і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
Взяти участь
Поспішайте взяти участь у вебінарі Арт-терапія в роботі з підлітками і старшокласниками. Шлях до мети
До початку вебінару залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Предмети »

Свято "Мово рідна, квітуй і шануйся!"

Перегляд
матеріалу
Отримати код

1-4 класи

Класний керівник Колпакова О.М.

Стаж роботи 12 років

Свято «Мово рідна, квітуй і шануйся!

Мета: розширити уявлення дітей про історію розвитку української мови, донести до серця кожного розуміння того, що рідна мова – наша душа, життя без якої стає сірим і буденним, активізувати і розширити знання про неповторність і багатство української мови

розвивати комунікативну компетенцію, уважність, кмітливість, уяву, логічне мислення; збагачувати словниковий запас, розширювати мовний кругозір; створити атмосферу для розвитку творчого потенціалу кожної дитини;

прищеплювати інтерес дітей до української мови, виховувати почуття поваги до неї, національну самосвідомість, підвищувати загальну мовну культуру.

Обладнання: плакати з висловами про мову, костюми, рушники, таблиці, малюнки, мультимедійний проектор, презентація.

Оформлення: зал прикрашений квітами і рушниками,, з одного боку – виставка книг про мову і культуру мовлення, з іншого – шкільна газета, присвячена події, плакати з висловлюваннями видатних людей про мову.

Хід свята

На сцену виходять ведучі в українських костюмах.

Раді ми гостей вітати,

Щастя і добра бажати.

Нас зібралось тут багато,

Бо сьогодні МОВИ СВЯТО!

1 ВЕДУЧИЙ. З чого починається Батьківщина? З рідної домівки, де пройшло ваше дитинство, з люблячих батьків, з тієї пісні, що її рідною мовою співала вам матуся, що викарбувалася у вашому серці назавжди.

2 ВЕДУЧИЙ. Солов’їну, барвінкову,

Колосисту - на віки –

Українську рідну мову

В дар дали тобі батьки.

Берегти її плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина, так, як мати,

Мова в кожного із нас.

Звучить пісня «Рідна мова» музика Павла Двірського, слова Григорія Вієру.

1 УЧЕНЬ. Мова, наша мова – мова кольорова,

В ній гроза травнева й тиша вечорова.

2 УЧЕНЬ. Мова, наша мова – літ минулих повість,

Вічно юна мудрість, сива наша совість.

3 УЧЕНЬ. Мова , наша мова, мрійнику – жар-птиця,

Грішнику – спокута, спраглому – криниця.

4 УЧЕНЬ. А для мене мово, ти, мов синє море,

У якому тоне і печаль, і горе.

5 УЧЕНЬ. Мова, наша мова – пісня стоголоса,

Нею мріють весни, нею плаче осінь.

6 УЧЕНЬ. Нею марять зими, нею кличе літо.

В них криваві рими й сльози «Заповіту»

7 УЧЕНЬ. Я без тебе, мово, - без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва.

8 УЧЕНЬ. Як вогонь у серці, я несу в майбутнє.

Невгасиму мову, слово незабутнє.

Звучить пісня «любіть рідну мову»

1 ВЕДУЧИЙ. Сьогодні нам важко уявити, але у далекій - далекій давнині

людина не мала своєї мови.

2 ВЕДУЧИЙ. Як же вона, бідолашна, існувала?

1 УЧЕНЬ Звуків дуже є багато,

У природі все звучить:

Свище вітер, грім завзято

В темні м небі гуркотить.

Навесні співає пташка

Навесні співає пташка,
І струмочок жебонить.
Джміль гуде, дзвенить комашка,
Все по-своєму звучить!

2 УЧЕНЬ. Звуки всі пізнати можна,
Хоч багато в світ їх.
Розбере дитина кожна,
Де тривога, сум чи сміх.
Але звуки ці - немовні:
Стукіт, грюкіт, шелест, свист.
Хоч приблизно та умовно
Ними скаже щось артист.

1 ВЕДУЧИЙ. У сиву давнину було саме так. Світ був наповнений різноманітними звуками. Але людина мовчала, бо не вміла говорити. І життя її було важким, бо без мови не можливо було міркувати, обмінюватися думками, спілкуватися.

2 ВЕДУЧИЙ. Та що там спілкуватися! Неможливо було домовитися про полювання, розповісти одне одному, де є дозрілі ягоди та горіхи, навіть просто сказати, що хочеться їсти.

1 ВЕДУЧИЙ. Без сумніву первісні люди якось виражали свої почуття: крехтіли, бурмотіли, вищали, - але ці звуки не були словами. Тому люди спілкувалися мовою жестів., які не могли передати ні якого кольору предмет, ні ступеню його дозрілості, ні розмірів. Щоб виразити такі поняття, людині прийшлося звуками не зображувати, а позначати поняття, дії, предмети.

2 ВЕДУЧИЙ. Люди, які це вигадали, відкрили найважливіший секрет мовлення. Воно, як вважають спеціалісти, виникло приблизно двадцять п’ять тисяч років назад. З його появою люди вирвалися із світу тиші.

1 ВЕДУЧИЙ. Зрозуміло, що слова не валялися у них під ногами, їх потрібно було вигадати. Кожного разу, коли виникало якесь слово, первісні люди домовлялися, що воно буде позначати.

2 ВЕДУЧИЙ. Деякі вчені вважають, що першими були слова, що відображали природні звуки і голоси звірів (як то «м’яв», «ку-ка-рі-ку!», «с-с-с!», «апчхи!»).

1 ВЕДУЧИЙ. «Гей!», «Стій!» - ці поєднання звуків ми вигукуємо, коли хочемо попередити когось про небезпеку. Певно, так робили і наші далекі пращури.

2 ВЕДУЧИЙ. «Їж!», «Ріж!», «Дай!», «Кинь!» - слова – команди, що ними позначали дію, теж були одними з перших.

1 ВЕДУЧИЙ. Люди стали вигадувати назви для всіх важливих речей. Поступово мова поповнювалася словами – назвами предметів. А пізніше і іншими.

2 ВЕДУЧИЙ. Так чи інакше, люди навчилися говорити, тому що гостро потребували спілкування і дуже залежали один від одного. Коли вони винайшли слова, одразу стало легше і краще жити.

3 УЧЕНЬ. Знайте всі, мої шановні,
Не забудьте це, бува:
У людей є звуки мовні,
Що складаються в слова.
Звуки зібрані у слово,
Ще в далеку давнину
Утворили рідну мову,
Українську, чарівну.

4.УЧЕНЬ А щоб ми все зрозуміли,
Щоб могли багато знать,
Звуки букви нам створили,
Щоб писати і читать.
Їх взяли, пошикували,
Щоб нікого не згубить.
Та абеткою назвали -
Ось її нам треба вчить.

КОНКУРС «ЗГАДАЙМО АБЕТКУ»

У виконанні першокласників звучить абетка.

Алла любить вишивати,
А Андрійко малювати.

Білий сніг укрив зимою
Білою все пеленою.

Вова віршики складає,
Віра вголос їх читає.

Грибів з лісу несем кошик -
Гарний зварить мама борщик.

Даша мамі помагає,
Дуже добре замітає.

Елі з міста привіз татко
Електронне звіренятко.

Єва зовсім невеличка,
Є ще меншенька сестричка.

Женя дуже славний хлопчик,
Жвавий, буцімто горобчик.

Зіна вельми посмутніла:
Загубилась ляля Ніла.

И - це буква виняткова,
И не починає слова.

Іван яблуньку стрясає,
Інна яблучка збирає.

Ївга знає, що ведмеді
Їздять на велосипеді.

Йорш утнув недобру штуку,
Йосипа вколов у руку.

Кобзарі пісні співають,
Кобзи дзвінко вигравають.

Льоні хочеться літати,
Льотчиком бажає стати.

Мрія дівчинки Марусі -
Мати по сережці в вусі.

Настя добру має вдачу:
Не сварливу, не ледачу.

Огірочки зелененькі
Оля вибирає в жменьки.

Пави ходять величаві -
Птахи горді та яскраві.

Романкові не до жарту:
Рік мине, і він - за парту.

Соловейко на калині
Співа вільній Україні.

Тані любо біля хати
Танцювати-витинати.

Уля-мама Гені-сину
У гайку збира малину.

Федько вчиться веслувати,
Фрося - човном кермувати.

Христя на бандурі грає,
Хист музичний, кажуть, має.

Цап до кіз прийшов раненько,
Цілий день співав тоненько.

Червоніють спілі вишні,
Чепурні, солодкі, пишні.

Шура встала вранці-рано,
Шию вимила старанно.

Щука хижа, як акула,
Що набачила - ковтнула.

Юля догляда рослини:
Юку, мальву, дві калини.

Яць казав: "Рак-неборак,
Як ущипне, буде знак!"

Є ще буква "М'який знак",
Яка пишеться отак: Ь ь.

Під мелодію української народної пісні з’являється МОВА, навколо неї кружляють у танку слова ІМЕННИК, ПРИКМЕТНИК, ДІЄСЛОВО, ЗАЙМЕННИК, ПРИСЛІВНИК.

МОВА. Доброго дня, любі друзі! Почула я , що ви про мене говорите і прийшла до вас на свято.

Все моє життя – це тернистий шлях боротьби. Я пережила дуже багато жорстоких століть, коли мене забороняли, мужньо витерпіла наругу від царських сатрапів. Але ставши вільною, знову розквітла барвінковим цвітом.

ІМЕННИК. Цареві блазні і кати,
Раби на розум і на вдачу,
В ярмо хотіли запрягти
Тебе, як дух степів, гарячу.
І осліпити, й повести
На чорні торжища, незрячу...

ПРИКМЕТНИК. Хотіли вирвати язик,
Хотіли ноги поламати.
Топтали під шалений крик,
В'язнили, кидали за грати,
Зробить калікою з калік
Тебе хотіли, рідна мати.

ДІЄСЛОВО. Ти вся порубана була,
Як Федір у степу безрідний,
І волочила два крила
Під царських маршів тупіт мідний, —
Але свій дух велично гідний,
Як житнє зерно, берегла.

МОВА. Так, багато всього прийшлося знести.

Ось кілька сторінок «Скорботного календаря української мови».
1720 рік — російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.
1766 рік - видано розпорядження Російської церкви про ворону друкувати книги в Києво-Печерській лаврі без попередньої московської цензури.
1769 рік - видано розпорядження Російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 рік - зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях

1862 рік - закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

1863 рік - указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік - указ російського царя Олександра II про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік - закрито всі українські театри.

1908 рік - уся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, «могущей вызватьпоследствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи».

1914 рік - російський дар Микола II ліквідовує українську пресу — газети і журнали.
1938 рік - сталінський уряд видає постанову про обов'язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 рік - видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів на 2 групи російські та українські. Це призвело до того, що багато українців стали ігнорувати рідну мову.
1989 рік - видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову, чим українську було відсунуто на третій план. Криваві жнива такої мовної політики, яка проводилась в Україні, нагадують про себе й сьогодні....

МОВА. Та було дуже багато небайдужих людей, в чиїх серцях палала невгасима любов до батьківської мови, які підтримували її і навчали говорити нею своїх дітей. На захист рідного слова поставали Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь... Тих, хто зберіг рідну мову в страшні часи лихоліть, було набагато більше, ніж тих, які своєю байдужістю мовчки відправляли її у вічне небуття.

1 УЧЕНЬ. Зневажати мову мамину - біда,
Котра пустими зробить наші
Душі. І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калини сушить.
Зневажати мову - зрадити себе,
А зрадників хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мати.

2 УЧЕНЬ. О, не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка.
Ти є душа співочого народу,
Що був, і є, і буде у віках.

1 ВЕДУЧИЙ. Сьогодні українська мова функціонує як державна мова України й національна мова українського народу. За даними перепису 1989 року, у складі населення України, яке становило 51,4 млн. чоловік, налічувалося 37,4 млн. українців, із цієї кількості рідною мовою — українську вважали 32,8 млн. чоловік. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, українською мовою послуговуються українці в Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, країнах Латинської Америки, Австралії.

2 ВЕДУЧИЙ. 1991 року Україна стала незалежною державою. У статті 10 Конституції України, яку було прийнято 1998 року, стверджується: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України»

7 УЧЕНЬ. Як довго ждали ми своєї волі слова, 
  І ось воно співа, бринить. 
Бринить, співає наша мова, 
Чарує, тішить і п'янить. 
Як довго ждали ми... 
Уклін чолом народу, 
Що рідну мову нам зберіг. 
Зберіг в таку страшну негоду, 
Коли він сам стоять не міг. (О. Олесь)

МОВА. Завдяки людям, що мене люблять і плекають, я відроджуюся у вільній Україні. А ще завдяки моїм вірним помічникам. Ось вони.

ІМЕННИК. Я допомагаю Матері-мові тим, що всім істотам, предметам, подіям дію імена, одягаю їх у свої сім відмінків, три роди, два числа, чотири відміни. А ще допомагаю стати їм будь-яким членом в реченні.

ПРИКМЕТНИК.Я працюю разом з іменником. І описую найкращі якості предметів, вказую на приналежність їх певній особі. А ще допомагаю виступати їм в реченні о значенням і присудком.

ДІЄСЛОВО. Я є рушійним механізмом, що запускає іменник у дію. А допомагають мені мої три часи в однині і множині. Думаю, що завдяки мені написана історія людства, бо я відповідаю за часи минулий, теперішній і майбутній.

ЧИСЛИІВНИК.Я теж не пасу задніх. Я допомагаю порахувати все на світті або визначити їх місце в числовому ряду. Маю відмінки, числа, а часом і роди. Коли співпрацюю з іменником буваю в реченні головним і другорядним членом.

ЗАЙМЕННИК. Я хоч невеличкий, але допомагаю чим можу. Бо саме я замінюю частини мови, коли їх нема в реченні, вказую на особи, предмети, на їх кількість і ознаки. За моєю допомогою присвоюють собі значення особи багато істот і неістот. Ну, а будь-яке питання без мене взагалі важко побудувати. В реченні я буваю і підметом, і присудком, і додатком, і означенням.

ПРИСЛІВНИК Я рідко змінююся. Але, як можу, співпрацюю з дієсловом. В реченні є тільки обставиною.

ПРИЙМЕННИК. Хоч я маленький та дуже потрібний матері Мові. Це ж я допомагаю зв’язати слова і набути реченню змісту.

СПОЛУЧНИК Я теж невеличкий. Але вам, великим, було б важко, якби я вас не сполучав, не зв’язував.

ЧАСТКА. Мене часто кличуть, коли потрібно щось заперечити або обмежити. Це ж я допомагаю Дієслову утворити форми умовного і наказового способу, висловити запитання, оклик, сумнів чи інші почуття. То ж хоч я невеличка та роль у мене важлива.

ВИГУК. Які ж ми всі молодці! Всі старанні, працьовиті і допомагаємо матінці Мові. Я ж тільки можу від радості, хвилювання і гордості піднести за Вас свій голос. Гей! Гей!

МОВА. Любі мої помічники! Допомога кожного з вас для мене неоціненна. Це завдяки вам я така гарна, мелодійна, гармонічна.

КОНКУРС «НАЗВИ ЧАСТИНУ МОВИ»

1 УЧЕНЬ. Як хочеш, друже, шану всюди мати,
Навчися рідну мову шанувати.
Вона - твоє обличчя, твоя доля.
На це була свята Господня воля.
Ще в давнину признав її весь світ,
Та скніла у неволі тьму століть.
Тепер вона розкута і підмоги
Від нас чекає, щоб звестись на ноги.

2 УЧЕНЬ. У світі дитині не можна без слова,
Без ласки, любові і без доброти.
Не можна прожити дитині без мови
І без спілкування не можна зрости.
Щоб в світі людиною справжньою встати,
Дитині потрібні турбота й тепло.

3 УЧЕНЬ. Їй треба щодня між людьми виростати,
Щоб все у дитини чудово було.
Якщо ж виростає дитина з вовками,
То так, як і вовк, себе буде вести.
Ніколи не стане вона поміж нами,
Ніколи людиною їй не зрости.

4 УЧЕНЬ. Українська мова промениста,
Доступна й лагідна, весела і дзвінка.
Багата, як земля, джерельно - чиста,
І тепла, наче мамина рука.
Я вчуся нею гарно розмовляти,
Читаю вірші і пишу слова,
Бо рідну мову треба добре знати.
Вона чудова, ніжна і жива.

5 УЧЕНЬ. Вона дзвенить у срібному джерельці,
У дивних квітах, у дзвінкій росі.
Вона живе й співа в моєму серці,
ЇЇ ми дуже любимо усі.
Моя чарівна мова промениста,
Вона у пісні й казочці звучить.
Найкраща в світі рідна і барвиста,
А як без неї на Землі прожить?
В нас, українців, - українська мова!
В ній найсвітліші, лагідні слова.
Й матусі ніжна пісня колискова,
Як сонечко, нас щедро зігріва.

КОНКУРС «ЗАСПІВАЙМО УКРАЇНСЬКУ ПІСНЮ»

МОВА. І сьогодні деякі діти рвуть мою душу безкультурним використанням моїх улюблених слів. А я ж їх пречудових так багато вигадала, зберігаю і вам дарую.

1 УЧЕНЬ. Є в нашій мові слова пречудові:
Гарні звертання, слова-привітання.
Треба їх добре нам пам’ятати
І повсякденно у мові вживати.
«Доброго ранку!» і «Доброго дня!» -
Не забувай говорити щодня.
А як збираєшся спати лягати,
Не забувай «На добраніч!» сказати!

2 УЧЕНЬ. Ще коли навіть дитятко в колисці,
Мама навчає казати «Спасибі!»
Слово подяки завжди пам’ятай,
«Дякую!» - слово частіше вживай!

3 УЧЕНЬ. Слово чарівне відкриє нам казку.
Лише скажи тепло й ніжно - «Будь ласка!»
«Прошу», Пробачте» і «Будьте здорові!»
Музика лине у кожному слові,
Ще й усміхнися при цьому чарівно.
Все, як у казочці, зміниться дивно.
Настрій поліпшиться, стане приємно,
Кожен до тебе всміхнеться взаємно.

4 УЧЕНЬ. До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло,
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було.

З добром і любов’ю від серця летіло
Й до іншого серця зі щирістю йшло.

КОНКУРС «ВВІЧЛИВІ СЛОВА»

До гарного слова нам треба звикати,
Щоб мова була як дзвінке джерело.
Подумай сім раз, перед тим як сказати,
Щоб слово твоє людям радість несло,
Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,
Напоєне ласкою завжди було.
З добром і любов'ю від серця летіло
Й до іншого серця зі щирістю йшло.

МОВА. А знали би ви, діти, як боляче моєму серцю, коли українці відмовляються від своєї рідної мови.

6 ЧИТЕЦЬ. Артист

Простий батько сина вивчив на артиста.
Мова в того сина ідеально чиста.
Як зі сцени скаже українське слово,
То аж дух займає - просто пречудове!
А в сім’ї артиста діти й домочадці
Чешуть по-російськи, неначе ленінградці.
Тож невчений батько й запитав у сина:
-  Поясни, будь ласка, в чому тут причина?
У театрі в тебе українська мова,
А у хаті в тебе - нашого ні слова.
Син великодушно  посміхнувсь до тата:
- Ех, освіта в тебе, батьку, низькувата.
А тому, хто вчений, істина відома,
Що одне на службі, зовсім інше — дома.
Дома в мене мова - засіб спілкування,
А на службі мова - засіб існування.
Як же рідну мову я забуду, тату,
Як за неї маю непогану плату?

ЧИТЕЦЬ 8. Серед темної ночі

Серед ночі Київ
Криється туманом.
Розмовляє вітер
З бронзовим Богданом.
-
  Облітав я, — каже, —
Вулиці всі чисто.
Як
змінився Київ,
Це прадавнє місто!
Де вітри гуляли,
Там нові квартали...
А Богдан зітхає:
-   Що там ті квартали…
Нині і кияни
Зовсім інші стали.
Я сто літ на площі
Днюю і ночую,
Але дуже рідко
Рідну мову чую.

ЧИТЕЦЬ 9. Заморські гості

Прилетіли на Вкраїну гості із Канади.
Мандруючи по столиці, зайшли до райради.
Біля входу запитали міліціонера:
-  Чи потрапити ми можем на прийом до мера? -
Козирнув сержант бадьоро: -  Голови немає.
Він якраз нові будинки в Дарниці приймає. —
Здивуванням засвітились очі у туриста:
-  Ваша мова бездоганна і вимова чиста.
А у нас там, у Канаді, галасують знову,
Що у Києві забули українську мову. —
Козирнув сержант і вдруге:- Не дивуйтесь, - каже.-
Розбиратися у людях перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні, благородні люди,
Бо шпана по-українськи розмовлять не буде.

МОВА. Саме так висміюють тих, хто відвертається від своєї мови.

1 ВЕДУЧИЙ. Мова — одне з багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Бувають такі си¬туації, коли навіть звучання рідного слова стає причиною особли¬вого душевного стану, емоційного збудження будь-якої людини, не кажучи вже про тих, хто наділений, емоційно-образним баченням світу.

КОНКУРС ВІРШІВ ПРО МОВУ

1 УЧЕНЬ Як гул століть, як шум віків,
Як бурі подих — рідна мова,
 
Весняних пахощі листків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
(М. Рильський)
2 УЧЕНЬ. О рідне слово, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга,

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам'я. (Д. Павличко)
3 УЧЕНЬ. Моя ти — пісня, сила і відвага,

Моє вселюдське й мамине ім'я.

Тобою палахтить дута моя,

Втишається тобою серця спрага. (Д. Павличко)
4 УЧЕНЬ. Все в тобі з'єдналося, злилося -
Як і помістилося в одній! 
Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій.   (В. Симоненко)
5 УЧЕНЬ. І тобі рости й не в'януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі—великого народу

Ніжна і замріяна душа. (В. Симоненко)
 6 УЧЕНЬ. Молюся нашій пресвятій Покрові —

Благослови і пера, і шаблі!

Бо лиш народи, явлені у Слові,

Достойно жити можуть на землі.(Л. Костенко)


У виконанні учениці звучить пісня «Це моя земля». Муз. I. Остапенко, сл. 0. Ткач.

КОНКУРС ЗНАВЦІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1.Які алфавіти складаються з шести літер? (Абетка, азбука)

2. У якому вигуку є сто однакових звуків? (Стоп)

3. За який приголосний звук треба «заховати» інший приголосний, щоб

вистрелили разом кілька гармат? (Залп)

4. Від яких двох букв стає жарко, гаряче? (Пече)

5. Який синонім прислівника «тепер» не змінює свого значення, коли його

прочитати справа наліво? (Зараз)

6.Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши перше

слово справа наліво? (Сир – рис)

  1. Що знаходиться всередині школи? ( О)

  2. Що стоїть між підлогою і стелею? (Літера І)

  3. Чим закінчується зима і весна? (Літерою А)

  4. Як написати слово «робота» п’ятьма (чотирма ) літерами? (Праця, труд)

  5. Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити букву «м» на «ч»)

  6. Які два займенники, написані поруч, псують дороги? (Ями)

1 ВЕДУЧИЙ. Як нема без зірок небозводу,

Як блакиті без неба нема,

Так і мови нома без народу,

І народу без мови нема.

Для народу свойого велика

Кожна з мов, як творіння вінець,

Люд без мови — то глина безлика,

Без'язика отара овець. (В. Забаштанський)

2 ВЕДУЧИЙ. У 1848 році під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець, великий Кобзар написав:
Ну, що б, здавалося, слова?

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється, ожива,

Як їх ночує...

1 ВЕДУЧИЙ. Я переконаний, що немає жодного справжнього українця, який би не був зачарований мелодійною, душевною українською народною піснею. Як не згадати слова Павла Тичини: «Наша мова — як чарівна пісня, що вміщає в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбнії думи народні, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобірніша, найвиразніша мова». 

КОНКУРС «ЛИНЕ ПІСНЯ УКРАЇНСЬКА»

1 ВЕДУЧИЙ. Наша рідна мова – це цілюще джерело, з якого черпають живодайну силу наші пісні, думи, легенди, наші літературні твори. Цураючись мови материнської, ми цураємося свого народу, Бога, який дав нам це вічний і неоціненний дар, невмирущий скарб.

2 ВЕДУЧИЙ. Коли ти плекаєш слово,

Мов струна воно бринить.

Калиново, барвінково

Рідна мова пломенить.

Коли мовиш, як належить –

Слово чисте, як роса…

І ввід тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Звучить пісня «Звучи, рідна мово…» Слова А. Демиденка, музика О. Семенова

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Свято має на меті виховання любові до рідної мови, формування громадянської компетентності молодших школярів.
  • Додано
    13.08.2018
  • Розділ
    Виховна робота
  • Клас
    4 Клас
  • Тип
    Конспект
  • Переглядів
    317
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    EH720049
  • Вподобань
    0
Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
1000 грн
490 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

«Методичний
тиждень 2.0»
Головний приз 500грн
Взяти участь