Тема: Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Опис документу:
- Що ви можете розказати про становище католицької церкви? Після укладення Люблінської унії 1569 р. почастішали випадки переходу з православ’я до католицизму серед магнатів і шляхти. Після реформаційних рухів, католицька церква розпочала контрреформацію (оновлення церкви та протидія протестантам і ств. Ордену єзуїтів). Це все сприяло активізації католицизму і на українських землях також.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

План конспект уроку історія України 8 клас. Урок 13. 29/10/18

Тема: Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

Мета: Сьогодні на уроці ви вивчите дати утворення греко-католицької церкви, імена найвідоміших діячів культури та церкви; застосуємо поняття: «греко-католицька церква»;охарактеризуємо особливості духовного життя в українських землях;визначимо причини, сутність та наслідки Берестейської церковної унії 1596 р.;порівняємо перебіг процесів Реформації і контрреформації в європейських країнах та в українських землях; висловимо судження щодо діяльності І. Потія.

Література: Підручник «Історія України 8 клас» Н.М. Гупан

Прилади та матеріали: підручник, карта України в ХVІ ст., ілюстрації з даної теми, документи.

Основні ідеї та поняття: берестейська унія 1596 р., Іпатій Потій.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І Організаційна частина

  • Записати відсутніх

  • Оголосити результати контрольної роботи

  • Запишіть 29 жовтня, класна робота, тема уроку: Берестейська церковна унія. Утворення греко-католицької церкви.

ІІ Актуалізація опорних знань

  • Пригадайте, що таке Реформація і Контрреформація.

Реформація – рух за переосмислення ролі католицької церкви в суспільстві. Зокрема поширення протестантизму. Ідеї: спрощення і здешевлення церковної обрядності, богослужіння народною мовою, звернення до Бога без посередників. Це все зацікавило українське суспільство. А католицька церква розпочала контрреформацію – процес спрямований проти реформації. (оновлення церкви та протидія протестантам і ств. Ордену єзуїтів).

  • Що ви можете розказати про становище католицької церкви?

Після укладення Люблінської унії 1569 р. почастішали випадки переходу з православ’я до католицизму серед магнатів і шляхти. Після реформаційних рухів, католицька церква розпочала контрреформацію (оновлення церкви та протидія протестантам і ств. Ордену єзуїтів). Це все сприяло активізації католицизму і на українських землях також.

  • Яким було становище Української православної церкви у середині XVI ст.?

Становище української православної церкви після прийняття Люблінської унії ще більше ускладнилося.

Починається активне ополячення та окатоличення українського населення.

Виникає необхідність протистояти ополяченню української еліти.

Необхідно було досягти зрівняння прав українського й польського духовенства.

На сьогоднішньому уроці ми саме й зупинимося на передумовах церковної унії, а також з’ясуємо, коли і за яких обставин вона відбулася та які наслідки мала для України.

ІІІ Вивчення нового матеріалу

Причини укладення Берестейської унії

 Ще з моменту розколу християнства 1054 року на православну та католицьку гілки та в ідея унії (об’єднання) двох церков завжди знаходила своїх прихильників.

На Флорентійському соборі 1439 р. навіть було проголошено унію, тобто об’єднання Східної та Західної церков. Однак Флорентійську унію не вдалося втілити в життя. Згодом посилився інтерес папського престолу до церковної унії. Сталося це після Тридентського собору (1544–1563), коли зміцнилися позиції католицької церкви в боротьбі проти Реформації.

У 1577 р. вийшла друком книга палкого її прихильника єзуїта Петра Скарги «Про єдність Божої Церкви». Представники папи римського обговорювали унійне питання з окремими православними магнатами. Питання про унію католицької та православної церков набуло особливої популярності після укладення Люблінської унії 1569 р.

 Як уже зазначалося, після укладення Люблінської унії популярність ідей уніатства в Речі Посполитій посилилася. Православ’я поступово втрачало свої позиції, і це відбувалося на тлі зміцнення позицій католицизму. Метою унії на даному етапі стало приєднання православної церкви до католицької з обов’язковим визнанням верховенства папи римського. За цієї умови Ватикан розширив би сфери впливу на Схід і помітно збільшилися б церковні володіння. Цю унію активно підтримував польський король Сигізмунд ІІІ Ваза, бо вона відкривала шлях до окатоличення українського населення, а також за допомогою унії вдалося б послабити релігійний вплив на українців та білорус з боку православного Московского царства. До того ж у Речі Посполитій активну пропаганду унії розгорнув орден єзуїтів.

Церковні собори в Бересті

Ініціатором укладення церковної унії з Римом були православні єпископи Гедеон Балабан, Діонізій Зборуйський, Леонтій Пельчинський та Кирило Терлецький, а з 1593 р. і володимирський єпископ Іпатій Потій. Ідею унії, особливо на етапі її підготовки, підтримував і найвпливовіший світський український магнат князь Костянтин Острозький. Для обговорення і вирішення цього питання протягом 1590-95 років єпископи провели 5 синодів на яких розглядались умови приєднання православної церкви до католицької, ці умови було записано в окремих стттях(«артикулах»).

Умови Берестейської унії

• Українська церква зберігала східний обряд, церковнослов’янську літургічну мову, право на заміщення митрополичої та єпископських кафедр, вживання старого (юліанського) календаря, нижче духовенство і надалі зберігало право одружуватись.

• Визнавалась зверхність папи римського як першоієрарха усієї християнської церкви, та були прийняті догми католицької церкви.

• Православне духовенство, що визнало рішення Берестейської унії, було зрівняне в правах з католицьким, звільнялося від сплати податків та виконання інших повинностей.

• Єпископам були обіцяні місця у сенаті Речі Посполитої, але ця обіцянка не була виконана урядом.

• Шляхта та міщани, що прийняли унію, також урівнювались у правах з католиками латинського обряду та отримали право обіймати посади у державних та міських урядах

У червні 1595 р. було вирішено, що Іпатій Потій та Кирило Терлецький будуть вести переговори про об’єднання церков у Римі, куди вони виїхали у вересні цього самого року.

Але Костянтин Острозький був незадоволений тим, що його відсторонили від переговорів і виступив проти розроблених артикулів і погрожував покарати авторів, але все одно у грудні 1595 року обидва єпископи вирушили до папи Климентія VIII і визнали католицьке віросповідання. Згодом було видано документ, який установлював права та привілеї уніатської церкви.

Одразу ж після Берестейського собору, який відбувся в жовтні 1596р, з восьми єпархій Київської митрополії унію прийняли шість: Київська, Володимир-Волинська, Турово-Пінська, Луцька, Холмська і Полоцька. Перемишльська та Львівська єпархії прийняли її згодом — відповідно 1692 та 1700 року. Проти цього об’єднання виступили міщани Львова, Києва й інші міста, також церковні братства й запорозьке козацтво.

Відтоді розпочалось велике протистояння на українських землях, які призводили до все більшого розколу церкви й роз’єднання українських земель.

Утворення унійної церкви

Після укладення унії окрім православної і католицької церков виникла ще й унійна церква, яка згодом почала називатись греко-католицька. Улітку 1599 р. митрополитом унійної церкви став Іпатій Потій. Він був відомий богослов і письменник, як розумна людина він усвідомлював всі недоліки православ’я і хотів їм зарадити через єднання з Римом. Проте він упроваджував свою «правду» через насилля, яке спиралось на підтримку короля й породжувало нове насильство. Розбудовуючи унійну церкву він також переслідував православну. Це дуже обурювало православ’я. На нього навіть було вчинено напад.

Цей курс загалом сприяв зміцненню унійної церкви, але успіхи на українських землях були досить скромними. Протистояння з противниками церкви забирало багато часу і тому йому не вистачало сил на зміни в самій церкві, ініціатором яких він і виступав.

Записати терміни та дати: Берестейська унія 1596 р. – об’єднання православної та католицької церков з ініціативи частини українського православного духовенства, короля Речі Посполитої та Католицької церкви.

1599 р. – Іпатій Потій став митрополитом унійної церкви.

ІV Закріплення вивченого матеріалу

  • Якими були причини укладення Берестейської унії?

  • Коли було укладено Берестейську унію?

  • Якою була позиція Василя-Костянтина Острозького щодо унії?

V Підсумок уроку

Польський уряд уважав унію обов’язковою для всіх православних на території Речі Посполитої. Православна релігія стала практично незаконною. Унію насаджували силою. За допомогою Берестейської унії польські пани й католицьке духовенство сподівались ополячити український і білоруський народи. Проте вони стійко боролися проти нав’язування католицтва та унії.

VІ Домашнє завдання

Опрацювати § 11,12. Запишіть в щоденники

3

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Емоційна ефективність учителя: теорія і практика»
Швень Ярослава Леонідівна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.