Тарас Прохасько — український письменник, журналіст та один із представників «станіславського феномену», який народився 16 травня 1968 року в Івано-Франківську. Він здобув освіту біолога у Львівському університеті, але згодом присвятив себе літературі та журналістиці, розпочавши свою творчість у 1990-х роках. Прохасько — автор збірок есеїв та прози, серед яких відома «Так, але…», що принесла йому Шевченківську премію у 2020 році.
Біографія
Дата народження: 16 травня 1968 року.
Місце народження: Івано-Франківськ.
Освіта: Біологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (закінчив у 1992 році).
Участь у студентському русі: Був активним учасником студентського руху 1989-1991 років та брав участь у «революції на граніті» у 1990 році.
Професійна діяльність: Працював у різних сферах: в інституті карпатського лісівництва, був учителем, барменом, сторожем, ведучим на радіо «Вежа», працював у художній галереї, газеті та на телестудії.
Співпраця: Співпрацював із львівськими газетами «Експрес» та «Поступ».
Членство: Член Асоціації українських письменників.
Творчість
Особливості стилю:
Письменника вирізняє унікальний стиль, що поєднує філософську глибину, емоційну насиченість та увагу до деталей.
Тематика:
Звертається до тем пам'яті, природи, філософських роздумів про час і простір.
Перша книга:
Першою опублікованою книгою стала збірка «Інші дні Анни» (1998).
Лауреат премій:
Лауреат Шевченківської премії 2020 року за збірку есеїстики «Так, але…».
Ключові твори:
«Інші дні Анни»
«БотакЄ» (визнано Книгою року у 2011 році)
«Так, але…»
«Лексикон тапетних знань»
«Бучак»
«Відстані та вібрації»
