Сидір Воробкевич-буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. Навчався С. Воробкевич у Чернівецькій гімназії, згодом – у духовній семінарії. Музичну освіту здобував приватно у професора Віденської консерваторії Ф. Кренна. 1868 року склав іспит на звання викладача співу й регента хору у Віденській консерваторії. З 1867 року викладав спів у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, а з 1875 р. – на богословському факультеті Чернівецького університету. Як композитор складав літературні пісні та псалми, компонував хорові твори, сольні пісні та оперети, писав мелодії на власні вірші.
Вагоме місце у спадщині С. Воробкевича займає вокально-хорова творчість. Понад 30 років композитор працював як диригент з різними хоровими колективами Буковини, які під його керуванням піднялись до рівня професійних. Композитор писав пісні і хори на слова Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, М. Шашкевича, на власні тексти. За своїм обдаруванням С. Воробкевич – яскраво виражений лірик-мініатюрист. Як і в його поезії, так і музиці найціннішими є мініатюри ліричного характеру, в яких виявилась творча винахідливість і мистецька зрілість композитора. До них належать такі твори: «Над Прутом у лузі», «Там, де Татран круто в’ється», «Заграй ми, цигане старий», «Сині очі», «Чабан вівці ганяє». Завдяки задушевній ліричній мелодії, близькій до народних пісень, ці хори були настільки популярними, що деякі з них втратили авторство і вважалися народними.
