Тарас Шевченко "Мені тринадцятий минало"

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Т. Шевченко – видатний український

поет.Мені тринадцятий минало

Мета: розкрити ідейний зміст твору, передати зміни у настрої хлопчика,

викликані єднанням з природою, усвідомленням сирітської долі і

почуттям вдячності до дівчинки; навчити виразно читати вірш,

знаходити художні засоби, допомогти учням відчути естетичнунасолоду

від виразного читання; ознайомити із змістом картини І.Їжакевича

«Тарас-пастух».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Бінарний урок.

Обладнання: портрет Шевченка, ілюстрації до вірша, картина І. Їжакевича «Тарас-пастух».

Форми роботи.

1. Біографічна довідка поета.

2. Опрацювання вірша «Мені тринадцятий минало»:

а) виразне читання;

б) поділ тексту на частини;

в) розгляд поетики вірша.

3. Уміння передавати свої враження від прочитаної поезії.

4. Розгляд репродукції І. Їжакевича «Тарас-пастух».

6. Твір (усний) «Мої враження від поезії» або «Чим мене схвилював вірш».

7. Кросворд за віршем «Мені тринадцятий минало».

Хід уроку

1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель. Шевченко геніальний український поет, який своїм полум'яним словом піднімав маси на боротьбу за знищення кріпосного права.

Тоді, коли жив Шевченко, існувала прірва між офіційною царською владою

Росії і простим народом голодним і уярмленим. Закріпачене селянство знаходилось у становищі робочої худоби, стогнало і корчилося у ярмі нелюдської експлуатації.

Та незважаючи на те, цар Микола І тримав маси в страшній бідності і перешкоджав їх розвитку, а народ висував із свого середовища талановитих людей. Одним із тих, хто вийшов із самої гущі народу, був Т.Г. Шевченко.

Розкажіть, що вам відомо про Т.Г. Шевченка.

Учень. Народився Т.Г. Шевченко 9 березня 1814 р. в селі Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в сім’ї селянина-кріпака.

В 1816 р. з Моринців сім'я переїхала жити в Кирилівку, яка теж належала пану Енгельгардту.

На 32 році життя померла мати Тараса. Залишились сироти: сестри Тараса Катерина, Ярина і Марія, два брати Микита і Йосип.

Батько одружився вдруге. Як у прислів'ї говориться, прийшли злидні, а з ними й виросла біда. Шевченко пізніше писав: «Хто бачив хоча б здалека мачуху, і так званих зведених дітей, той, значить, бачив пекло».

Учень. Ось який трапився випадок під час відсутності батька. Якось у солдата, що перебував у них на квартирі, не стало трьох злотих. Мачуха, звичайно, вказала на Тараса. Хлопця гуртом смикали, погрожували, били, а він клявся і божився, що не брав. Тарас втік і заховався у бур'янах. Та на п'ятий день

Степанко, син мачухи, сказав, де ховається Тарас. Невинного хлопця катували. Тоді він змушений був сказати, що взяв ті кляті 3 злотих.

Продали спідницю покійної матері, віддали солдатові гроші, а через деякий час у дуплі старої верби знайшли солдатські злоті, які там заховав Степанко.

Це був перший випадок у Тарасовому житті, коли він став жертвою несправедливості.

Учень. Управитель маєтку пана Енгельгардта запримітив у Тараса нахил до малювання і зауважив, що з нього може бути «кімнатний живописець».

Але Енгельгардт вирішив інакше: він нарядив його козачком і посадив у передпокої, наказавши сидіти нерухомо, чекати панського наказу. Раніше, він хоч

і був кріпаком, але як малолітній, користувався можливістю утекти від кривд у гай або в поле, помилуватись природою, помріяти в самотині про кращу долю. А тепер він мусив терпляче чекати, доки поміщик самодур крикне подати йому люльку, що лежить перед носом, або налити склянку води.

Шевченкові здалося це в сто раз гіршим, ніж носити воду в дяка, рубати дрова, зносити незаслужені побої. Та не такий був Шевченко, щоб зробитися німим опудалом. Повний життя, завзяття, ненависті до панів і їх посіпак, він ігнорував наказ свого пана і крадькома перемальовував різні картини, наспівував улюблені гайдамацькі пісні.

Вчитель. Називаючи слуг у домі «козачками», пани, насамперед, польська шляхта і магнати, глумилися над минулим народу, адже у свідомості слово «козак» жило як виявлення мужності, нездоланності і непокори. Цього глуму Шевченко ніколи не прощав гнобителям. За участь у антикріпосницькому товаристві Т. Шевченка заарештовують і віддають у солдати. Солдатчина тоді

мало чим відрізнялась від ув'язнення. Перебування у солдатах викликало у поета невигойний біль за безповоротно втраченими хвилинами радості волі, далеким дитинством.

Спогади про нього іноді збуджували світлі почуття, які змінювалися журбою за рідним краєм. Саме в такому стані він написав вірш «Мені тринадцятий минало».

У поезії розкрито зміни у настрої-хлопчика, викликані єднанням з природою, усвідомленням сирітської долі і почуттям вдячності до дівчини, що втішила Тараса — підлітка в горі.

ІІ. Виразне читання поезії напам'ять вчителем або прослуховування у магнітофонному записі.

2. Завдання. Поділіть вірш на частини і дайте заголовок кожній (письмово).

1. Радісний настрій Тараса.

2. Усвідомлення сирітської долі.

3. Дівчина розрадила Тараса.

Читання І частини (учень).

1. Як ви сприймаєте цю частину поезії?

У першій частині показане замилування підлітка чудовим навколишнім

світом. Ласкаве сонце ніби купало хлопчину в своєму промінні, усміхалися до нього і небо, і сонце. Все було невимовно гарним і рідним.

Прочитайте ІІ частину. Висловіть власне враження.

1. Друга частина контрастна до першої. Усвідомлення сирітської долі немовби закриває від пастушка осяяний сонцем світ. Тон вірша передає похмурий

настрій поета. Драматизм розповіді про долю покривдженого сироти посилюється введенням протилежних кольорів.

  1. Визначте ці кольори:

«сонце почервоніло», «село погоріло».

3. А який настрій у хлопчика?

Вся душа пастушка протестує, не приймає рабської долі. «І хлинули сльози, тяжкі сльози...». — пише поет.

ІІІ частина. І от з'являється дівчина.

Її співчуття, голублення осяяло душу незмірним припливом радості, опромінило надією і світ став кращим, дорожчим, ближчим, ніж раніше.

Щоб справити враження, необхідно дотримуватись виразного читання.

ІІІ. Виразне читання поезії учнем.

1. Чи виразно прочитана дана поезія? Що ми включаємо у поняття «Виразне мовлення»? Пригадайте ознаки виразного мовлення.

Учень. Виразне мовлення здатне збуджувати увагу, викликає інтерес до сказаного. У мові є невичерпний запас виражальних засобів, які роблять наше мовлення виразним: це інтонація, логічний наголос, звукове оформлення тексту,

емоційність.

Вчитель. А що таке виразне читання?

Учень. Це мистецтво втілювати написане у звукове мовлення, це уміння донести всі відтінки думки до слухача. А для цього необхідно добре вдуматися у читане, обдумати текст.

Вчитель. Зверніть увагу на слова: пай частина чого-небудь, здебільшого харчів; у вірші вживається в значенні вечеря; плоскінь чоловічі рослини конопель.

Послухайте І частину вірша.

Вчитель читає. Необхідно читати в повільному темпі, намагаючись передати замилування пастушка природою, його зворушливу ніжність, безмежну теплоту почуттів.

Третя частина звучить мажорно. Хвилююча радість повинна полонити читача або слухача.

Завдання. На дошці рядки:

Мені тринадцятий минало./

Я пас ягнята за селом.//

Чи то так сонечко сіяло,/

Чи так мені чого було?//

Мені так любо, любо стало/

Логічний наголос підкреслюється однією лінією, а тривалість пауз -І, II, III.

Які це паузи коротка, середня, довга? Які є паузи?

Вчитель. Весь вірш музичний. Музичність посилюється алітерацією частим повторенням однакових звуків.

Вчитель. А тепер розглянемо поетику вірша.

  1. Визначте тему та ідею поезії. (Тема: зображення безрадісного дитинства

Тарасика, коли він, будучи кріпаком, випасав панську худобу. Ідея: співчутливе ставлення до хлопчика-пастушка; засудження страшних часів кріпацтва, коли людина не мала власних прав і вимушена страждати.)

Вчитель. Отже, давайте визначимо ті художні засоби, які автор використовує для того, щоб виразніше передати зміст.

Знайдіть порівняння.

1. «Мені так любо, любо стало, неначе в Бога».

(Це означає стало надзвичайно радісно, тепло на душі).

2. Епітети:

1) «приязно молилось» щиро вірилось, з великою надією.

2) «господнє небо і село» дуже гарне й любе серцю.

3. Метафори: «Рай запалило» знищило спокій, радість, щастя;

«село погоріло» стало похмурим, непривітним для сироти;

«небо голубеє і те почорніло» втратило яскраві барви.

Визначте синонімічну відмінність слів «гріло і пекло».

Гріло радісно, добре, мило..., пекло боліло.

Теорія літератури. Контраст – стилістична фігура протиставлення явищ, предметів, характерів; посилює змістовне й емоційне звучання твору. Ця фігура побудована на використанні антонімічних пар. Відшукайте антоніми у вірші. (Рай – почорніле село, помарніле небо, чужі ягнята)

ІV. Розгляд картини Їжакевича «Тарас пастух».

Вчитель. Автор дав картині подвійну назву, бо вона не зовсім повторює зміст вірша. Тут не показано сцени зустрічі Тараса з дівчиною, оскільки засоби живопису не спроможні відтворити в часі душевний склад хлопчини, який передано у вірші. Автор увагу зосереджує на постаті пастушка.

Опишіть.

Учениця. Пастушка змальовано на передньому плані у білій сорочці на темному тлі.

Любовно відтворена кожна рисочка зовнішності Тараса. Нахилену над аркушем паперу його голівку ласкаво пестить сонячне проміння. Розумне личко виражає заглибленість у заняття. Сорочка на лікті подерта, і це ще більше викликає симпатію до бідного наймита сироти. Біля хлопчика великий крислатий капелюх, вузлик з харчами. Зовсім близько пасеться отара овець.

Ліва частина картини це соковита зелень землі, зеленкувата знизу і голуба синє небо вгорі. Між ними ледь видніється село, темніє синя смуга лісу. В життєрадісний колорит гармонійно вписується на тлі біло-рожевої хмари далекий вітряк на горі, «брама» ясно-зелені дерева при в'їзді в огороджений панський парк. І тільки цей парк і хмара над-ним насторожують своїм похмурим сном, нагадують про тяжкий настрій сироти.

Вчитель. То які ж почуття вас охопили під час роботи над поезією і

розглядом картини?

(Учні обмінюються думками).

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

Учні самостійно (в парах) складають кросворд

VІ. Підсумок уроку

Сенс життя – у самому житті: треба жити всупереч обставинам і негараздам. Життя нам дається один раз, тому маємо витратити його на добрі справи заради продовження і полегшення життя інших людей.

Українська поетеса Ліна Костенко влучно сказала про те, що жити потрібно всупереч обставинам і за будь-яких ситуацій

І все на світі треба пережити.

І кожен фініш – це, по суті, старт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт…

Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Хай буде вік прожито як належить.

На жаль, від нас нічого не залежить.

А треба жити. Якось треба жити.

Це зветься досвід, витримка і гарт.

І наперед не треба ворожити,

І за минулим плакати не варт…

Хай буде все небачене побачено.

Хай буде все пробачене пробачено.

Єдине, що від іще залежить,

Принаймі вік прожити як належить.

VІІ. Домашнє завдання Навчитись виразно читати та аналізувати вірш, зробити ілюстрації та скласти усний твір «Коли і кому я останній раз простягнув (ла) руку допомоги.

.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ залишилося:
0
4
міс.
0
7
дн.
0
0
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!