Свято осені з головними рарбузовими родичами для учнів початкових класів

Опис документу:
На святі присутні казкові герої-овочі, які розповідають про свої цілющі властивості. Після свята овочі пригощають присутніх пиріжками. Головною героїнею є дівчинка-осінь, яка дякує гарбузовим родичам за свій звіт.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Ведучий. Давно вже літо відлетіло

Отак, неначе й не було.

Одразу листя пожовтіло

І десь поділося тепло.

Ведучий. Сонце низько чи високо

Посила землі уклін,

З ним приходять пори року

І приносять безліч змін.

Ведучий. Осінь – багряна, літо барвисте.

Весна – це красуня в зеленім вбранні.

Зима – синьо-біла, морозно-срібляста,

Та кожна із них до вподоби мені.

Ведучий. Осінь часто звучить чудовою, замріяною, золотою. Слухаєш,

спостерігаєш за природою в осінні дні і відчуваєш її урочисту

красу. У ній поєдналися чарівність барв теплого літа з першими

подихами зимових холодів.

Ведучий. Чому осінь називають золотою?

Ведучий. Існує легенда, що Осінь була дочкою сонця. Вона останньою

залишила батьківський дім і стала на Землі четвертою порою року.

Посилаючи Осінь на Землю, Сонце сказало їй: «Забирай все моє

багатство! Я віддаю тобі все своє золото. Будь щедрою, і люди

любитимуть тебе!».

Ведучий. Осінь, як бачите, виконала наказ Сонця і щороку дарує нам щедрі

дарунки полів і садів, чарує нас своїм осіннім золотом.

Учень. Нині осінь нас чарує,

Неповторна, чарівна,

Різні барви нам дарує

І дивує нас вона.

Учень. Виглядає так казково

Восени і парк, і гай,

Розмаїттям кольоровим

Прикрашає осінь край!

Учень. Непомітно з’явилася осінь –

День коротшим стає щодоби.

Глянь, берізки – уже злотокосі,

І в дубів багряніють чуби.

Учень. Вже у теплі краї відлетіли

Сонцелюби – дзвінкі журавлі,

Не страшні їм тепер заметілі

На далекій південній землі.

Учень. Осінь на узліссі

Фарби розбавляла,

Пензликом легенько

Листя фарбувала.

Вже руда ліщина,

Пожовтіли клени.

Учень. В пурпурі осіннім

Тільки дуб зелений.

Утішає ясен:

  • Не сумуй за літом!

Геть усі діброви

В золото одіто.

Учень. Осінь фарби готувала,

У відерця наливала.

Змішувала, чаклувала,

Потім все розфарбувала.

Подивіться все довкола

Стало різнокольоровим!

Учень. Ще недавно в небі синім

Пролітали журавлі,

А сьогодні в безгомінні

Ходить осінь по землі.

І від краю і до краю,

Від двора і до двора

Золотого урожаю

Знов прийшла до нас пора.

Учень. Хто вона, ота красуня

В золотім намисті,

Що без пензля і без барв

Скрізь малює листя?

На деревах листя те

Так блищить мов золоте.

Ведучий. Хто ця красуня? (Усі разом осінь)

Ведучий. А ось і вона: чудова, гарна, цариця Осінь.

(під музику заходить осінь)

Осінь. Добрий день! Добрий час!

Рада, друзі, бачить вас.

Не сама до вас прийшла,

А синочків привела.

Я – осінь-трудівниця!

І ще я – витівниця.

Погляньте, як навколо.

Все розфарбовано вже мною.

Ведучий. Тишком-нишком, (чи здалося)

Завітала в гості осінь.

Чують голос її скрізь

Поле, річка, луг і ліс.

Ведучий. Нумо, нині святкувати,

Осінь золоту вітати!

Є у осені сини,

Що вродились восени.

Ведучий. Люба Осене! Будь ласка, познайом нас із своїми синочками.

Осінь. Так! Але ви спочатку відгадайте мої загадки.

У південний край землі

Відлітають журавлі.

І лункий шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати. (вересень)

Виходить вересень.

Вересень. Я добрий місяць Вересень

Тепло вам дарував.

Відкрив я школу вам!

Гостинці припасав.

Кавуни і помідори, спілих яблук,

Груш і слив, цілі гори натрусив.

Ведучий. Вересню, будь ласка, залишайся на нашому святі!

Вересень сідає

Осінь. Кличуть нас ліси, поля, сади,

Дозбирати осені плоди.

Із дерев спадає листя жовте,

То землею ходить місяць….. (жовтень)

Заходить жовтень

Жовтень. Жовтень, так мене назвали,

Бо кругом все жовтим стало.

Маю пензель чарівний,

Маю пензель золотий.

Розфарбую все навкруг –

Золотіє ліс та луг!

Ведучий. Любий Жовтню! Залишайся і ти на нашому святі!

Жовтень сідає

Осінь. Але у мене є ще один синочок!

Краплі з неба, дахів і стріх,

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів від листя сад.

Що за місяць? (листопад)

Заходить листопад

Листопад. А я – холодний листопад!

Всіх у хату заганяю,

Птахів в дорогу відправляю,

Зриваю листя із дерев,

З зимою вас вітаю.

Листопадом мене називають,

Бо листочки з дерев опадають.

Листопад сідає

Ведучий. Ось і вони – осінні місяці. Кожен із них гарний, чарівний, красивий

по-своєму. Діти, подаруймо нашій гості Осені та Місяцям веселу

пісеньку!

Пісня

Осінь. (підходить до вікна) Гості в школу поспішають.

Усе ближче під’їжджають,

Вже поріг переступають.

Ведучий. Як вас, гості, величати?

Звідки? Хто ви?

(заходять всі овочі )

Гості. Овочеві делегати.

Ми – родина гарбузова.

Морква. Колись давним-давно,

Коли вас всіх ще не було,

Вважали ласощами гномів

Моркву, що росла у полі,

Де її було доволі.

Я – морква, під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою мене напувала.

Кукурудза. Я з Румунії прийшла,

Звідти й назву принесла.

Наче шишка на ялині,

На міцній росту стеблині.

Звідси й назва йде моя:

Ялинкова шишка я.

Ведучий. А отут вам хто лежить,

Причаївся і мовчить?

Це ж зелений огірок

Заховався під листок.

Огірок. Огірочком звуся я,

Мене полюбляє кожна сім ҆я.

Щоб спокійно зимувати,

Садять всі мене багато.

Люблять вранці й на обід,

Так і кажуть: другий хліб.

Ведучий. Що ти скажеш нам, подружко,

Зелененькая петрушко?

Петрушка. А у мене, а у мене

Листя гарне і зелене,

І приємне й запашне –

Дуже люблять всі мене.

Я і ліки, і приправа.

Ну, яка без мене страва?

Вітамінів стільки маю!

Різні страви прикрашаю.

Корінець біленький в мене,

Я – петрушечка зелена!

Ведучий. Ну, а як тут бурячок,

Наш шановний своячок?

Буряк. Круглий, чистий, соком повний.

Буде борщ смачний, червоний

З бурячком таким чудовим.

Квас із мене можна пити.

Подивіться я який!

Всіх салатами годую,

Але я іще й лікую!

Ведучий. А що скаже бараболя,

Як жилося їй у полі?

Картопля. Можу бути у меню

Хоч по кілька раз на дню.

Мене смажать, мене варять,

І тушкують, і печуть,

На вогні великім шкварять,

Чистять, ріжуть і товчуть.

З мене можна готувати

І млинці , і деруни,

І вареники в сметані,

Зрази, бабки і пюре.

Різні страви, дуже гарні,

Апетит уже бере!

Ведучий. Як капуста поживає.

Чи листків багато має?

Капуста. Я – капуста головата –

Дуже рада вас вітати.

Навесні і в зиму злую

Вітаміни вам дарую.

Я про всіх, про всіх вас дбаю –

І зі святом вас вітаю!

Ведучий. Що ти скажеш, цибулино?

Цибуля. На цибулю нарікають,

Що до сліз я допікаю.

Вибачте, та я не винна,

Бо я – лікарська рослина.

Соком з медом почастую

І здоров ҆я подарую.

Осінь. Думала я й вирішила так:

Всі хороші ви на смак,

Всі корисні, вітамінні,

Для людей ви незамінні.

Стиглі, корисні, смачні –

Всі сподобались мені.

Щоб не трапилось біди,

Їжте овочі завжди!

Ведучий. А ще восени збирають урожай зернових. Із зерна виготовляють

борошно, а із борошна – хліб, коровай.

Ведучий. Дорогих гостей у нас на Україні завжди зустрічають хлібом-сіллю.

Хліб - це достаток. Із давніх-давен у кожній родині хліб був у великій

пошані. Поруч із хлібом ставили сіль. Без солі народ також не уявляв

собі життя.

Осінь. Дітки, я дарую вам цей чудовий коровай та рум’яні пиріжечки.

Ведучий. На цьому наше свято закінчилося. До нових зустрічей!

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Географічні задачі»
Довгань Андрій Іванович
36 годин
590 грн