Сценка до останнього дзвоника "Мить прощання із дитинством"
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Дитинство — веселе, яскраве, тримає іграшку або м’яч
Юність — сучасна, стильна, із навушниками чи смартфоном
Випускники 1, 2, 3 — у вишиванках або святковій формі
(На сцені — тиша. Троє випускників стоять задумливо, дивляться у майбутнє. Раптом звучить весела мелодія, на сцену вбігає Дитинство.)
ДИТИНСТВО (захоплено)
О, ви ще тут! Як добре! Я вас шукаю цілий ранок!
Пам’ятаєте, як ми малювали сонце у зошиті?
А перші букви? А перше «мамо, я сам!»?
(Випускники повертаються до Дитинства. Випускник 1 підходить ближче.)
ВИПУСКНИК 1 (м’яко)
Як не пам’ятати…
Ти була з нами кожного ранку —
у наших сніданках з какао,
у сміху на перерві, в теплих обіймах бабусі...
(Дитинство бере його за руку.)
ДИТИНСТВО
То чому йдеш? Згадай як усе починалося...Прошу! Я ж тебе люблю…
ВИПУСКНИК 1
Бо ти мене навчило мріяти. А тепер час — мрію втілювати.
(До Дитинства підходить Випускник 2.)
ВИПУСКНИК 2
А пам’ятаєш, як ми будували халабуду з гілок?
Як ховали записки в пеналі? Як хрущів збирали? Хто більше...
Ти дало мені справжніх друзів — і я ніколи їх не забуду.
