Тема 7: Україна в роки Другої світової війни (1939 – 1945). Заняття 2. Напад Німеччини на СРСР. Україна в планах окупантів.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Заняття 2. Напад Німеччини на СРСР. Україна в планах окупантів.

План.

  1. Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Перші дні війни.

  2. Причини поразок Червоної армії.

  3. Мобілізаційні заходи 1941 р.

  4. Окупація України військами Німеччини та її союзників.

1. На світанку 22 червня 1941 р., без оголошення війни, віроломно, гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

Союзники: Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина.

Так в ході Другої світової війни почалась німецько-радянська війна (велика вітчизняна війна – рад. іст.).

Війська Німеччини та їх союзників перейшли державний кордон, що протягувався від Льодовитого океану до Чорного моря і перейшли в наступ вглиб території СРСР.

Армія агресора складалась з трьох груп армій «Північ», «Центр», «Південь» і налічувала 190 дивізій, з яких 157 німецьких, 47 тис гармат, 4,3 тис танків, 5 тис літаків.

Воєнна операція проти СРСР мала кодову назву «План Барбаросса», який було затверджено Гітлером ще в грудні 1940 р., в основу якого було покладено ідею «блискавичної війни» («бліц кінг») – швидке просування танкових дивізій німецьких армій вермахту, прорив фронту радянських військ, їх оточення і знищення. Війна з СРСР повинна була тривати не більше 6 – 8 тижнів, тобто 1,5 – 2 місяці. Україну планувалося захопити вже в перші тижні війни.

В Україну насувалась група армій «Південь» у складі 57 дивізій і 13 бригад. Їхнє завдання – розгромити радянські війська на Правобережжі, форсувати Дніпро, паралельно наступати на Донбас і Крим.

Одночасно з німецькими, румунські війська завдавали допоміжного удару на півдні – через Молдавію, південні райони Лівобережжя і Криму.

Радянські війська в Україні були обєднані в два фронти – Південно-Західний і Південний. В боях в Україні брали участь також моряки Чорноморського флоту, Дунайської і Пінської річкових флотилій.

Початок війни був для СРСР вкрай несприятливий. Вже першого дня війни на радянських аеродромах було знищено понад 1200 бойових літаків. Противник бомбардував мости, залізничні вузли, знищував склади боєприпасів, пального, продовольства, котрі знаходились в прикордонній смузі, вони були тут зосереджені відповідно до намірів «воювати на чужій території».

Вже 28 червня 1941 р. фашистами було захоплено столицю Білорусії - Мінськ і продовжено наступ на Москву.

В Україні головного удару було завдано військам Південно-Західного фронту. Ці війська за кількістю танків, артилерії, бойових літаків не поступалися противникові, але на основних напрямках головного удару німецькому командуванню вдалося створити значну перевагу в силах і засобах.

Тут було зосереджено всі танки, авіацію і 80 % піхоти армій «Південь».

Тиждень, з 23 по 29 червня 1941 р. в районі Луцьк – Броди – Рівне – Дубно тривала найбільша танкова битва Другої світової війни (2 тис танків з двох сторін. Радянські танки були застарілі. Величезні втрати (співвідношення 20:1).

Німці окупували Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Ковель, Здолбунів й прорвали оборону Південно-Західного фронту в районі Новгород-Волинський – Шепетівка і розгорнули наступ на Київ.

11 липня 1941 р. на Житомирському шоссе вони підійшли до р. Ірпінь - це за 15 км до Києва. Радянські війська проявляли при цьому героїчний опір. Але були невдачі. Не вистачало гвинтівок. Були випадки коли радянські командири втрачали контроль над подіями і навіть кидали війська напризволяще. Це призводило до величезних втрат.

За місяць війни Південно-Західний фронт втратив 2648 танків з 4200. В авіаційних частинах до 11 липня залишилось 249 літаків. В листопаді 1941 р. в німецькому полоні опинилось 3,6 млн. солдатів і офіцерів Червоної армії, з яких близько 1/3 були українці.

2. Які ж причини невдач Червоної армії в перші місяці війни?

  1. Воєнно-політичне керівництво СРСР, очолюване Сталіним, своєю антинародною внутрішньою і авантюрною зовнішньою політикою поставило СРСР на грань катастрофи.

  2. Нехватка військових командирів, поскільки кращі військові кадри були репресовані перед війною (7 тис радянських офіцерів було відправлено в ГУЛАГ, а 40 тис звільнено з армії).

  3. Відсутність досвіду і необхідних знань в молодих командирів (до початку війни лише 7 % командирів ЗС СРСР мали вищу військову освіту, а 37 % навіть не пройшли повного курсу навчання у середніх військових навчальних закладах).

  4. Процвітання жорсткої централізації управління й суворого підпорядкування, відсутність ініціативи командирів, що породжувало схильність до шаблонів і застарілих схем.

  5. Крайнє низька якість бойової підготовки.

  6. Зволікання керівництва з впровадженням нових видів озброєння, оскільки радянська військова техніка та озброєння своєю якістю поступалася німецьким, хоча кількісно їх переважали в декілька разів.

  7. Більше половини запасів зброї, боєприпасів, техніки було зосереджено вздовж кордонів, а тому й було захоплено зненадська, або знищено противником в перші дні війни.

  8. Було здійснено демонтаж інженерних оборонних споруд на старому радянсько-польському кордоні і не збудовано нових.

  9. Неправильне твердження, що радянські війська вестимуть б/д на «ворожій території» і «малою кровю».

  10. Сталін не вірив фактам. які свідчили про готування Німеччини до вторгнення.

  11. Використання Німеччиною промислових, сировинних, продовольчих та фінансових ресурсів підкорених країн.

  12. Переваги першого удару.

  13. 40 дивізій СРСР був змушений тримати на східному кордоні , де стояла мільйонна армія Японії.

  14. Міжнародна ізоляція СРСР.

3. Після нападу на СРСР у ряді районів країни запроваджувався воєнний стан відповідно до якого військові власті дістали надзвичайні повноваження.

7 липня 1941 р. було опубліковане звернення уряду УРСР до українського народу в якому прозвучав заклик дати рішучу відсіч окупантам.

Протягом перших трьох місяців війни з областей України до лав Червоної армії і флоту пішло 2,5 млн. осіб, понад 2 млн. працювало на будівництві оборонних споруд, з добровольців формувалися загони народного ополчення.

Здійснювалась перебудова н/г на воєнний лад. Збільшувався робочий день, вводились понаднормові роботи. Проводилась евакуація заводів, фабрик, радгоспів і колгоспів, держустанов і культосвітніх закладів. таким чином до східних районів РРФСР та східних республік СРСР було евакуйовано понад 550 підприємств, а також 3,5 млн. робітників. Все, що не можна було вивести знищувалося.

4. 7 липня – 26 вересня 1941 р. – Київська оборонна операція радянських військ (тривала 72 дні).

До військ Південно-Західного фронту, які обороняли Київ, влилося 200 тис жителів столиці і ще 90 тис добровольців, які поповнили народне ополчення й винищувальні батальйони. 160 тис чоловік працювали на будівництві оборонних споруд.

На початок липня 1941 р. фронт біля Житомира і Новгород-Волинська тимчасово стабілізувався, але через прорахунки радянського командування Південно-Західний фронт потрапив в оточення. Проти нього виступили 40 німецьких дивізій групи армій «Південь».

Трагічні наслідки Південно-Західного фронту принесла заборона верховного головнокомандувача (Сталіна) залишити оточений Київ. Лише 17 вересня Ставка винесла рішення про здачу Києва.

Проте було вже пізно – вороже кільце замкнулося, у полон потрапило 665 тис радянських солдат і офіцерів, крім того багато загинуло. 19 вересня фашисти зайняли Київ.

Лише невеликими загонами і групами рештки фронту виходили з оточення. 20 вересня 1941 р. штабна колона фронту була оточена біля урочища Шумейки на Полтавщині. В бою загинув командувач Південно-Західним фронтом генерал Кирпонос та багато інших керівних офіцерів фронту.

З великими зусиллями вдалося відновити Південно-Західний фронт. Командувачем було призначено маршала Тимошенко.

Проте стримати подальший наступ німецьких військ ослаблені радянські частини не змогли. 25 жовтня 1941 р. німецькі війська захопили Харків, згодом південно-західну частину з Донбасом і вийшли до Ростова-на-Дону.

Паралельно вели бої війська Південного фронту. 16 липня 1941 р. вони залишили Кишинів. Але під Одесою, де спільно з німцями вели наступ війська 4-ї румунської армії, окупанти були зупинені. почалась оборона Одеси, яка тривала 73 дні.

5 серпня – 16 жовтня 1941 р. – оборона Одеси.

Лише після того коли Одеса опинилась в глибокому тилу і забезпечувати оборону міста ставало дуже важко Ставка вирішила евакуювати звідси війська на

Кримський півострів.

Але утримати Крим радянські війська не змогли. 16 листопада 1941 р. під тиском противника радянські війська залишили Крим, перебравшись на Таманський півострів.

Не окупованим фашистами залишався лише невеликий клаптик кримської землі з Севастополем.

30 жовтня 1941 р. – 4 липня 1942 р. – оборона Севастополя (250 днів).

Після розгрому німецьких військ під Москвою в грудні 1941 р. радянській армії не вдалося втримати стратегічної ініціативи. Більше того, навесні і влітку 1942 р. радянські війська зазнали ряд поразок з вини Ставки.

За наполяганням Сталіна поряд зі стратегічною обороною в цей час були проведені наступальні операції на всіх напрямках від Баренцового моря, до Кримського півострова – під Ленінградом, в районі Харкова й Криму. Лише в чотирьох таких операціях було втрачено 12 армій та ряд інших зєднань. 1,2 млн. бійців і командирів потрапили у ворожий тил.

Ворог взяв Донбас. 22 липня 1942 р. радянські війська залишили м. Свердловськ Ворошиловградської (нині Луганської) області, останній населений пункт України. Після цього вся Україна була окупована німецько-фашистськими військами.

Тринадцять місяців, замість запланованих кількох тижнів, витратив вермахт для загарбання України.

Перший період німецько-радянської війни закінчився поразкою радянських військ в Україні та повною окупацією України.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
4
міс.
1
6
дн.
0
8
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!