До ЗНО з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ залишилося:
0
5
міс.
1
9
дн.
0
4
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!

Таблиця "Стародавня історія українських земель"

Опис документу:
У таблиці зібрано узагальнений матеріал стародавньої історії українських земель

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Кам’яний вік

Палеоліт (1 млн — 10 тис. років тому)

Заняття людей: збиральництво, полювання мамонтів, зубрів, оленів. Знаряддя праці — рубила, скребла, сокири, списи.

Поява неандертальців. Вогонь. Заселення печер, облаштування штучного житла. Формування мислення та мови.

Поява людини сучасної— кроманьйонця Людські колективи: стадо, пізніше родова община, матріархат

Поява перших релігійних вірувань — тотемізму, анімізму, магії

Стоянки: с. Королеве на Закарпатті; Мізинська ; Кирилівська, печера Кіїк-Коба в Криму

Мезоліт (10—7 тис. років тому)

Заняття: полювання на невеликих звірів і птахів, рибальство, річкове збиральництво. Винайдення луку та стріл, човнів і плотів. Приручення перших тварин (свиней, собак). Формування племені — групи родових общин, які мають

спільні органи влади, духовну та матеріальну культуру. Стоянки: Мурзак-Коба, Кодак, Гребеники тощо

Неоліт (7—5 тис. років тому)

Неолітична революція: перехід від привласнюючих форм господарювання до відтворюючих. Створення нових знарядь праці — мотики, серпу. Виникнення нових прийомів обробки каміння — шліфування, свердління, розпилювання.

Поява кераміки, прядіння та ткацтва. Демографічний вибух. Патріархат. Формування археологічних культур

Енеоліт (IV—ІІІ тис. до н. е.)

Скотарство відокремлюється від хліборобства та стає кочовим. Перехід від мотичного до рільного землеробства.

Винайдення возів, що сприяло розширенню контактів і розселенню людей. Формування сусідської общини

Трипільська культура

ІV — середина ІІІ тис. до н. е.

Відкрита в 1893 р. археологом В. Хвойкою поблизу селища Трипілля на Київщині

Територія Від Прикарпаття до Середнього Подніпров’я, від Волині до Північного Причорномор’я

Поселення На берегах річок; найбільші мали площу 300—400 га, у яких проживало до 10—20 тис. осіб

Дерев’яні будинки, у тому числі двоповерхові, із глиняними піччю та підлогою; розписані фарбами

Господарство Обробка міді. Рільне землеробство (пшениця, ячмінь, просо, горох) і скотарство (свині, велика й дрібна рогата худоба). Виготовлення характерної мальованої кераміки з використанням червоних, чорних і жовтих фарб

Головне божество — богиня родючості. Поклонялися бику (символу сонця та чоловічої сили), змієві (охоронцю будинку). Створено основу для появи писемності у вигляді глиняних символів і знаків на кераміці

Причини зникнення остаточно не з’ясовані.

Бронзовий вік

ІІ тис. до н. е. — VІІІ ст. до н. е.

Поширення бронзових знарядь поруч із кам’яними

Виробництво першого штучного металу — бронзи (сплаву міді й олова).

Посилення поділу праці: у Лісостепу розвивається землеробство, у Степу — скотарство.

Поява майнової нерівності. Заміна родової общини на сусідську.

Утвердження патріархату. Виділення з роду парної сім’ї. Виникнення великих етнокультурних спільнот. Скотарів

бронзового віку пов’язують з індоєвропейськоюспільнотою, із якої згодом вийшло чимало народів, у тому числі й укр.

Археологічні культури: ямна, катакомбна

Ранній залізний вік

VІІІ ст. до н. е. — ІV ст. н. е.

Поширення залізних знарядь .Початок плавлення заліза, знаряддя з якого були міцнішими й гострішими.

Зростання продуктивності праці. Відокремлення ремесла від землеробства.

Виробництво товарів для обміну й продажу.

Посилення майнової нерівності

Народи, що заселяли територію України: Кіммерійці (ІХ—VІІ ст. до н. е.), скіфи, сармати

Скіфи VІІ—ІІІ ст. до н. е.

Писемні джерела виділяють царських скіфів, скіфів-скотарів (степи Причорномор’я), скіфів-землеробів (Лісостеп

Лівобережжя) і скіфів-орачів (Лісостеп Правобережжя)

Наприкінці VІ—V ст. до н. е. утворилася скіфська рабовласницька держава — Велика Скіфія, союз племен на чолі

з царем, якому належала військова, судова, політична влада. Цар був верховним жерцем. У ІV ст. влада зосередилася в руках царя. Атея. Із часом зменшується роль скіфських рад, що розв’язували найважливіші питання.

Столиця Великої Скіфії — Кам’янське городище на Дніпрі

Територія держави поділялася на номи, очолювані призначеними царем вождями.

Основа війська — важкоозброєна кіннота, короткі й довгі мечі, списи, дротики, складний далекобійний лук; панцир.

Походи на Ассирію, Сирію, перемога над військом Александра Македонського (331 р. до н. е.), над перським військом

Дарія І (513 р. до н. е.)

Релігія: Язичництво; особливе вшанування бога війни Арея. Віра в потойбічне життя. Звіриний стиль

До кінця ІІІ ст. до н. е. Велика Скіфія припинила своє існування, витіснена сарматами.У степовому Криму скіфи створили державу Мала Скіфія зі столицею в місті Неаполі (сучасний Сімферополь)

Сармати

ІІІ ст. до н. е. — ІІІ ст. н. е.

іраномовні племена, споріднені зі скіфами, з’явилися з уральсько-поволзьких степів

Жили племенами (роксолани, алани, аорси тощо). Значні пережитки матріархату.

Рабовласництво. Власної держави не створили

Кочове скотарство, полювання. Землеробство засвоєно на початку н. е..Розвиток ремесел (ткацтво, гончарство, ковальство тощо)

Основа війська— важкоозброєна піхота та кіннота. Озброєння: луки, списи, мечі; мали панцирі, щити. Брали участь у війнах із Римською імперією Язичництво; культ богині-матері Астарти — покровительки коней. Віра в очисну силу вогню

У ІV ст. сармати були частково витіснені ґотами та гуна

Ґоти

(ІІ—ІV ст.)

Східногерманський народ, що прийшов на територію України в ІІ ст. з Південної Скандинавії.

(ІІІ—V ст.)

Гуни

(ІІІ—V ст.)

Вихідці з монгольських степів.

Занепад гунської держави пов’язаний зі смертю правителя Аттіли (453 р.)

Сусіди східних слов’ян у VІ—ІХ ст.

Авари

Кочові тюркомовні племена, що в другій половині VІ ст. розгромили слов’ян-антів, вторглися в Центральну Європу та заснували свою державу на території сучасної Угорщини — Аварський каганат

Болгари

Тюркський народ, який у VІ ст. створив власну державу — Велику Болгарію — у Приазов’ї. Під ударами Хозарського

Каганату держава розпалася, частина болгар відкочувала в Поволжя, частина — на Дунай, де в VІІ ст. створила Болгарське царство, а згодом асимілювалася з місцевим слов’янським населенням.

Хозари

Тюркомовний кочовий народ, який у VІІІ ст. завоював Північне Причорномор’я (до Харкова) і Східний Крим, створивши державу Хозарський каганат, якому сплачували данину слов’янські племена

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Стратегії профілактики та вчасного реагування на прояви суїцидальної поведінки неповнолітніх»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн