! В а ж л и в о
Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Тексти для навчального та контрольного аудіювання з літературного читання 2 клас

Опис документу:
Тексти для навчального та контрольного аудіювання з літературного читання для 2 класу складені відповідно до новітніх вимог, визначених в наказі №1009. Вчитель може вибрати текст, відповідно до рівня свого класу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

УКРАЇНСЬКА МОВА

Аудіювання

2-й КЛАС

Про горду качку

Народна казка

Одна качка плавала на воді. Аж надбіг лис.

  1. Добрий день, качечко! — каже лис.

  2. Здорові були, добродію! Що там доброго скажете?

  3. Та не маю коли, бо біжу з села,—каже лис—Чи то ви та качка, що люди кажуть, що немає кращої на ціле село?

Качка аж нестямилася з радощів.

Та, може, і я, — каже горда качка.

То ходіть же за мною до села. Бо вже господиня аж гине

вас побачити! Ви не знаєте, які ви на все село славні, навіть у місті за вас знають!

Горда качка, недовго думаючи, — штрик на берег. А лис тоді за шийку — цуп.

Ось так, — каже. — Гордість не одному шию скрутила!

(108 слів.)

Тестові завдання.

1. Якою качку вважають в селі за словами лиса:

а) гарною;

б) дуже розумною?

2. Куди лис умовив піти качку.
а). до села;

6) до берега?

3. Що зробив лис, коли качка вийшла на берег.

а) вхопив її;

б) відпустив її?

4. Качка постраждала через те, що була:

а) гордою;

б) пихатою;

в) слабшою за лиса.

5. Вибери прислів'я, яке розкриває головну думку твору:

а) з чужої біди не смійся;

б) голова без розуму, як ліхтар без свічки;

в) гордість не одному шию скрутила.

Лев і комарі

Народна казка

Одного разу лев, лежачи під кущем, думав собі: — Я такий дужий вдався, нікого не боюся! Не так, як оті нікчемні комарі: всякий їх роздавить, і вони всіх бояться.

Комарам досадно стало, що лев їх ні в що ставить. Як сипонули вони на лева й почали його жигати! Уже він і хвостом махав, і лапами шльопав, і зубами клацав, нічого не допомагало. Комарі як з мішка сипалися на лева.

Уже лев і підплигував, і навкруги куща бігав, а комарі одно — жигали. Бачить лев, що з комарами важко справитися, почав прохати їх одчепитися від нього.

Комарі відстали від лева, піднялися вгору стовпом і кажуть: «Не хвалися, брате, розумом, не хвалися силою». (112 слів.)

Тестові завдання.

1. Про що думав лев, лежачи під кущем:

а) що він сильний і нікого не боїться;

б) що він найрозумніший у світі?

2. Чому комарі почали жалити лева:

а) були дуже голодні;

б) досадно стало, що лев їх ні в що ставить?

3. Що зробив лев, коли зрозумів, що з комарами важко справитися:

а) почав прохати їх одчепитися від нього;

б) почав їм погрожувати?

4. Що сказали леву комарі, коли відстали від нього:

а) «Ми хоч і маленькі, а нас усі бояться»;

б) «Не хвалися, брате, розумом, не хвалися силою»?

ОСІНЬ

       Після спекотливого літа, після серпневих теплих днів нарешті настала осінь. Яка чудова пора року!

       По узліссях ще ростуть різні гриби:         червоноголові

підосичники, зеленуваті й рожеві сироїжки, слизькі грузді і запашні рижики. На старих великих пеньках туляться один до одного тонконогі опеньки. У мохових болотах намистинками розсипана по купинах червона соковита журавлина. На освітлених сонцем лісових галявинах червоніють кетяги горобини.

      Яке чисте й прозоре повітря! Далеко чути звуки, гучно линуть різні голоси. На дні лісового струмка видно кожен камінчик, кожну тоненьку травинку. По прозорому високому небу пливуть та й пливуть пухнасті білі хмарки. Ясної тихої днини літає у повітрі над землею, сідає на обличчя липуча павутинка.

За Іваном Соколовим-Микитовим

1.                   Послухай текст.

2.                   Познач правильні відповіді.

1.      Яка настала пора року?

   А весна-красна              Б красуня осінь          В білосніжна зима

2.      Які гриби ще ростуть по узліссях?

   А лисички і маслюки   Б підосичники і сироїжки  В боровики і підберезники

3.      Де росте червона журавлина?

   А на річці                       Б на озері                             В на болоті

4.      Що можна побачити на освітлених сонцем лісових галявинах?

   А кетяги калини         Б кетяги горобини             В червону журавлину

5.      Яке небо о цій порі осені?

  А сіре й похмуре           Б темне й хмарне                В високе й прозоре

6.      Що літає над землею ясної тихої днини?

  А пташка                        Б листочок                           В павутинка

ХТО ЯК ДО ЗИМИ ГОТУЄТЬСЯ

      Ліс улітку був увесь зелений, а тепер берізки та клени жовті, осики червоні, а поміж ними ялиночки зеленіють.

       Налетить вітер, зірве з дерев листочки, і закружляють вони в повітрі, наче метелики. Потім тихо додолу спускаються, землю нібито килимом укривають. Дерева ронять листя, трава й квіти в’януть, сохнуть, а насіння їхнє на землю осипається, щоб навесні прорости й знову зазеленіти, зацвісти.

       Тварини також до зими готуються: мандрівні птахи збираються у великі зграї, щоб летіти у вирій; маленькі звірята запасають у своїх коморах їжу, лагодять й утеплюють свої житла та самі зодягаються в теплі зимові шубки. А комахи під кору дерев у свої ж різні щілинки ховаються.

      Так усе живе — і рослини, і тварини — готується до довгої та холодної зими. За Георгієм Скребицьким

1.Послухай текст.

2.Познач правильні відповіді.

1.      Якого кольору ялинки осінньої пори?

 А зелені                    Б жовті                     В червоні

2.      Що за метелики кружляють у повітрі цієї пори?

 А це листочки          Б це сніжинки          В це павутинки

3.      Що відбувається з квітами і травами восени?

 А ростуть і цвітуть   Б в’януть і сохнуть    В зеленіють і цвітуть

4.      Як звірята готуються до зими?

А завмирають          Б утеплюють домівки  В вирушають у теплі краї

5.      Як комахи готуються до зими?

А утеплюють житло  Б запасаються їжею   В ховаються під кору дерев

6.      Як перелітні птахи готуються до зими?

А будують гнізда        Б летять у вирій          В готують запаси їжі

                                          

ЛЕБІДЬ

        Лебедя якщо хтось і не бачив, то вже точно знає з картинок, що це білосніжний птах із гордо вигнутою стрункою шиєю, з опущеним донизу дзьобом.

       Але, виявляється, є й інший вид лебедя. У нього пряма шия і спрямований уперед дзьоб. Ці два види лебедів відрізняються не тільки зовнішністю, а й своїм голосом. Один із лебедів (з вигнутою шиєю) — шипить, другий — дзвінко трубить, немов видає переможний клич. Тому першого прозвали шипуном, а другого — кликуном.

      Лебідь — дуже сильний і хоробрий птах. Він сміливо вступає в бій не тільки з хижими птахами, але й із різними тваринами — лисицями, вовками й собаками. Ударами своїх здоровенних і могутніх крил і дзьоба лебідь здатен навіть убити їх. Він майже завжди залишається переможцем.

За Геннадієм Снєгирьовим

1.Послухай текст.

2.Познач правильні відповіді.

1.      Як називається білосніжний птах із довгою шиєю?

А орел             Б лебідь                   В ластівка

2.      Які зовнішні ознаки лебедя-кликуна?

А пряма шия і спрямований уперед дзьоб Б пряма шия й опущений донизу дзьоб Ввигнута шия і спрямований униз дзьоб

3.      Як називається вид лебедя, який шипить?

А лебідь-кликун          Б лебідь-шипун      В лебідь-крикун

4.      Чому лебедя називають кликуном?

А дуже голосно шипить Б дуже голосно кричить В видає переможний клич

5.      Які крила у лебедя?

А малі і слабкі               Б великі і могутні                    В малі і сильні

6.      Яких тварин лебідь може перемогти під час бою?

А кабана                         Б лисицю                                  В ведмедя

Найгарніша мама

Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда.

Випало Совеня із гнізда та й повзає лісом. Побачили птахи малого — некрасивого, з великою головою, вухатого, банькатого, жовторотого. Побачили та й питають, дивуючись:

Хто ти такий? Де ти взявся?

Я — Совеня, — відповідає мале. — Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.

Хто ж твоя мама? — питає Соловей.

Моя мама Сова, — гордо відповідає Совеня.

Яка ж вона? — питає Дятел.

Моя мама найгарніша.

Розкажи, яка ж вона, — питає Дрізд.

У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, — відповідає з гордістю Совеня.

Ха-ха-ха! — зареготали Соловей, Дятел і Дрізд. — Та ти ж потвора. Виходить, і твоя мати потвора.

Неправда! — закричало Совеня. — Мама в мене найгарніша. Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда.

Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найгарніша.

(В. Сухомлинський, 144 слова)

Тестові завдання

1. Хто випав із гнізда?

а) Совеня;

б) Ластівятко.

2. Кого шукало мале Совеня?

а) Своїх друзів;

б) маму.

3. Що сказало про свою маму Совеня?

а) «Моя мама найгарніша»;

б) «Моя мама найкраща».

4. Чи знайшло Совеня свою маму?

а) Так;

б) ні.

Боягузка

Валя боялася мишей, жаб, павуків, гусені. Усі її так і звали — боягузка.

Одного разу діти гралися в піску. Разом з ними був і малий Андрійко. Він ще не вмів ходити, а тільки повзав.

Раптом хтось закричав:

Кудлай з ланцюга зірвався! Бережіться, діти!

Усі кинулися тікати. Валя побігла в садок і зачинила хвіртку. На піску лишився малий Андрійко.

Собака наближався до Андрійка. Валя вискочила з хвіртки і затулила собою Андрійка.

Великий злий собака біг прямо на Валю.

Валя кинула в нього совком і закричала:

Йди геть!

Тут підбіг сторож і забрав собаку. Валя заплакала.

  1. Чому ти плачеш? — запитали діти.

  2. Я дуже злякалася... — сказала Валя.

За Н.Артюховою

Виконай тестові завдання:

1. Де гралися діти?

а) У піску.

б) У садку.

2. Якою була кличка в собаки?

а) Рекс.

б) Кудлай.

3. Чому Андрійко не втік від собаки?

а) Бо не помітив собаки.

б) Бо не вмів ходити.

4. Чи справедливо діти називали Валю боягузкою?

а) Так, бо вона всього боялася.

б) Ні, бо вона забула про страх і затулила Андрійка від собаки.

Їжачок

Зустрів я нещодавно в лісі двох хлоп'ят. Валько і Петько звати їх. Близнята. Відмінники. Одним словом — розумні хлопці.

У беретику одного з них зненацька щось заворушилось.

Їжачка знайшли! — радісно повідомили брати. — Несемо додому, нехай перезимує в теплі-добрі. А навесні випустимо.

Де ж ви його на зиму поселите? — перш за все поцікавився я.

У куточку під батареєю!

Друзі мої дорогі, — не втримався я. — Вашому знайді не треба такого тепла на зиму. Він повинен під корчем десь у лісі в м'якому кубельці заснути, і тоді той сон буде міцним, бо завірюхи його колисатимуть. А у вас, напевно, телевізор гримить допізна.

Еге ж, — знітився Петько.

Хотіли ж як краще...

Хлопці з деяким жалем відпустили їжачка, і він, не гаючись, чкурнув у хащі.

(Г. Труфанов, 120 слів)

.

Тестові завдання

1. Кого зустрів автор у лісі?

а) Двох дівчат;

б) двох хлоп 'ят.

2. Кого несли діти в беретику?

а) Їжачка;

б) білочку.

3. Де діти хотіли поселити тваринку?

а) У куточку живої природи;

б) удома під батареєю

4. Як урешті-решт вчинили діти?

а) Відпустили тваринку на волю;

б) залишили їжачка собі.

Червона калина

Коли починає жовтіти на деревах зелене листя, а на густі трави лягають вже холодні осінні роси, на узліссі можна натрапити на розлогий кущ з гілками, обтяженими червоними гронами. Це калина одягла свої самоцвіти і звеселяє ними осінній ліс. Не лякає її ані осіння негода, ані зима з її холодами. Стоїть собі, радіє, пишається своїм вбранням, і не минають її ані люди, ані птаство, ані звірина.

Після перших приморозків плоди калини починають втрачати гіркоту, а добре приморожені, вони вже цілком їстівні й солодкі.

Гарна калина й навесні, закосичена* білими суцвіттями.

Калина росте невеликим розлогим кущем і полюбляє місця з добре зволоженим фунтом, біля річок та водойм.

З давніх-давен вирощують калину в селах. Існував навіть гарний звичай: кожної весни та осені садити калину біля криниць, річок, на узліссях. Вона здавна вважалася однією з найцінніших лікарських рослин.

Калина оспівана в багатьох народних піснях, її порівнюють з дівочою вродою і чистотою. Сьогодні червона калина є символом України.

(С. Івченко, 155 слів)

Тестові завдання

1. Чим звеселяє калина ліс восени?

а) Білими суцвіттями;

б) червоними гронами.

2. Коли плоди калини стають цілком їстівними і солодкими?

а) Як тільки поспіють;

б) коли добре приморожені.

3. Чи вважають калину цінною лікарською рослиною?

а) Так;

б) ні.

4. Чим є червона калина сьогодні?

а) Символи України;

б) самоцвітом.

Хлопчик і Дзвіночок Конвалії

Прийшла весна. Із землі виткнулась зелена стрілка. Вона швидко росла, потім розділилась на два листочки. Листочки стали великі. Між ними з'явився маленький пагін. Він піднявся, нахилився до одного листка і ось на світанку розцвів сріблястим Дзвіночком. Це був Дзвіночок Конвалії.

Раненько Дзвіночка побачив хлопчик. Його зворушила краса квітки. Він не міг відвести очей від Конвалії.

Хлопчик простягнув руку, щоб зірвати квітку. А квітка йому шепоче:

Хлопчику, навіщо ти хочеш мене зірвати? — А ти мені дуже подобаєшся. Ти така гарна, — каже хлопчик.

Добре, — зітхає Дзвіночок Конвалії. — Зривай. Тільки перед тим, як зірвати, скажи, який я гарний.

Подивився хлопчик на Дзвіночок Конвалії. Квітка була справді чудова. Вона була схожа на ранкове небо, й на блакитну воду ставка, і ще на щось дивовижно красиве. Хлопчик усе це відчував, але висловити не міг.

Він стояв біля Дзвіночка Конвалії, зачарований красою квітки.

Рости, Дзвіночку, — прошепотів хлопчик.

(В. Сухомлинський, 145 слів)

Тестові завдання

1. Чим розцвів маленький пагін?

а) Блакитним проліском;

б) сріблястим Дзвіночком.

2. Хто побачив дивну квітку?

а)Хлопчик;

б) дівчинка.

3. Яке враження справила краса квітки на хлопчика?

а)Квітка зворушила його;

б) хлопчик її не помітив.

4. Що можна сказати про хлопчика?

а) Він байдужий до краси;

б) він уміє відчувати красу і милуватися нею.

Кому дістався бублик

Хтось загубив маленького бублика.

Першою побачила його жовтогруда синиця. Дзьобнула знахідку раз, вдруге і розчаровано пискнула — бублик був твердий, як камінь.

Підлетіли два горобці. І теж не змогли скуштувати.

За пташками із самої верхівки грубезної верби спостерігав старий грак. Отож він повільно злетів на землю. Горобці й синиці відступилися перед сильнішим і ображено залементували.

Грак навіть оком не зморгнув на лайку дрібноти. Він діловито підійшов до бублика і дзьобнув його. Проте його довгий і міцний дзьоб бублика теж не розколов.

Грак трохи подумав, тоді злетів на паркан, посидів там із хвилину і знов опустився до ласої знахідки. Взяв бублика у дзьоб і кинув у найближчу калюжу. Походив, очікуючи, поки бублик набрякне у воді, і, коли той пом'якшав, з'їв його з апетитом.

Горобці від здивування аж оніміли. Грак важко змахнув великими крилами, описав дугу над калюжею і опустився на своє звичне місце на вербі. А вже звідти голосно крякнув. Мовляв, хто хоче їсти, той має метикувати.

(С. Мацюцький, 158 слів)

Тестові завдання

1. Хто перший побачив бублика?

а)Горобчик;

б)синичка.

2. Чому синичка і горобчик не змогли поласувати знахідкою?

а) Бублик був дуже твердий;

б) бублик був дуже несмачний.

3. Для чого грак кинув бублик у воду?

а) Щоб ним не змогли поласувати інші;

б) щоб він розмок.

4. Хто ж все-таки з'їв бублик?

а) Грак;

б) горобці.

Камінь

У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Вона давала людям воду. Під дубом біля криниці відпочивали подорожні.

Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і подумав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!»

Підняв камінь, кинув його в криницю. Булькнуло дуже. Хлопчик засміявся, побіг і забув про свої пустощі.

Камінь упав на дно і забив джерело.

Вода перестала заповнювати криницю.

Криниця засохла.

Засохла трава навколо криниці, і дуб засох, бо підземні струмки потекли кудись в інше місце.

На дубі перестав мостити гніздо соловейко. Він полетів у інший луг.

Замовкла соловейкова пісня.

Сумно стало в лузі.

Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Одного разу він прийшов на те місце, де колись був зелений луг, стояв гіллястий дуб, співав соловейко, вабила прохолодна криниця.

Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці. Довкола пісок, вітер здіймає хмари пилюки.

«Де ж воно все поділося?» — подумав дідусь.

(В. Сухомлинський, 160 слів)

Тестові завдання

1. Де багато років жила криниця?

а) Під високою сосною;

б) під гіллястим дубом

2. Що зробив хлопчик-пустун?.

а) Кинув у криницю

б) обгородив криницю.

3. Що сталося із криницею?

а) Вона засохла;

б) продовжувала давати людям воду.

4. Що побачив дідусь на місці криниці?

а) Зелений луг

б) піщану пустелю.

Самому вовка не побороти

(Болгарська народна казка)

Вовк забрався в кошару й украв старого барана. Йде вівця і плаче. Зустріла її коза й питає:

- Чого ти так гірко плачеш?

- Як же мені не плакати? Вовк мого батька з’їв. Немає його більше на світі, тільки дзвіночок залишився. Піду розправлюся з вовком.

- І я піду. У мене роги гострі.

А вівця так розхвилювалася, що з горя й страху не має.

- Не треба, - каже, - я й сама з ним упораюсь.

Іде далі, зустріла собаку. Узнав той про її горе й каже:

- І я з тобою піду. У мене вовк двох братів загриз. Ти почни з вовком бійку, а я скочу йому на спину і загризу його.

- Не втручайся в мою справу, - каже вівця. - Я зараз так розлютувалася, що одним ударом його на землю повалю.

Пішла вівця битися з вовком сам на сам, а вовк її і загриз.

Вибігла коза помститися за подругу, вовк і її з’їв.

Пішов собака в ліс за братів помститися і теж додому не повернувся.

А вовк бігає лісом та й думає: "Хоча б не здогадалися всі вівці, всі кози і всі собаки напасти на мене разом. Ну, тоді мені й не жити!"

(191 слово)

Завдання.

1. Чому плакала вівця?

а) Вовк з’їв її дітей.

б) Вовк з’їв її батька.

2. За що собака хотів помститися вовкові?

а) Бо той загриз його братів.

б) Бо вовк загриз його друга.

3. Чому загинули вівця, коза і собака?

а) Тому що вовк був сильнішим.

б) Тому що тварини билися з вовком поодинці.

4. Чого боявся вовк?

а) Щоб усі вівці, кози й собаки не напали на нього разом.

б) Щоб не натрапити йому на мисливців.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись