Таблиця "Початки людського життя в Україні. Ранній залізний вік" (для підготовки до ЗНО).

Історія України

Для кого: 11 Клас

17.08.2020

366

8

0

Опис документу:
Таблиця дає поняття про перші кроки людства на теренах України. Матеріал розподіляється по графах, що відповідають на питання щодо періоду розвитку людства, відповідних знарядь праці, занять, досягнень, перших стоянок тощо. Друга частина таблиці знайомить учнів зі світом кочовиків раннього залізного віку, дає уявлення про територію їх розселення, час існування, основні історичні події, пов'язані з життям кімерійців, скіфів, сарматів, короткий опис їх культурних досягнень.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Початки людського життя в Україні

Період

Основні знаряддя праці

Основні заняття

Основні досягнення

Вид людини

Форма об’єднання людей

Стоянки

Ранній (або нижній) палеоліт

1 млн. р. –

150 тис. р. тому

Палки-копачки, палиці, чопери, ручні рубила,

Збирання рослинної їжі, слимаків, пташиних яєць. Полювання.

Навчилися використовувати вогонь, оволоділи звуковою мовою.

Архантроп

(пітекантроп, синантроп)

Первісне людське стадо (кровноспоріднені зв’язки, без порядні статеві зв’язки.

Близько 30 стоянок. Найвідоміші: Королево, Рокосове, Лука Врублевецька, Деркул, Амвросіївка, Кіїк-Коба

Середній палеоліт (або мустьє)

150-35 тис. р. тому

(льодовиковий період)

Гостроконечники, дротики, вдосконалені скребла

Збиральництво. Полювання на крупних тварин (мамонтів, диких коней, зубрів)

Навчилися видобувати вогонь. Почали споруджувати житло з кісток мамонта, гілля, шкур. Почалося пошиття одягу. Мали більш розвинену мову. Закладаються першооснови духовного життя людей: зароджуються релігійні вірування, початки образотворчого мистецтва.

Палеоантроп (неандерталець)

Зародження материнського роду (матріархату).

Чіткий розподіл праці між чоловіками та жінками

Близько 200 стоянок. Найвідоміші: Молодове, Житомирська, Антонівка, Кіїк-Коба

Пізній (або верхній) палеоліт 35-11 тис. р. тому

Різці, ножі, проколки, свердла, сокири, списи (з каменю – кременя); голки, шила, лопатки (з кісток)

Збиральництво. Полювання на мамонтів, бізонів, північних оленів.

Застосування нових способів полювання (засідки, облави, пастки). Поява виробів із поєднуванням різних матеріалів (каменю та дерева, кістки та дерева). Виникнення первісних видів релігії (тотемізму, анімізму, фетишизму, магії).

Неоантроп (homo sapiens) – людина розумна. (кроманьйонець).

Материнський рід

(матріархат).

В середині роду заборонялися статеві стосунки. Шлюб був груповим: тобто жінки одного роду парувалися із чоловіками іншого роду. Різні роди підтримували певні стосунки.

Близько 500 стоянок.

Найвідоміші: Мізин, Межиріч, Кирилівка, Амвросіївка, Молодове, Пушкарі.

Мезоліт (середній кам’яний вік)

11-8 тис. р. тому

(період потепління)

Вкладишеві (набірні) знаряддя: мікроліти. Макроліти. Гачки, сітки-неводи, гостроконечники, гарпуни.

Полювання на невеликих тварин та птахів, риболовля, річкове збиральництво (ловля раків і таке інше)

Винайдення першого механічного пристрою – луку та стріл. Приручення перших тварин (собаки, а пізніше – свині та бика). Винайдення човнів та плотів, лиж.

Людина сучасного типу.

Залишається родова (материнська) громада. Початок об’єднання громад, пов’язаних спорідненістю, шлюбними та дружніми стосунками або сусідством, у племена

Усього відкрито понад 300 пам’яток: Волоське, Василівка, Мурзак-Коба,

Фатьма-Коба, Кудлаївка, Гребеники, Кодак, Журавська стоянка.

Неоліт (новий кам’яний вік)

(6-4 тис. р. до н.е.)

Неолітична революція.

Зернотерки, серпи, мотики,

багато інших знарядь праці.

Землеробство (вирощували пшеницю, жито, овес, просо), скотарство (одомашнювання корови, вівці, кози), початок ремесел (гончарства, ткацтва).

Збиральництво, полювання, риболовля.

Сутність неолітичної революції: перехід від привласнюючого господарства до відтворюючого. Втілення нових способів виготовлення кам’яних знарядь: розпилювання, свердління, шліфування. Поява перших штучних матеріалів: кераміки та ткані.

Перехід до осілого способу життя. Початок соціальної структуризації населення.

Близько 500 стоянок. Кам’яна Могила (поблизу Мелітополя), с. Микільська Слобідка (Київщина)

Енеоліт (мідно-кам'яний вік)

(4-3 тис. р. до н.е.)

Різноманітні знаряддя праці з міді та каменю.

Землеробство, скотарство, ремесла.

Збиральництво, полювання, риболовля.

Виплавка міді. Перехід від мотичного до орного землеробства, використання тяглової сили бика, винайдення рала, колеса та колісного транспорту, вдосконалення зброї, приручення коня. Відбувається перший великий суспільний розподіл праці – відокремлення скотарства від землеробства.

Поява осілого та кочового способів життя.

Трипільська археологічна культура (трипілля, Тальянки, Майданецьке, Сушковці, Доброводи).

Середньостогівська культура скотарських племен. Ямна культура скотарів.

(для скотарських племен є характерним простий посуд, примітивні знаряддя праці тощо).

Доба бронзи

(2 тис. р. до н.е. – VІІІ ст.. до н.е.)

Бронзові знаряддя праці.

Землеробство, скотарство, ремесла.

Бронзоливарне виробництво.

Збиральництво, полювання, риболовля.

Посилення обміну між племенами.

Поява бронзи (сплав міді та олова) – першого штучного металу. Триває поглиблення першого суспільного поділу праці: у Лісостепу розвивається орне землеробство, у Степу – пастуше скотарство.

На зміну родовій громаді приходить сусідська, з’являється майнова нерівність. Посилення ролі батьківського права в роді спричиняє встановлення патріархальних відносин. Відбувається подальше виділення з роду парної сім’ї. Виникають великі етнокультурні утворення.

Тшинецько-комарівська культура праслов'ян. Продовжує існувати ямна культура. Зрубна культура.

Ранній залізний вік на українських землях. Світ кочівників.

Назва народу.

Дата існування

Територія, яку займали

Характеристика народу, суспільний лад

Основні заняття

Воєнні походи

Побут, культура

Кіммерійці

IХ-VІІ ст.. до н.е.

Північне Причорномор’я, Крим, Тамань

Тричі перший народ.

  1. Перший народ у Східній Європі, чиє ім’я згадується у письмових джерелах – ассирійських та грецьких (Гомер «Одисея», Геродот «Історія»)

  2. Перший на території України народ, який почав виплавляти залізо з болотної руди.

  3. Перший кочовий народ на території України.

Вірогідно цей народ у середині ІІ тис. до н.е. виділився з спільноти зрубної культури. Належав до ірано мовного населення.

Складався з племен, що були об’єднані у союзи на чолі із царями.

Деякі вчені вважають, що кіммерійці створили державу - Кіммерія.

Основа господарства – кочове скотарство – конярство (Гомер називав кіммерійців «дивними доярами кобилиць і молоко їдами»).

Винайшли горн та навчилися виготовляти високоякісну сталь.

Виготовляли зі сталі зброю: мечи, кинджали, наконечники для стріл.

Продукти хліборобства та ремісничі вироби привозили з воєнних походів.

Здійснювали вдали походи у Малу Азію, воювали із Урарту, Ассирією, здійснювали спустошливі набіги на землі праслов’ян (одночасно із кіммерійцями існували праслов’янські племена чорнолісців у районах Лісостепу).

Головною зброєю був потужний далекобійний лук, також застосовували залізні мечи понад метр завдовжки.

Військо було кінним.

Мистецтво мало прикладний характер: орнаменти (спіралі, ромби, квадрати) прикрашали рукоятки кинджалів, деталі вуздечок, посуд.

Скіфи

VІІ-ІІІ ст. до н.е.

ІІІ ст. до н.е.-

III н.е.

Степи Прикубання та Північного Кавказу, Північне Причорномор’я (територія від Дону до Дунаю)

Іраномовний народ.

Наприкінці VІ ст.. до н.е. племена скіфів об’єдналися у державу – Велику Скіфію (першу монархічну державу на території України). У складі держави окрім власне скіфів (царських та скіфів-кочівників) знаходилися і підкорені племена праслов’ян (скіфи-орачі та скіфи-землероби).

Найвища могутність держави припадає на V-ІV ст.. до н.е. за царя Атея. Влада царя була спадковою, але обмежувалася народними зборами (радою скіфів), які мали право змінювати царя. Центром держави було Кам'янське городище (недалеко від сучасного міста Каменка-Дніпровська).

ІІІ ст.. до н.е. – період занепаду Скіфської держави. Під потужними ударами сарматських племен володіння скіфів значно зменшилися. На залишках території була заснована нова держава – Мала Скіфія (із столицею у місті Неаполь (сучасний Сімферополь). Одним з царів цієї держави був Скілур. Мала Скіфія припинила існування у ІІІ ст.. н.е.

Основа господарства – скотарство: головна увага приділялася розведенню коней (особа порода – невеликі, витривалі, рухливі).

Значного розвитку набула металургія та обробка металу.

Скіфи-орачі та скіфи-землероби вели осілий спосіб життя та займалися землеробством, використовували дерев’яний плуг, розвивали садівництво, різні промисли, ремесла.

Скіфи активно торгували із грецькими містами-державами Північного Причорномор’я.

Здійснювали воєнні походи в Урарту, Персію, Грецьку державу.

Велику роль відігравала військова справа. Зброю носили всі чоловіки та деякі жінки.

Близько 515 ст. до н.е. – війна скіфів проти перського царя

Дарія І, перемога скіфів.

339 р. до н.е. – війна із македонським царем Філіппом ІІ, у якій Атей зазнав поразки і загинув.

Найбільш зручна зброя скіфів – короткий меч – акінак.

Житло – кибитки.

«Звіриний» стиль у мистецтві.

Складний світ вірувань: обожнювалися сили природи, космічні сили (Папай – бог Неба, Апі – богиня Землі, Табіті – страшна богиня, Арей – бог Війни.

Курганні поховання.

Курган Солоха –

Золотий гребінь.

Курган Товста Могила – Пектораль (Борис Мозолевський, 1971 р.)

Курган Гайманова Могила – Золота чаша.

Курган Чортомлицькій – зброя, монети.

Сармати

ІІІ ст.. до н.е. – ІІІ ст.. н.е.

Причорномор’я – між Доном та Дніпром, від Південного Бугу до Дунаю.

Іраномовні племена.

Назва «сармати» - «оперезані мечем» - з’явилася від римлян. Самоназва народу відсутня.

Сармати – це об’єднання войовничих племен – аланів, роксоланів, савроматів, язигів, аорсів, сіраків тощо.

На відмінок від царських скіфів не зуміли створити єдину державу.

Особливістю сарматського суспільства було існування матріархату (античні автори називали сарматів «керовані жінками»

Основне заняття – розведення коней, великої рогатої худоби, овець.

Значного розвитку набули ремесла: ковальське, бронзоливарне, шкіряне, деревообробка. Жінки займалися прядінням та ткацтвом.

Поряд із сарматами жили давньослов’янські племена зарубинецької культури.

Вели постійні війни із державами Закавказзя, з Римом.

І ст.. до н.е. – перший напад сарматів на дунайські кордони Римської імперії.

Виробляли залізні наконечники для стріл, заковували у броню коней для важко озброєних воїнів.

372 р. алани були розбиті гунами.

Поліхромний (багатоколірний) стиль у мистецтві.

Головний об’єкт поклоніння – меч (бог війни); був розвинений культ плодючості, коня, сонця, вогню.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.