Протягом багатьох років питання вивчення та виховання дітей із заїканням інтегрувалися на рівні дефектології. Заїкування в дефектологічних дослідженнях вивчалося з клінічних, психологічних та педагогічних позицій.
На відміну від звичайних занять, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, театралізоване заняття найбільш повно враховує вікові та творчі особливості, інтереси, нахили, здібності кожної дитини. У ньому поєдналися елементи традиційних занять - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення - але у незвичайних формах.
