Історія людства зберігається не лише в письмових документах, а й у речових джерелах, які охоплюють матеріальні предмети, знаряддя праці та архітектурні споруди минулих епох. Дослідженням цих «німих свідків», витягнутих із культурних шарів землі, займаються археологи. Водночас етнографічні джерела розкривають духовну культуру, народні традиції, свята, фольклор та особливості побуту різних народів. Своєю чергою, лінгвістичні джерела демонструють мову як справжнє дзеркало історії через етимологію слів, географічні назви та старовинні прізвища. Лише завдяки комплексному поєднанню всіх цих різноманітних напрямів науковці можуть відтворити найбільш повну та правдиву картину життя попередніх поколінь.