Свято випускного балу: "Прощавай , початкова школо!"

Опис документу:
Виховний захід сприяє розвитку дитячої комунікабельності; виховує доброту, взаємодопомогу, шанобливе ставлення до батьків, педагогів і своїх однокласників, показати (по можливості) здібності кожної дитини.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Борозенський ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Випускний бал:

Прощавай,

початкова школо!

Вчитель Голуб Олена Василівна

Мета: створити святкову атмосферу.
Завдання: розвивати дитячу комунікабельність; виховувати доброту, взаємодопомогу, шанобливе ставлення до батькам, педагогам і своїм однокласникам, показати (по можливості) здібності кожної дитини.
Місце проведення: актовий зал.
Оформлення. Сцена прикрашена кульками, великими квітами, які малювали самі діти, написом "Початкова школа, прощай".На стіні колаж з шкільних фотографій за 4 роки навчання. Мультимедійна дошка з проектором.

( фанфари)

До зали заходять джентльмени.

1. 1.Та скоріше, Джентельмени! .Ми і так вже спізнюємося!

2.1. Так, сьогодні такий день, що ми нічого не можемо встигнути.

3.1. Сьогодні ми – випускники!

4. 1.Джентельмени, а кого ми чекаємо?

1. 1.Точно, а чому не починаємо?

2.2. Бо ми чекаємо на наших леді.

3.2. Сер, враховуючи особливу важливість свята, ми без наших леді розпочати не можемо.

3. 2.Та де ж вони так довго?

4.2. А може не будемо кликати наших дам?

1.2. Авжеж, і всі оплески, усмішки, квіти будуть тільки для нас.

2. 2.Та ви згадайте 4 клас. Коли б не дівчата, то все б пропало.

1. 3.До чого ж тут дівчата?

2. 3.Адо того. Хто давав нам списувати?

3.3. Хто за нас заступався?

4. 3.Хто в класі прибирав, дошку витирав, квіти поливав? А ти кажеш….

1. 3.Та я взагалі мовчу!

2.4. Сер, справжні леді можуть собі дозволити спізнитися на 15 хвилин , в

        цьому є деякий шарм.

2.4. Та на які там 15 хвилин – ви що не бачите, скільки тут людей. Всі чекають на них.

3.4. Та скільки можна фарбувати губи?

4.4. Ви праві, справжні леді не спізнюються, вони затримуються.

1.4. А я пропоную піти і негайно їх покликати.

2.4. Адже ми любимо наших дівчат!

(Лунає музика, хлопці ідуть за дівчатами)

Учитель: Шановні батьки! От і настав той час, коли ми з вами зібрались на останнє родинне свято. Так! Свято веселе, чудове,- наші діти закінчили початкову школу.

( повільна музика)

Роки, роки!

Невпинні, невблаганні,

В безодні тихо тонуть і зникають…

На жаль, рокам немає вороття.

Та пам'ять – джерело життя й безсмертя,-

Вихоплює із глибини років

Те, що було найкраще, наймиліше,

Що не заблудиться в гущавині віків.

- Саме такими були 4 роки спілкування з вашими і моїми дітьми – сьогоднішніми випускниками.

 - Лише раз кожен із нас навчається в початковій школі і закінчує її. Це початок дороги, якою діти крокуватимуть у самостійне життя.

     Зустрічайте винуватців цієї події,

      Злинь же музика в небо гучніше,

      В добру пору лунай, в добрий час!

      Вище голови! Йдіть веселіше,

      Бо усі вже чекають на вас!

-      Я з великим задоволенням запрошую до цього святкового класу випускників початкової школи 2018 року, учнів 4 класу. Зустрічайте їх бурхливими оплесками.

( музика)  Заходять випускники.

Вчитель.  Знайомтесь, якщо ви, звичайно, незнайомі.

Діти  (по черзі) – Веселий!

–       Дружній!

–       Пустотливий!

–       Трішки г аласливий,

–       Але опанувавший усі науки початкової школи...

Всі:            4 клас.

Фанфари 

Мелодія

 Заходять випускники – учні 4 класу.
Учитель.

Зібрались дружно ми на свято,
Сьогодні це в останній раз,
Щоб вам удачі побажати,
І провести у 5 клас.

1.  Панове, невже у нас випускний?

2.  Так, сер, чотири роки – це не жарт!

3.  А памятаєте, який бал у нас був на новий рік?

4.  А яке гарне було родинне свято?

5.  А як ми вчилися прибирати клас, підмітати шкільне подвіря?

6. А памятаєте, панове, якими малюками прийшли ми в перший клас, нічого не вміли.

7.  Так, сер, цілком вірно, я ось, наприклад, не вмів шнурки завязувати, я і зараз не вмію. Але нічого, у мене попереду ще сім шкільних років. Навчусь.

8.   О може і не сім, подивимось, що вирішить Верховна Рада.

7.   Тим паче все попереду.

2.   А от я довго сумував за дитячим садком.

3.   А тепер?

4.   А тепер довго буде сумувати за початковою школою.

5.   А яка у вас, панове, заповітна мрія?

6.   Я. Панове, навчився красиво малювати і мрію стати художником.

7.   А я буду закрійником.

8.   Що будеш відкривати і закривати двері?

7.   Ну що ви, сер, я мрію кроїти і шити зручний і модний одяг.

2.   А я хочу стати солістом.

3.   Невже, сер, ви співаєте, як Вінник?

2.   Ну що ви, сер, я просто мрію солити огірки і помідори. Хочу створити свою фірму.

4.   А я вам чесно скажу: життя в школі нашій чудове, яскраве і дуже цікаве.

        І мрію я давно про життя таке зняти кіно.

Всі:  Кіно?

5.  А що, панове, цікава ідея. А чи можна?

4.  А чому б і ні.  В мене і назва є «Як підійшли ми до 5 класу».

6.  Отже, досить розмовляти.

       Увага! Час прийшов мотор включати!

Кадр перший дубль 1 «

1.Ну що, згадаємо, дівчата і хлоп’ята,        

   Чотири роки нелегких?                                           

   Нехай почують мами й тата,                                      

   Що ми робили тут без них.                                    

2.Перший клас, наш перший клас

  Скільки справ зустріло нас

 Треба фрукти рахувати,

  По складах книжки читати.

3.Ох мороки було з нами                         

    Вчительці багато,                                                

    Як по 100 слів за хвилину                                   

    Вчились ми читати.                                               

4. А письмо – це справжні муки:             

     Від напруги ниють руки.                           

     Але ж увесь час веди                                    

     Знаки, літери, склади.                                   

     В зошита задрались вуха,

     Ніби він уважно слуха.  

5.Другий клас – пішла таблиця

     І вночі вона нам сниться.

     Ми її вчимо, вчимо,

      На уроках  «горимо»!

 6. Різні дії як насіли,

     Розібрати їх не сила.

Додавання, віднімання,

   Жарти, мінімум старання.

     А от множити, ділити –

    Годі – браття говорити.

7. Стали вряд частини мови.                 

       Як багато, чесне слово!                                   

       Як би тут не розгубитись                              

       І хоча б чогось навчитись!                         

  8.   Ми всі засвоїли чудово:                                

       Прикметник, суфікс, дієслово.                   

       Диктантів купу написали.                       

       Досвідченими трохи стали.                      

9. Ось і третій рік ми в школі

       А сюрпризів ще доволі.                          

       Цифри вирівнялись строєм,                         

       Як солдати перед боєм.                                   

       Скільки їх?  Не полічиш,                               

       Стулиш рота і мовчиш.                                     

       А ще множити, ділити –                                     

       Як же тут не розгубитись.                               

 10.  Далі йде 4 клас.

     До ДПА готують нас.

       Грізно потяги гудуть,

        Пароплави все пливуть...

        Треба шлях порахувати,

 Звідкись час і швидкість взяти.

    Не задача – просто мрія:

     Розбери тут, яка дія!

    Їздимо ми по планеті 

     Шляхом, морем, на ракеті...

11.– А покажи-но Чорне море,-

        Звернувсь учитель до Сашка.

        Сашко підвівсь і пильним зором

         По карті з краю в край блука.

        Блукав, блукав, а по хвилині

        Невинно очі підніма:

        - А тут моря всі тільки сині,

        А чорних – жодного нема.    

 12. Нелегкі завдання в мові:

    Скільки звуків, букв у слові,

     Підмет, присудок знайди,

    Вірно речення склади,

     З дієсловом розберись

     І відмінювать навчись....

     Не питають, чи ти здібна,

     Всім же грамотність потрібна!!!

13. Приходжу додому, дієслово вчу.

        Для цього маю власний метод я.

        Написано «кричати» - я кричу.

        Написано «мовчати» - я мовчу,

        Написано «стрибати» - я стрибаю,

        Написано «співати» - я співаю.

        Коли сусід під двері прибігає

        І сам не свій мене одне благає:

        Щоб я читав «мовчати» - і мовчав,

        Щоб врешті я стрибати перестав.

        Бо ніби стався раптом землетрус,

        Отак я вчусь, учусь, учусь, учусь.

14. Ми росли і вчились в колективі жити,

       Набували вміння, навички й знання.

       Пізнавали світ ми, вчилися дружити,

       Нам було цікаво й весело щодня

Х Л О П У Ш К А .  Кадр другий . Дубль перший «Присвячуємо нашим вчителям!»

1.Ми  всі  закінчили  четвертий  клас,

         І  старше  життя  вже  чекає  на  нас.

        Але  ми  сьогодні  на  нашому  святі

        Велике  “спасибі”  хочем  сказати

        Всім  вчителям  в  урочистий  цей  час

        За  те,  що  навчали  добре  Ви  нас !.

2. Перші кроки в школі просто не даються.

       Сміх тут був і сльози, радість і печаль.

       А сьогодні з вчителем ми вже розстаємось,

       І прощатись з нею якось трохи жаль.

3.Незвичайно якось стислося серденько,

        Спогади, як хвилі, зрушились нараз,

        Тож давайте, друзі, вклонимось низенько,

        Й подаруєм квіти вчительці від нас!

Діти вклоняються і дарують квіти першій вчительці.

Танець

Директор  у  школі – фігура  центральна.

 Як  кажуть  в  народі – всьому  голова !

 Директор  на  місці – то  й  школа  у  шані,

І  як  він  скерує – так  підуть  діла !

 Слово надається директору школи.   Вручаються квіти.

А у директора є права рука –

   Так завучів в народі називають.

    Робота в них зовсім не легка,

    І всі про це у школі знають.

    За те щоб ви були прихильні до нас,

    Прийміть сьогодні ці квіти від нас!

Слово завучам

Спасибі усім, хто працює,  у школі.

За ласку, увагу, турботу й тепло.

 Щоб ви ніколи не хворіли,

 Щоб в мирі і достатку жили.

 Сили вам, наснаги, мужності й терпіння,

  Щоб нерви не псували деякі створіння.

Вручаються квіти решті присутнім вчителям і працівникам.

Сценка «Як підказувати на уроках»

Біля дошки так буває ми не завжди молодці

З голови там вилітають всі думки, як горобці.

Тільки знав, і все — забувся.

Вчитель. Скільки буде п'ять по п'ять?

А я в клас тихенько:

Друзі, треба підказать!

Вчитель також має вуха,і оте благання слуха.

Підведеться зі стільця й скаже.

Вчитель. Тихо! Ні слівця!

І мовчить Мишко й Сашко, Петрик і Марійка...

Зараз, зараз вдарить грім!

Зараз буде двійка!

Я вам всім допоможу, що робити, розкажу.

З математики урок, вийшли ви до дошки: «Скільки буде п'ять по п'ять?»

Ну... забулись трошки.

Тільки глянули у клас — і підказка вже у вас!

Як? У тому весь секрет (ми ж бо не тетері),

І секрет отой простий, ну простий — як двері!

От, приміром, як «один» — цифру підказати.

Тут не треб а шепотіти, треба, друзі, чхати! Чхнули так: — Апчхи! Апчхи! —

І усе в ажурі!

Й біля дошки не стоїть приятель в зажурі.

«Два» — то інший вже сигнал, треба кашлянути,

«Три» — посмикати за ніс, «п'ять» — щоку надути.

«Шість» — показуйте язик, ширший за лопату,

А на 7 — обидва вуха треба розім'яти.

8 — стисніть свій кулак,

9 — так... охоче

Позіхніть і потягніться.

«Нуль» — заплющіть очі.

А учитель і не знає, що усе те означає.

Правда, раз система ця підвела свого творця.

...Біля дошки я стою і у клас моргаю:

— Друзі, любі, підкажіть! Тут Іванко чхає.

Я на дошці й написав швидко одиницю, бо сигнал «апчхи!» — «один».

Все як і годиться. Та закашляв тут Андрій. (Я аж розгубився:

А якщо Іванко - друг раптом помилився ?)

Витираю я «один» і малюю «двійку».

В нас Андрійко — хорошист! Вірю я Андрійку.

А Іванко знов: «Апчхи!»

(Двійку витираю. Бо Іванко — вірний друг! Я Іванка знаю!)

А Андрій: «Кахи! Кахи!» — кашляє сердито.

(Знать, Іванко вже не друг — порося невмите).

А Іванко знов: «Апчхи!» (Ні, таки друзяка!

А Андрійко-хорошист — превелика бяка!)

А Андрій: «Кахи! Кахи!» — ну кого тут слухать?

Вже стою і не пишу, лиш розвісив вуха.

Тут учитель підійшов і сказав тихенько:

«Вам сьогодні я «апчхи!» ставлю здоровеньке.

Хоча можна і «кахи!» вам поставить, друже,

Бо Андрійко та Іванко простудились дуже.

Гляньте, он Максим-індик,в нього синій вже язик. То і є підказка».

...Отака поразка.

Кадр третій дубль 1. «Найріднішим у житті…»

Ми  до  батьків  сказати  хочем  слово             

І  привітати  хочем  від  душі.                                

Бо  без  батьків  чого  ми  в  світі  варті ?          

  Без  маминої  ласки  і  тепла,                              

  Без  батьківської  строгості  і  жарту,    

 І  без  свого  родинного  гнізда.         

Пісня про батьків

Серце, що біль відчуває,
Що завжди научає мене,
Серце, яке зігріває,
Що за руку в світі веде.
Ви найбільше,
Що маю в цьому житті.
Я люблю Вас батьки,
Рідні мої!
Ви завжди біля мене,
Вдень і вночі,
Ви ночей не доспали,
Батьки мої!
Приспів:
Нехай усмішка тепла не зникає,
Вона дарує радість і тепло,
Нехай Господь завжди Вам помагає
За ваше щире батьківське добро,
Батьки мої!
Низько я Вам уклонюся,
Ви мене на світ привели.
Богу за Вас помолюся,
Бо я з Вами не знаю біди.
Ви найбільше,
Що маю в цьому житті.
Я люблю Вас батьки,
Рідні мої!
Ви завжди біля мене,
Вдень і вночі,
Ви ночей не доспали,
Батьки мої!
Приспів.
Ви найбільше,
Що маю в цьому житті.
Я люблю вас батьки,
Рідні мої!
Ви завжди біля мене,
Вдень і вночі,
Ви ночей не доспали,
Батьки мої!

Слово батькам

Вибігають  хлопчик і дівчинка

    Х.    Стійте,  стійте!  Ми  не  розуміємо,  що    робимо  !

   Д.        Не треба йти  до  пятого  класу !

  Х.         Мені говорили, що там  стільки  предметів !   Стільки  вчителів !

Д.    У  кожного  свої  вимоги,  свій  характер!

Х.        А  ми  звикли  до  одного  вчителя!

Д.        А  там  все  треба  самому  робити!

Х.    Задачі,  важкі  теореми  щодня    доведеться  учити!

Д.        А  в  історії  так  багато  подій – зрозуміти і збагнути зумій!

Х.        Біологія,  хімія,  інформатика,  ДПЮ…

Д.    Та  що  там говорити,  давайте залишимося у початковій школі!

Х.     Я з задоволенням, та хіба це можливо?

Учитель.    Це дійсно не можливо... Час швидко плине. Ви вже підросли. Стали самостійними. Чотири роки я вас опікала, в усьому допомагала. А тепер настала пора з вами попрощатися. Не сумуйте, бо мені теж сумно.  І жалко з вами розставатися, але час зупинити не можна. Ми будемо з вами зустрічатися в школі, посміхатися один одному, запитувати «як  справи». Але я вже більше ніколи не зайду до вашого класу, як господарка. Не бійтеся йти до старшої школи.  

 Всі  вчителі  у  нас

Майстри – просто  вищий  клас

За  невміння  не  карають,

Терпеливо  в  усьому  допомагають.

У  вас  буде  тепер  нова  мама.

Зустрічайте :  ……..( називає  нових  класних  керівників).

 1.Шановна  вчителько нова!

    За  нас  ви  будьте  певні,

    Хоч  ми  рухливі  і  шумні,

   Зате  розумні  й  чемні!

2.Ми  будемо  учитись  на  відмінно,

   І  з  поведінкою  все  буде  в  нас  гаразд.

   Та  ви  прийміть  нас  із  любовю  тільки

   І  заведіть  у  пятий  клас.

Батьки вручають коровай новому класному керівнику.

 Настав  час  дати  клятву  пятикласника.

Ми,  учні  4  класу,  що  переходимо  до  5  класу,  клянемось:

–   Прибігати до школи на перший урок з очима, що горять від допитливості.

Клянемось !

–   З  вовчим  апетитом поглинати всі знання і переварювати їх до кінця, щоб

не  було  гальма.             Клянемось !

 – Не  доводити  вчителів до температури кипіння – 100 С.      Клянемося !

–  Бути швидким.  Але  не  підвищувати  швидкості до 60 км/год  при  пересуванні

по  шкільних  коридорах.      Клянемося !   

–  Витягувати  із  учителів  не  жили, витискувати  не  піт, а  міцні  знання

і  навички.  Клянемося !

 – Плавати  тільки  на  “добре”  і  “відмінно”  у  морі  знань,  пірнаючи

до  самих  глибин.               Клянемося!

-              Із  гідністю донести високе звання  “Учень Борозенського закладу загальної середньої освіти І – ІІІ ступенів» до  закінчення  навчання! 

Клянемося!    Клянемося!     Клянемося!

Частiвки.

1.Приготуйте фотоплiвки!

Зараз дружно весь наш клас

Заспiває ще й частiвки

І для себе, i для вас!

 2.Ми, звичайно, не найстаршi,

Але вже й не малюки!

Знають всi: четвертий клас —

Це також вилускники!

3. В класi хлопцiв тільки вісім

І п'ятнадцять аж дiвчат!

 Доведеться кавалерiв

 В iнших класах позичать!

4. Вже позаду початковi,

 Перейшли у п’ятий клас!

 Хай приймає старша школа

 У свою сiм’ю i нас!

5. Ой, провчилися цi роки

 Ми, ну просто, залюбки!

 На уроках ми сороки,

 На перервах - козаки!

 6.Ми навчились рахувати

І письмово, і в умі.

Нам не треба калькулятор,

Калькулятор- ми самі.

7.Всі навчилися писати,

Ну і я навчився теж.

Кажуть вчителі і мати:

«З ліхтарем не розбереш».

8.Я тружуся, наче бджілка,

Бач як гарно я пишу!

 Дай мені до понеділка,

Завтра батьку покажу!

9.Всi куплети доспiвали,

 Прощавай, четвертий клас!

 П ‘ятикласниками стали,

 Привiтайте дружно нас!

Вчитель.   Ось  такі  вони,  наші  діти,  сьогоднішні  четверокласники. Чотири  роки  гріли  ми  їх  своїм  теплом,  вчили  розуму і добру.  Тепер  настає  ваш  час. Прийміть  їх  під  свої  крила, продовжуйте  плекати  і  розвивати  все  те  краще,  що  посіяли  в  них  ми  з  батьками.  Ведіть  їх  далі  по  нелегкій шкільній  стежині.

Пісня «І все буде добре»

І.Ми віримо в майбутньому весь посміхнеться світ

І кожен з нас тому сюди прийшов

Ми різні всі та нас зєднала віра одна

Своя надія сильна, як любов.
Приспів:
Що все буде добре
Для кожного з нас.
Що все буде добре,
Настане наш час.
ІІ. Ми бачили, як навколо нас змінюється світ
Все далі й далі та десь не туди
Бажання сильні, як любов, поможуть нам дійти
І буде вся та наша висота.

Приспів:
І все буде добре
Для кожного з нас.
І все буде добре,
Настане наш час.

ІІІ З добром ми робимо лиш гарні діла


С надеждой можно делать только добрые дела,
Ми для цього маємо бути щирими
Для этого судьба на этой сцене нас свела,
Ми віримо чекає нас успіх.

І все буде добре, для кожного з нас,
І все буде добре, настане наш час

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Розвиток життєво-професійної ефективності особистості в освітньому процесі НУШ: технології, методики, вправи »
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн