Театральне мистецтво Китаю, Японії та Кореї по суті своїй споріднені танцю шамана, а також деяким ритуалам буддизму, релігії сінто та конфуціанства. У виставах часто використовуються маски та ляльки, а символічні жести, міміка, танець і музика переважають тут над словом. Сценічний реквізит також носить символічний характер, адже в азіатському театрі метою є не перенесення глядача в якесь місце та час, а передача йому якихось важливих ідей, взятих із стародавніх міфів, казок і легенд.