Тема. До джерела народної мудрості.

Опис документу:
Мета : закріпити знання, одержанні під час вивчення розділу «Усна народна творчість», розширити уявлення про фольклорні джерела,вдосконалювати техніку читання, виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції. Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрації, малюнки, вишиті серветки, рушники

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема. До джерела народної мудрості.

Мета : закріпити знання, одержанні під час вивчення розділу «Усна народна творчість», розширити уявлення про фольклорні джерела,вдосконалювати техніку читання, виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції.

Обладнання: тематична виставка книг, ілюстрації, малюнки, вишиті серветки, рушники

                     Хід уроку

I . Організація   класу. 

II .Оголошення теми і мети уроку.

1.                 Бесіда.

-         Багата українська мова піснями,  казками, іграми загадками, прислів’ями , приказками, прикметами. Всі ці надбання мудрості нашого народу невичерпні, цілющі й чисті, як джерельна вода. Ми з вами  сьогодні також зупинимось біля джерела народної мудрості.

III. Робота з виставкою книг.

-         За заголовками книг доведіть , що вони справді стосуються теми уроку.

-         Виберіть збірку творів. Назвіть кілька творів з неї.

-         Висловіть припущення про зміст твору за його заголовком.

-         Які книги ви читали?

-         Які книги бачите вперше?

IV. Обговорення відомих творів.

1. Бесіда.

- Колись народна мудрість передавалася від покоління до покоління, з уст в уста і звалася усною народною творчістю.     Український народ завжди відзначався пісенністю. Співав радісні пісні, коли було весело, коли сумно – звучали журливі й невеселі. Співають наші люди, коли працюють. Пісня звеселяє їхню працю.

      Пісня супроводжує нас завжди, навіть тоді, коли хочеться спати. Тоді мама співає колискову.

2.Слухання колискової і дитячих пісеньок. (Діти готують заздалегідь)

а) Котику сіренький,             б) Ходить сон коло вікон,    

     Котику біленький,                А дрімота коло плота.

       Котку волохатий,                 Та й питає сон дрімоту: 

       Не ходи по хаті,                     - Де ми будем ночувати?

       Не ходи по хаті,                    Чи у лузі при березі,

       Не буди дитяти.                    Чи у полі при тополі,

       Дитя буде спати,                   Чи у прибраному дворі,

       Котик воркотати.                  Де хатинка чепурненька,

       Ой на кота – воркота,           Де дитинка маленька?

       На дитину дрімота.                –Тут ми будем ночувати,

       А –а- а, а- а- а!                         Дитиноньку колисати.

3. Роль лічилки в дитячому житті.

а) Бесіда:

- Послухайте вірш. Подумайте, як його ще можна назвати. Де і з якою метою його вживають?

                   

              Приступаємо до гри       

             М’яч один, а нас аж три:

             Грав я сам,

             І грали вдвох,

            А тепер пограєм втрьох.

Діти: 

-   Це лічилка.

-         А для чого люди придумали лічилки?( Щоб у грі вибрати ведучого.)

-         Які лічилки ви знаєте?

б) Слухання підготовлених дітьми лічилок.

          1)Пішла пані до криниці,        2)Стоїть півень на току

             Взяла води три скляниці         У червонім чобітку.

             І рахує: раз, два, три.                Будемо півника просити:

             Хто жмуриться буде? Ти!         Ходи жито молотити!

        в) Вивчення лічилки напам’ять.

                   Мидір, Сидір і Каленик

                  Збудували тут куреник.

                  У куренику сидять,

                  По варенику їдять.

                 В нас вареників немає,

                Хто жмуритись починає?

-         Для якої гри призначена ця лічилка?

-         Послухайте ще одну і подумайте, для якої гри вона підходить.

             Стоять коні на припоні.

             Перший – мій, другий – твій,

            Третього лови мерщій.

4.Народні ігри.

а) Розповідь .

- В давні часи на Україні (та й по всій землі) діти любили забави, пустощі, ігри, жарти.

- Які ігри ви знаєте?

- Гра – не тільки забава. Вона вчить неписаних законів життя. Під час гри привчаються дотримуватись правил, порядку, чесності.

б) Повідомлення учнів про правила деяких ігор.

                        Вовк і лисичка

« Вовк»,присівши, копає ямку, решта – «лисичка з лисенятами» - ходить по колу навколо нього й примовляють:

                  Тричі, двічі обкручусь,

               Вовку в вічі подивлюсь.(2 рази)

 Потім «лисичка», що йде попереду, перемовляється

       з « вовком»:

  Вовче,вовче, дай води!

                    Піди до верби!

                   Боюсь жаб!

                   Так потовчи!

 (Усі починають тупотіти ногами, а « вовк» тим часом намагається піймати «лисенят»)

Бочечка

       Діти – у колі, в центрі – « бондар». Діти говорять:

                        Котилася велика  бочка

                   Із маленького горбочка.

                  Та об землю – трісь,

                  Та об землю –трах –

                 Розбилася так…

 Відповідно до слів діти розширюють коло, присідають, плескають двічі у долоні, розбігаються в різні боки, а  «бондар» наздоганяє їх. Ті ,до кого він доторкнувся, мають розважати гурт, виконавши завдання ( прокукурікати, пострибати як зайчик та ін.). Після цього вибирають нового « бондаря».

5. Забавлянки, небилиці, смішинки.

а) інсценізація забавлянки.

              Гойда, гойда, гойдала!

             Де кобила, там лоша,

             Де  кобила, там лоша,

            Там печене порося.

            Кобила у лісі,

           А лоша у стрісі.

б) небилиця, що в ній неможливе і чому.

                         Небилиця

              Був собі Іван – сміхован,

             Що все робив сміхом.

            Кілком підперізувався,

            Підпирався міхом,

           На печі ставок мав,

           Черпав воду саком,

                 Ловив рибу грабельками,

                 Качок стріляв маком.

                Цей Іван – сміхован

                На полиці молотив,

               На припічку віяв,

               А під пічкою виорав

               Й пшеницю посіяв!

               Отакий – то наш Іван:

              І веселий, і чудний –

             Просто сміхован.

в) Читання смішинок

V. Доповнення ,розширення, уточнення читацького досвіду учнів.

Читання  та обговорення казки               « Чарівні люстро, килим і яблуко»

а) Читання підготовленими учнями.

б) Читання учнями мовчки.

в) Аудіювання

 

1. У короля було:

а)  два;    б)  три;   в) п’ять  синів.

2.   Панна забажала:

         ) а)найдорожчий;          б)найкращий; в)найпотрібніший

                                                                                подарунок.

                    

         3. Вибрати сучасні досягнення людства , про які мріяли  колись в образі люстерка, килима.

          а) літак, космічний корабель;

          б) телескоп, телевізор,… .

                 

       П 4. Панна вибрала:

           а) люстерко;  б) літаючий килимок;

           в) цілюще яблуко.

Народні прикмети, прислів’я , приказки.

 а) Читання   напам’ять   віршів    Дмитра

         Білоуса.

 1 – учень.

          Слухай дідусів, слухай бабусь –

          Завжди підкажуть мудрість якусь. 

           2 - учень 

          Кожен – бо город

         Має свій норов,

         Кожне сільце

         Має своє слівце.

         Кожна людина

        В своїм роді єдина,

        А прикмет у народі –

        Й полічити нам годі!

       У кожної прикмети свої секрети.

       Знають діти їх,

       Знають бабусі.

       З ними внучатам

       Тепло, як у вусі.

          3 – учень

        Любе внучатко,

       Слухай і читай.

       В дідуся й бабуні

       Мудрість набирай.         

      

          б)  Вчитель.

Ми прислухаємось до поради Дмитра Білоуса, щоб з’ясувати, які ви знаєте прикмети, прислів’я, приказки про пори року. 

                              Прикмети

        У жовтні громи – зима непостійна.   

        Іній у листопаді – до ясної погоди.

        Сніг лягає рівно – літо буде сухе, гребенями –вологе.

         Рання весна – рання зима.

        Вологе літо і тепла осінь – на довгу зиму.

       Зима зі снігами – літо з хлібами.

       Коли влітку високі бур’яни, буде багато снігу.   

                    Прислів’я та приказки

      Взимку літа не здоженеш.

     Сумний грудень і в свято, і в будень.

     Весна багата водою.

     Проспиш навесні – заплачеш взимку.

     Літо дає коріння, а зима насіння.

    Осінь збирає, а весна з’їдає.

    Листопад зимі ворота одчиняє. 

Загадки.

а) Бесіда.

- Що таке загадка? ( Загадка – від слова « гадати», «думати». Це – дотепне запитання або вислів, що вимагає розкриття, відгадки. Виникли загадки дуже давно. Вони розповідають про тварин, явища природи, рослини, предмети побуту і т. п.)

- А яка будова загадок?

- Це можуть бути: запитання ( Хто на собі свій будиночок носить? Равлик);оповідання  ( Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка –семицвітка,а де з річки воду брала, там коромисло зламала. Веселка.);розмова ( Летів  гусак, а проти нього зграя гусей. – Здорові були, сто гусей! –каже гусак. – Нас не сто, - кажуть гуси, - а стільки, що якби ще стільки, та ще півстільки, та чверть стільки, та ще ти один, отоді було б сто. 36)

VI. Підсумок .

1.Робота з ілюстраціями.

-  До якої казки ілюстрації?

-         Яку ілюстрацію ви запропонували б для зачину казки?

-          Якою ілюстрацією ви зобразили б кінцівку цієї казки?

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Формування навчальної мотивації в учнів. Теорія і практика»
Черниш Олена Степанівна
72 години
790 грн