Технологія проблемного навчання на уроці «РМ №16: Аудіювання медіаційного повідомлення, яке містить багато числівників, у тому числі розпізнавання в ньому фактів і суджень» використовується з метою:
🔷 1. Формування критичного мислення
Проблемні запитання або ситуації:
спонукають учнів аналізувати інформацію з медіаційного повідомлення;
порівнювати судження й факти, ставити під сумнів деякі твердження;
роблять процес аудіювання не пасивним, а активним мисленнєвим процесом.
🧠 Наприклад: «Чи всі наведені числові дані у повідомленні правдиві? Як це перевірити?»
🔷 2. Розвиток навичок усвідомленого сприйняття медіатекстів
Проблемне завдання активізує:
увагу до числівників (їх значення, точність);
усвідомлення того, яку роль відіграють числові дані у створенні переконливості або маніпулятивності повідомлення.
Наприклад: «Чому автор зазначає саме цю кількість? Чи є це доказом чи просто оцінкою?»
🔷 3. Розвиток уміння формулювати власну позицію
У процесі обговорення проблемного питання:
учні аргументують свою думку;
вчаться переказувати інформацію з уточненнями, доповненнями;
тренуються переосмислювати отриману інформацію, перетворюючи її на нову форму (частина медіаційної компетентності).
🔷 4. Мотивація до глибшого слухання
Коли учень розуміє, що після аудіювання йому доведеться:
розв'язати проблему,
дати оцінку,
визначити помилку або упередженість,
— він слухає значно уважніше та цілеспрямовано.
🔷 5. Підготовка до життя в інформаційному середовищі
Проблемні питання, що ставляться після прослуханого, розвивають:
інформаційну грамотність (що є фактом, а що — судженням);
уміння перевіряти джерела і цифри;
здатність відфільтровувати неправдиву або маніпулятивну інформацію.
✅ Висновок:
Проблемне навчання робить урок:
цікавим і глибоким;
змістовним і актуальним для сучасного учня;
сприяє розвитку аналітичного мислення, рефлексії, медіаційної компетентності та здорового скептицизму до інформації.
🔸 За бажанням можу запропонувати набір прикладів проблемних питань або ситуацій для обговорення до цього уроку.
