Тарас Шевченко і географія

Тарас Шевченко і географія

9 березня 1814 р. 10 березня 1861р.

Т.Шевченко - великий син українського народу,борець за звільнення,від кріпацького гніту, за права людини, яких не мав довгі роки, бо був кріпаком пана Енгельгардта, а потім 10 років перебував на засланні, у царській армії. Тарас, перебуваючи на засланні в степах Казахстану, Середньої Азії, у передгір’ях Каратау, Актау, на узбережжі Каспію та Аралу, у малопридатних для життя місцях, де не мав прав писати й малювати, що було великим горем для поета, усе ж таки писав і малював краєвиди, портрети місцевих мешканців …

КАЗАХИ В ЮРТІ 1848 Р

. ФОРТ КАРА-БУТ АК.

Т.Шевченко дуже любив свою Україну, красу її природи, річки, степи, кручі, лани широкополі, Дніпро. Український народ та народи світу віддають шану великому поетові, називаючи його ім‘ям міста, села, вулиці, театри, навчальні заклади.

Т.Шевченко народився в Україні, довгі роки жив в Росії, де вчився малювати, вивчав культуру, творчість відомих людей Росії та світу. Він познайомився з творчістю О.Пушкіна, В.Жуковського, Є.Баратинського, поетів-декабристів, а також А.Міцкевича, Дж.Байрона, Й.-В.Гете, Р.Бернса та інших.

З кріпацької неволі викупили Тараса представники російської інтелігенції. Так, В.Жуковський, великий поет Росії, вихователь царського сина, попрохав великого К.Брюллова намалювати його портрет, продати на аукціоні, а за одержані гроші викупити Тараса в пана Енгельгардта. На аукціоні була присутня цариця, яка внесла 400руб. Пан Енгельгардт запросив за Тараса 2500руб. Гроші були зібрані, і Т.Шевченко став вільним.

Поет був відомий своїми творами, малюнками в культурному світі Росії, України. Він любив свою Україну і так говорив про неї в поезії «Ісаія,гл.35», яку написав у Санкт-Петербурзі у 1859році.

І дебрь-пустиня неполита,

Зцілющою водою вмита,

Прокинеться; і потечуть,

Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть,

Веселим птаством оживуть.

З любов’ю описує поет свою улюблену Україну в поемі «Сон»:

Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

У поемі «Сон», баладі «Причина» та у інших творах поет оспівує природу рідної землі.

Про несприятливі природні процеси пише. Послухайте:

Мов покотьоло червоніє,

Крізь хмару сонце зайнялось.

Надувся вітер; як повіє-

Нема нічого: скрізь біліє…

Та тільки лісом загуло.

Реве, свище завірюха.

По лісу завило;

Як те море, біле поле

Снігом покотилось.

/ «Катерина»,С.-Петербург,1838/

Вітер в гаї нагинає

Лозу і тополю.

Лама дуба, котить полем

Перекотиполе.

/ «Мар’яна - черниця»,С.-Петербург,1841/

Ось які зміни в житті рослин відбуваються під час несприятливих природних процесів.

Барвінок цвів і зеленів,

Слався, розстилався;

Та недосвіт пердсвітом

В садочок укрався.

Потоптав веселі квіти

Побив…Поморозив..

Шкода того барвіночка

Й недосвіта шкода. /14.09.1860р.,С.-Петербург/

По діброві вітер віє, (відео https://www.youtube.com/watch?v=0DUiDXS9Qig)

Гуляє по полю,

Край дороги гне тополю

До самого долу,

Стан високий, лист широкий -

Марно зеленіє.

Кругом поле, як те море

Широке, синіє

Що говорить поет про Місяць-супутник Землі?

Із-за лісу, з-за туману,

Місяць випливає,

Червоніє, круглолиций,

Горить, а не сяє,

Неначе зна, що не треба

Людям його світу…

Послухайте, як пише Т.Шевченко про річки

Послухайте пісню на слова Т.Шевченка: (відео https://www.youtube.com/watch?v=3ty0aWDlyus)

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав,то потопав.

Про витоки річок

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

Й лози зеленіють,

…Тече вода край города

Вода ставом стала. /1860р.,С.-Петербург/

Про пороги на річках…

…а пороги

Між очеретами

Ревуть стогнуть –

Розсердились,

Щось страшне співають…

Про птахів…

Пташечка зраділа

І защебетала…

Защебетав жайворонок,

Угору летючи;

Закувала зозуленька,

На дубу сидячи…

А журавлі летять собі

Додому ключами…

Що говорить поет про село, сади?..

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сім‘я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає,

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

***

Аж страх погано

У тім хорошому селі:

Чорніше чорної землі

Блукають люди. Повсихали

Сади зелені, погнили

Біленькі хати, повалилися,

Стави бур’яном поросли.

Село неначе погоріло,

Неначе люди подуріли,

Німі на панщині ідуть

І діточок своїх ведуть!...

У своїх творах Шевченко описує пори року.

Минають дні, минають ночі;

Минає літо, шелестить

Пожовкле листя…/Осінь/

І барвінком, і рутою,

І рястом квітчає

Весна землю, мов дІвчину

В зеленому гаї

І сонечко серед неба

Опинилось- стало,

Мов жених той молодую,

Землю оглядає. /Весна/

Попід горою, яром, долом,

Мов ті діди високочолі,

Дуби з гетьманщини стоять,

У яру гребля, верби вряд,

Ставок під кригою в неволі

І ополонка- воду брать.. /Зима

Перебуваючи на засланні, поет чув розмову про дерево, яке зростало в мертвій пустині. Згадує Шевченко про це дерево у вірші «У Бога за дверима лежала сокира»:

Одним-єдине при долині

В степу край дороги

Стоїть дерево високе,

Покинуте Богом…

… І каймаки не минають

Дерева святого,

На долину заїжджають,

Дивуються з його

І моляться, і жертвами

Дерево благають,

Щоб парості розпустило

У їх біднім краї.

Перебуваючи на засланні , поет дуже нудьгував, постійно думав про Україну:

Заросли шляхи тернами

На тую країну,

Мабуть, я її навіки,

Навіки покинув.

Мабуть, мені не вернутись

Ніколи додому?

Муштра, тяжке життя в армії, підірвали здоров‘я Тараса. Після повернення із заслання, поет дуже хворів. Прожив він усього 47 років. У своєму « Заповіті» Шевченко прохав, щоб його поховали в Україні:

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий…

Народ України пам‘ятає великого сина, шанує його. Про Шевченка написано багато книжок, спогадів, віршів.

Послухайте вірш, присвячений поетові.

СУНТАХ-ШОУ-заде

ТОПОЛІ ТАРАСА

Над Казахстаном,

Над Каспієм, де суховій гуде

І стогнуть губи спечені землі,

Тополі дві…

До неба гордо голови звели.

І граціозно в ранішній порі

Вони танцюють в подиху вітрів,

І в кожному листочкові горить

Співзвучний хвилям Каспію порив,

І кожен лист прозо променить

Тарасовим обличчям осяйним.

І кожна гілка б‘ється і дзвенить

Тараса серцем вічно молодим…

Ти, перехожий, зупинись, посидь

В тіні тополь..

Послухай їхній спів.

Можливо, між мелодій забринить

Тобі знайомий дорогий мотив.

«Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій…»

(учні читають Шевченка)

Київщина читає Шевченка (відео https://www.youtube.com/watch?v=Lx8_rkA7ysA(

9 березня надійшло багато поздоровчих телеграм – Тарасові сповнилося 47 років. 10 березня 1861 року о п’ятій годині 30 хвилин ранку Шевченко помер. Ховали Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі. На сороковий день, після похорону в Петербурзі, труну з тілом небіжчика – поета було перевезено на Україну і поховано на Чернечій горі біля Канева 21 травня 1861р.

Український народ та народи світу віддають шану великому поетові,називаючи його ім’ям міста,села,вулиці,театри,навчальні заклади,метро.

Написи в метро Шевченко міста Києва.

Учні побували на могилі Шевченка в Каневі на Чернечій горі. Поклали квіти до могили великого сина українського народу.

У світі та в Україні 1384 пам’ятників Тарасу Шевченку, в Україні – 1256, а за кордоном – 128 пам’ятників. (відео https://www.youtube.com/watch?v=pIJ65iclY4o)

200 разів Шевченко згадує у своїх творах Україну, Дніпро – 80 разів, Київ – 50 разів, Дунай – 21р., Дністер – 7, .

В І К Т О Р И НА

1.Де і коли народився Т. Шевченко?

/с.Кирилівка,Звенигородського повіту,Черкащина/

2.Чиїм кріпаком був поет?

/Пана Енгельгардта./

3.Де й у кого вчився малювати Тарас?

/І.Сошенко,К.Брюллова в С.-Петербурзі/

4.Хто брав участь у звільненні поета?

/В.Жуковський,К.Брюллов,І.Сошенко та ін../

5.Яку суму запросив пан за поети?

/2500руб./

6.Скільки грошей внесла цариця за викуп портрета В.Жуковського?

/400руб./

7.Які моря вивчав, описував поет?

/Каспій, Аральське/

7.Де і на березі якої річки похований Шевченко?

М,Канів, р.Дніпро/

8.Що заповідав поет?

9 З якого це твору?

«Кричать сови, спить діброва,

Зіроньки сіяють,

Понад шляхом , щирицею,

Ховрашки гуляють.

/Поема «Катерина»/