Висока мовна й голосова техніка дозволяє оратору правильно інтонувати промову. Під інтонацією слід розуміти ритміко-мелодійну побудову промови, що передає її смисл і почуття за допомогою висоти тону, сили звуку, темпу мовлення і тембру голосу. За допомогою тонального забарвлення слів складаються протилежні за змістом речення: чи то піднесено-урочисті, чи то доброзичливі, чи то наказові, чи то грубі, чи то зневажливі. Поза інтонацією немає ані побутового, ані художнього, ані наукового слова.