Технологія розвитку критичного мислення на уроці «РМ №16: Аудіювання медіаційного повідомлення, яке містить багато числівників, у тому числі розпізнавання в ньому фактів і суджень» використовується з метою:
🔷 1. Навчити учнів аналізувати інформацію, а не лише сприймати
Аудіювання – це не просто слухання. Критичне мислення допомагає:
розрізняти факти і судження;
оцінювати точність числових даних у повідомленні;
запитувати: чому, навіщо, кому це вигідно?
🧠 Учень не просто слухає — він осмислює й перевіряє.
🔷 2. Формувати інформаційну грамотність
У сучасному світі — перенасиченому цифрами й даними — учень має вміти:
розпізнати маніпуляції;
ставити запитання до медіатексту;
робити висновки на основі обґрунтованих доказів.
✳️ Технологія критичного мислення — важливий інструмент захисту від фейків і маніпуляцій.
🔷 3. Залучити учнів до активної розумової діяльності
Замість запам’ятати — учень має:
зробити припущення;
порівняти кілька джерел інформації;
сформулювати власне ставлення до почутого.
💬 Наприклад, після прослуханого: «Чи погоджуєшся ти з автором? Чому?»
🔷 4. Розвивати навички медіації
Критичне мислення сприяє:
точному передаванню змісту почутого іншим;
адекватній інтерпретації інформації;
вмінню відокремлювати суб’єктивну думку від об’єктивного повідомлення.
🔷 5. Створити умови для діалогу та дискусії
У процесі уроку за технологією критичного мислення учні:
обмінюються думками;
наводять аргументи й контраргументи;
тренують повагою до інших поглядів.
🔷 6. Розвивати здатність робити висновки
Учень після аудіювання має відповісти на запитання:
Що з почутого — факт, а що — оціночне судження?
Яка інформація потребує перевірки?
Чому автор використовує саме такі числівники?
✅ Висновок:
Технологія розвитку критичного мислення на цьому уроці:
робить учня активним учасником навчання, а не пасивним слухачем;
формує ключові компетентності 21 століття (аналітичність, об’єктивність, аргументація);
готує дитину до усвідомленого сприйняття інформації у реальному житті.
