Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Методичні ігри для урізноманітнення уроків природничого циклу
»
Взяти участь Всі події

Тема 3. Русь-Україна (Київська держава).

Історія України

Для кого: 7 Клас

14.06.2020

1571

59

0

Опис документу:
Ця мультимедійна презентація поетапно розкриває зазначені теми відповідно до програми ЗНО результатів навчання з історії України від 26.06.2018 р. №696. Наповнення ілюстраційного матеріалу сфокусовано на результатах навчально-пізнавальної діяльності та змісту історії України.
Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Тема 3. Русь-Україна (Київська держава). 882-1240 рр.
Слайд № 1

Тема 3. Русь-Україна (Київська держава). 882-1240 рр.

Слайд № 2

Поляни – проживали навколо Києва. Древляни – займали землі південного басейну Прип’яті, Горині, західного берега Дніпра і північного басейну Тетере...
Слайд № 3

Поляни – проживали навколо Києва. Древляни – займали землі південного басейну Прип’яті, Горині, західного берега Дніпра і північного басейну Тетерева. Сіверяни – на схід від середньої течії Дніпра, басейн нижньої Десни, Сули, Псла і Ворскли аж до верхів’їв Сіверського Дінця. Тиверці – між нижніми течіями Дністра і Пруту і досягали Чорного моря. Уличі – між нижнім Дністром, Південним Бугом і Дніпром аж до Чорного моря. Волиняни (дуліби, бужани) – на захід від полян вздовж течії Західного Бугу. Хорвати (білі хорвати) – в Карпатах і басейні верхнього Дністра. Розселення східнослов’янських племінних союзів У VI-VIIІ ст. у східних слов’ян виникли 14 племінних союзи, які були розділені на 2 групи: північну-східну та південно-західну. На території сучасної України проживали племена південно-західної групи, яка включала:

Слайд № 4

1. Поляни, сіверяни, деревляни — це назви A) племінних союзів східних слов'ян. Б) язичницьких ідолів давніх слов'ян. В) основних соціальних груп сл...
Слайд № 5

1. Поляни, сіверяни, деревляни — це назви A) племінних союзів східних слов'ян. Б) язичницьких ідолів давніх слов'ян. В) основних соціальних груп слов'ян. Г) варязьких факторій на землях слов'ян. 2. Заснування Києва припадає на: A) V ст. (482 р.) Б) VI ст. В) I половину VII ст. Г) IX ст.

Слайд № 6

Слайд № 7

За правління Аскольда: починається боротьба за утвердження на узбережжі Чорного моря: 860 р. – великий похід на Візантію, в результаті якого було у...
Слайд № 8

За правління Аскольда: починається боротьба за утвердження на узбережжі Чорного моря: 860 р. – великий похід на Візантію, в результаті якого було укладено угоду, за якою Візантія сплачувала щорічну данину Києву, натомість Русь-Україна зобов’язувалася надава-ти їм військову допомогу.

1. Що сприяло утворенню давньоруської держави у східних слов’ян? A) Виокремлення племінної верхівки, формування дружини, примітивного апарату влади...
Слайд № 9

1. Що сприяло утворенню давньоруської держави у східних слов’ян? A) Виокремлення племінної верхівки, формування дружини, примітивного апарату влади; удосконалення технології землеробства, розквіт ремесла Б) форсований розвиток культури після прийняття християнства В) запровадження монотеїстичної державної релігії Г) поширення писаного кодифікованого права

Князь Олег «Віщий» (882-912 рр.). Наприкінці ІХ – у Х ст. відбувається швидке територіальне зростання Київської Русі й поступова консолідація держа...
Слайд № 10

Князь Олег «Віщий» (882-912 рр.). Наприкінці ІХ – у Х ст. відбувається швидке територіальне зростання Київської Русі й поступова консолідація держави. Близько 860 р. на престол у Новгороді було запрошено норманського (варязького) князя Рюрика, після смерті якого, через малолітство його сина Ігоря, престол посів регент Олег «Віщий» (882-912 рр.). У 882 р. він здійснив похід на Київ, убив Аскольда й захопив владу і таким чином об’єднав новгородські та київські землі під владою одного правителя, що розпочало процес формування Київської Русі.

Князь Київської Русі у 882 – 912 рр., об’єднав північні та південні руські землі, здійснив переможні морські походи на Візантію 907, 911 рр., уклав...
Слайд № 11

Князь Київської Русі у 882 – 912 рр., об’єднав північні та південні руські землі, здійснив переможні морські походи на Візантію 907, 911 рр., уклав вигідні для Русі договори з Візантією, які надавали пільги руським купцям і послам.

Київська Русь за часів Олега та його походи.
Слайд № 12

Київська Русь за часів Олега та його походи.

Торгівельний шлях «із варягів у греки» Основний водний торговий шлях Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими земл...
Слайд № 13

Торгівельний шлях «із варягів у греки» Основний водний торговий шлях Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією. Руські купці, які долали шлях із Києва до Константинополя за 30-40 днів, возили у Візантію хліб, ремісничі вироби, срібло в монетах, рабів, хутро, мед, віск, а також товари із Скандинавії і Прибалтики (зброю, бурштин). Із півдня по Дніпру везли вина, прянощі, фрукти, дорогі тканини, ювелірні вироби, скляний посуд. Шлях мав велике значення для розвитку і внутрішньої торгівлі, сприяв налагодженню різноманітних зв'язків окремих східнослов'янських племен та прискоренню їх державного об'єднання навколо Києва.

1. Олег був для Ігоря: A) Батьком Б) Братом В) Регентом Г) Сином 2. Яке прізвисько було у Олега? а) Хоробрий б) Мудрий в) Великий г) Віщий 3. Які м...
Слайд № 14

1. Олег був для Ігоря: A) Батьком Б) Братом В) Регентом Г) Сином 2. Яке прізвисько було у Олега? а) Хоробрий б) Мудрий в) Великий г) Віщий 3. Які моря з’єднував торговельний шлях «із варягів у греки»? A) Балтійське та Чорне Б) Чорне та Каспійське В) Балтійське та Каспійське Г) Чорне та Азовське 4. Північними сусідами слов’ян були: A) авари Б) печеніги В) нормани Г) хозари

Слайд № 15

Ігор Старий (912-945) Князь Київської Русі у 912 – 945 рр., підкорив деревлян і уличів, зміцнив владу київського князя, здійснив походи на Візантію...
Слайд № 16

Ігор Старий (912-945) Князь Київської Русі у 912 – 945 рр., підкорив деревлян і уличів, зміцнив владу київського князя, здійснив походи на Візантію 941, 944 р. і уклав нову торговельну угоду, загинув під час повторного збирання данини з древлян.

Походи на Візантію Аскольд - походи (860 і 866 р.), наслідком яких було укладення першої відомої угоди з Візантією, за якою вона сплачувала щорічну...
Слайд № 17

Походи на Візантію Аскольд - походи (860 і 866 р.), наслідком яких було укладення першої відомої угоди з Візантією, за якою вона сплачувала щорічну данину Києву, а Русь зобов’язувалася надавати їй військову допомогу. Олег – 907 р., 911 р., укладення договору, за яким Візантія зобов’язувалася дати відкуп воякам і щорічно сплачувати данину київському князю, руські купці торгували без мита, Русь зобов’язувалася допомагати Візантії в боротьбі з кочовиками. Ігор – 941 р., 944 р. (перший — невдалий (флот русичів знищений «грецьким вогнем»), другий завершився укладенням договору, але менш вигідного за попередні).

Ігор І Старий Похід Ігоря на Константинополь
Слайд № 18

Ігор І Старий Похід Ігоря на Константинополь

Слайд № 19

1. Укажіть правильне твердження: A) закріплення за державою з центром у Києві назви «Руська земля» пов’язане з діяннями Аскольда Б) Святослав зазна...
Слайд № 20

1. Укажіть правильне твердження: A) закріплення за державою з центром у Києві назви «Руська земля» пов’язане з діяннями Аскольда Б) Святослав зазнав невдачі під час походу в Хозарію В) Олег був сином Рюрика Г) Ольга скасувала збір данини 2. Кого київські князі вважали родоначальником своєї династії? A) Кия Б) Аскольда В) Олега Г) Рюрика 3. Процес договірного оформлення стосунків Київської держави з Візантійською імперією започатковано у A) 860 р. Б) 882 р. В) 907 р Г) 941 р.

Ольга (945 – 964) Княгиня Київської Русі у 945 – 964 рр., підпорядкувала землі деревлян безпосередньо Києву, упорядкувала збирання данини, чітко ви...
Слайд № 21

Ольга (945 – 964) Княгиня Київської Русі у 945 – 964 рр., підпорядкувала землі деревлян безпосередньо Києву, упорядкувала збирання данини, чітко визначивши її розміри (уроки) і місця зберігання (погости), підтримувала дипломатичні зв’язки з Візантією та Німеччиною (Священною Римською Імперією).

Княгиня Ольга у Царграді (946 р./957 р.)
Слайд № 22

Княгиня Ольга у Царграді (946 р./957 р.)

1. Ким приходився візантійський імператор Констянтин Багрянородний княгині Ользі? A) Чоловіком Б) Братом В) Хрещеним батьком Г) Коханцем 2. Як нази...
Слайд № 23

1. Ким приходився візантійський імператор Констянтин Багрянородний княгині Ользі? A) Чоловіком Б) Братом В) Хрещеним батьком Г) Коханцем 2. Як називався процес збирання данини: A) Толока Б) Віче В) Полюддя Г) Сход

Привілейовані стани: 🔝 Князі 🔝 Духовенство 🔝 Бояри – представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне стано...
Слайд № 24

Привілейовані стани: 🔝 Князі 🔝 Духовенство 🔝 Бояри – представники правлячого стану в Київській Русі, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою; 🔝 Дружинники – професійне військо князя, члени якого брали участь в управлінні державою. Непривілейовані стани: ✔Міщани – купці, ремісники, чернь - збіднілі люди без майна, які наймалися на «чорну» роботу; ✔Смерди – особисто вільні селяни, які мали земельні наділи, власне господарство й мусили платити данину та виконувати повинності на користь держави; ✔Закупи – селяни, що потрапили в залежність від феодала, взявши в нього позику («купу»); ✔Рядовичі – селяни, які укладали з феодалом договір («ряд») про тимчасову роботу на нього; ✔Челядь – селяни, що не мали свого господарства й працювали на господарському дворі; ✔Холопи – особи, що втратили своє господарство й перебували в повній залежності від феодала; Ізгої – особи, які з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок; були особисто вільними.

Слайд № 25

Слайд № 26

Смерди Основна маса вільного сільс. нас-ня Давньої Русі XI – XIII ст., соціально-економічний статус яких визначався таким чином: 📗1) за соціальноек...
Слайд № 27

Смерди Основна маса вільного сільс. нас-ня Давньої Русі XI – XIII ст., соціально-економічний статус яких визначався таким чином: 📗1) за соціальноекономічним становищем – це землевласники, що мали коня, господарство та землю, яку феодал міг відібрати; 📗2) перебували під юрисдикцією і в «підданстві» свого князя; були членами князівського війська; 📗3) на час війни ставали членами князівського пішого війська і в них мобілізували коней; 📗4) князівський правовий захист мав забезпечувати незалежність смердів від «сильних»; 📗5) як вільні смерди сплачували князівському суду за здійснені злочини; 📗6) проживали у погості та сплачували фіксовану данину князеві; 📗7) після смерті все майно смердів належало князеві як главі держави, в особі якого персоніфікувалося право верховної власності феодальної держави на землю. 🗨Проте смерди зазнавали тяжкої державної експлуатації через систему податків, судових вір. смерди жили громадами — «вервями». З часом (упродовж XII—XIII ст.) громади й громадські землі переходили у власність князів та бояр, а смерди опинялися в дедалі більшій залежності, виконуючи на них різні повинності й сплачуючи данину. 📣З розвитком феодальних відносин смерди потрапляють у залежність від феодалів, назва «смерди» поступово зникає, натомість входять в ужиток назви «кметі», «люди».

Слайд № 28

Слайд № 29

1. Укажіть, які верстви руського суспільства належали до привілейованих (3 відповіді) 1) Бояри 2) Дружинники 3) Закупи 4) Смерди 5) Рядовичі 6) Кня...
Слайд № 30

1. Укажіть, які верстви руського суспільства належали до привілейованих (3 відповіді) 1) Бояри 2) Дружинники 3) Закупи 4) Смерди 5) Рядовичі 6) Князі 7) Холопи 2. Неповноправних людей на Русі, які певних причин вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали: 1) холопами 2) смердами 3) челяддю 4) ізгоями

Святослав (964 – 972) Князь Київської Русі у 964 – 972 рр., розширив територію Київської держави далеко на Схід, заклав принцип управління державою...
Слайд № 31

Святослав (964 – 972) Князь Київської Русі у 964 – 972 рр., розширив територію Київської держави далеко на Схід, заклав принцип управління державою одноосібним монархом, розгромив Хозарський каганат і Волзьку Булгарію, здійснив два походи на Дунайську Болгарію, загинув у бою з печенігами біля Дніпрових порогів. 🛑Цитати, які приписують Святославу Хороброму: 🗨Від предків ми здобули хоробрість, — пригадаймо ж, яка непереможна до цього часу була руська сила, і міцно биймося за наше спасення. То не наш звичай втікачами йти додому, але або жити і перемагати, або вмерти зі славою, показавши ділом, як слід сміливим мужам. 🗨Іду на ви! 🗨Мертві сорому не мають! 🗨Не посоромимо землі руської!

Військові походи Святослава Протягом 964-966 рр. князь Святослав повернув до складу Київської Русі племінне князівство в’ятичів; розгромив Волзьку ...
Слайд № 32

Військові походи Святослава Протягом 964-966 рр. князь Святослав повернув до складу Київської Русі племінне князівство в’ятичів; розгромив Волзьку Булгарію; 📗 приєднав території тиверців та уличів; 📗завдав поразки Хозарському каганату й оволодів його столицею містом Ітіль, що призвело до приходу печенігів у Причорноморські степи; 📗поширив свій вплив на Північний Кавказ, підкоривши племена ясів і касогів. 📗Вступив у тривалу війну Візантії з Болгарією, здійснив декілька походів у Болгарію 📗Приєднав Тмутаракань (невеличка територія на Кримському та Таманському півострові); 📗У 969 - 971 рр. здійснив другий похід до Болгарії, який завершився поразкою Святослава. 📣У 972 р. загинув на дніпровських порогах, потрапивши в засідку печенігів.

Руїни фортеці м. Саркел →м. Біла Вежа
Слайд № 33

Руїни фортеці м. Саркел →м. Біла Вежа

Битва князя Святослава з хозарами (Радзивіловський літопис) (965 – 968)
Слайд № 34

Битва князя Святослава з хозарами (Радзивіловський літопис) (965 – 968)

Князь Святослав (964 – 972)
Слайд № 35

Князь Святослав (964 – 972)

Володіння Святослава на 970 р.
Слайд № 36

Володіння Святослава на 970 р.

Печатка князя Святослава до 972 р.
Слайд № 37

Печатка князя Святослава до 972 р.

Зустріч Святослава з візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм (мініатюра з мадридського рукопису «Історії про війну з русами» Іоанна Скіліци, ...
Слайд № 38

Зустріч Святослава з візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм (мініатюра з мадридського рукопису «Історії про війну з русами» Іоанна Скіліци, 12 ст.

Даждьбог – бог сонця, Перун – бог грому, Сварог – бог неба, Стрибог – бог вітрів, Велес – бог худоби, Дана – богиня води, Мокош – богиня родючості....
Слайд № 39

Даждьбог – бог сонця, Перун – бог грому, Сварог – бог неба, Стрибог – бог вітрів, Велес – бог худоби, Дана – богиня води, Мокош – богиня родючості. Служителі обрядів – волхви.

1. Оберіть найчисельніший стан давньоруського населення: A) Міщани Б) Холопи В) Смерди Г) Рядовичі 2. Якого віросповідання дотримувався Святослав? ...
Слайд № 40

1. Оберіть найчисельніший стан давньоруського населення: A) Міщани Б) Холопи В) Смерди Г) Рядовичі 2. Якого віросповідання дотримувався Святослав? A) Християнство Б) Іслам В) Язичництво Г) Жодного 3. Укажіть, у якому рядку імена київських князів наведені у хронологічному порядку їх правління. 1) Олег, Ольга, Ігор, Святослав 2) Аскольд, Ігор, Святослав, Олег 3) Аскольд, Ігор, Ольга, Святослав 4) Олег, Ігор, Святослав, Ольга. 4. Укажіть напрями діяльності перших київських князів (від Олега до Святослава) (3 відповіді) 1) будівництво міст, підтримка ремесел і торгівлі у своїх володіннях 2) захист власних володінь від нападників та організація воєнних походів на сусідні землі 3) збір і збут полюддя 4) організація постійних міжнародних зносин з сусідніми державами й активних дипломатичних контактів з іншими народами 5) приєднання до своїх володінь нових земель і нових народів та обкладання їх даниною 6) релігійна реформа, поступове запровадження християнства 7) розробка державного законодавства, кодифікація звичаєвого права

Слайд № 41

988 р. - Хрещення Русі. Охрестившись сам, Володимир почав поширювати нову релігію на Русі.
Слайд № 42

988 р. - Хрещення Русі. Охрестившись сам, Володимир почав поширювати нову релігію на Русі.

Історичне значення прийняття християнства. ✔ Сприяло остаточному розпаду родових відносин у східних слов’ян; ✔Сприяло формуванню єдиного світогляду...
Слайд № 43

Історичне значення прийняття християнства. ✔ Сприяло остаточному розпаду родових відносин у східних слов’ян; ✔Сприяло формуванню єдиного світогляду та єдиної ідеології для різноплемінного населення держави і його згуртуванню в єдину давньоруську народність; ✔Зміцнило центральну владу князя, оскільки християнська релігія наголошує, що влада правителя дана Богом; ✔Започаткувало формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література, мистецтво тощо; ✔Сприяло зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі.

Релігійна реформа Володимира Одна з трьох (буддизм, іслам, християнство) світових релігій, найбільша монотеїстична релігія. Сучасне християнство ма...
Слайд № 44

Релігійна реформа Володимира Одна з трьох (буддизм, іслам, християнство) світових релігій, найбільша монотеїстична релігія. Сучасне християнство має три основні гілки: католицизм, православ'я, протестантизм. Суттю християнства є віра в Ісуса Христа, якому воно завдячує своїм виникненням; визнає існування Бога у Святій Трійці (Отець, Син, Дух Святий), що в особі Сина Божого Ісуса Христа втілився в людську індивідуальну природу і здійснив справу спасіння людини світу. Християнство налічує близько 1,8 млрд. сповідників, тобто 30% населення світу (серед них - близько 970 млн. католиків, 150 млн. православних, 300-450 млн. протестантів).

Срібник князя Володимира
Слайд № 45

Срібник князя Володимира

Слайд № 46

Златник князя Володимира
Слайд № 47

Златник князя Володимира

Слайд № 48

1. У якому рядку наведено характеристику внутрішньої політики Володимира Великого? А) розширив територію Київської Русі, запровадив перший звід зак...
Слайд № 49

1. У якому рядку наведено характеристику внутрішньої політики Володимира Великого? А) розширив територію Київської Русі, запровадив перший звід законів, заохочував міждинастичні шлюби Б) запровадив християнство як державну релігію, відкрив при монастирях школи, почав карбувати монети В) упорядкував збір данини, реформував систему державного правління, відкрив першу бібліотеку Г) укріпив кордони Русі, розбудував Київ, зміцнив православну церкву. 2. Першим київським князем, який прийняв християнство був(-ла): А) Рюрик Б) Аскольд В) Ольга Г) Володимир 3. Укажіть риси розвитку Київської держави за часів князя Володимира Великого. (3 варіанти) 1) започаткування «шлюбної дипломатії» руських князів 2)запровадження християнства як державної релігії Київської держави 3) здійснення спроби реформування язичництва, проголошення Перуна верховним богом Русі 4) здійснення спроб походів на Константинополь, поразка у морській битві 5) розгром Хозарського каганату 6) створення першого писаного зведення законів Київської держави 7) укладення угоди з візантійським імператором після мирного посольства у Константинополь .

Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем В...
Слайд № 50

Твори давньоруського героїчного епосу, що прославляють здебільшого подвиги народних героїв-богатирів і своїм сюжетом пов’язані з Києвом та князем Володимиром Святославичем, — це: 1) билини. 2) балади. 3) поеми. 4) думи.

Слайд № 51

Слайд № 52

Значення діяльності князя Ярослава Мудрого. Київська Русь досягла розквіту і стала однією з провідних держав Європи. Сприяв посиленню єдності та це...
Слайд № 53

Значення діяльності князя Ярослава Мудрого. Київська Русь досягла розквіту і стала однією з провідних держав Європи. Сприяв посиленню єдності та централізації Русі. Перед смертю, в 1054 р., Ярослав поділив Русь між своїми синами. Старші сини отримали головні міста: Ізяслав – Київ, Святослав – Чернігів, Всеволод – Переяслав. Ярослав наказував своїм синам жити в мирі та берегти державу.

Срібник князя Ярослава
Слайд № 54

Срібник князя Ярослава

Митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит русин (українець). Автор твору «Слово про закон і благодать»
Слайд № 55

Митрополит Київський та всієї Русі, перший митрополит русин (українець). Автор твору «Слово про закон і благодать»

Спа́со-Преображе́нський собо́р, або Спа́ський собо́р у Чернігові  Одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна спор...
Слайд № 56

Спа́со-Преображе́нський собо́р, або Спа́ський собо́р у Чернігові  Одна з найстаріших збережених монументальних кам'яних будов України, головна споруда Чернігівського князівства. Пам'ятник давньоруського зодчества. Зала храму є чи не найкращою в Україні для звучання голосу; акустичні характеристики зали — вражаючі і неперевершені.

Слайд № 57

Софія Київська 🗨Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису XI ст. Заснування собору згадується в літописа...
Слайд № 58

Софія Київська 🗨Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису XI ст. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р. Будівничим Святої Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира – хрестителя Русі. 🗨Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України — «митрополією руською». Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепінням Святої Софії відбувалися урочисті «посадження» на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, затвердження політичних угод. 🗨Оздоблюють храм і різні орнаменти, переважно рослинного характеру. Мозаїчні композиції Софійського собору виконані зі смальти, спектр якої налічує 177 кольорових відтінків на золотистому тлі. 🗨При соборі велося літописання і були створені перші відомі на Русі бібліотека та школа. На честь заснування Ярославом 1037 р. софійської бібліотеки перед входом до собору в 1969 р. було встановлено пам’ятний знак (скульптор І. Кавалерідзе). 🗨За свою багатовікову історію собор знав неодноразових пограбувань, пожеж, багаторічних запустінь, ремонтів і перебудов. У 1240 р., під час загарбання Києва ордами Батия, Софійський собор уцілів, однак був пограбований і спустошений.

Мозаїка «Спаса Вседержителя» в дзеркалі центрального купола Софії Київської — найбільш монументальний образ у мистецтві Русі XI ст. Софійські мозаї...
Слайд № 59

Мозаїка «Спаса Вседержителя» в дзеркалі центрального купола Софії Київської — найбільш монументальний образ у мистецтві Русі XI ст. Софійські мозаїки є одними з найпрекрасніших за своїми фарбами. У них своєрідно поєднується архаїзм форм із надзвичайною красою то яскравих сяючих фарб, то притишених благородних півтонів, отриманих завдяки великій кількості найрізноманітніших відтінків одного кольору. Діаметр медальйона, у який його укладено, більше чотирьох метрів, відстань від підлоги становить 28,5 м. Центральний образ собору — Марія-Оранта (Богоматір-заступниця). Образ Марії-Оранти створював, напевно, найуміліший майстер. Усе тло він виклав золотою смальтою. Тисячі полисків від кубиків збираються до центру, тому при освітленні постать огорнута м’яким, неяскравим золотистим сяйвом. Використав він і ефект фокуса світла, відбитого від увігнутого дзеркала. Але оскільки поверхня не гладенька, а світло не пряме, то і «віддзеркалення» вийшло не різке. Це заспокійливе, тихе сяйво. У ньому Марія-Оранта із серйозним, навіть суворим обличчям здається справді непорушною, всесильною. А сині, бузкові, блакитні, золотисті й чорні барви її вбрання надають постаті урочистості, святковості.

Слайд № 60

Територіальні межі Київської держави (Русі- України) за часів Ярослава Мудрого.
Слайд № 61

Територіальні межі Київської держави (Русі- України) за часів Ярослава Мудрого.

Слайд № 62

1. На що вказав історик М. Котляр в уривку зі статті «Володимир Святославич»? «Язичницька релігія не забезпечувала підтримки державної влади... Том...
Слайд № 63

1. На що вказав історик М. Котляр в уривку зі статті «Володимир Святославич»? «Язичницька релігія не забезпечувала підтримки державної влади... Тому Володимир Святославич у середині 980-х років почав схилятися до запровадження на Русі християнства, служителі якого були вірними слугами государів і проводниками їхньої політики...» A) результат запровадження християнства Б) привід запровадження християнства В) причини запровадження християнства Г) наслідки запровадження християнства 2. Яка країна справила значний вплив на становлення архітектури Киїіської Русі? A) Польща Б) Священна Римська імперія В) Візантія Г) Франкське королівство 3. Яку назву мав збірник правових норм Київської Русі виданий за часів правління Ярослава Мудрого? А) Устав земляний Б) «Повчання дітям» В) «Руська Правда» Г) «Остромирове Євангеліє». 4. Встановіть правильну хронологічну послідовність кочових степових племен з якими Київська Русь воювала: A) Печеніги Б) Монголи В) Половці Г) Хозари

5. Хто ЗАПОЧАТКУВАВ шлюбну дипломатію? A) Ольга Б) Святослав В) Володимир Великий Г) Ярослав Мудрий 6. Яка країна мала значний вплив на культуру Ки...
Слайд № 64

5. Хто ЗАПОЧАТКУВАВ шлюбну дипломатію? A) Ольга Б) Святослав В) Володимир Великий Г) Ярослав Мудрий 6. Яка країна мала значний вплив на культуру Київської Русі? А) Хозарія Б) Візантія В) Німеччина Г) Угорщина 7. Хто з князів включив до складу Давньоруської держави червенські міста? 1) Володимир Великий 2) Ярослав Мудрий 3) Володимир Мономах 4) Данило Галицький

Ізяслав Ярославович (1054 – 1068, 1069 – 1073, 1077 – 1078) Великий князь київський (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078 рр.), турівський і новгородськ...
Слайд № 65

Ізяслав Ярославович (1054 – 1068, 1069 – 1073, 1077 – 1078) Великий князь київський (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078 рр.), турівський і новгородський. Третій син великого князя київського Ярослава Мудрого. Разом з братами – чернігівським князем Святославом і переяславським князем Всеволодом – утворив тріумвірат, що правив Руссю близько 20 років.

Слайд № 66

Остромирове Євангеліє - найстаріша датована книга Київської Русі. Це Євангеліє було написане в 1056 – 1057 роках у Великому Новгороді дияконом Григ...
Слайд № 67

Остромирове Євангеліє - найстаріша датована книга Київської Русі. Це Євангеліє було написане в 1056 – 1057 роках у Великому Новгороді дияконом Григорієм на замовлення новгородського посадника Остромира, як свідчить про це зробленій самим дияконом Григорієм запис у кінці книги. Остромир був родичем великого Київського князя Ізяслава Ярославича.

Чернець, один із засновників і керівників Печерського монастиря в Києві.
Слайд № 68

Чернець, один із засновників і керівників Печерського монастиря в Києві.

Святослав Ярославович (1073 – 1076) Великий князь київський (1073 — 1076) і чернігівський (1054 —1073). Четвертий син Ярослава Мудрого. Разом із бр...
Слайд № 69

Святослав Ярославович (1073 – 1076) Великий князь київський (1073 — 1076) і чернігівський (1054 —1073). Четвертий син Ярослава Мудрого. Разом із братами Ізяславом і Всеволодом утворив тріумвірат Ярославичів, що правив Руссю понад 20 років. При ньому були складені «Ізборники» (1073, 1076), в якому міститься портрет князя та його родини.

Слайд № 70

Першою давньоукраїнською книгою енциклопедичного характеру вважається «Ізборник Святослава 1073 року». Це — чудово оформлений рукопис, який відзнач...
Слайд № 71

Першою давньоукраїнською книгою енциклопедичного характеру вважається «Ізборник Святослава 1073 року». Це — чудово оформлений рукопис, який відзначається високою якістю пергаменту, ретельним кирилівським письмом та мистецтвом оздоблення різнобарвними заставками, малюнками, ініціалами з використанням фарб і золота. Рукопис містить понад 380 статей щонайменше сорока авторів з християнського богослов’я, філософії, логіки, поетики, граматики, етики, історії, ботаніки, зоології, медицини, мінералогії, фізики, математики, астрономії тощо. «Ізборник Святослава 1073 року» прикрашений шістьма мініатюрами, серед яких дуже вартісна за мистецьким та історичним значенням мініатюра із зображенням родини князя Святослава. Це рідкісний випадок в історії давньоруського мистецтва — прижиттєве зображення людей, не зарахованих до лику святих. Установлено, що портрет князя Святослава, його дружини і п’ятьох синів намальований без попереднього протирання пергаменту кістковим порошком, тонким пензлем густими фарбами і золотом, нанесеним на кіноварну підкладку. Дослідники назвали цей сімейний портрет «першим руським малюнком». .

Слайд № 72

Всеволод Ярославович (1076 – 1077, 1078 – 1093) Великий князь київський (1076—1077, 1078—1093). Князь переяславський (1054—1076) і чернігівський (1...
Слайд № 73

Всеволод Ярославович (1076 – 1077, 1078 – 1093) Великий князь київський (1076—1077, 1078—1093). Князь переяславський (1054—1076) і чернігівський (1077—1078). П'ятий син Ярослава Мудрого. Разом зі старшими братами Ізяславом та Святославом утворив триумвірат Ярославичів, що правив Руссю понад 20 років

Просту й аскетично-сувору монастирську будову було закінчено у 1078 році. Протягом наступних століть цю головну церкву Печерського монастиря не раз...
Слайд № 74

Просту й аскетично-сувору монастирську будову було закінчено у 1078 році. Протягом наступних століть цю головну церкву Печерського монастиря не раз поновлювали та переробляли, У середині сімнадцятого століття до будівлі собору додали барокові бані і невеличкі педименти, а наприкінці того самого століття гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа ще перебудували й розширили будову. 22 квітня 1718 року величезна пожежа охопила весь монастир та значно пошкодила й Успенський собор і прилеглі будівлі. Відбудову церкви почали тільки 1721 року. У своєму остаточному вигляді Успенський собор був, можливо, одним з останніх найуспішніших досягнень українського бароко.

Основна тенденція політичного розвитку Київської Русі наприкінці XI — у XII ст.: 1) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Рус...
Слайд № 75

Основна тенденція політичного розвитку Київської Русі наприкінці XI — у XII ст.: 1) зростання ролі міського київського віча в політичному житті Русі. 2) зростання ролі ради бояр при великому київському князеві в політичному житті Русі. 3) ослаблення влади великого київського князя і зростання політичної самостійності удільних князівств. 4) посилення централізації управління та зосередження абсолютної влади в руках великого київського князя. Про спорудження якого храму йдеться у фрагменті із джерела? «Заснована ж була сія божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками почав рів копати, стала будуватися церква ця»: а) Спасо-Преображенський собор у Чернігові б) Успенський собор Києво-Печерського монастиря в) П’ятницька церква в Чернігові г) Михайлівський собор Видубицького монастиря в Києві З чого починається оповідь про історію Русі у «Повісті минулих літ»? А) З хрещення Русі Б) З нашої ери В) Зі створення світу по біблійним сюжетам Г) З заснування Києва В уривку з давньоруського літопису «Посланці прийшли до Давида і сказали йому: «Це... мовлять брати: "Ми не дамо тобі стола володимирського, бо ти кинув ножа в нас, а сього не було в Руській землі"...» ідеться про: 1) розподіл полюддя. 2) наділення помістями бояр. 3) боротьбу князів за уділи. 4) надання містам магдебурзького права. .

Який фактор був вирішальним у поширенні писемності в Київській Русі? А) розвиток торгівлі Б) запровадження християнства В) створення писаних законі...
Слайд № 76

Який фактор був вирішальним у поширенні писемності в Київській Русі? А) розвиток торгівлі Б) запровадження християнства В) створення писаних законів Г) розширення кордонів держави. Прочитайте уривок і вкажіть ім’я князя, про якого йдеться в уривку. «Він є новим Костянтином великого Риму, що охрестився сам і охрестив люди свої, — і сей так учинив, подібно йому»: А) Володимир Великий Б) Ігор Старий В) Святослав Хоробрий Г) Ярослав Мудрий Які сини Ярослава Мудрого після його смерті утворили тріумвірат? 1) В’ячеслав, Володимир, Олег 2) Святополк, Ярослав, Мстислав 3) Ізяслав, Всеволод, Святослав 4) Роман, Данило, Василько. Який матеріал використовувався для написання книг у Київській Русі? 1) папірус 2) пергамент 3) воскові таблички 4) береста .

Слайд № 77

Слайд № 78

Мета з’їзду: • Припинити чвари; • Скасувати принцип спадковості, запроваджений Ярославом Мудрим; • Проголошення принципу «хай кожен держить отчину ...
Слайд № 79

Мета з’їзду: • Припинити чвари; • Скасувати принцип спадковості, запроваджений Ярославом Мудрим; • Проголошення принципу «хай кожен держить отчину свою», тобто засад вотчинного землеволодіння – спадкового земельного володіння князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Київській Русі. • Усі спірні питання вирішувати на з’їздах; • Домовилися про спільний похід проти половців. Наслідки з’їзду: Після Любецького з’їзду (1097 р.) не було припинено чвари на Русі. •Нова система престолонаслідування, за якої кожен має свою вотчину, сприяла зміцненню окремих земель і фактично закріплювало роздробленість Русі, визнаючи фактичну незалежність кожного з удільних князів. Після Любеча князівські наради збиралися регулярно, що відігравало позитивну роль, бо на них обговорювались всякі суперечливі питання.

Слайд № 80

Оригінальний храм був споруджений у 1108–1113 роках онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем на базі Михайлівського Золотов...
Слайд № 81

Оригінальний храм був споруджений у 1108–1113 роках онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем на базі Михайлівського Золотоверхого собору. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. На початку XX століття храм — семикупольний. В 30-х роках XX століття був зруйнований, та відтворений в 1997-1998 роках. Під час силового розгону Євромайдану в ніч на 30 листопада 2013 року частина людей, які втекли від підрозділу міліції «Беркут», знайшла прихисток на території Михайлівського Золотоверхого монастиря. Під час сутичок із «Беркутом» у соборі двічі (30 листопада 2013 і 19 лютого 2014 переховувались мітингувальники та розгортали тимчасовий штаб. Семінаристи допомагали мітингувальникам: ходили на нічні чергування, приносили медикаменти, робили чай, носили гарячу воду. У ніч на 11 грудня 2013 року дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря вперше за 8 століть били на сполох, до цього востаннє таке відбувалось у 1240 році, під час Монголо-татарської навали. Саме завдяки звуку дзвонів до центру столиці зійшлося безліч киян і спроба зачистити Євромайдан виявилася невдалою.

Чернець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець Київської Русі, автор і упорядник «Повісті минулих літ», закликав князів боротися за єд...
Слайд № 82

Чернець Києво-Печерського монастиря, письменник, літописець Київської Русі, автор і упорядник «Повісті минулих літ», закликав князів боротися за єдність руських земель.

Слайд № 83

Володимир Мономах (1113 – 1125) Князь Київської Русі у 1113 – 1125 рр., тимчасово об’єднав під своєю владою більшу частину Київської держави, відно...
Слайд № 84

Володимир Мономах (1113 – 1125) Князь Київської Русі у 1113 – 1125 рр., тимчасово об’єднав під своєю владою більшу частину Київської держави, відновив одноосібну монархію, зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі, здійснив переможні походи проти половців, установив династичні зв’язки з Англією, Швецією, Угорщиною.

Слайд № 85

Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря. З 1083 р. Існує припущення, що він виконував мозаїчні роботи для Ми...
Слайд № 86

Давньоруський живописець, ювелір та лікар, чернець Києво-Печерського монастиря. З 1083 р. Існує припущення, що він виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотоверхого собору в Києві, зруйнованого у 1934 р.

Хто є автором твору, уривок з якого наведено? "А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець м...
Слайд № 87

Хто є автором твору, уривок з якого наведено? "А коли добре щось умієте — того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітесь, так же, як отець мій. Удома сидячи, він зумів знати п’ять мов,— а за се почесть єсть од інших країв. Лінощі ж — усьому лихому мати: що людина вміє — те забуде, а чого ж не вміє — то того не вчиться". 1) Іларіон 2) Нестор 3) Володимир Мономах 4) Ярослав Мудрий

Мстислав Великий (1125 – 1132) Великий князь Київський (1125—1132). Найстарший син Володимира Мономаха продовжив політику батька. Останній єдиновла...
Слайд № 88

Мстислав Великий (1125 – 1132) Великий князь Київський (1125—1132). Найстарший син Володимира Мономаха продовжив політику батька. Останній єдиновладний правитель Київської Русі.

Який князь став великим київським князем за запрошенням народного віча? 1) Володимир Великий 2) Ярослав Мудрий 3) Володимир Мономах 4) Мстислав Вел...
Слайд № 89

Який князь став великим київським князем за запрошенням народного віча? 1) Володимир Великий 2) Ярослав Мудрий 3) Володимир Мономах 4) Мстислав Великий Із якою метою київський князь Володимир Великий створив на південному кордоні Русі систему земляних валів та ровів, що отримала назву «Змієві вали»? 1) убезпечити територію держави від зазіхань Візантії 2) захистити Русь від нападів печенізьких орд 3) не допустити розширення кордонів Хозарського каганату 4) перешкодити просуванню половців на Балкани Переростання родоплемінної власності на землю у феодальну, надання земель васалам, захоплення феодалами общинних земель — це шляхи виникнення на Русі: 1) слобод. 2) хуторів. 3) вотчини. 4) фільварків.

З кінця ХІ ст. в Київській Русі розпочалося посилення такої форми феодального землеволодіння як: 1) державне 2) боярське 3) вотчинне 4) церковне Кн...
Слайд № 90

З кінця ХІ ст. в Київській Русі розпочалося посилення такої форми феодального землеволодіння як: 1) державне 2) боярське 3) вотчинне 4) церковне Князі, які були християнами: 1) Аскольд, Ігор, Ольга. 2) Ігор, Ольга, Ярослав. 3) Ольга, Ярослав, Аскольд. 4) Ярослав, Аскольд, Ігор. Принцип "Нехай кожен держе отчину свою.." був затверджений у: А) 1036 р. Б) 1054 р. В) 1097 р. Г) 1113 р. Яке поняття відповідає наведеному визначенню? Форма устрою Київської Русі в період роздробленості, за якої вона зі слабоцентралізованої держави перетворилася на об’єднання князівств, кожне з яких мало ознаки державності, а найважливіші питання внутрішнього життя вирішувалися на князівських з’їздах. 1) племінний союз 2) дружинна держава 3) централізована монархія 4) федеративна монархія

Слайд № 91

Слайд № 92

Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське князівства за доби роздробленості XII ст.
Слайд № 93

Київське, Чернігівське, Переяславське, Галицьке, Волинське князівства за доби роздробленості XII ст.

Галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого Галицьке князівство досягло найбільшої могутності, зміцнив князівську владу й боровся зі спроба...
Слайд № 94

Галицький князь у 1153—1187 рр., за правління якого Галицьке князівство досягло найбільшої могутності, зміцнив князівську владу й боровся зі спробами бояр утручатися в державні справи, воював з половцями, підтримував дружні відносини з Угорщиною, Польщею, Візантією та ін.

Вишгородська ікона Богородиці Була намальована у першій половині ХІІ ст. в Константинопольському монастирі Студіон невдовзі після приходу до влади ...
Слайд № 95

Вишгородська ікона Богородиці Була намальована у першій половині ХІІ ст. в Константинопольському монастирі Студіон невдовзі після приходу до влади першого імператора династії Комнінів — Олексія Комніна. На початку XII ст. ікона Богородиці передається до Києва — як придане княжні з роду Мономаховичів. Ікона сповнена ніжної любові матері, тож тут міг приховуватися натяк юній княжні: гак само кохати судженого царевича. Не лише чуда при іконі, а й її визначні мистецькі риси, глибока духовно-психологічна насиченість сприяли популярності Вишгородської ікони в усій Київській державі. На іконі, як вона виглядає тепер, є лики Богородиці й Xриста.

Найдавніша (зі збережених) ікона київ. школи. Зображено Богородицю, яка сидить на троні, тримаючи на колінах Христа Емануїла, обабіч — святі Антоні...
Слайд № 96

Найдавніша (зі збережених) ікона київ. школи. Зображено Богородицю, яка сидить на троні, тримаючи на колінах Христа Емануїла, обабіч — святі Антоній Печерський і Феодосій Печерський із розгорнутими сувоями в руках.

Слайд № 97

П’ятницька церква Названа на честь Параскеви П'ятниці. яка вважалася покровителькою торгівлі. Час її заснування кінець ХІІ — початок ХІІІ ст. Зробл...
Слайд № 98

П’ятницька церква Названа на честь Параскеви П'ятниці. яка вважалася покровителькою торгівлі. Час її заснування кінець ХІІ — початок ХІІІ ст. Зроблена в стилі давньоруської архітектури. П’ятницька церква, збудована, можливо, видатним майстром Петром Милонєгом. Це невеликий храм з чотирма опорними стовпами й однією банею. її особливість у тому, що чотири стовпи, які несуть за допомогою арок високу баню, розставлені широко, а оскільки бічні приміщення вузенькі, то на фасаді арочне завершення має тільки центральна закомара, тоді як бічні — лише у чверть кола.

Сутність форми правління, властивої Київській Русі часів роздробленості: 1) боярська держава. 2) дружинна держава. 3) колективний сюзеренітет. 4) с...
Слайд № 99

Сутність форми правління, властивої Київській Русі часів роздробленості: 1) боярська держава. 2) дружинна держава. 3) колективний сюзеренітет. 4) станова монархія. Неповноправних людей на Русі, які певних причин вийшли зі свого соціального середовища та втратили з ним законний зв’язок, називали: 1) холопами 2) смердами 3) челяддю 4) ізгоями Укажіть, які з наведених термінів стосуються розвитку образотворчого мистецтва в Київській Русі. (3 відповіді) 1) Ікона 2) Мозаїка 3) Плінфа 4) Апокрифи 5) Фреска 6) Діадема 7) Пектораль Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є: 1) «Києво-Печерський патерик». 2) «Остромирове Євангеліє». 3) «Слово о полку Ігоревім». 4) «Повість минулих літ». Яку земельну власність князі, бояри та інші представники панівної верхівки в Київській Русі могли передавати у спадок, продавати, обмінювати? 1) вотчину 2) наділ 3) помістя 4) посад .

Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела? «Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу вип...
Слайд № 100

Про яку подію йдеться в уривку з історичного джерела? «Ігор сей, славен князь, міццю розум оперезав, мужністю сердечною нагострив, ратного духу виповнився та й повів полки свої хоробрі на землю Половецьку, за землю Руську! Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: “Се моє, а се теж моє, брате!”. Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, - а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали» 1) похід князя Ігоря проти Візантії 911 р. 2) битва на р. Альта 1068 р. 3) Любецький з’їзд князів 1097 р. 4) похід князя Ігоря проти половців 1185 р. Назвіть найвідомішого іконописця часів Київської Русі: 1) Агапіт 2) Нестор 3) Алімпій 4) Боян Що таке книжкова мініатюра? 1) картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) по свіжій вогкій штукатурці 2) однотонний відбиток на папері малюнка, вирізьбленого на дерев’яній дошці або металевій пластині 3) зображення, зроблене з окремих, щільно припасованих один до одного й закріплених на цементі різнокольорових шматочків скла 4) кольоровий малюнок, що прикрашав, ілюстрував і доповнював рукописний текст та розміщувався на його полях або між рядками. Що спричинило політичну роздробленість Київської Русі? (3 правильні відповіді) 1. занепад сільського господарства й торгівлі 2. відсутність чіткого механізму спадкоємності велико-князівської влади 3. утвердження нової династії Гедиміновичів у Києві 4. зміцнення вотчинного землеволодіння 5. етнічна неоднорідність населення держави 6. падіння Візантійської імперії

Під яким роком літописець записав такі рядки: «У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою... І принесли його в город його Переясл...
Слайд № 101

Під яким роком літописець записав такі рядки: «У тім же поході розболівся Володимир Глібович недугою тяжкою... І принесли його в город його Переяславль ...і тут преставився він ...і плакали по ньому всі переяславці. ...був же він князь доблесний у бою, і мужністю відзначався… За ним же Україна багато потужила»? 1) 1054 р. 2) 1187 р. 3) 1205 р. 4) 1264 р. Зміни в політичному устрої Київської Русі в ХІ–ХІІІ ст. були пов’язані з: 1) обмеженням влади великого київського князя лише судовими функціями. 2) появою та функціонуванням інституту загальноруських князівських з’їздів. 3) занепадом і зникненням віче — органу громадського та державного управління. 4) перетворенням боярської ради з дорадчого органу при князі на урядовий орган. Сутність політичної роздробленості Київської Русі полягала в 1) зміні унітарної монархії монархією федеративною. 2) занепаді країни в умовах безперервних князівських міжусобиць. 3) цілковитій руйнації єдиної держави, розпаді внутрішніх зв’язків. 4) утраті державної незалежності та заміні загальноруського законодавства удільним. Якою була економічна причина роздробленості Київської Русі? 1) розвиток вотчинного землеволодіння 2) зростання ролі боярства в суспільстві 3) зміцнення удільних князівств і земель 4) посилення експансії кочовиків на Русь

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.