З прадавніх часів у всіх народів існував культ Матері. Образ Божої Матері ніби ввібрав у себе всі радощі і трагедії,всі втіхи і болі материнства,став прикладом материнської вірності і самозреченості ,тієї сили духу ,яку у важку годину може явити материнське серце. А водночас став покровом материнства і дитинства,символом надії на добро і щастя.
Слово «мама» росте разом з нами тихо,як тихо ростуть дерева,сходить сонце,розквітає квітка,як тихо світить веселка і гладить по голівці рідна рука. І так тихо приходить на вуста промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей,листочком вишні і промінцем сонця,пелюсткою квітки і радістю веселки,теплою лагідністю і вечірньою молитвою.
