Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський

Тема: Билина як жанр. Поетичне відображення історії Київської Русі в билинах. Основні цикли билин (Київський, Новгородський).

Мета: формувати уявлення про жанр «билина» та цикли билин; розвивати навики виявляти характерні ознаки билин в текстах; розвивати пізнавальний інтерес до читання давніх творів; виховувати повагу до національної культури України.

Тип уроку: урок формування нових вмінь та навичок.

Обладнання: зошит, підручник «Світова література 7 клас» Ніколенко О., мультимедійна презентація

Хід уроку

1.Організаційний момент.

2.Мотивація навчальної діяльності.

(Створення сприятливої обстановки для подальшого підвищення інтересу до читання)

СЛАЙД Перегляд фрагменту сучасного мультфільму про багатирів.

• Чи подобаються вам цей цикл мультфільмів? А чим саме?

• А чи знаєте ви, що герої, які сьогодні користуються такою популярністю, дійсно могли жити десь у Х ст. І саме про них у нас і піде мова.

3.Оголошення теми і мети. СЛАЙД

4. Актуалізація опорних знань.

Вже не вперше ми починаємо курс зарубіжної літератури саме з давніх творів, творів усної народної творчості. Зараз повторимо, чи всі твори фольклору ви пам’ятаєте.

СЛАЙД Форма перевірки «Лото» (з’єднати визначення з поясненням. За допомогою ЩИГЛИКА перевіряємо відповіді)

5. Робота над темою уроку.

Слово учителя. Кожен народ зберігає у своїй культурній скарбниці давні твори. Ви їх бачите на екрані, але серед цього списку немає ще одного билин.

СЛАЙД Київська Русь – середньовічна держава на території Східної Європи з центром в Києві. Існувала з кінця ІХ до середини ХІІІ століть. Була об’єднанням східно-слов’янських племен під владою династії Рюриковичів. У часи найбільшої могутності простягалася від Балтійського моря на північ до Чорного моря на південь, і від верхів’їв Вісли на заході до Тасманського півострова на сході.

Історичним ядром Русі стало Середнє Придніпров’я, де традиції політичного розвитку сягали ще скіфських часів. Провідну роль у становленні держави відіграло Полянське князівство з центром у Києві. Київська Русь заклала традиції незалежної державності на території України, в цей час українська народність отримала могутній стимул для свого подальшого розвитку. На думку українського історика М. Грушевського: «Київська Русь є першою формою української державності». Давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії ІХ-ХІІІ ст., прискорила економічний, політичний і культурний розвиток східних слов’ян і зробила їх рівноправними учасниками політичного життя Європи та Близького Сходу.

На території Київської Русі поряд з обрядовими піснями існували пісні лицарського героїчного характеру, їх назвали билинами.

Читаємо статтю у підручнику стор. 11-13 (І-ІІ розділи)

• Чому билини називають скарбницею народної мудрості?

• Назвіть знаменитих билинних героїв.

СЛАЙД Підсумуємо інформацію (запис у зошит)

Відповідно до часу зображуваних подій та особливостей їх висвітлення билини поділяються на певні цикли СЛАЙД (коментарі до слайду)

СЛАЙД Герої-богатирі привертали увагу митців -художників. Подивимося галерею декількох репродукцій картин.

• Яке враження від переглянутих робіт?

• Яка з репродукцій сподобалася найбільше? Чому?

• Яку закономірність ви побачили у зображенні богатирів?

Слово учителя. Так як у живописі ви побачили свої закономірності і особливості у зображенні билинних герої, є вони у творах. Уособленням зла, ворожих сил виступають у билинах образи Змія, Ідолища Поганого, Солов'я-розбійника, Калина-царя, які часто наділені фантастичними рисами. Наприклад, Змія зображували з «трьома головами, дванадцятьма хоботами», Солов'я - розбійника — напівлюдипою-папівптахом. Вороги руської землі наділені й неабиякою силою: наприклад, Соловей-розбійник посвистом може здолати супротивника.

У билинах усе набуває перебільшеного (або гигерболізованого) значення: богатирі носять натільні хрести вагою у півтора пуда (близько 25 кілограмів); п'ють вони з півторавідрових келихів; у бою не кричать, а ревуть; у битві, одітим шоломом розмахуючи, роблять у ворожих рядах вулиці і завулочки. Навіть коні в могутніх богатирів незвичайні: «з вух дим стовпом валить, а з очей іскри сиплються, а з ніздрів полум'я метаєгься». Скачуть вони з гори па гору, а річки їм тільки до копит сягають.

Традиційними рисами билинного жанру є детальні описи порівняння, вживання а певним іменником одного й того самого прикметника. який називають постійним епітетам (тугий лук, шовкова трава, булатний меч, соколині очі, сірий вовк), повтори (сиднем сидіти, сила- силенна, давним-давно). Причому повторюються не тільки окремі слона, а й словосполучення, речення і цілі фрагменти билин (наприклад, описи богатирського озброєння, вбрання, кінської збруї).

Цікаво, що н цих величних піснях героїчного змісту постійно вжинаються слова з пестливими суфіксами (силонька, голівонька, стременце, тятивонька), що створює неповторний колорит і виразність мови давньоруського епосу.

Виконували билини народні співці у протяжній пісенній манері, урочисто і неспішно. Вважається, що виконавці билин акомпанували собі грою на старовинному інструменті — гуслях.

СЛАЙД Запис у зошит особливостей билин.

6. Підведення підсумків. Рефлексія

• Використовуючи опорно-смислову схему зошиті, дайте визначення билині як жанру.

• Яка форма властива билинам? Чому?

• На які художні засоби багата билина? Чому?

• Про які цикли билин ви дізналися?

• Чим билина відрізняється від казки? (підказка у підручнику на стор. 15.

• Визначте мету створення билин. Кого прославляє билина?

• Як ви думаєте, чи потрібно людині ХХІ століття читати билини? Аргументуйте свої відповіді.

7. Домашнє завдання. СЛАЙД Прочитати билину «Ілля Муромець і Соловей – Розбійник». Намалювати малюнок до билини.