. Перевірка домашнього завдання

Проводиться у письмовій формі. Учням пропонується текст, в якому вони повинні знайти помилки.

Диктант з помилками

Оголошуючи у 1916 році війну США та Великій Британії, Японська імперія планувала розширити зони свого впливу в Індії, захопити американські володіння в зоні Тихого океану.

Рішення Версальської мирної конференції 1921-1922 рр. виправдали надії Японії на встановлення її панування у Південно-Східній Азії.

Головною рисою економічного життя Японії була стабільність, мірилом якої були стабільні ціни на рис — головний продукт харчування японців. Гарантом могутності Японії державні діячі вважали демократизацію всіх сторін життя країни. Уряд проводив миролюбну зовнішню політику, скоротив армію. У галузі економіки проводилася політика лібералізації, впроваджувалося антимонопольне законодавство. У політичному житті країни головну роль відігравали партії демократичного спрямування

УРОК. ТЕМА ЗГУРТУВАННЯ СИЛ АГРЕСІЇ

  1. Узагальнення й систематизація знань

Інтерактивна вправа «Акваріум»

Організація роботи

  1. Об'єднайте учнів у групи (наприклад, за улюбленими кольорами).

  2. Ознайомте їх із завданням. Завдання підготуйте для всіх груп.

Завдання. Яка з країн-агресорів — Німеччина, Японія, Італія — була головним ініціатором розв'язання війни?

  1. Попросіть одну із груп зайняти місце в центрі аудиторії. Цій групі передайте інструкцію щодо проведення групової дискусії.

Інструкція щодо проведення групової дискусії

  1. Прочитайте завдання вголос.

  2. Обговоріть його в групі, давши можливість висловитися кожному члену групи, добираючи до кожного твердження, тези, факти.

За 3-5 хв. дійдіть спільного рішення і зробіть підсумок дискусії.

  1. Нагадайте членам інших груп, що вони повинні слухати, не втручаючись в обговорювання.

4. По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця.

5.Організуйте коротке загальне обговорення за питаннями: Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

  • Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

  • Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

  1. Обговоріть з учнями хід групової роботи, прокоментуйте ступінь володіння навичками дискусії, зверніть увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок.

Реалізація акмеологічних прийомів на уроках правознавства

Лях Г. М.

Тема: Що таке правила та як вони виникають.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

2. Що таке правила та як вони виникають.

Метод «Акваріум».

Учні центрального кола обговорюють правила для нової, щойно придуманої гри. Учні зовнішнього кола спостерігають, потім коментують та аналізують побачене.

Учитель. Зараз ви на власному прикладі переконалися, як важко розробити правила, але ще важче їх дотримуватися, особливо коли йдеться про правила життя людей в суспільстві.

Робота з документом

Прочитати статті Декларації прав людини. Знайти, що є в них спільного із загальнолюдськими правилами і нормами.

Тема: Яка поведінка є правомірною.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

3. Поняття та ознаки правопорушення.

Метод «Мозковий штурм».

Завдання.

Назвіть ознаки, які притаманні правопорушенням.

Під час обговорення формується визначення правопорушення — протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), за скоєння якого передбачена юридична відповідальність. З-поміж названих учнями ознак правопорушення учитель визначає правильні.

Тема: Що таке Конституція.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

4. Як Конституція врегульовує життя громадян України.

Метод «Правовий хокей»

Учні розбиваються на дві команди. По черзі одна команда називає право громадянина України, інша шукає відповідну статтю в Конституції

VІ. Домашнє завдання.

3. Опрацювати параграф 5.

4. Створити проект Державного Герба України.*

Тема: Що таке права і свободи людини і громадянина.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

2. Які основні права і свободи проголошує Загальна декларація прав людини.

Метод «Кластер»

З нарізаних аркушів паперу, на яких записані різні права та свободи людини, треба згрупувати права і свободи людини.

1. Особисті (стосуються охорони приватного життя особистості, її свободи, безпеки, власності).

2. Політичні (ними користується людина як учасник громадського життя, вони пов'язані з участю громадян у виконанні та контролюванні влади).

3. Економічні (стосуються людини, як учасника господарського життя).

4. Соціальні (зобов'язують державу до створення умов гідного рівня життя, охорони здоров'я та соціального забезпечення).

5. Культурні (містять право на навчання та участь у культурному житті).

6. Особливим видом прав є права меншин (національні, релігійні) та окремих груп (права жінок).

IV. Підсумки уроку

Метод «Мікрофон»

- Чи завжди діти можуть самостійно захистити себе? Якщо ні, то чому?

Учні по черзі висловлюють свою думку за допомогою уявного мікрофону.

VІ. Домашнє завдання.

3. Опрацювати параграф 7.

4. Створити комп’ютерний проект «Права дитини».*

До свого досвіду додаємо розробки уроків (Додаток 1).

Проценко П.І.

Музейна педагогіка як складова у формуванні акмеологічного середовища в умовах загальноосвітнього навчального закладу

Рішенням Бердянського міськвиконкому від 24 грудня 1999 року Загальноосвітній школі І-ІІ ступенів №13 присвоєно ім'я Старшини міліції Олександра Івановича Матвєєва

Музей у своїй діяльності керується Законом України “ Про музеї та музейну справу ” (1995р.). Діяльність музею регламентується Статутом. На основі цих документів розроблено програму з “ Музеєзнавства ”(2004 р.)

Форми роботи в музеї.

Музейный урок – це залучення до культурних цінностей, виховання патріотизму, підвищення інтелектуального рівня, уміння використовувати музейну експозицію як історичне джерело. Такими стали уроки історії у 5кл. «Коли речі починають розмовляти», «Письмові джерела в історії», «Про що і про кого розповідає історія рідного краю», «Які історичні пам’ятки мого міста розповідають про минуле»; уроки правознавства у 9 кл. «Правоохоронні органи в України», «Що означає бути громадянином держави», «Конституційні права і свободи людини і громадянина», «Які юридичні професії існують.Де здобути юридичну освіту», «Що таке злочин. Наслідки злочину», «Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх» тощо.

Екскурсія в музеї

Квест технології

Квест – це пригода, гра, пізнавальна розвага, яка складається з таких завдань:

Переказ – це демонстрація розуміння теми: створення презентації, плаката, розповіді (стіннівка «Бердянськ-місто нашого дитинства», буклет переіменованих вулиць міста)

Планування та проектування – це розробка плану або проекту на основі заданих умов.

Самопізнання – це будь-які дослідження особистості.

Компіляція – це трансформація формату інформації, отриманої з різних джерел: виставки.

Творче завдання - це створення п'єси, вірша, казки.

Аналітичне завдання – це пошук та систематизація інформації.

Досягнення консенсусу -це вироблення рішення по гострій проблемі.

Оцінка - це обгрунтування певної точки зору.

Журналістське розслідування - це об'єктивний виклад інформації (поділ думок і фактів).

Переконання - це схиляння на свій бік опонентів або нейтрально налаштованих осіб.

Наукові дослідження - це вивчення різних явищ, відкриттів,фактів на основі різних джерел.

Робота з письмовими джерелами

Складаємо пам’ятку для вивчення фотокарток:

  • Що ви бачите на фотографії?

  • Які предмети, речі зображені?

  • Що роблять, чим зайняті люди,що на фото?

  • Люди навмисно позують?Чому саме тут знаходився фотограф?

  • Якщо вам невідома дата фото, спробуйте за різними ознаками її встановити.

Урок одного експонату

  • Обираємо з учнями певний експонат, збираємо про нього інформацію. Складається невеличке оповідання, яке доповнюємо фотографіями, презентаціями. Дуже цікавими стали такі уроки «Вулиця,що в імені твоєму…» на честь встановлення меморіальної дошки О.Матвєєву;

  • Закони,за якими ми живемо”,присвячені правилам юних матвеєвців та Кодексу ЗОШ№13;

  • Орден Червоної Зірки”,яким нагороджено О.Матвеєва і М.І.Рябченка;

  • Учитель,перед ім’ям твоїм…”,присвячений 55-річчю ЗОШ №13 та 85-річчю вчительки Л.А.Сидорової;

  • Без матері нема ні поета, ні героя…” до 90-річчя мами О.Матвеєва К.О.Матвеєвої.

Результативність роботи музею

Музей виховує почуття патріотизму, сталу громадянську позицію, гордість за свою школу, місто, Батьківщину, бажання вивчати історію свого народу. Випускниці нашої школи, члени Ради музею Воцко Олександра, Герасименко Юлія навчаються на історичному факультеті Києво-Могилянської академії, Пеліванова Катерина працює вчителем історії Маріупольської ЗОШ .У міському відділі внутрішніх справ працюють випускники нашої школи Соботюк Віталій,Соботюк Олег, ФастовДмитро, Іщенко Олександр, Кенігер Карина. Навчається в Київській академії МВД Йовбак Анастасія. 13 травня 2016р. За участь у зоні АТО нагорджений медаллю “За досягнення у військовій службі 2ст.» Молозінов Микола

Рада музею 2016-2017 н.р.

Музей – це чудова,відкрита, ілюстрована книга,підручник…

  • Шкільні музеи потрібні, це серце школи. Вони є суттєвим внеском в освітній процес: уроки історії, зустрічі, уроки миру, пам’яті, екскурсії, бесіди, діяльність Ради музею.

  • Творчість в діяльності учителя і учня на музейному занятті націлені на якісну зміну навчально-виховного процесу,пошук нових результатів.

  • Музейні заняття розвиваються творчі здібності дітей через пошуковий метод, проблемні ситуації, виховують патріотизм, відповідальність, «чуття єдиної родини».

Результативність досвіду

Висновки.

Акмеологія всебічно висвітлює особливості важливого ступеня, який проходить людина у своєму розвитку – ступеня зрілості. Вона визначає подібне і відмінне у різних людей, з’ясовує специфічні діяння, факти, що обумовлюютьіндивідуальні особливостізрілості. Стан зрілості не виявляється у людини несподівано і відразу. Він обумовлюєтьсявсім попереднімжиттям.

Тому метою акмеології є з'ясування характеристик, що потрібно розвивати у людини в дошкільному дитинстві, у молодшому, старшому шкільному віці, у роки юності. Важливими чинниками у розвитку людини як індивіда, особистостіі суб’єкта діяльності є обставини, в яких проходитьїї життя.

Одним із основних завдань акмеології залишається розроблення стратегії і тактики практичного здійснення процесу переходу спеціаліста, що починає свою самостійну діяльність, на все більш високі рівні професіоналізму. Розв’язання цього завдання потребує інтеграції в цілісну систему результатів педагогічних, психологічних, соціально-психологічнихдосліджень, основним об’єктом яких є доросла людина . При цьому у подальшому ми повинні узяти на озброєння результативну «систему» передачі цій дорослій людині «технології» його руху до вищого рівня фізичного здоров'я, громадянства, моральності і, зрозуміло, професіоналізму в головній для нього діяльності. Перспективи наших наступних досліджень будуть спиратись на: – вивчення реального стану використання акмеологічних аспектів у системі фахової технічної підготовки; – обґрунтуванніоптимальних умов реалізації акмеологічних аспектів фахової технічної підготовки.

Нажаль, важко перевірити акмеологічну сформованість наших учнів, тому що вона формується у людині протягом всього життя. Однак, ми знайшли переваги та недоліки прийомів реалізація акмеологічного підходу при вивченні історії та правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах:

Переваги:

  1. Підвищення рівня мотивації до вивчення матеріалу

  2. Демонстрація готовності учнів до самостійного оперування набутими знаннями та досвідом.

  3. Посилення емоційного фону.

  4. Краще запам’ятовування інформації

  5. Демонстрація творчих здібностей.

Недоліки:

  1. Надмірне емоційне збудження учнів призводить до появи хаотичного мислення.

  2. Затягування часу, відведеного ля завдання, через потребу доведення останнього до логічного завершення.

  3. Часте залучення до роботи одних і тих самих учнів у результаті їх надмірної активності та, відповідно, інертності інших.

  4. Можливе порушення субординаційних відносин учасників.

Список літератури з проблемної теми.

  1. Акмеология: методология, методы и технологии // Материалы научной сессии, посвященной 75-летию... Н. В. Кузьминой / Под. ред. А. А. Деркача. – М. : РАГС, 1998. – 230 с.

  2. Акмеологія з основами психології кар’єри : навч. посібник / Уклад. О.М. Гавалешко, В.В. Пасніченко., Т.А. Кривко. – Чернівці: Рута, 2004.– 84 с.

  3. Акмеологія – наука ХХІ століття : матеріали Міжнар. наук. –практ. конф./ редкол.: З.Ф. Сіверс, Е. В. Белкіна, Г. С. Данилова; упоряд. та наук. ред. – Г. С. Данилова. – К. : КМПУ ім. Б. Д. Грінченка, 2005. – 412 с.

  4. Бодавлев А. А. Вершина в развитии взрослого человека: характеристики и условия достижения / А. А. Бодалев. – М., 1998. – 168 с.

  5. Вакуленко В. М. Вступ до акмеології педагогічної освіти : [монографія] / Вакуленко В. М. – Алчевськ : ДГМІ, 2003 – 149 с

  6. Гагин Ю. А. Отличности и индивидуальности: акмеологическая парадигма: моногр. / Ю. А. Гагин . – СПб., 2003. – 312 с.

  7. Данилова Г. С. Акмеологічна модель педагога в ХХІ столітті / Г. С. Данилова // Рідна школа. – 2003. - №6. – с. 6 – 9.

  8. Деркач А.А. Акмеология: [Учебное пособие] / А. А Деркач.,  В. Г Зазыкин. – С-П. : Питер, 2003.– 256 с.

  9. Деркач А. А. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности / А. А.Деркач, Э.  М.Орбан Л.., 1995. – 208 с.

  10. Залотуха П.В. Акмеологическая готовность к профессиональной педагогической деятельности / Залотуха П.В. . – 2012 – №3. – С. 49-53.

  11. Ильин В.В. Философия и амеология / В.В. Ильин, С.Д. Пожарский. – СПб. : Политехника, 2003. – 395 с.

  12. Кузьмина Н. В. Предмет акмеологии / Н. В. Кузьмина. – СПб. : Политехника, 2002. – 189 с.

  13. Козырев О. А. В поиске акмеологических оснований развития компетентности учителя // Начальная школа плюс до и после. – 2006. - №2 – С. 15 -18

  14. Максимова В. Н. Акмеология последипломного образования педагога : моногр. / В. Н. Максимова, Н. М. Полетаева. - СПб. : ГНУ «ИОВ РАО», 2004. – 224 с.

  15. Пальчевський С. С. Акмеологія: навч. посібник [для студентів вищих навч. закладів] / С. С.Пальчевський. – Київ: Кондор, 2008. - 308 с.

  16. Панасюк В. П. Школа и качество: выбор будущого. С.-Пб.:КАРО – 2003. – 381 с.

  17. Педагогічна майстерність:[ Підручник] / І. А. Зязюн, Л. В. Кра-мущенко, І. Ф. Кривонос та ін.; За ред. І. А. Зязюна. К.: Вища шк., 2004. 422 с.

Додатки

Розробки уроків Додаток1

Ігрові технології та їх впровадження на уроках

Барнінець О. В.

Всесвітня історія 8 клас

Тема: Промисловий переворот у Англії.

Мета: формування в учнів предметних умінь: встановлювати причини, сутність та наслідки промислового перевороту в Англії, визначати зміни в економічній, соціальній та науковій сферах; виявляти цінності, інтереси, потреби, протиріччя у позиціях робітників та буржуазії; використовувати додаткову літературу для інтерпретації подій; реконструювати історичні образи через полілог.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда: – Що таке революція?

Які економічні відносини зароджувалися в епоху нового часу?

Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. У к. XVII ст. в Англії в ході революції було встановлено буржуазно-демократичний лад, що дало поштовх для розвитку капіталістичних відносин. В результаті в 60-х рр.  XVIII ст. Великобританія перша серед усіх країн світу переживає явище промислового перевороту, тобто заміни ручної праці машиною, унаслідок чого відбувається перехід від мануфактури до фабрики.

ІІІ. Формулювання очікуваних результатів.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Постановка проблемного питання. Безумовним елементом промислового перевороту стануть науково-технічні винаходи та вдосконалення, без яких сам переворот втрачав би сенс. Науково-технічний прогрес в Англії – причина чи наслідок промислової революції.

Для виявлення причини промислового перевороту, його сутності та наслідків, пропоную учням у ході роботи на уроці заповнити схему:

Промисловий переворот в Англії

Підготовчий етап гри (тривалість 3-4 тижні):

  • ознайомлення з фабулою гри;

  • розподіл ролей: Джеймс Таул, Джордж Меллор – луддити, Уільям Картрайт – власник ткацької фабрики, Томас Мейтленд – генерал, солдат;

  • підготовка необхідних атрибутів: молоти для луддитів, озброєння для солдат, ткацький станок;

  • вивчення додаткової літератури:

Ігровий етап: ознайомити учнів-акторів із проблемою, для розв’язання якої самостійно вивчають додаткові джерела. Обговорення навколо проблеми має стати центральним у виставі, але вчитель визначає учням під час підготовки інші побіжні моменти. Гра повністю будується на імпровізаційній основі з боку учнів. Підготовка відповідних костюмів та декорацій обов’язкова.

Варіант виступів.

Посеред сцени винести ткацький станок, троє робітників його трощать. орудуючи молотам. У цей час вриваються Картрайт, Мейтленд, солдати, відбирають молоти та хапають луддитів.

Картрайт. Нарешті вас піймано!!!

Таул. Не розраховуйте на довгу перемогу – вона є мінливою.

Мейтленд. Що ви робите на моїй ткацькій фабриці? Навіщо ви нищите машини?

Меллор. А як ви ще можете звернути на нас увагу? Вимоги, які ми висуваємо прості: не скорочуйте робочі місця та дайте дозвіл на виїзд за межи держави. Знищуючи машини, ми демонструємо протест проти їхнього використання у промисловості, бо вони відбирають наші заробітки!!!

Картрайт. Чому ви не розумієте, що за машинами стоїть майбутнє.

Таул. Ці кляті машини змусили нас, Луддитів, поставити собі за мету обернути, поки що не пізно, нашу промисловість, наше сільське господарство з кривавих рейок машинного виробництва на зелену, м'яку дідівську дорогу доброї, веселої і безтурботної ремісничої праці. Тому ми орудуємо «Велетнем Енохом» (вказуючи на молот), щоб ви знали, що ми теж маємо силу, щоб заявити про себе!

Картрайт. Як ви не можете збагнути, що справа не тільки в машинах! Англія – світова супердержава, що створила умови для залучення іноземного капіталу. Окрім того, у XVIII ст. по завершенню процесу обгородження у країні стали зароджуватися товарно-грошові відносини.

Таул (із сарказмом). Виходить, коли у нас у процесі обгородження відібрали землю, то ми, залишившись на вулиці, теж вступили у товарно-грошові відносини?!

Картрайт. Від обгородження у виграші були усі: це сприяло збільшенню виробництва й поліпшенню технологій у сільському господарстві. Адже тільки великі землевласники мали можливість покращувати породи худоби. А ви, замість того, щоб жебракувати, отримали нагоду працювати та за свою роботу ще й отримувати гроші!

Меллор. Але ж ми працювали на мануфактурі, на якій, до речі, дехто з нас мав сподівання стати господарем власного виробництва. Ремісник у сорок років володів удвічі більшим досвідом, втричі більшою повагою, ніж його молодший конкурент. Він був забезпечений роботою, дахом над головою і добробутом до кінця днів своїх. Що ж ми маємо зараз?

Картрайт. Що ж таке мануфактурне виробництво порівняно з машинним? На першій один робочий може працювати лише одним веретеном, а машина може обертати одночасно багато. Це призвело до збільшення продуктивності праці. Тому машини у мануфактурах були лише «половинами» машин. Обладнання нового періоду стало економічно вигіднішим. Коли Джон Кей удосконалив ткацький верстат, винайшовши «летючий човник», який ударами ракеток перекидався з однією сторони станка на іншу, стала зрозумілою потреба у подальшій модернізації, якою займалися в 60-70-х рр.  XVIII ст. Гаргревс, Хайс і Кромптон. У 80-х рр.  після створення ткацького верстата Едмукнта Картрайта (мого однофамільця) було досягнуто збільшення праці ткачів у 40 разів. Але повністю використовувати переваги машинного виробництва виявилося можливим лише з появою парового двигуна, універсальну модель якого створив Джем Уатт ще у 1784 році. Так, під час переходу до машинної праці один робітник може виробляти до 10 разів більше продукції, ніж виробляв її раніше.

Меллор. Проте ні зарплата, ні витрати на машину не збільшилися в 10 разів?! Виходить, що товарно-грошові відносини ведуть до розшарування, появи вас, буржуазії – найбагатшої верстви населення, та нас, робітників – кинутих на виживання.

Таул. Усе ж таки я правий у тому, що створення машин передувало змінам у житті?

Картрайт. Ні, оскільки машини з’явилися як відповідь на вимоги часу. Одні винаходи тягли за собою інші. Спочатку зміни відбулися у легкій промисловості, але в ході неї створювався ринок для важкої. Для виготовлення маси машин для легкої промисловості, було потрібно багато металу, а це викликало зміни у металургії; попит на машини не можна було задовольнити, виготовляючи їх в кустарних майстернях з ручною працею. Заміна дерева під час виплавки заліза на дешеве кам’яне вугілля, якого у нас доста, а також винахід Дербі із створенням чавуну високої якості шляхом додавання до залізної руди негашеного вапна, викликало переворот в машинобудуванні — народження машинобудівних заводів. Крім того, збільшену масу товарів вже неможливо було перевозити на конях і парусних судах, тому сталися великі зміни на транспорті. Завдяки машинам собівартість продукції знизилася, внаслідок чого товари широкого вжитку стали доступнішими. Бавовна в ціні упала в 12 раз! Невже це для вас не вигідно?

Таул. Але фабрики прирекли на загибель мільйонів ткачів-ремісників, які не могли з ними конкурувати. Ми теж опинилися на краю загибелі: робочі місця скорочуються, бо нашу працю замінює машина, до того ж із-за нескладності роботи жінки та діти теж залучаються до фабричного виробництва, складаючи нам конкуренцію!

Картрайт. Однак масового безробіття так і не сталося, оскільки робоча сила потрібна із-за збільшення об’ємів виробництва.

Таул. Але рівень заробітної платні робочого впав в декілька разів. За свій денний заробіток можна купити лише 2,5 кг. хліба. Ви ж самі розумієте, що на такі гроші прогодувати родину неможливо!

Меллор. В які умови ви нас загнали? Праця по 15-18 годин на добу, без вихідних, в умовах, де можна тримати лише тварин: одночасно працюють кількасот людей у приміщенні пронизаному запахом масла та смородом від спалених свічок. Якщо хтось покалічиться чи захворіє, то його виженуть на вулицю, неначе приблудного пса!

Таул. Де пролягає межа? Чому ви тільки говорите про свої доходи, але не про наше благополуччя? Ви нас не чуєте, тож ми діємо від відчаю і безвихідності.

Мейтленд. Сподіваюсь, що у парламенті все ж приймуть закон, який каратиме смертю за руйнування машин.

Меллор. Не вивергайте жовч, оскільки на сьогоднішню ніч заплановано руйнування ще 70 станків, пожари у графствах Дербі, Ланкашир та Йорк.

Мейтленд. Я знаю, хто керує вашими загонами! Це якийсь Нед Луд. Хто він такий, де переховується?

Меллор. Не старайтеся дарма. Нед Луд – наш король, якого вам ніхто не видасть. Він невидимий: його ніби немає, але він завжди поруч. Він організовує партизанські загони, дає настанови і все заради нашої спільної мети:

«Є одна-єдина рука,

І хоча вона лише одна

В цій єдиній руці чарівна сила,

Яка розпинає мільйони.

Знищимо Короля Пари, жахливого Молоха!»

Мейтленд. 10 тисяч солдат кинуто на придушення безпорядків. І зі свого боку зроблю все можливе, аби якомога більш з вас несли покарання з усією строгістю закону!

V. Підведення підсумку.

Бесіда: 1. Назвіть передумови промислового перевороту. Які його ознаки?

  1. Визначте наслідки промислового перевороту – економічні та соціальні.

  2. Поясніть, чому ремісники знищували машини, які полегшували їм працю

  3. Чому переворот розпочався саме в Англії у д.п. XVIII ст., адже першою країною, де були встановлені буржуазні відносини були Нідерланди?

  4. Чому переворот розпочався в легкій промисловості? Чи міг він розпочатися із важкої?

  5. Обговорення проблемного питання.

VI. Рефлексія (запитання для аналізу ігрової діяльності):

  • Що нового ви дізналися з гри?

  • Які зауваження виникли у процесі гри?

  • Що треба зробити для усунення недоліків?

  • Як ви оцінюєте акторську майстерність учасників?

Тема: Річ Посполита.

Мета: ознайомити учнів з особливостями політичного та соціально економічного розвитку Польщі, ознайомитися з особливостями державного устрою Речі Посполитої та становищем українських земель у складі цієї держави.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Очікувані результати: показувати на карті територію Речі Посполитої; порівнювати релігійне життя в західноєвропейських країнах та у Речі Посполитій; називати особливості державного ладу Речі Посполитої; описуватистановище українських земель у складі Речі Посполитої.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда: – Між якими державами були поділені українські землі в середині XVІ ст?

  • Яка подія сталася у 1569 році? Що було її причинами ?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Гра «Шарада».

Підготовчий етап:

  • поділ на групи: клас поділити на команди по 2 учні в кожній;

  • підготовка тексту загадок.

Уведення до гри: викладення сценарію гри.

Ігровий етап: розв’яжіть загадки, в яких зашифровано назву людей, що проживали на Скандинавському півострові.

Північні люди, вправні моряки,

Про їх безжалісність писали саги.

Норманами в Європі звали вояків,

А на Русі були відомі як варяги.

Французьке «так» – це перший склад,

За ним – в англійців титул царський.

Якщо поставити їх вряд,

То вийде воїн скандинавський

(ві+кінг)

Підсумковий етап: перевірка відповідей, оголошення переможців

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником. Учні опрацьовують відповідний текст підручника та характеризують господарство та населення Польщі у XVI-XVII столітті.

Робота з підручником за темою Реформація та Контрреформація в Польщі за методом «Чиста дошка»

1. Які напрями реформаційних учень набули поширення у Польщі?

2. Чому селяни не підтримали Реформацію?

3. Як поставилися польські королі до руху Реформації?

4. Розкажіть про діяльність Ордену єзуїтів у Польщі.

Шляхетська демократія

Слово учителя про державний устрій (супроводжується демонстрацією схеми).

1. Назвіть вид монархії, який склався у Польщі.

2. Назвіть європейські держави, де влада короля також була обмежена.

Робота з картою – У яких напрямах здійснювалися походи польських королів?

Назвіть території, залежні від Польщі.

Назвіть території, які одійшли Речі Посполитій у результаті Лівонської війни.

Назвіть території, які були приєднані до Речі Посполитої за Деулінським перемир’ям 1618 р.

Назвіть території, які були приєднані до Речі Посполитої за Мітавським (1622) і Поляновським договорами (1634).

V. Систематизації й узагальнення знань та вмінь.

Обговорення питання № 3 c.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати § 19, дати відповідь на питання 13 на с. 154.

Тема: Московське царство

Мета: сформувати в учнів уявлення про основні напрями політики Івана IV; удосконалювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти однотипні процеси та явища в різних країнах.

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати: встановлювати хронологічну послідовність подій; показувати на карті завоювання Івана IV; характеризувати особливості правління та реформи Івана ІV; характеризувати державну владу за часів Івана ІV.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка д/з.

Фронтальна бесіда:

  • Дати визначення термінам: фільварок, унія, Річ Посполита, шляхта, шляхетська демократія.

  • З якими подіями пов’язані дати: 1569 р., 1558-1583 р., 1596 р.?

  • Як географічне положення Польщі впливало на її відносини з Османською імперією, Московським царством, Швецією?

Письмове опитування: Річ Посполита – обмежена монархія чи шляхетська демократія?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. В історії Росії, мабуть, немає такої особи, про яку існують настільки суперечливі думки, як Іван Грозний. Він очолював державу 50 років. За цей час було проведено реформи апарату влади й управління, реорганізовано військо, розв’язано деякі зовнішньополітичні проблеми на Сході. Ці процеси відбувалися на фоні зміцнення самодержавної влади царя, який вів жорстоку боротьбу зі своїми противниками, посилення закріпачення селян.

Хто ж такий Іван Грозний: підступний тиран, деспот чи велика, видатна людина? До наших днів це питання так і залишається нерозв’язаним

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Презентація учнем проекту «Воцаріння Івана IV»

Бесіда: – Що вплинуло на характер майбутнього царя?

Робота з підручником за темою «Реформи Івана IV»

Завдання: заповнити таблицю.

Реформи Івана IV

Назва реформи

Зміст

Військова реформа 

Створювалися піше стрілецьке військо й “вибрана тисяча” — особиста царська гвардія із дворян.

Вони стали особистою охороною царя. Відтоді цар не залежав від боярського ополчення.

Стрілецькі загони мешкали в окремій слободі, отримували регулярну платню, поділялися на 6 полків по 500 вояків. 

Затверджено новий Судебник

посилив централізацію державного управління. Він обмежував владу намісників, звільняв дворян від їхнього суду. Судебник підтвердив право переходу селян від одного до іншого володаря один раз на рік — у Юріїв день, але збільшив суму, яку селяни мали сплачувати попередньому власникові.

Реформа управління

Поява приказів. У них зосереджувалось управління окремими галузями економіки й політики. Керівників приказів призначав цар. Найважливішими серед цих нових органів були Посольський приказ (зовнішня політика), Розрядний (формування дворянського війська), Помісний (боярське землеволодіння), Стрілецький (організація стрілецького війська).

Церковна реформа

Уніфікація пантеону святих. Регламентація служби та обрядів .Обмеження церковного землеволодіння

Бесіда: – Яке значення проведених реформ?

Робота з картою: – Які територіальні зміни відбулися за правління Івана Грозного?

Які напрямки зовнішньої політики Івана Грозного можна виділити?

Презентація учнем проекту «Іван IV – Грозний»

Бесіда: – Чому Іван IV увійшов і історію під прізвиськом Грозний?

V. Систематизації й узагальнення знань та вмінь.

Гра «Бліц-опитування»

Підготовчий етап: обирати 10 учасників та 2-х експертів

Введення до гри: виклад сценарію гри.

Ігровий етап: учасники гри мають поставити один одному запитання з теми. Той учень, який не надасть правильної відповіді або не зможе сформулювати запитання, вибуває з гри. Переможцем оголошується школяр, котрий залишається останнім серед учасників. Експерти перевіряють коректність питань та правильність відповідей.

Підсумковий етап: аналіз робіт, оголошення переможців.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати § 20.

Тема: Початок промислового перевороту.

Мета: встановлювати причини, сутність та наслідки промислового перевороту в Англії, визначати зміни в економічній, соціальній та науковій сферах; виявляти цінності, інтереси, потреби, протиріччя у позиціях робітників та буржуазії; використовувати додаткову літературу для інтерпретації подій; реконструювати історичні образи через полілог.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати: встановлювати хронологічну послідовність подій; називати передумови промислової революції в Англії; описувати технічні винаходи XVIII ст.; характеризувати наслідки промислової революції в Англії; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда: – Дайте визначення терміну капіталізм?

  • Які прошарки населення з’явилися з появою капіталістичних відносин?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. Це був справжній прорив. Через короткий час все устаткування рухалося за допомогою пари. Незабаром все — від тканини до гармат — виготовляли за допомогою парових машин. Проте промислова революція полягала не тільки у зміні технології виробництва. Промислова революція стала також революцією капіталістичною.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Проблемно-рольова гра дискусійного характеру

Підготовчий етап (тривалість 3-4 тижні):

  • ознайомлення з фабулою гри;

  • розподіл ролей: Джеймс Таул, Джордж Меллор – луддити, Уільям Картрайт – власник ткацької фабрики, Томас Мейтленд – генерал, солдат;

  • підготовка необхідних атрибутів: молоти для луддитів, озброєння для солдат, ткацький станок;

  • вивчення додаткової літератури:

  1. Книга для чтения по новой истории 1640-1870: Пособие для учащихся 8 кл. сред. шк. / Н.С. Овчаренко, Н.А. Ерофеев, А. П. Левандовский[под ред. Н.С. Овчаренко]. – М. : Просвещение, 1987. – 208 с.

  2. Новая история. Ч.1. (1640-1870): учебник / [Под. ред. А. Нарочницкого]. – 1978. – 719 с.

Уведення до гри. Слово вчителя. У к. XVII ст. в Англії в ході революції було встановлено буржуазно-демократичний лад, що дало поштовх для розвитку капіталістичних відносин. В результаті в 60-х рр.  XVIII ст. Великобританія перша серед усіх країн світу переживає явище промислового перевороту, тобто заміни ручної праці машиною, унаслідок чого відбувається перехід від мануфактури до фабрики. Для виявлення причини цього явища, його сутності та наслідків, я пропоную класові в ході роботи на уроці заповнити схему:

Промисловий переворот в Англії

Окрім того, на обговорення виноситься проблемне питання, розв’язати яке спочатку спробують актори, а потім весь клас.

Проблемне запитання (інструктаж щодо проведення дивись у грі «Нова структура суспільства»). Безумовним елементом промислового перевороту стануть науково-технічні винаходи та вдосконалення, без яких сам переворот втрачав би сенс. Науково-технічний прогрес в Англії – причина чи наслідок промислової революції?

Ігровий етап: ознайомити учнів-акторів із проблемою, для розв’язання якої самостійно вивчають додаткові джерела. Обговорення навколо проблеми має стати центральним у виставі, але вчитель визначає учням під час підготовки інші побіжні моменти. Гра повністю будується на імпровізаційній основі з боку учнів. Підготовка відповідних костюмів та декорацій обов’язкова.

Варіант виступів.

Посеред сцени винести ткацький станок (парту), троє робітників його трощать. орудуючи молотам. У цей час вриваються Картрайт, Мейтленд, солдати, відбирають молоти та хапають луддитів.

Картрайт. Нарешті вас піймано!!!

Таул. Не розраховуйте на довгу перемогу – вона є мінливою.

Мейтленд. Що ви робите на моїй ткацькій фабриці? Навіщо ви нищите машини?

Меллор. А як ви ще можете звернути на нас увагу? Вимоги, які ми висуваємо прості: не скорочуйте робочі місця та дайте дозвіл на виїзд за межи держави. Знищуючи машини, ми демонструємо протест проти їхнього використання у промисловості, бо вони відбирають наші заробітки!!!

Картрайт. Чому ви не розумієте, що за машинами стоїть майбутнє.

Таул. Ці кляті машини змусили нас, Луддитів, поставити собі за мету обернути, поки що не пізно, нашу промисловість, наше сільське господарство з кривавих рейок машинного виробництва на зелену, м'яку дідівську дорогу доброї, веселої і безтурботної ремісничої праці. Тому ми орудуємо «Велетнем Енохом» (вказуючи на молот), щоб ви знали, що ми теж маємо силу, щоб заявити про себе!

Картрайт. Як ви не можете збагнути, що справа не тільки в машинах! Англія – світова супердержава, що створила умови для залучення іноземного капіталу. Окрім того, у XVIII ст. по завершенню процесу обгородження у країні стали зароджуватися товарно-грошові відносини.

Таул (із сарказмом). Виходить, коли у нас у процесі обгородження відібрали землю, то ми, залишившись на вулиці, теж вступили у товарно-грошові відносини?!

Картрайт. Від обгородження у виграші були усі: це сприяло збільшенню виробництва й поліпшенню технологій у сільському господарстві. Адже тільки великі землевласники мали можливість покращувати породи худоби. А ви, замість того, щоб жебракувати, отримали нагоду працювати та за свою роботу ще й отримувати гроші!

Меллор. Але ж ми працювали на мануфактурі, на якій, до речі, дехто з нас мав сподівання стати господарем власного виробництва. Ремісник у сорок років володів удвічі більшим досвідом, втричі більшою повагою, ніж його молодший конкурент. Він був забезпечений роботою, дахом над головою і добробутом до кінця днів своїх. Що ж ми маємо зараз?

Картрайт. Що ж таке мануфактурне виробництво порівняно з машинним? На першій один робочий може працювати лише одним веретеном, а машина може обертати одночасно багато. Це призвело до збільшення продуктивності праці. Тому машини у мануфактурах були лише «половинами» машин. Обладнання нового періоду стало економічно вигіднішим. Коли Джон Кей удосконалив ткацький верстат, винайшовши «летючий човник», який ударами ракеток перекидався з однією сторони станка на іншу, стала зрозумілою потреба у подальшій модернізації, якою займалися в 60-70-х рр.  XVIII ст. Гаргревс, Хайс і Кромптон. У 80-х рр.  після створення ткацького верстата Едмукнта Картрайта (мого однофамільця) було досягнуто збільшення праці ткачів у 40 разів. Але повністю використовувати переваги машинного виробництва виявилося можливим лише з появою парового двигуна, універсальну модель якого створив Джем Уатт ще у 1784 році. Так, під час переходу до машинної праці один робітник може виробляти до 10 разів більше продукції, ніж виробляв її раніше.

Меллор. Проте ні зарплата, ні витрати на машину не збільшилися в 10 разів?! Виходить, що товарно-грошові відносини ведуть до розшарування, появи вас, буржуазії – найбагатшої верстви населення, та нас, робітників – кинутих на виживання.

Таул. Усе ж таки я правий у тому, що створення машин передувало змінам у житті?

Картрайт. Ні, оскільки машини з’явилися як відповідь на вимоги часу. Одні винаходи тягли за собою інші. Спочатку зміни відбулися у легкій промисловості, але в ході неї створювався ринок для важкої. Для виготовлення маси машин для легкої промисловості, було потрібно багато металу, а це викликало зміни у металургії; попит на машини не можна було задовольнити, виготовляючи їх в кустарних майстернях з ручною працею. Заміна дерева під час виплавки заліза на дешеве кам’яне вугілля, якого у нас доста, а також винахід Дербі із створенням чавуну високої якості шляхом додавання до залізної руди негашеного вапна, викликало переворот в машинобудуванні — народження машинобудівних заводів. Крім того, збільшену масу товарів вже неможливо було перевозити на конях і парусних судах, тому сталися великі зміни на транспорті. Завдяки машинам собівартість продукції знизилася, внаслідок чого товари широкого вжитку стали доступнішими. Бавовна в ціні упала в 12 раз! Невже це для вас не вигідно?

Таул. Але фабрики прирекли на загибель мільйонів ткачів-ремісників, які не могли з ними конкурувати. Ми теж опинилися на краю загибелі: робочі місця скорочуються, бо нашу працю замінює машина, до того ж із-за нескладності роботи жінки та діти теж залучаються до фабричного виробництва, складаючи нам конкуренцію!

Картрайт. Однак масового безробіття так і не сталося, оскільки робоча сила потрібна із-за збільшення об’ємів виробництва.

Таул. Але рівень заробітної платні робочого впав в декілька разів. За свій денний заробіток можна купити лише 2,5 кг. хліба. Ви ж самі розумієте, що на такі гроші прогодувати родину неможливо!

Меллор. В які умови ви нас загнали? Праця по 15-18 годин на добу, без вихідних, в умовах, де можна тримати лише тварин: одночасно працюють кількасот людей у приміщенні пронизаному запахом масла та смородом від спалених свічок. Якщо хтось покалічиться чи захворіє, то його виженуть на вулицю, неначе приблудного пса!

Таул. Де пролягає межа? Чому ви тільки говорите про свої доходи, але не про наше благополуччя? Ви нас не чуєте, тож ми діємо від відчаю і безвихідності.

Мейтленд. Сподіваюсь, що у парламенті все ж приймуть закон, який каратиме смертю за руйнування машин.

Меллор. Не вивергайте жовч, оскільки на сьогоднішню ніч заплановано руйнування ще 70 станків, пожари у графствах Дербі, Ланкашир та Йорк.

Мейтленд. Я знаю, хто керує вашими загонами! Це якийсь Нед Луд. Хто він такий, де переховується?

Меллор. Не старайтеся дарма. Нед Луд – наш король, якого вам ніхто не видасть. Він невидимий: його ніби немає, але він завжди поруч. Він організовує партизанські загони, дає настанови і все заради нашої спільної мети:

«Є одна-єдина рука,

І хоча вона лише одна

В цій єдиній руці чарівна сила,

Яка розпинає мільйони.

Знищимо Короля Пари, жахливого Молоха!»

Мейтленд. 10 тисяч солдат кинуто на придушення безпорядків. І зі свого боку зроблю все можливе, аби якомога більш з вас несли покарання з усією строгістю закону!

V. Систематизації й узагальнення знань та вмінь.

  • Назвіть передумови промислового перевороту. Які його ознаки?

  • Визначте наслідки промислового перевороту – економічні та соціальні.

  • Поясніть, чому ремісники знищували машини, які полегшували їм працю?

  • Чому переворот розпочався саме в Англії у д.п. XVIII ст., адже першою країною, де були встановлені буржуазні відносини були Нідерланди?

  • Чому переворот розпочався в легкій промисловості? Чи міг він розпочатися із важкої?

  • Обговорення проблемного питання.

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати § 22, дати відповідь на питання 18 на с. 191.

Тема: Народження Російської імперії

Мета: ознайомити учнів з політичними подіями в історії Росії XVII ст., показати роль простого народу у звільненні країни від загарбників; удосконалювати вміння учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, систематизувати історичні факти, працювати з таблицями.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Очікувані результати: встановлювати хронологічну послідовність подій; називати основні стани суспільства; пояснювати процес становлення династії Романових; характеризувати напрями зовнішньої політики, досягнення культури; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Гра «Три речення».

Підготовчий етап: поділити клас на 5 команд та обрати 2-х експертів.

Уведення до гри: виклад сценарію гри.

Ігровий етап: командам пропонується теза: «У Росії на початку XVII століття...» Під час обговорення протягом 3-4 хвилин учасники мають продовжити її трьома реченнями, записавши останні на окремих папірцях, що вставлятимуться в підготовлені пази, розташовані під ключовою тезою. Перемогу здобуває та команда, яка надасть лаконічніше й найаргументованіше твердження. Експерти перевіряють правильність відповідей.

Підсумковий етап:аналіз робіт, оголошення переможців

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. По смерті Івана Грозного та його синів Федора та Дмитра династія Рюриковічів припинила існування. Земський собор обрав нового царя — Бориса Годунова, але його правління тривало недовго. Московське царство зазнало іноземної інтервенції, яку вдалося здолати лише за допомогою народного ополчення. У 1613 р. на престолі затвердилася нова династія — Романових. Перший цар династії Романових — Михайло, увійшов в історію як «найтихіший».

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Слово вчителя за схемою «Смутні часи»

Бесіда: Які причини Смути в Росії.

Чому інтервентів підтримували різні стани населення?

Слово вчителя про воцаріння династії Романових

Робота з документом.

Про царя Михайла Романова

На Земському соборі обрали нового царя — Михайла Романова, сина боярина Романова. Михайло разом із матір’ю в цей час перебував в одному з монастирів у глухій Костромській області.

Михайлові виповнилося лише 16 років. Він не вмів управляти, не мав таланту полководця. Країна розвалювалася, вона була переповнена чужими військами й розбійниками, кілька самозванців домагалися влади, люди втікали з міст і сіл, поля заростали травою. Народ об’єднався навколо імені монарха. Усіх самозванців стратили, загарбників вигнали, міста відродили, селяни почали орати землю

та сіяти хліб…

Бесіда: – Чому бояр улаштував Михайло Романов?

  • Багато сучасників Михайла Романова відзначають, що в перші роки обрання його влада була формальною: усіма справами керували бояри. Як ви гадаєте, чому?

Робота з підручником за темою «Політика Олексія Мизайловича»

Завдання: заповнити таблицю

Основні напрямки політики Олексія Михайловича

Внутрішня політика

Зовнішня політика

Значення Боярської думи та Земського собору зменшується;

Запровадив полки «нового зразка», оснащені

європейською зброєю;

сприяв розвитку підприємництва, особливо

в торгівлі;

видав новий збірник законів «Соборне уложен-

ня», який остаточно затвердив кріпосне право;

прийняв титул «Цар, Государ, Великий Князь

і всієї Великої і Малої і Білої Росії Самодер-

жець»

Приєднав Лівобережну Україну (за договором із Б. Хмельницьким

1654 р.); уклав у 1667 р. Андрусів-

ське перемир’я з Польщею, поділивши між собою територію України; за Нерченським догово-

ром 1689 р. встановив

кордон із Китаєм

Слово вчителя про церковний розкол

Бесіда: Назвіть причини, суть і наслідки церковної реформи Никона.

Чи можна стверджувати, що розкол православної церкви сприяв зміцненню держави?

V. Систематизації й узагальнення знань та вмінь.

Робота з документом.

Із книги гольштинського посла в Росії

Щодо російського державного устрою… — це монархія необмежена. Самодержець, яким є цар або великий князь, що одержав у спадок корону, один править усією країною, і всі його піддані — як дворяни та князі, так і простолюдини: міщани й селяни — є його холопами й рабами, із якими він поводиться, як хазяїн зі своїми слугами…

Уже з молодих років переконують вони своїх дітей, щоб ті говорили про його царську величність як про Бога й поважали його так само високо, тому вони часто кажуть: «Про те знає Бог і великий князь… усе, чим вони володіють, належить не стільки їм, скільки Богу і великому князеві».

Бесіда: Якою побачив посол Московську державу?

Схарактеризуйте російський абсолютизм XVII ст. Порівняйте

його з абсолютизмом західноєвропейських держав.

Як ви гадаєте, чому в той час, коли в багатьох державах Західної Європи розвивалися капіталістичні відносини, у Росії панувала феодально-кріпосницька система господарювання?

VІ. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал § 21 підручника. Скласти історичний портрет Олексія Михайловича.

Тема: Османська імперія.

Мета: розглянути особливості економічного, політичного та культурного розвитку імперії Османа в епоху Нового часу; вдосконалити вміння учнів працювати з історичними текстами, таблицями, картою.

Тип уроку: комбінований

Очікувані результати: показувати на карті території Османської імперії; називати особливості розвитку Османської імперії; характеризувати завойовницьку політику Османської імперії; аналізувати особливості політики Сулеймана І; розкривати відносини турків та запорізьких козаків; наводити приклади досягнень культури в Османській імперії; застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда: - Як називається період історії, що тривав з кінця XV до поч. ХХ ст?

  • Які з’явилися нові економічні відносини в цей період ?

  • Які відбулися зміни в житті людей, характерні для цього періоду?

  • У яких країнах феодалізм продовжував зберігати панівне становище?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Східний світ жив своїми, відмінними від Заходу, законами. Тут, на Сході, була дуже велика роль традицій, правил поведінки, які передавалися від покоління в покоління, тому цю цивілізацію називають «традиційними суспільствами». Османська імперія була однією з них і свого часу чимало впливала на долю України.

ІV. Вивчення нового матеріалу. 

Робота з підручником за темою Економічний та соціально-політичний стан імперії

Бесіда за методом «Чиста дошка»:

  • Назвіть титул верховного правителя держави Османа.

  • Якими повноваженнями був наділений турецький султан?

  • Назвіть основні категорії суспільства Османської імперії.

  • Якими були права та обов’язки кіннотників імперії Назвіть категорії населення, які сплачували податки.

  • Охарактеризуйте становище немусульманських верств населення.

 Робота з картою: – Назвіть території, які увійшли до Османської імперії в 1512 р

Назвіть території, які були завойовані за часів правління Селіма I

Назвіть території, які були завойовані за часів правління Сулеймана I

Назвіть держави, які перебували у васальній залежності від Османської імперії.

Назвіть держави, які межували з імперією Османа.

Пригадайте, якими були взаємовідносини українських козаків з Османською імперією?

Результати роботи заносяться до таблиці.

Дата

Приєднані території

Важливі події

Сер. XIV ст.

Болгарія, Сербія

 

1453 р.

Візантія

1453 р. — узяття Константинополя

Правління

Селіма I

(1512–1520)

 

Вірменія, частина Грузії, Мала Азія, частина Месопотамії, Сірія, Палестина, частина Аравійського

півострова, Єгипет

 

Правління

Сулеймана I

(1520–1566)

Угорщина, частина Грузії, Ірак,

Барка, Тріполітанія

1526 р. — битва при Могачі; перемога турецьких військ;

1529 р. — облога Відня

Залежні території

 

1511 р.

1520 р.

1541 р.

1546 р.

сер. XVI ст.

1574 р.

к. XVI ст.

1672 р.

 

Князівство Молдавія

Алжир

Князівство Трансільванія

Ємен

Князівство Валахія

Туніс

Феццан

Кримське ханство

Правобережна Україна

 

 

 

1571 р. — битва при Лепанто

 

 

1683 р.– розгром турків під Віднем

 

 

Робота з підручником про причини занепаду імперії Османа.

Бесіда: – Назвіть держави, які виступили проти імперії Османа.

Як називалася антитурецька коаліція?

Чим закінчилася битва при Лепанто?

 V. Систематизації й узагальнення знань та вмінь.

Гра «Дерево пізнання» на уроці з теми «Османська імперія» на етапі систематизації і узагальнення знань, умінь і навичок. За умовами гри,

Гра «Три речення».

Підготовчий етап: під час вивчення нового матеріалу поділити клас на команди по 2 учні та обрати 2-х експертів.

Уведення до гри: виклад сценарію гри.

Ігровий етап: команди мають підготувати на окремих папірцях запитання, що стосуються нової теми. На етапі узагальнення й систематизації вчитель використовує їх для проведення змагання між командами на швидкість та правильність відповіді. Обрані експерти повинні стежити за правильністю відповідей й оголосити команду-переможницю, яка надасть їх найбільшу кількість. 

Підсумковий етап: аналіз робіт, оголошення переможців

VІ. Домашнє завдання Опрацювати матеріал § 18. Підготувати повідомлення про особливості східної цивілізації.

 

Тема: Урок узагальнення з теми: «Османська імперія. Країни Східної Європи у ХVІ — п п ХVІІІ ст. Епоха Просвітництва. Східний світ в ХVІ –ХVІІІ ст.».

Мета: узагальнювати факти та явища з історії Англії, Франції, Пруссії та Росії у д. п. XVII–XVIII ст, визначати історичні поняття «просвітництво», «промисловий переворот», «держава Великих Моголів», «імперія», «республіка», роль людського фактора в історії; виявляти цінності, інтереси, потреби, протиріччя в позиціях Олівера Кромвеля, Петра  І, Катерини ІІ, Марія-Терезії Йосипа ІІ, Б. Франкліна Д. Вашингтона та Акбара; самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел, виявляти різні точки зору під час оцінки історичних постатей; просторової: співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн; орієнтуватися в історичній періодизації; будувати висловлювання на основі пояснення, доведення та узагальнення.

І. Організаційний момент

ІІ. Повторення і узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

Гра «Брейн-ринг»

Підготовчий етап:

  • розподіл на групи: розподілити клас на парну кількість команд, з числом учасників не більше 4-х або 5-ти, , обрати 2-3 суддів та капітанів команд

Уведення до гри: викладення сценарію гри.

Ігровий етап: оголошуються умови: гра складається із протистоянь, в яких беруть участь по 2 команди. Гра ведеться до 3-х очок. Команди-переможені та команди-переможці змагаються між собою. Суддівство ведуть 2-3 учні, які визначають правильність виконання завдань. Учитель зауважує на активності роботи усіх учасників у групі, що впливатиме на індивідуальний результат.

І протистояння.

  1. Викресліть зайве. Думку аргументуйте.

Фрідріх ІІ, Катерина ІІ, Петро І, Марія-Терезія, Йосип ІІ.

2. Про яку постать йдеться в документі:«Цар Соломон Індії за велику мудрість його»? Чим пояснюється така назва Акбара?

3. Як розуміли просвітники «природне право людини»?

4. Дайте визначення терміну «просвітництво».

5. Як ви вважаєте, Петро І був великим царем або великим злочинцем? Думку обґрунтуйте.

ІІ протистояння.

  1. Викресліть зайве. Думку аргументуйте.

1775 р., 1777 р., 1783 р., 1789 р.

2. Про яку подію йдеться у документі: «...8. Без суду хай шляхетний не буде позбавлений дворянської гідності, ...життя. 11. Нехай шляхетний судиться тільки з рівним собі. ...15. Тілесне покарання хай не застосовується до шляхетного. ...26. Шляхетним гарантується право купувати села.»?

Чому Катерина ІІ надала дворянам такі привілеї?

3. Чому промисловий переворот розпочався в легкій промисловості? Чи був можливим його початок у важкій промисловості?

4. Дайте визначення терміну «промисловий переворот».

5. Чим відрізнялися цілі англійців у Індії від прагнень інших європейців? Чому саме англійцям вдалося завоювати країну?

ІІІ протистояння.

  1. Викресліть зайве. Думку аргументуйте.

Ліквідація Запорізької Січі, Північна війна, «Жалувана грамота дворянству», приєднання Криму до Російської імперії

2. Кому належать ці слова: «Держава – це я»? У чому виявилося зміцнення абсолютизму за Людовика XIV?

3. Визначте значення Доби Просвітництва в історії людства.

4. Дайте визначення терміну «держава Великих Моголів».

5. Як ви оцінюєте дії Олівера Кромвеля щодо становлення протекторату?

IV протистояння.

  1. Викресліть зайве. Думку аргументуйте.

Військова реформа, введення нового літочислення, церковна реформа, скасування особистої залежності селян.

2. Про яку постать йдеться в документі: «Його немає більше, государя, який робив честь усім людям… Люди погано усвідомлюють, якої втрати вони зазнали... Лише через рік мандрівник скаже: «Який чудовий устрій шкіл, лікарень... освіти!». Мануфактурист: «Яке заохочення!». Землероб: «Він сам працював». Єретик: «Він був нашим захисником»... Начальники всіх установ скажуть: «Він був нашим першим службовцем і водночас нашим керівником»? За що автор прославляє Йосифа ІІ?

3. Чиї інтереси відстоювали просвітники? Чому?

4. Дайте визначення терміну «імперія».

5. Чому американці стверджують, що дипломатія Франкліна відіграла не менш важливу роль у здобутті незалежності, ніж військові таланти Вашингтона?

V протистояння.

1. Викресліть зайве. Думку аргументуйте. Ш. Монтеск’є, Д. Дідро, Ж.  Д’Аламбер, Ж-Ж. Руссо.

2. Про яку подію йдеться в документі: «Усі люди створені рівними й усі вони наділені рівними ...невід’ємними правами, ...до яких належать життя, свобода та прагнення до щастя. ...Ми, представники Сполучених Штатів Америки... від імені народу проголошуємо, що звільняємося від підданства британської корони... Штати мають право оголошувати війну, укладати мир, уступати в союзи, вести торгівлю й здійснювати все те, на що має право незалежна держава...» Які принципи проголошує Декларація?

3. Як можна розглядати абсолютизм з погляду національного розвитку: як явище прогресивне чи регресивне?

4. Дайте визначення терміну «республіка»

5. Деякі історики називають XVIII ст. в історії Росії «жіночим століттям». Чи поділяєте ви їхню думку? Які факти стверджують або спростовують це твердження?

VI протистояння.

  1. Викресліть зайве. Думку аргументуйте. А. Вівальді, Д. Веласкес, Й. Бах, Ф. Гайдн.

  2. Про яке явище йдеться в документі: «Адже розум, подібно до ока, судячи лише про ті предмети, які знаходяться в полі його зору, не може не бути задоволеним тим, що він відкриває, не дуже жалкуючи про те, що вислизнуло від нього, оскільки те йому невідоме... Кожен момент його пошуків винагородить його за праці деякою насолодою»? Чим обумовлювалося виникнення Просвітництва?

3. Які причини перетворення Пруссії на велику європейську державу?

4. Дайте визначення терміну «двірцеві перевороти».

5. Чи могло піднесення, яке відбувалося в Ірані за правління Надир-шаха, тривати довго? Відповідь обґрунтуйте.

Підсумковий етап: оголошення переможців, аналіз вчителем наданих відповідей, рівня активності кожної команди та окремих учнів, відзначення учнів, що відповідали, встановлення причин пасивності та шляхів її усунення. Оголошення оцінок.

ІІІ. Домашнє завдання. Повторити §18-28, терміни, дати.

Технології розвивального навчання.

Проценко П.І.

Історія України 7 клас

Тема. Расцвет Древнерусского государства при Ярославе Мудром.

Цель: 1. Познакомить учащихся с условиями прихода к власти Ярослава Мудрого, с изменениями, которые произошли в Киевской Руси во времена его правления; дать оценку деятельности князя для развития Древнерусского государства.

2. Продолжить формирование предметных компетентностей: языковой, информационной, логической, хронологической, пространственной, аксеологической, критического мышления.

3. Воспитывать устойчивый интерес к предмету, уважение к истории, традициям славянского народа.

Оборудование:

1.Учебник.

2. Интерактивная доска.

3. Атласы по истории Украины, 7класс.

4. Ассоциативный венок.

Тип урока: урок усвоения новых знаний, пресс-конференция в научном обществе, урок-презентация.

ХОД УРОКА.

Девиз урока:

«Кто, служа великим целям века,

Жизнь свою всецело отдаёт

Н борьбу за брата-человека,

Только тот себя переживёт».

Н.Некрасов

І. Изучение нового материала.

Учитель: Наш урок посвящён киевскому князю Ярославу. Это выдающийся исторический деятель. Благодарные потомки его портрет поместили на 2-х-гривенной купюре. Народ прозвал Ярослава Мудрым. Время его правления историки называют расцветом Киевской Руси. Чем замечательна деятельность этого князя нам расскажут научные сотрудники: историки, антропологи, работники исторического музея при Софийском соборе. Урок мы проведём в форме пресс-конференции, я буду председателем конференции, т.е. буду вести её, ребята класса будут представителями СМИ нашего города. Таким образом, мы напишем с вами статью в книгу «100 великих людей». К большому сожалению, о Ярославе Мудром в этой книге ничего не сказано. Мы исправим эту оплошность.

Перед вами план нашей статьи.

План изучения новой темы:

1. Приход князя Ярослава к власти.

2. Государственная деятельность Ярослава Мудрого.

3. Культурная жизнь в государстве.

4. Отношения с другими государствами.

Проблемный вопрос: Ребята, на уроке мы с вами должны выяснить, почему время правления Ярослава Мудрого названо временем расцвета Древнерусского государства? За что Ярослава прозвали Мудрым?

Выполнить задание: заполнить таблицу «Внешняя и внутренняя политика князя Ярослава Мудрого

Отношение к церкви

Укрепление государства

Развитие культуры

Внешняя политика

Учитель: Ребята, что вы ожидаете от сегодняшнего урока? Определяем задачи урока. (Учащиеся записывают свои предположения на полосках цветной бумаги и вывешивают на доске: хочу, чтобы урок был интересным, узнать новое, больше информации о князе Ярославе, работа с компьютером, игры, работа с документами, получить хорошие оценки, показать свои способности).

ІІ. Актуализация знаний. Выполняем задание на соотношение между именами первых князей и их мероприятиями

Вопросы к классу:

- Откуда мы узнаём, как жили люди в прошлом?

- Какие источники помогают нам в этом?

- Назовите вспомогательные исторические дисциплины.

В 1939 году в Киеве в Софийском соборе был вскрыт саркофаг князя Ярослава. Учёный-антрополог Герасимов изучил останки Ярослава. Я хочу, чтобы вы послушали рассказ антрополога об открытии учёного Герасимова.

Выступление учёного-антрополога: Антропология – это наука о происхождении и эволюции человека. Антрополог Михаил Герасимов установил, что внешность Ярослава была обычной: не обладал физической силой, был хромым. Хорошо развита правая кисть руки. Это говорит о том, что он много воевал. Обладал ростом среднего человека -175см, широк в плечах, губы плотно сжаты. Брови были густыми, имелась борода и усы. По характеру был смелым воином, образованным человеком. Обладал железным характером отца и неукротимостью матери Рогнеды.

Стремясь к власти, он использовал природный ум, хитрость, железную волю и изворотливость. Ярослав женился на дочери шведского короля Ингигерде, слыл любящим мужем и заботливым отцом. За 35 лет своего княжения он заслужил прозвание «мудрого» правителя. Я считаю, что антропологию тоже можно считать вспомогательной исторической дисциплиной.

Учитель: Прошу представителей прессы задавать вопросы.

1-й вопрос: Я – корреспондент газеты «Південна зоря». У меня такой вопрос: у князя Владимира Великого было 12 сыновей. Как Ярославу удалось стать великим князем? (Берёт слово учёный-историк, который рассказывает о приходе Ярослава к власти).

В начале XI века Древнерусское государство опять было охвачено междоусобной войной. Владимир Святославович умер в 1015 году, не назначив наследника. Его многочисленные сыновья, рожденные от разных матерей, вступили в борьбу за великокняжеский престол.

Основные наследники великого князя Владимира

Старшим среди братьев был князь Святополк (усыновленный племянник Владимира), но он не пользовался любовью великого князя. Своим наследником Владимир, скорее всего, хотел сделать Бориса, которого держал при себе в Киеве, поручал государственные дела и ставил во главе дружины. Когда умер Владимир, Борис как раз возвращался из очередного похода на печенегов. Гонец из Киева сообщил ему, что Святополк занял великокняжеский дворец и собирается править на Руси. Дружинники Владимира предложили Борису идти в Киев и силой добыть великое княжение, но Борис отказался со словами «не хочу поднять руку на брата старшего». Дружина покинула князя на реке Альте, и вскоре туда прибыли верные Святополку люди. Они окружили шатер Бориса и пронзили его копьями. Еще живого, истекающего кровью, князя привезли в Киев к Святополку и там по его приказу добили мечами. Опасаясь мести единокровного брата Бориса — Муромского князя Глеба, Святополк вызвал его в Киев. Только на Днепре Глебу стало известно о коварстве Святополка. Молодой князь и его юные дружинники растерялись. Отправленный Святополком отряд без труда захватил корабль Глеба и расправился с князем.

В открытую борьбу со Святополком вступил Ярослав, княживший в Новгороде. Четыре года полыхала война в Русской земле. Решающая битва состоялась в 1019 году на реке Альте, где дружина и наемные печенеги Святополка были разбиты, а сам он вскоре умер. По настоянию Ярослава Святополк был проклят православной церковью и прозван «окаянным», а Борис и Глеб причислены к лику святых.

2-й вопрос: Я – журналист газеты «Бердянские ведомости». За особые дела, по внешним признакам, за характер люди получают прозвища. Киевские князья не стали исключением: княгиня Ольга получила прозвище Святой и Хитрой, князь Святослав - прозван воином, князь Владимир – Святым, Красным Солнышком, Великим. Почему князь Ярослав получил прозвище Мудрый?

Учитель: Чтобы более доказательным был ответ, давайте прочитаем отрывок из «Повести временных лет», а научный сотрудник музея Софийского собора, проанализирует его. Читаем «Похвалу Ярославу Мудрому»:

В год 1037. Заложил Ярослав город большой, у которого сейчас Золотые ворота, заложил и церковь, святой Софии митрополию, а затем церковь святой Богородицы благовещения на Золотых воротах, затем монастырь святого Георгия и святой Ирины. При нем начала вера христианская плодиться и распространяться, и черноризцы стали множиться, а монастыри появляться. Любил Ярослав церковные уставы, попов очень жаловал, особенно же черноризцев, и к книгам проявлял усердие, часто читая их и ночью, и днем. И собрал книгописцев множество, которые переводили с греческого на славянский язык. И написали они много книг, по которым верующие люди учатся и наслаждаются учением Божественным.

Велика ведь бывает польза от учения книжного; книги наставляют и научают нас пути покаяния, ибо мудрость обретаем и воздержание в Словах книжных. Это — реки, напояющие вселенную, это источники мудрости, в книгах ведь неизмеримая глубина; ими мы в печали утешаемся; они — узда воздержания. <...> Если поищешь в книгах мудрости прилежно, то найдешь великую пользу для души своей. Кто ведь книги часто читает, тот беседует с Богом или со святыми мужами. Читая пророческие беседы и евангельские и апостольские поучения и жития святых отцов, получаем для души великую пользу.

Ярослав же этот, как мы сказали, любил книги и, много их переписав, положил в церкви святой Софии, которую создал сам. Украсил он ее золотом, серебром и сосудами церковными, в ней возносят к богу положенные молитвы в назначенное время. И другие церкви ставил он по городам и иным местам. И увеличилось число пресвитеров и людей крещеных. И радовался Ярослав, видя множество церквей и людей крещеных, а враг сетовал на это, побеждаемый новыми людьми крещеными.

Выступление научного сотрудника:

Ярослав был прозван Мудрым потому, что:

1) распространял христианство, строил церкви.

Почему распространение христианства является мудрым делом? (В отличие от языческой морали «Око за око, зуб за зуб», христианская мораль «Возлюби ближнего своего как самого себя» позволяет людям выжить).

2) Открывал школы, поощрял переводы греческих книг на славянский язык.

3) Издал первый сборник законов на Руси, который получил название «Правда Ярослава».

В XI веке Древнерусское государство уже не могло использовать древние родовые обычаи для разрешения споров между людьми. Требовалось записать новые правила поведения и придать им силу государственного закона.

В 1016 году Ярослав Мудрый установил для Новгородской земли «Правду Ярослава» (то есть записал, как надо справедливо вершить суд). Потом он дополнял этот свод новыми законами.

Давайте познакомимся с тем, какие правила поведения установил Ярослав.

(Работа с учебником, анализируем отрывок из «Русской правды»):

? Что Ярослав предложил людям вместо мести за преступление? (Вместо мести за преступление люди получают возмещение убытков деньгами).

? Что мудрее – месть или получение возмещения убытков деньгами? (Возмещение убытков деньгами мудрее мести, поэтому издание Правды Ярослава является мудрым решением).

4) При Ярославе сложились более четкие правила управления Древнерусским государством. Установил порядок престолонаследия: власть передавалась старшему в роду князей.

Высшая власть принадлежала киевскому великому князю. Летописцы называли князя Ярослава самовластцем. Теперь он был уже не первым среди других князей, а полноправным правителем страны. Киевский князь издавал законы, был высшим судьей и главным защитником Русской земли. Он опирался на дружину, которая делилась на «старшую» — бояр, выполнявших важнейшие поручения князя, и «младшую». Князь определял взаимоотношения с другими странами, т. е. внешнюю политику.

Киевский престол, или, как тогда говорили, «стол», после смерти князя передавался старшему в роду князей. Князем мог стать брат или же сын умершего, если он оказывался старше своего дяди. Однако этот порядок часто нарушался.

? Мудро ли поступил князь Ярослав, установив новый порядок престолонаследия? (Он поступил мудро, так как это содействовало установлению мира и прекращению междоусобиц).

Учитель: проведём физкультминутку:

- Сядьте, как князь на троне;

- Упражнение для глаз: я указкой обвожу контуры Софийского собора, а вы за указкой ведите глазами;

- Упражнение для мышц головы и шеи: подбородком напишите год принятия христианства на Руси (получился 988г.); а теперь напишите год, когда Ярослав окончательно разбил печенегов под Киевом (получился 1036год). Молодцы! Спасибо.

Учитель: у кого из представителей прессы есть ещё вопросы?

3-й вопрос: Я представляю Бердянское телевидение. Слышал, что ещё князя Ярослава называют «тестем Европы». За что?

Выступление 2-го научного сотрудника:

В отношениях с другими государствами Ярослав стремился продолжить дела своего отца и деда – Владимира и Святослава:

Во-первых, укреплял южные рубежи Руси, возводил на границе со степью города-крепости. Ярослав оборонял Русь от печенегов и в 1036 году под стенами Киева нанес им сокрушительное поражение. В результате обескровленные печенежские орды откочевали подальше от русских границ. Распростившись со своим главным внешним врагом, Древнерусское государство окрепло и возмужало.

Во-вторых, расширил территорию своего государства и укрепил безопасность его северо-западных границ.

В-третьих, последнее военное столкновение Руси с Византией привело к подписанию мирного договора в 1046 году.

В-четвёртых, дружественные отношения со многими государствами Ярослав Мудрый обеспечивал с помощью браков между правящими династиями. Своих дочерей он выдал замуж за европейских монархов (Анну — за французского короля Генриха I, Елизавету — за норвежского короля Гарольда, Анастасию — за венгерского короля Андрея). Для обеспечения безопасности западной границы старший сын Изяслав был женат на сестре польского короля Казимира, а Всеволод в знак мира и дружбы с Византией женился на «царевне» — дочери императора Константина Мономаха.

? Мудро ли поступал Ярослав, заключая династические браки? (Да, мудро, так как укреплялось положение Руси).

Годы правления Ярослава Мудрого стали временем расцвета Древнерусского государства.

IIІ. Закрепление полученных знаний.

А) Проверяем проблемное задание: Годы правления Ярослава стали временем расцвета Древнерусского государства.

? Что свидетельствует об этом? (Используем метод «Пресс»: Я считаю, что при Ярославе Киевская Русь достигла расцвета, потому что, во-первых, укреплены внутренние порядки, во-вторых, укреплены международные связи, в-третьих, при Ярославе продолжали чеканить свои деньги в государстве; поэтому я считаю, что государство было сильным.)

? Почему князя Ярослава прозвали Мудрым? (Проводим игру «Аукцион». Задание: ребята должны как можно больше привести доказательств мудрости князя).

Учитель: «Начинаем аукцион, кто последний – тот герой» (разбил печенегов, принял «Русскую правду», укрепил престолонаследие, прекратил междоусобные войны, ввёл династические браки, построил Софийский собор, построил Лавру Киевскую, укрепил христианскую веру, любил читать книги, его дочь Анна стала королевой Франции, митрополитом киевским стал Илларион).

Б) Давайте о князе Ярославе составим синквейн. (Напоминаю правила написания синквейна). Предполагаемый ответ:

КНЯЗЬ

Мудрый, целеустремлённый

Воевал, строил, защищал

Составил письменный свод законов

ЯРОСЛАВ

В) Объясните девиз урока, подтверждаем, что творения Ярослава пережили его.

IV. Итоги урока. Выставляю оценки. Прошу ответить на вопрос: «Выполнили ли мы те задачи, которые ставили в начале урока?» К прикреплённым полоскам цветной бумаги прикрепляю цветы, получается украинский венок – это оберег народа, символ продолжения рода, его процветания.

V. Домашнее задание: проработать §7, составить кроссворд, в котором ключевое слово ЯРОСЛАВ.

Технологія особистісно зорієнтованого навчання.

Рябикіна О.В

Історія України 9 клас

Тема уроку : Реформи адміністративно-полiтичного управління

60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні

Мета уроку:

навчити учнів характеризувати перетворення 60 -70-х років ХІХ ст. у Російській імперії, розуміти значення та наслідки перетворень для українського народу, аналізувати історичні події та давати характеристику історичним постатям того часу;

розвивати історичне мислення учнів та вміння порівнювати реформи минулого з сучасними перетвореннями, сприяти критичному осмисленню минулого;

виховувати у школярів громадянську свідомість, дух патріотизму, сприяти утвердженню демократичних ідеалів.

Тип уроку: вивчення нових знань

Обладнання: підручник, стінна карта «Скасування кріпосного права в українських землях», атлас «Історія України. 9 клас», відео, документальний фільм «Російська імперія. Частина 11. Олександр ІІ», 2002 р.,додатковий матеріал.

Основні дати: 1853 – 1856 рр. - Кримська війна, 19 лютого 1861 р. - Олександр ІІ підписав «Положення», законодавчі акти реформи та маніфест про скасування кріпосного права, 1863 р.- здійснення освітніх реформ, 1864 р. – земська реформа

(реформа системи місцевого управління), 1864 р.- судова реформа, 1863-64 рр. - придушення національно-визвольного повстання у Польщі, 1874 р.- запровадження військової реформи

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Розповідь учителя.

Думки про необхідність ліквідації кріпацтва дедалі більше поширювалися серед усіх верств українського суспільства. Розуміння кріпацтва як великого соціального лиха спричиняло появу пристрасних поезій Тараса Шевченка і прозових творів молодої української письменниці Марко Вовчок. Вони, за свідченням сучасників, були «одним суцільним обвинуваченням проти кріпосницької неволі». Але для повного розуміння перетворень які відбулись у -70-х років ХІХ ст. у Російській імперії, давайте згадаємо:

Коли та як було скасовано кріпосне право на західноукраїнських землях?

Чому існування кріпосного права заважало подальшому соціально-економічному розвиткові Наддніпрянщини?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Селянська реформа 1861 року та Україна

Розповідь учителя.

Підготовка селянської реформи тривала п’ять років. 19 лютого 1861 р. Олександр ІІ підписав «Положення», що містили всі законодавчі акти реформи та маніфест про скасування кріпосного права. «Положення» крили в собі 17 актів, найважливішими з яких були «Загальне положення про селян, звільнених з кріпосної залежності» та чотири місцеві положення для окремих регіонів імперії. Наддніпрянщина підпадала під дію трьох місцевих положень. У губерніях Півдня та південній частині Харківської губернії діяло «Великоросійське місцеве положення», на Правобережжі – «Окреме місцеве положення», на Лівобережжі – «Малоросійське місцеве положення».

Для уявлення подій тих часів учитель пропонує переглянути уривок документального фільму «Російська імперія. Частина 11. Олександр ІІ», 2002 р.

Робота у групах з додатковим матеріалом.

Група №1

Картка 1.

Причини проведення реформ.

Перший глобальний удар миколаївській системі був нанесений ззовні.

Поразка в Кримській війні (1853 – 1856 рр.) показала дійсний стан

кріпосницької Росії.

Реакційний Священний союз Росії, Пруссії та Австрії, створений під час завершення епохи наполеонівських воїн, фактично розпався.

Зовнішній політичний курс виявився не життєздатним.

Подальше існування кріпосного права загрожувало імперії перетворитися на другорядну країну

Кріпосне право сповільнювало темпи економічного розвитку країни.

Кріпосне право за формою і змістом надто скидалося на рабство. Аморальність володіння «хрещеною власністю» засуджувалася переважною більшістю представників різних суспільних верств.

Питання: Виходячи з причин проведення реформ, доведіть, які прошарки суспільства особливо підтримували ідею проведення реформ? Вашу думку обґрунтуйте.

Група №2

Картка 2.

Олександр ІІ (17(29).4.1818-1(13).3.1881). Російський імператор з 1855. Старший син Миколи І (батько Олександра ІІІ ). Здійснив ряд реформ: армійську, земську, судову, у 1861 скасував кріпосне право, за що одержав ім'я "Визволитель". З 1863 року перейшов до реакційної внутрішньої політики, на його життя неодноразово відбувалися замахи. Поразка Російської імперії у Кримській війні 1853-56, криза економічного розвитку країни, національно-визвольний рух поневолених народів, примусили Олександра ІІ провести ряд реформ: відміна кріпосного права 1861, земельна, судова, міська та ін. У зовнішній політиці Олександр ІІ дотримувався німецької орієнтації, особливу увагу приділяв т.зв. східному питанню. В 1877-78 прагнучи зміцнити позиції Російської імперії на Балканах, вів війну з Туреччиною. За Олександра ІІ до Росії було приєднано Пн. Кавказ, завойовано значну частину Середньої Азії. В 1863-64 жорстоко придушив національно-визвольне повстання у Польщі. Щодо України проводив агресивну шовіністичну політику. Вбитий 1.3.1881 у Петербурзі народовольцем І. Гриневецьким.

Українські землі на 1861 рік (розподіл)

Українські землі після реформи(розподіл)

Селянські наділи

Поміщицькі наділи

Селянські наділи

Поміщицькі наділи

29,9

70,1

27

73

Питання: Виходячи з інформації чи можемо ми назвати Олександра ІІ «Визволителем»? Вашу думку обґрунтуйте.

Група №3

Картка 3.

Робота з історичним документом

Всемилостивѣйшiй манифестъ

ОБЪ ОТМѢНѢ КРЕПОСТНАГО ПРАВА.

Божіею милостію

МЫ, АЛЕКСАНДРЪ ВТОРЫЙ,

Императоръ и Самодержецъ Всероссійскій, Царь Польскій, великій Князь Финляндскій,

и прочая, и прочая, и прочая.

Объявляемъ всѣмъ Нашимъ вѣрноподданнымъ.

1) Открыть въ каждой губерніи губернское по крестьянскимъ дѣламъ присутствіе, которому ввѣряется высшее завѣдываніе дѣлами крестьянскихъ обществъ, водворенныхъ на помѣщичьихъ земляхъ.

2) Для разсмотрѣнія на мѣстахъ недоразумѣній и споровъ, могущихъ возникнуть при исполненіи новыхъ положеній, назначить въ уѣздахъ мировыхъ посредниковъ, и образовать изъ нихъ уѣздные мировые съѣзды.

3) За тѣмъ образовать въ помѣщичьихъ имѣніяхъ мірскія управленія, для чего, оставляя сельскія общества въ нынѣшнем ихъ составѣ, открыть въ значительныхъ селеніяхъ волостныя управленія, а мелкія сельскія общества соединитъ подъ одно волостное управленіе.

4) Составить, повѣрить и утвердить по каждому сельскому обществу или имѣнію уставную грамоту, въ которой будетъ исчислено, на основаніи мѣстнаго положенія, количество земли, предоставляемой крестьянамъ въ постоянное пользованіе, и размѣръ повинностей, причитающихся съ нихъ въ пользу помѣщика, какъ за землю, такъ и за другія отъ него выгоды.

5) Сіи уставныя грамоты приводить въ исполненіе по мѣрѣ утвержденія ихъ для каждаго имѣнія, а окончательно по всѣмъ имѣніямъ ввести въ дѣйствіе въ теченіе двухъ лѣтъ, со дня изданія настоящаго Манифеста.

6) До истеченія сего срока, крестьянамъ и дворовымъ людямъ пребывать въ прежнемъ повиновеніи помѣщикамъ, и безпрекословно исполнять прежнія ихъ обязанности.

7) Помѣщикамъ сохранить наблюденіе за порядкомъ въ ихъ имѣніяхъ, съ правомъ суда и расправы, впредь до образованія волостей и открытія волостныхъ судовъ…

Данъ въ Санктпетербургѣ, въ девятнадцатый день Февраля, въ лѣто отъ Рождества Христова тысяча восемьсотъ шестьдесятъ первое, царствованія же Нашего въ седьмое.

На подлинномъ Собственною Его Императорскаго Величества рукою подписано:

«АЛЕКСАНДРЪ»

Питання: Як поміщики могли використати цей документ у свою користь? Свою відповідь обґрунтуйте.

Група №4.

Картка 4.

Законодавчі акти селянської реформи вирішували такі основні питання:

· скасування кріпосного права та визначення нового правового статусу селян;

· організацію селянського самоуправління;

· створення інституту мирових посередників;

· наділення селян землею;

· визначення повинностей тимчасовозобов’язаних селян;

· викуп землі селянами.

«Положення» селянської реформи поширювалися на колишніх кріпосних селян. Одначе суттєві зміни відбулися і в становище державних селян, які складали 44% усього селянства Наддніпрянщині.

Згідно з указом 1866 р. всі землі державних селян, залишаючись власністю держави, закріплювалися за сільськими громадами у безстрокове користування (подвірне або громадське). Селяни повинні були за це сплачувати до казни щорічну «оброчну подать». Державні селяни мали право стати власниками наділів, сплативши за них викуп протягом 8 років, але розмір їхніх наділів встановлювався не більше 8–15 десятин. Внаслідок цієї реформи, здійснення якої тривало 20 років, становище державних селян стало дещо кращим, ніж колишніх кріпосних. Наділи, що їх вони отримали, були в середньому вдвічі більшими, ніж у колишніх кріпаків. У 1886 р. всіх державних селян зобов’язали викупити свої наділи, але викупні платежі для них були значно меншими, ніж у кріпосних селян. Стримувало розвиток господарства державних селян запровадження громад зі спільною відповідальністю за сплату податків.

Питання: Як, на вашу думку, змінилось положення кріпосних та державних селян після реформ? Свою відповідь обґрунтуйте.

Учні виконують завдання . По закінченню виконання завдання учитель пропонує групам обговорити питання у дискусійній формі. Представники груп пропонують відповіді та на дошці заповнюється таблиця:

Негативні наслідки реформи

Позитивні наслідки реформи

Після обговорення учні самостійно роблять висновки відповідаючи на питання:

Як вплинула реформа 1861 року на подальше життя українського селянства?

2. Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст.

Пропонується самостійна робота з підручником по групам. Групам пропонується заповнити у зошитах таблиці.

Група №1. Земська реформа.

Група №2. Судова реформа.

Група №3. Реформа освіти.

Група №4. Військова реформа.

Зразок таблиці:

Назва

Час прийняття

Основні положення

Наслідки реформи

ІІІ. Підведення підсумків уроку, оцінювання діяльності.

Розповідь учителя.

Реформи 60–70-х рр., мали усунути кріпосницькі пережитки з імперської дійсності, але так, щоб зберегти незмінними основи російського самодержавства. Здійснюючи реформи, імперія використовувала адміністративно-командні методи управління, підтримувала становий лад у всіх сферах суспільно-політичного життя. Над новоутвореними органами місцевого самоврядування, судами, закладами освіти, пресою зберігався контроль імперської адміністрації.

Реформи 60–70-х рр. були, власне, поступками часові, що їх робила Російська імперія, і не мали на меті створення повноцінних умов для розвитку як українського, так і будь-якого іншого з народів, пригноблених імперією.

Додатковий матеріал. Цікаво знати.

Найбільший в усій імперії (третій, встановлений у Києві) пам"ятник Олександру ІІ був урочисто відкритий та освячений на офіційній Царській площі (нині - Європейська площа) у центрі міста.

4 квітня 1866 року Дмитро Каракозів учинив невдалий замах на життя імператора. Терориста, як тоді водилося, повісили, а в пам"ять про чарівний порятунок государя по всій країні на державні гроші зводили каплиці. Зусиллям киян у місті їх з"явилось аж три. Одна з них раніше знаходилась на тому місці, де потім відкрили пам"ятник. Отже, 30 серпня 1911 року в присутності Миколи ІІ, прем"єр-міністра П. А. Столипіна, обер-прокурора Св. Синода Саблера, шефа жандармів Курлова, міністра освіти Кассо, сина та спадкоємця болгарського царя Фердинанда та цілого ряду інших сановників, представників Австро-Угорського, бельгійського, британського, германського, грецького, датського, італійського, персидського, португальського, французького, шведського та швейцарського консульств, при величезному скупченні вірнопідданого народу з пам"ятника скинули покривало. Ідея італьського скульптора Етторе Ксименеса (саме його проект переміг на міжнародному конкурсі) був чарівно втілений у бронзі та граніті. 200 тисяч рублів зібрала Росія для цього пам"ятника. У 1911 році країна святкувала півстолітній ювілей формального звільнення селян по Великій Реформі. Пам"ятник відображав цей факт. Багатофігурний твір мав три п"єдестал. На центральному бронзова фігура імператора. Він стояв, накинувши на плечі мантію, однією рукою спираючись на невисокий фотель. Нижче знаходився прекрасний барельєф: селяни, що дякували царя за звільнення від кріпосницької залежності.Центральний п"єдестал був прикрашений гербом Російської імперії - двоголовим орлом, та лаконічним написом: "Царю-Визволителю - вдячливий Південно-Західний край. 1911 рік". До бічних п"єдесталів були приставлені скульптурні композиції з фігурами Милосердя та Правосуддя. Всі три п"єдестали були об"єднані широким фронтоном з барельєфами, що зображали деякі моменти з життя та державної діяльності монарха.Кам"яні частини п"єдесталу були виконані з рожевого граніту, сходинки, що вели до постаменту, - з сірого. На бічних виступах сходинок встановили бронзові царські корони.

Після встановлення пролетарської влади у Києві були скинуті всі металеві частини пам"ятника. Бронзовий п"єдестал до середини тридцятих років використовували як декоративний вхід до Пролетарського , пізніше - Піонерського (Царського) саду.

IV. Домашнє завдання:

- опрацювати відповідний параграф підручника;

- виконати порівняльну таблицю «Положення станів суспільства до реформ та після реформ Олександра І;

- творче завдання за вибором «Олександр ІІ – визволитель чи самодержавець».

Педагогічна технологія

Стоїльська Г.І.

Вступдо історії України 5 клас

Тема уроку «Київські князі. Запровадження християнства»

Мета: пояснити зміст понять «Київська Русь», «князь», «дружина», «християнство», з’ясувати історичне значення хрещення Русі; визначити основні складові діяльності князів Київської Русі, створити їхні образні портрети, продовжити формування навичок самостійної та групової роботи, розвивати уміння чітко й логічно висловлювати свої думки, продовжити формування хронологічних навичок,навчити учнів знаходити на карті місця подій княжої доби, визначати тривалість подій; формувати навчально-пізнавальну хронологічну, просторову компетентності; виховувати почуття патріотизму, любові до рідної країни.

Обладнання: підручник, атлас, роздавальний матеріал, ілюстрації, портрети історичних діячів, презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття; знаходити на карті території, пов’язані з історією Київської Русі; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, пропонованих для вивчення.

Хід уроку

Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми –

Все розберіть…Та й спитайте

Тойді себе: що ми?.

Чиї сини? Яких батьків?..

Т.Г.Шевченко

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Оголошення теми і мети уроку.

Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? («Дерево рішень»)

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Фронтальна бесіда (« Мозковий штурм»)

  1. Що таке історія?

  2. Назвіть групи історичних джерел, з яких ми дізнаємось про минуле.

  3. Назвіть приклади писемних історичних джерел.

  4. Що таке Київська Русь?

  5. Які племена засиляли Київську Русь? (робота з картою)

  6. Звідки походить назва «Русь»?

  7. Чому державу в Середньому Подніпров’ї назвали Київською? (робота з картою).

Очікувані відповіді

На території племені полян у V ст. виникло місто Київ. Поступово навколо Києва об'єдналися інші племена, й утворили одну з най-могутніших тогочасних держав світу — Київську Русь. Охоплювала вона території сучасних держав України, Росії, Білорусі, і тому ми вважаємо її державою наших пращурів.

Звідки ж походить назва «Русь»? Під такою назвою згадують Київську державу іноземці-мандрівники, купці та літописці, її мешканців називали русичами. Багато українських істориків вважають, що слов'яни самі називали себе русичами або русами, а свою землю — Руссю. Ця назва співзвучна назвам багатьох річок у Подніпров'ї: Рось, Ропавка, Роставиця, Русава.

  1. Хто керував цією державою? (князь, робота зі словничком)

  2. Як називали заможних землевласників?

10)Що таке дружина?

11)Прочитайте в словничку визначення «язичництва».

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У ч и т е л ь. Упродовж чотирьохсот років свого існування Київська держава була однією з найбільших держав Європи. Вона заклала традиції державотворення сучасної України, дала потужний поштовх для розвитку української народності та її культури. Давньоруський період був справжньою «золотою добою» в історії України і мав важливе значення для нашого народу.

О Київська Русь! Ти могутня держава.

Красива, багата полями й річками,

Людьми та лісами, морями.

Про тебе йшла слава на цілу Європу.

Боялись тебе всі кочівники Сходу.

Народ стояв твердо за власну свободу.

З глибини віків дійшла до нас слава

Про Київську Русь – могутню державу.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про письмове історичне джерело – літопис «Повість минулих літ». Звідти ми беремо основні знання про першу на нашій території державу – Київська Русь.

Бесіда з класом

  • Що ми називаємо „ літописом” ?

  • Як називають людину, що створює літопис?

  • Розкажіть, як створювались літописи ?

Моїм помічником на уроці буде автор «Повісті минулих літ» монах Нестор. Ось і ми також можемо не бути безпристрасними, працюючи над літописом, навіть навпаки – потрібно показувати своє відношення до подій чи історичних діячів. Отож до праці !

Запрошуємо всіх на з’їзд київських князів. Спостерігати за з’їздом буде «Рада бояр».

Запрошені князі звітують нам про свої справи, що вони зробили для зміцнення держави, її об’єднання. А Рада бояр уважно слухає і повинна дати відповідь на проблемне питання: «Чому князя Олега називають «Віщим», Ігоря - «Жадібним», Ольгу - «Мудрою», Святослава – «Воїном», а Володимира – «Святим»»?

Нестор літописець. Се повісті минулих літ звідки почалась руська земля. Хто в Києві перший став князювати і звідки руська земля стала буть. Прийшли словяни й сіли по Дніпру а назвалися полянами, а інші – древлянами, тому що вони оселилися в лісах.

Поляни жили окремо й володіли своїми родами, кожен на своїх місцях. І були 3 брати: Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь. І збудували вони місто в імя старшого брата, і нарели його Київ. І Кий князював.

Ходив у похід до царя грецького. Він його зустрічав з великими почестями, шанобою. На Дунаї побудував містечко Києвець.

У 852 р. два варязьких ватажки Аскольд і Дір, лишивши дружину свого князя Рюрика в Новгороді, попливли із загонами своїх воїнів униз Дніпром. Оцінивши прекрасне розташування Києва на високому березі річки, вони оволоділи містом, а на полян, що населяли його околиці, наклали данину. Аскольд і Дір, очевидно, швидко зажили собі багатства й сили, бо у 860 р. наважилися разом із підвладними їм полянами напасти на Константинополь. Незабаром вісті про їхні успіхи дійшли до Новгорода. І хоч Рюрик уже помер, а його син Ігор був ще замолодим, щоб стати на чолі дружини, Олег, що був опікуном, доки Ігор не досягне повноліття, зібрав дружину з варягів, слов'ян та фіннів, узяв із собою Ігоря й поплив до Києва. Хитрощами виманив він за мури міста Аскольда й Діра і вбив. У 882 р. Олег оселився в Києві.

Учитель.

Потрудився Олег на славу,

Прославляючи державу.

В народі його полюбляли

Хитромудрим називали!

Давайте заслухаємо князя Олега.

Олег. Князював я у Київі з 882 по 912 рік. Почав міста ставити, встановив данину кривичам і мері. Ходив воювати з древлянами і збирав з них данину. Зі своєю дружиною ходив на Візантію і уклав з імператором договори вигідні для Русі. Захищав руську землю і розширював володіння. Колись навіщували мені ворожбити смерть від власного коня. Я прислухався до чарівників і відмовився ходити у воєнні походи, а коня віддав наказ пильно доглядати до самої його смерті. Через декілька років мені принесли звістку, що кінь помер. «Збрехали мені віщуни!», -вигукнув із запалом та пішов подивитися на останки вірного друга. Стояв біля кісток і подумки прощався з конем, який був мені другом і помічником у багатьох походах. Раптом з черепа коня вилізла змія і вкусила мене. Укус призвів до моєї смерті. За розум і військові успіхи назвав мене народ Віщим, що означає хитромудрий. Кияни шанували мене, а вороги боялися.

Учитель.

Прославляв народ не раз

Ігор Рюрикович – князь!

Ходячи в походи,

Цінував Свободу.

Ігор. Я народився 877 року, отже, коли прийшов Олег 882 року до Києва мені було лише п’ять років. князь Олег був рідним братом моєї матері, який опікувався мною за заповітом батька Рюрика після його смерті 879 року, тобто з 2–річного віку. У 912 р. я зайшов на київський престол. З тих пір у Києві стали правити Рюриковичі – великий рід. Ходив у походи на Візантію, укладав вигідні договори для Русі. У 945 році, збираючи данину, двічі навідався у землі деревлян, які повстали проти мене. Це був мій останній похід.

Учитель. 945 рік. Ольга із сином своїм Святославом зібрала хоробрих воїнів і пішла на древлянську землю.

Ольга – вірная дружина,

Честь князівську захистила,

Роду свого не зганьбила

Та державу укріпила.

Ольга. Я відомстила древлянам за свого чоловіка – князя Ігоря. Провела реформи, для того щоб більше не було нових повстань – унормувала розміри данини – уроки. Створила укріплені пункти «становища» - де приймали данину. Розбудувала Київ. Зміцнювала свою державу. 946 року побувала у Візантії та прийняла християнство. Уклала союз з імператором, налагодила дипломатичні зв’язки з Німеччиною. Я зробила висновки зі смерті свого чоловіка, тому встановила прийнятні розміри данини для земель, підлеглих Києву, не вела воєн, усі конфлікти  з сусідніми державами  вирішувала мирно, поширювала освіту. За що і називали мене наймудрішою серед людей.

Учитель. Шановні бояри, а чи можете ви пригадати, як помстилася княгиня Ольга деревлянам?

Святослав - сміливий князь,

Рюриків нащадок!

Землю рідну боронив

Від вражих нападок.

Святослав. З дитинства мене виховували як воїна. Вихователем, наставником моїм був варяг Асмуд, що учив мене бути першим і в бою, і на полюванні, міцно триматися в сідлі, управляти турою, плавати, ховатися від ворожих очей і в лісі, і в степу. Полководницькому мистецтву виучив мене інший варяг - головний київський воєвода Свенельд. Усе життя я провів у походах. Бився зі степовими кочівниками, воював з Візантією, бо аж під її мури прагнув посунути кордони власної держави.

Учитель.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж «Сонцем ясним»,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд – багатим, щасним.

Володимир. Я – київський князь Володимир Святославич. За час мого князювання (980-1115рр.) зміцнив державу, розширив територію. Провів державну реформу щодо управління земель. Для захисту земель Київської Русі від печенігів, побудував систему укріплень. Запровадив християнство. Уклав договори з Візантією. Польщею, Угорщиною, Чехією. Карбував свою монету.

Учитель. Дуже важливою справою Володимира було прийняття християнства у 988 році. (робота зі словничком).

Як ви гадаєте, яка була головна мета цього правителя Русі?

Відповіді учнів (орієнтовні):

  • Київ- центр усієї Русі. Ідея єдності східнослов'янських земель під владою Києва.

  • Сила влади - централізована влада - централізована держава...

  • Міць, могутність, розквіт Русі...

Учитель. Володимир Великий - це справді був великий князь — він перший, хто вже глибоко зрозумів потреби своєї великої держави.

Учитель.

  • Подумайте, чому було необхідно офіційно охрестити всю Русь?

  • Хрещення Русі - це добро чи зло?

Метод – прес: Я вважаю, що це добро (зло) тому що:

по-перше…

по-друге:…

по-третє:..

Таким чином, я вважаю, що хрещення Русі…

Задача. Русь хрестили у 988. Як давно сталася ця подія?

Вирішення проблемного питання.

«Чому князя Олега називають «Віщим», Ігоря - «Жадібним», Ольгу - «Мудрою», Святослава – «Воїном», а Володимира – «Святим»»?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Учитель. Сьогодні на уроці ми з вами познайомилися з часами, коли Київська Русь тільки формувалася як держава і міцніла за часів правління перших князів. Ці князі залишили яскравий слід в нашій історії, як писали візантійці «Народ не славний, народ, про який до сих пір ніхто не згадував, народ, який ми ставили на рівні з невільниками, - а таке добув собі ім’я, такий став славний. Ганебний і бідний – дійшов до такого значення і багатства». Про все це ми дізналися з вами завдяки легендам, переказам та літописним свідченням минулого.

1. Про яку державу йшлося на уроці?

2. Хто очолював цю державу?

3. Яких князів ви знаєте?

4. Поставте картки з іменами князів у хронологічній послідовності їх перебування при владі.

5. Хто започаткував династію Рюриковичів?

6. Хто з київських князів відзначався найбільшою войовничистю?

7.  Що ви знаєте про діяльність Володимира Великого?

Завдання. “Чарівна скринька”.

Кому могли належати ці речі?

  • Пташка (Ольга)

  • хрест (Володимир Великий);

  • дерево (Ігор);

  • гадюка (Олег).

. ПІДСУМОК УРОКУ

Заповнення «Дерева рішень». (метод «Мікрофон»)

I. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

§ 14 с. 105-111. Складіть кросворд на сім слів за темою уроку.

Тренінгові технології.

Фокіна С.А.

Історія України 7 клас

Урок на тему: «Найдавніші землероби та скотарі на території України»

План змісту уроку:

1. Поява землеробства й скотарства за неоліту.

2. Трипільська культура. Господарство, побут, духовне життя.

3. Скотарі Степу.

Очікувані результати уроку Після цього уроку учні зможуть:

- розповідати про появу землеробства і скотарства;

- показувати на карті територію розселення трипільців;

- описувати господарство, побут і духовне життя трипільців;

- характеризувати спосіб життя скотарських племен;

- висловлювати власне ставлення до значення появи землеробства і скотарства у житті людства.

Почніть урок з мотивації пізнавальної діяльності учнів. Нагадайте їм, наприклад, про казку американського письменника Р. Кіплінга «Кішка, яка гуляла сама по собі», де стверджується, що першою свійською твариною була кішка. Запропонуйте учням за методом уявного мікрофона відповісти: чи погоджуються вони з такою думкою? Чому?

Вислухайте 2-3 відповіді учнів, не коментуйте.

Потім задайте додаткові запитання:

- Чим свійська рослина відрізняється від дикої?

- А свійська тварина?

- Як ви думаєте, як з'явились перші свійські тварини?

- Чи знаєте ви з історії стародавнього світу, коли (в який період історії людства) це відбулося?

За 2-3 хвилини вислухавши відповіді учнів, спитайте їх, чому, на їхню думку, буде присвячений цей урок. Потім оголосіть тему уроку: «Найдавніші землероби та скотарі на території України». Обов'язково запишіть її на дошці, так само як і очікувані результати уроку.

Прочитайте з учнями формулювання результатів і наголосіть, що наприкінці уроку ви перевірите, чи досягнуто цих результатів.

Надання нової інформації.

Запищіть на дошці слово «неоліт» і запропонуйте учням пояснити його значення, підкресліть, що новий кам'яний вік (VІ-IV тис. до н. е.) був відзначений великими змінами у житті людства, насамперед тим, що людство опанувало нові заняття і новий спосіб життя. Необхідний матеріал для цього є у будь-якому посібнику, наприклад: І.А. Коляда, К.І. Крилач, С.П. Юренко «Історія України» (підручник для 6-7 кл. -К., 1998. - С. 20-37) або В. Власов «Історія України» (підруч. для 7 кл. / За ред. Ю.А. Мицика. - К., 2004. - С. 16-27).

Запропонуйте учням попрацювати в парах за таким завданням.

Завдання для парної роботи

Домовтеся зі своїм сусідом або сусідкою по парті, хто з вас буде № 1, а хто № 2.

Якщо ви № 1, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Нові прийоми обробки каменю» і «Кераміка», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

Якщо ви № 2, у вас є 3 хвилини, щоб прочитати пункти параграфа «Прядіння і ткацтво» та «Скотарство і землеробство», осмислити їх зміст і підготуватись до переказу.

По закінченні індивідуальної роботи по черзі перекажіть один одному зміст своєї частини параграфа. Кожен переказ не повинен бути довшим за 2 хв. Той, хто слухає, має задати тому, хто розповідає, не менше ніж 1 запитання і вислухати відповідь.

Під час роботи учнів у парах стежте за тим, як відбувається процес взаємонавчання, нагадуйте учням про час і необхідність переходити від одного етапу роботи до іншого. Дуже важливо витримати часові межі: 1) індивідуальне читання учнями тексту: 3 хв; 2) переказ матеріалу партнером №1: 2 хв; 3) запитання партнера № 2 до партнера № 1 і відповідь на нього - 1 хв; 4) переказ матеріалу партнером № 2: 2 хв; 5) запитання партнера № 1 до партнера № 2 і відповідь на нього. В цілому ця робота має завершитись за 9 хв.

Потім можна перейти до наступної частини змісту уроку, зауваживши, що «за даними археологів на території України за часів неоліту і наступної доби - енеоліту було чимало осередків землеробства і скотарства. Одна з культур, яка отримала назву "Трипільська" за назвою села на Київщині, неподалік якого були вперше знайдені залишки діяльності давніх землеробів. Археологічні дані свідчать, що трипільці прийшли на територію України з Малої Азії і згодом опанували величезні простори».

Зверніться до карти і покажіть території, на яких розселились трипільці, чітко називаючи кожну. Потім запропонуйте учням, дивлячись на велику карту (або карту у відповідному атласі), записати в зошиті речення: «Племена трипільської культури жили на великих просторах від ... до ... Це були регіони України............

Через 1-2 хвилини перевірте і відкоригуйте записи. Зауважте також, що «час існування і розквіту трипільської культури археологи визначають ІV-III тис. до н. е.».

Об'єднайте учнів у трійки та розподіліть між ними завдання з опанування 3-х частин тексту: 1) заняття і господарювання трипільців;

Якщо клас великий, можна об'єднати учнів у четвірки або малі групи по п'ять, заздалегідь визначивши фрагменти тексту підручника, які вони мають опановувати.

2) житло і побут; 3) духовне життя. Запропонуйте їм протягом 2-3 хвилин прочитати відповідний текст.

По завершенні читання дайте кожній трійці аркуш паперу А4 і запропонуйте протягом 4-5 хвилин виконати таке завдання.

Завдання для роботи в трійках

Протягом 3-4 хвилин обміняйтеся з членами своєї групи інформацією, яку ви прочитали (не витрачайте більше 1 хвилин на кожну розповідь). Порадьтеся і на чистому аркуші паперу спробуйте намалювати образ, символічний малюнок або картину з життя трипільців. Визначте доповідача і підготуйтеся до представлення і пояснення своїх малюнків класу.

По завершенні роботи в трійках дайте їм можливість презентувати результати діяльності. (Вивішуйте малюнки на дошці за допомогою скотча). На кожну презентацію відведіть не більше 1 хвилини (всього 5-7 хвилин).

Переходячи до останньої частини змісту уроку, запитайте, чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів. Коротко за 2-3 хвилини розкажіть про особливості середньостогівської та ямної культури.

Потім запропонуйте учням у парах за допомогою підручника виконати письмове завдання: заповнити пусті місця у тексті відповідно до інформації підручника.

Учні працюють над реченнями:

1) Середньостогівська культура існувала у ... тис. до н. е. на територіях ......... Вони займались переважно ... скотарством. Відгінне ...

- це відгін... навесні і повернення......

2) ...культура існувала від середини 3 до початку 2 тис. до н. е. її рештки є на території від ... до ... Ямники займалися ... Назва культури походить від ... Найбільшим багатством у них вважалась ...

Перейдіть до підведення підсумків уроку, поставивши перед учнями запитання:

Які основні питання ми сьогодні розглядали?

Коли і як виникли землеробство і скотарство?

Якими були головні риси трипільської культури?

Чим відрізнявся спосіб життя скотарів степу від життя трипільців?

Чим відрізнявся спосіб життя землеробів і скотарів від способу життя давніх збирачів і мисливців?

Наприкінці уроку залучіть учнів до аргументованих висловлювань на тему: «Я вважаю, що прилучення людей до землеробства і скотарства є найбільшим досягненням давньої людності, тому що...». Для полегшення висловлювань напишіть першу частину речення на дошці. Вислухайте 2-3 відповіді учнів, звертаючи увагу на кількість і якість наведених аргументів.

Як домашнє завдання запропонуйте дітям написати есе з 5-7 речень-аргументів з викладенням своєї позиції щодо поставленого запитання.

Знов зверніть увагу учнів на очікувані результати уроку і попросіть учнів оцінити себе за кожним з них по 12-бальній системі. Спитайте про найнижчі й найвищі оцінки. Поясніть, що якщо їх не задовольняє рівень досягнутих результатів, вони можуть підвищити його, працюючи вдома.

Проведення такого уроку дозволяє вчителю бути впевненими, що його учні можуть пояснити зміст опрацьованого матеріалу, встановити зв'язки між попереднім матеріалом і тим, що вивчався сьогодні, продемонструвати певний рівень умінь і навичок, висловити своє ставлення до матеріалу вивченої теми (можна використати вправу "Завершення": вчитель демонструє учасникам записані на фліпчарті 4-5 незавершених речень, наприклад: «Я дізнався що...», «Мене здивувало, що...», «Мені сподобалося, що...», «Можливо, було б краще, якби...» тощо; пропонує кожному учаснику записати свої відповіді та здати вчителю).

Запропоновані нові підходи до проектування уроку або іншого відрізка навчально-виховного процесу безумовно потребують подальшого осмислення і поступового запровадження у практику навчання не тільки історії, а й інших предметів, оскільки саме навчання, орієнтоване на реальні, чіткі, вимірювані, зрозумілі, життєво значущі результати, може сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави.

Метод проектів.

Шолойко Т.О.

Історія України 10 клас

Тема: Концтабори та масове знищення народів. Голокост.

Навчальна мета:

* з’ясувати передумови, причини, масштаби і трагічні наслідки створення концтаборів та голокосту;

* допомогти учням усвідомити трагедію народів, трагедію окремої людини того часу;

Розвиваюча мета:

  • розвивати в учнів уміння сумлінно і кваліфіковано аналізувати історичні факти, систематизувати матеріал, виділяти головне, дискутувати, працювати з додатковою літературою, пам’ятками;

  • розкривати зміст подій, пов'язаний з трагедією в Бабиному яру;

  • формувати і вдосконалювати навички роботи зі статистичним матеріалом як джерелом історичних знань, критично оцінювати історичні факти,

  • навчити робити висновки на основі історичних фактів аргументовано відстоювати власні погляди, працювати з доступними джерелами.

Виховна мета:

* формувати основу культури міжнаціональних відносин у суспільстві,

* виховувати почуття гуманності та сприяти формуванню толерантності у міжнаціональних відносинах,

* виховувати гордість за тих співвітчизників, які віддали своє життя заради інших,

* учити співчувати, співпереживати та допомагати ближньому.

* толерантне ставлення до протилежної думки, здійснювати патріотичне виховання.

Методична мета:

- продемонструвати впровадження в практику нетрадиційних уроків історії з використанням акмеологічних методів Прийом емоційного стимулювання, Прийом «Інформаційна палітра», Прийом «Міжпредметні зв’язки» .

Тип уроку:

- засвоєння нових знань.

Форма уроку:

- нестандартний, захист проекту.

Основні поняття: Концтабір, геноцид, голокост,

Основні дати: 1401- перша згадка про Бабин Яр, 27 січня 2005 року – Міжнародний день памяті жертв Голок осту.

Обладнання: відеозапис «Бабин Яр», плакати, фотографії, відєо Муслім Магомаєв "Бухенвальдский Набат", пісня Александра Розенбаума «Долгая Дорога Лета»

Хід уроку

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:

- Яка страшна трагедія відбувлася в 1921–1922 рр., 1932 -1933 роках?

- Що призвело до голоду у ці роки?

Вступне слово вчителя.

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1932-1945 років.

Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голокосту 1932 - 1945 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні. Воістину говорять біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.

Група ваших однокласників отримала завдання: використовуючи різні джерела, дослідити цю трагедію, з’ясувати передумови, причини, масштаби, трагічні наслідки створення концтаборів та Голокосту; розглянути питання про дослідження й визнання Голокосту в Україні та за кордоном.

(Вони підготували проект "Безсмертна сила людського духу”.)

III. Вивчення нового матеріалу.

-- Проходить у вигляді захисту проекту.

-- Група учнів отримала випереджальне завдання – підготувати проект

"Безсмертна сила людського духу (Прийом емоційного стимулювання) – демонстрація презентації.

-- З цією метою перед ними було поставлено такі завдання:

1. Підготувати дослідницько-інформаційний проект із заданої теми.

2. Зібрати інформацію, обробити дані.

3. Визначити форму представлення результатів.

4. Розподілити обов’язки кожного члена групи.

-- Учням заздалегідь було запропоновано дати відповідь на проблемне питання:

- Яке значення мав процес Голокосту в історії України та як з цим пов’язані концтабори?

Хто причетний до вирішення проблеми:

# Історики.

# Журналісти.

# Літературознавці.

# Спостерігачі

Орієнтовні завдання:

Історики:

1. Досліджують різні документальні дані про створення концтаборів (Освенцім, Собібор, Маутга́узен, Бухенва́льд.)

А) місце знаходження;

Б) час існування;

В) події, які там відбувалися.

2. Схарактеризуйте політику нациського керівництва щодо інших народів.

3. Визначте причини Голок осту і які наслідки були в Україні.

4. Наслідки Голокосту в Україні.

Журналісти:

1. Зробіть аналіз публікацій за останні роки, в яких піднято питання про Голокост. (використати метод проекту "Папка з газетними статтями”). (Прийом «Інформаційна палітра») - демонстрація вирізок з газет та журналів статтей на тему «Голокост»

2. Як реагували країни Заходу на трагічні події Голокосту? Як ці події було відображено в іноземній пресі?

Літературознавці:

1. Проаналізувати історичні вірші присвячені жертвам голокосту (використати метод проекту "Збірка поезій”), (Прийом «Міжпредметні зв’язки») – літературні читання поезій.

2. Підібрати уривки літературних творів, які характеризують ситуацію, яка склалась в роки Голокосту 1939 -1945 рр.

-- Випереджальні завдання:

Дослідити документи (хрестоматія новітньої історії України та ін.).

Підібрати фотоматеріали та проаналізувати їх (за схемою).

Підібрати відеоматеріали.

Підібрати музику, яка б відповідала змісту уроку.

-- Конструювання підсумкового проекту.

V. Підсумки уроку.

Правда про голокост потрібна не лише тим, хто пережив його, а й вам, молодому поколінню, бо ви творите і творитимете історію для наших нащадків, а це – пам’ять народу.

Забути не можна, щоб не допустити повторення цієї страшної трагедії.

Цього вимагає правда історії, вимагає наш час. Адже тільки з урахуванням уроків минулого ми можемо йти в майбутнє.

VI. Домашнє завдання

Додаток 2

Шолойко Т.О.

Програма самореалізації особистості

(Комплексна система завдань

за темою: «Селянська реформа 1861 року у Наддніпрянській Україні.»)

«Те, що я чую, я забуваю. Те, що я небачу, а чую, я трохи пам 'ятаю. Те, що я чую, й обговорюю — я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю — я набуваю знань.»

Юний друже!

Пропоную тобі здійснити подорож сторінками історії Наддніпрянської України в період найголовнішої реформи того часу.

В Україні період кінця 50-х — початок 60-х pp був переломним.. У цей час, коли стало неможливим збереження феодально-кріпосницьких відносин, відбулося скасування кріпосного права, почав встановлюватися новий, буржуазний лад.

Процес утвердження капіталізму в Україні розвивався зі своїми закономірностями та особливостями, які були зумовлені історичним минулим та колоніальною політикою, російського царизму щодо України.

Утвердження капіталістичного устрою в Україні обумовило інтенсивний розвиток промисловості, сільського господарства, торгівлі. Та непослідовність селянської реформи зумовили збереження численних пережитків феодалізму в економічній, соціальній та політичній галузях життя.

Реформою 1861 p. було створено певні умови для швидкого розвитку промислового капіталізму, що звертав увагу на попит продукції чорної металургії та машинобудування, кам'яне вугілля, залізну руду

Якщо ти хочеш розібратись у питаннях історичного процесу в період кінця 50-х — початок 60-х pp., які продовжують хвилювати не одне покоління людей, пропоную уважно дослідити тему і виконати до неї різні види завдань, а також вислови своє ставлення до подій цього періоду.

Бажаю тобі успіху!

з/п

Види завдань

Твоє

ставлення

1.

Розвиваємо вміння працювати з історичними джерелами інформації.

2.

Розвиваємо вміння складати схему

3.

Удосконалюємо вміння порівнювати реформаторські процеси, що відбувалися в Наддніпрянській Україні та в Західній Україні.

4.

Працюємо з історичною термінологією

5.

Знаходимо зв’язки з іншими реформами, які проводив російський уряд на території України

6.

Розвиваємо вміння працювати з фот о документами

7.

Розвиваємо творчі здібності

8.

Учимося ораторській майстерності

9.

Учимося самостійного пошуку інформації з теми

10.

Доводимо свою точку зору

Умовні позначки: ! – цікаве, ? – важке, ~ - нецікаве

Завдання 1. Розвиваємо вміння працювати з історичним джерелом інформації.

Схема аналізу історичного документу

Документ первинний (запис очевидця або учасника події) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

1. Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?

2. Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?

3. Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

4. Де відбувалася подія, про яку йдеться в документі?

5. Якими мотивами керувався автор документу?

6. Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

Документ:

Маніфест і Положення19 лютого 1861 р. Місцеві Положення на Україні.

Царський маніфест 19 лютого 1861 p., Загальне Положення про селян, що вийшли з кріпосної залежності, і Положення про викуп селянами їх садиб та польових угідь визначали основні принципи реформи по всій країні. Крім того, були опубліковані різні «Додаткові правила» і чотири Положення для окремих місцевостей:

1) для великоросійських, новоросійських і білоруських губерній (так зване Великоросійське положення);

2) для губерній «малоросійських» — Чернігівської, Полтавської і частини Харківської;

3) для південно-західних губерній — Київської, Подільської і Волинської;

4) для північно-західних губерній — Віленської, Ковенської, Гродненської, Мінської і частини Вітебської. Отже, України стосувалися перші три місцеві Положення, у яких забезпечувалися специфічні інтереси поміщиків різних її районів.

Маніфест і Положення вирішували основні питання, пов'язані із скасуванням кріпосного права:

1) ліквідація особистої залежності селян від поміщиків, їх особисте звільнення і створення органів селянського управління;

2) наділення селян землею і визначення за неї повинностей;

3) викуп селянських наділів.

Особисте звільнення селян і створення органів селянського управління.

Завдання 2. Розвиваємо вміння складати схему

Склади схему Склади схему «Правова основа селянської реформи»

Завдання 3. Удосконалюємо вміння порівнювати реформаторські процеси, що відбувалися в Наддніпрянській Україні та в Західній Україні.

Зістав і порівняй реформу 1848 -1849 років на Західній Україні та реформу 1861 року у Наддніпрянській Україні.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Категорії для порівняння

Реформа 1848 -1849 років на Західній Україні

Реформа1861 року у Наддніпрянській Україні

Ким проведена

Правова база

Чиї інтереси враховувалися

Розміри наділів

Ставлення селян до реформи

Результат

Завдання 4. Працюємо з історичною термінологією

Дай визначення:

Реформа - ________________________________________________________________________________________________________

Наділ – ________________________________________________________________________________________________________

Оброк - ____________________________________________________

Завдання 5. Знаходимо зв’язки з іншими реформами, які проводив російський уряд на території України.

Прокоментуй церковну, військову, поліцейську реформи, реформу місцевого самоврядування. Поясни, які наслідки мали ці реформи для населення. Аргументуй.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 6. Розвиваємо вміння працювати з фото документами.

Перед тобою два фотодокументи опрацюй їх за схемами.

Схема характеристики історичної особи

1. Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті.

2. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

3. Цілі діяльності та можливості їх досягнення.

4. Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

5. Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

6. У чому значення діяльності цієї особистості.

7. Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Схема опису фотодокумента.

1. Що зображено, композицію малюнка або фото(що на передньому плані, що на задньому, що праворуч. що ліворуч, чому саме так),

2. Звернути увагу на художні засоби(кольори, форми, лінії тощо).

4. Дослідити зображених людей( кількість, вік, одяг, відношення один до одного, в русі вони або статичні тощо). 5. Зверни увагу на “позицію спостерігача”(фотографа, художника),

6. Спробуй з’ясувати, чому обрано саме такий ракурс і наскільки він є вимушеним.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 7. Розвиваємо творчі здібності

Зобрази портрет селянина словесному та художньому вигляді до та після реформи.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 8. Учимося ораторській майстерності

Як ти розумієш цитату: «Внаслідок реформи 1861 року селяни України втратили 1 мільйон десятин або понад 15% загальної площі земель, якими вони володіли раніше. 94 % колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші 5 десятин, тобто нижче норми середнього прожиткового мінімуму»? Вислови власні думки у формі промови.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 9. Учимося самостійного пошуку інформації з теми.

Знайди інформацію із газетних статей про реформу 1861 року. Прокоментуй журналістське бачення реформи. Заповни таблицю.

Позитивне бачення

Негативне бачення

Завдання 10. Доводимо свою точку зору

Напиши творчу роботу на одну з тем:

  1. Вплив реформи 1861 року на клас дворянства.

  2. Передумови та сутність селянської реформи 1861 року в Росії та вплив її на Україну.

  3. Історичне значення селянської реформи для України.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Юний друже!

Ти закінчив виконання всіх завдань. Вітаю!

Сподіваюсь, що тобі було цікаво.

Пропоную перевірити себе за тестовими завданнями.

Бажаю успіху!

ПЕРЕВІР СЕБЕ

Тести за темою «Селянська реформа 1861 року у Наддніпрянській Україні.»

Тести для самоконтролю

І. Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

( 6 х 0,5 = 3 бали)

Такий формат тесту є найуживанішим, він дає змогу оцінити навчальні досягнення студентів на різних рівнях: знання, розуміння і застосування знань.

1. У якому році відбулася селянська реформа у Наддніпрянській Україні:

а) 1861;

б) 1848;

в) 1872;

г) 1874.

2. Яка влада здійснила селянську реформу у Наддніпрянській Україні в 1861 році?

а) Австрійська

б) Російська

в) Угорська

г) Німецька

3. Яка імператриця підписала указ «Про скасування кріпацтва»

а) Катерина I

б) Олександр II

в) Петро I

г) Микола II

4. Хто проводив селянську реформу на Західній Україні?

а) Австрійська

б) Російська

в) Угорська

г) Німецька

5. . У якому році відбулася селянська реформа у Західній Україні?

а) 1848- 1849

б) 1861

в) 1874 – 1875

г) 1879

6. Скільки земель втратили селяни внаслідок реформи?

а) 1 млн. десятин

б) 2 млн. десятин

в) 19 млн. десятин

г) 500 тис. десятин

II. Тестові завдання на встановлення відповідності. ( 8 х 0,5 =4 бали)

Такі завдання відносять до категорії логічних пар і називають ще форматом розширеного вибору. Виконуючи тестові завдання на встановлення відповідності, потрібно співвіднести матеріал двох колонок: лівої, де частини матеріалу позначені буквами, і правої, де частини позначені цифрами. Тестові завдання такого типу майже виключають вгадування правильних відповідей, тому їх вважають надійнішими.

1. Установіть відповідність між героями та їх характеристиками:

A) 1861р.

Б) 1872р.

B) 1874р.

1) Військова

2) селянська

3) судова

2. Установіть відповідність між подією та історичною особою:

А) Положення про селян, що вийшли із кріпосницької залежності

Б) Юридичне оформлення кріпосного права

В) “Соляний бунт”

Г) У 1760-ті – 70-ті роки по країні прокотилася хвиля повстань.

Д) Закон “Про вільних хліборобів”

1) Івана Третього

2) Олександр II

3) Олексій Романов

4) Олександр I

5) Омеляна Пугачова.

ІІІ. Відкриті тестові завдання з короткою відповіддю.

Такий формат тестових завдань передбачає коротку відповідь (слово чи словосполучення), яку треба вписати в умову завдання, або закінчення твердження.

1. На місці трьох крапок впишіть те про що йдеться в уривку. ( 5 х 1 = 5 балів)

A) «… колишніх поміщицьких селян одержали наділи менші … десятин, тобто нижче норми середнього прожиткового мінімуму».

Б) «Характерною особливістю реформ у Російській імперії було виділення двох головних форм землеволодіння: та

B) «… лютого 1861 р. підписав "Положення про селян, що вийшли із кріпосницької залежності»

Г) «Вся територія Європейської частини Росії була поділена на три природно-економічні зони – …, … і …».

Д) «Українське селянство поступово стало складатись з відносно заможніших, яких називали ; господарів середнього достатку; бідних селян, тобто ».

Занеси відповіді до таблички та надай для перевірки вчителеві!

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

Оцінка___________

Опис документу:
Автори досвіду: Лях Г.М., Барнінець О. В., Доценко К.О, Іздебська В.О., Пономарьов П.О., Проценко П.І., Стоїльська Г.І., Фокіна С.А., Шолойко Т.О. вчителі історії м. Бердянська, члени міського творчого центру «Акмеологія та підвищення якості освіти». Мета - дослідити інтеграцію теорії та практики акмеологічного підходу на уроках історії та правознавства.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн
590 грн
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись