і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

"Тато і мама - два сонечка ясних". Про найсвятіше...

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

3

Тато і мама – два сонечка ясних.

Як же Вас, скажіть, не шанувати?

Ви - життя моє, і рідна кров.

Найсвятіше слово - « тато» й « мати»,

Україна, воля, правда і любов.

Я довго добирала слова, якими б можна було розпочати цей твір. Слова, які б відбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинків і що часто примушує вимогливіше ставитися до себе. Це почуття - безмірна, трепетна, свята любов до батьків.

Якщо говорити між нами,

То все починається з мами:

І казочка перша в світі,

І сині волошки у житі,

І білі пухнасті сніжинки,

І перша розкішна ялинка !

І татове мудре слово,

І усмішка його веселкова…

Як же не любити за це матусю і найкращого у всьому світі тата? Моя ненька невелика на зріст, худенька. А яка ж вона красива! Немов із сонячних промінчиків сплетена: добра, лагідна, привітна. Особливо мені подобаються її очі, бо вони освітлені зсередини м'яким живим сяйвом і випромінюють тепло і щирість навіть тоді, коли мама гнівається.

Тато каже, що я дуже схожа на матусю. В неї, так як і в мене, довгасте обличчя, високе чоло, прямий маленький носик, на щоках ямочки. Риси обличчя виразні, чітко окреслені, правильні. А ще колір волосся у нас з мамою однаковий: русявий, тільки в мами вже з'явилася легка сивина.

Ми з мамою великі друзі, і саме вона - мій найкращий порадник. Від її слів піднімається настрій, немов виростають крила, і я лечу до чогось світлого, нового. І знаю, що в мене усе буде добре. А усміхнений погляд тата, з яким він дивиться на мене, коли я йду до гімназії або повертаюся додому, завжди додає мені сили, впевненості, бадьорості. Я так звикла до його блакитних очей, до тихого і спокійного голосу. Без них, мабуть, і світ був би не таким красивим, і сонечко не так би світило, і я була б зовсім іншою. А скільки було радості, розповідала мама, коли ми зробили перший крок, сказали перше слово! А потім - коли одержували гарні оцінки…

Мама в нас все може: і розв’язати складну задачу, і виправити помилки у творі, і пораду слушну дати. А ще - пече духмяний, м’якенький хліб. А таких пампушок, як у неї, ні в кого я ще не куштувала!

Зараз я вже доросла і добре знаю, що тато і мама кохають один одного. Відкрию Вам один наш маленький сімейний секрет: мій тато, коли з мамою одружився, мріяв, як і всі чоловіки, про сина . А народилися дві донечки: Катруся і я. Тато від щастя був на сьомому небі! І сьогодні, коли ми вже дорослі, тато нас любить так точно, як і тоді, коли ми народилися. Ми для нього – найрідніші, найкращі! Бо хіба нас можна не любити?

І тому сьогодні я пишу про любов. Про любов особливу, яка у кожної людини, наче життя, єдина і неповторна: святу любов батьків до дітей, а дітей – до батьків.

Любов мами й тата всеохоплююча, безкорислива, вони люблять усім серцем, усім своїм єством, не задумуючись над тим, як ми за це віддячимо їй.

Ось воно, зерно істини, - батьківська любов, як джерело щастя кожної людини.

Моє серце огортається такою хвилею любові до них, що перехоплює подих: хочеться бути кращою, добрішою.

Ніжно пригортаюся до матусі і чую, як нерівно б'ється її серце, серце жінки-матері. Відчуваю міцне плече мого тата. Знаю: це так надійно. Низько вклоняюся Вам, мої любі, люблю і пишаюся Вами. Ким би я не стала у житті, знаю точно: науки Вашої не забуду ніколи. Я хочу, щоб Вам було гарно, щоб Ви пишалися мною і щоб Ваша свята душа була за мене спокійна.

Дай, Боже, моїм татові й матусі дорогим

Терпіння, сили, доброти й любові,

Щоб завітала в дім наш не одна весна,

І щоб жили завжди в нім мрії веселкові!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
" Зараз я вже доросла і добре знаю, що тато і мама кохають один одного. Відкрию вам один секрет: мій тато, коли з мамою одружився, мріяв, як і всі чоловіки, про сина . А народилися дві донечки: Катруся і я. Тато від щастя був на сьомому небі! І сьогодні, коли ми вже дорослі, тато нас любить так точно, як і тоді, коли ми народилися ", - ділиться спогадами Одінцова Оля, нині випускниця нашої гімназії, у своїй конкурсній роботі. Керівник : Мишура Любов Іванівна, вчитель Бондарівської гімназії.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Професійний розвиток педагогічних працівників. Як навчати дорослих ефективно? »
Просіна Ольга Володимирівна
36 годин
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти