Координатні системи використовуються для точного визначення місцезнаходження об'єктів на карті. На топографічних картах застосовуються дві основні системи: географічна та плоска прямокутна.
Географічні координати
Географічні координати — це система, що ґрунтується на широті і довготі. Вони визначають положення точки на сферичній поверхні Землі, вимірюються в градусах, мінутах і секундах.
Широта — відстань від екватора до заданої точки, виміряна вздовж меридіана (від 0° до 90° на північ або південь).
Довгота — відстань від нульового (Гринвіцького) меридіана, виміряна вздовж паралелі (від 0° до 180° на схід або захід).
Визначення за топографічною картою: На топографічних картах градусна сітка зазвичай відсутня всередині аркуша. Для визначення географічних координат використовуються підписи широти й довготи на рамці карти.
Щоб знайти широту, потрібно провести пряму лінію від точки до найближчої горизонтальної рамки карти. Відстань до паралелі, що проходить через цю рамку, вимірюється в міліметрах і переводиться в кутову міру (секунди) за допомогою шкали, яка розташована на бічних рамках карти.
Аналогічно, для визначення довготи проводиться лінія до найближчої вертикальної рамки, і за допомогою шкали на верхній або нижній рамці визначається кутова міра відстані.
Плоскі прямокутні координати
Плоскі прямокутні координати (або декартові) — це лінійні величини X і Y, що визначають положення точки на площині. Ця система зручна для розрахунків на невеликих ділянках місцевості, оскільки дозволяє оперувати метричними величинами. Земна поверхня ділиться на 60-градусні зони, і для кожної з них створюється окрема прямокутна сітка.
Вісь X — центральний меридіан зони.
Вісь Y — екватор. Значення координат вказуються в метрах, де X — це відстань від екватора, а Y — відстань від центрального меридіана зони. Щоб уникнути від'ємних значень, до ординати Y додають 500 км.
Визначення за топографічною картою: На топографічних картах ці координати позначаються кілометровою сіткою, яка складається з вертикальних і горизонтальних ліній.
Визначення X: Знаходять найближчу горизонтальну лінію сітки, що розташована нижче від заданої точки. Потім вимірюють відстань від цієї лінії до точки й додають до значення координати X цієї лінії.
Визначення Y: Знаходять найближчу вертикальну лінію сітки, що розташована ліворуч від точки. Вимірюють відстань від цієї лінії до точки й додають до значення координати Y.
Координати записуються у вигляді семизначних чисел, де перші цифри вказують на номер кілометрової лінії, а решта — на відстань у метрах.
Для візуального розуміння цих концепцій рекомендуємо переглянути відео Географічні координати. Географічна довгота та широта.
