Свято гри та іграшки. Подорож у країну дитинства.

Опис документу:
Дитинство – це чарівна країна! Господарюють у ній діти – найчудовіший народ на планеті! Чарівний, світлий і ні з чим незрівнянний світ дитинства, країни доброти, сміху і радості, безмежного і безтурботного щастя, звідки ми усі родом.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Свято гри та іграшки

Мета: поглиблювати знання учнів про дитячі ігри та іграшки; ознайомити з і

іграшками минулого та сьогодення; розвивати творчі здібності дітей;

виховувати культуру поведінки.

ХІД СВЯТА

В1: Дитинство – це чарівна країна! Господарюють у ній діти – найчудовіший народ на планеті! Чарівний, світлий і ні з чим незрівнянний світ дитинства, країни доброти, сміху і радості, безмежного і безтурботного щастя, звідки ми усі родом.

В2: Чи уявляєте ви, якби на світ люди відразу з’являлися дорослими? Якою б була наша планета без дітей?

- Чи були б моря такими синіми?

- Гори – височенними?

- Ліси – таємничими?

В1: - Земля без дітей? Ні, не уявити цього!

Разом: Увага! Увага!

Ми починаємо іграшки свято

І раді сьогодні усіх вас вітати.

На святі нашими гостями

Стануть іграшки і гра.

Давайте дружно ми гукнемо:

«Заходьте, будь ласка,

Почати свято вже пора».

( В зал заходять діти, в руках у них іграшки. Дують бульбашки).

Співаємо пісню бульбашка.

Вчитель. Ось вони – наші діти. Веселі і бешкетливі, сумні й смішні, а іноді не за віком серйозні. Наповнюють наше життя змістом, приємними турботами.

В1. А я найбільше хочу

Зробити так, щоб діти

Були завжди щасливими

У всьому-всьому світі.

В2.У нас сьогодні свято.

Чути музику і сміх.

Зараз будемо вітати

Наших іграшок усіх.

В1. Чи можна уявити світ, у якому б не було іграшок?

В2. Чи є такі діти, які не люблять гратися?

Вчитель. Світ дитинства та іграшки не існують одне без одного. Без іграшки світ став би сумним та безрадісним.

І машинки, й лялька Таня

Радо в гості кличуть нас.

В них сьогодні – іменини,

Вони запрошують всіх нас.

(Діти беруть іграшки, піднімають над головою, потім притискають до грудей).

Пісня «Якщо весело живеться».

Вчитель. Погляньте, скільки іграшок на нашому святі! Минуло вже трохи часу, як ви вперше прийшли до школи. Відтоді ви підросли, багато навчилися. У вас з’явилися нові друзі, справи. Як приємно було спостерігати за вами, коли на перерві усі поспішали на килимок, із задоволенням гралися своїми іграшками, розмовляли з ними, ділилися своїми успіхами, а, іноді і невдачами.

Але, мабуть, ніхто із вас не замислювався, коли і чому з’явилися іграшки. Якими були перші іграшки?

В1. Все почалося з того, що колись дуже-дуже давно не було фабрик, які виготовляли іграшки, але були діти, які як і ви хотіли мати забаву (так у давнину називали іграшки).

В2.Першими дитячими іграшками були випадкові й звичайні предмети: камінці, шишки, сухі гілочки. Пізніше дорослі самі ліпили, обпалювали, вирізали, шили.

В3. Історія іграшки є невід’ємною частиною історії культури суспільства. Для кожної історичної епохи характерні свої іграшки. Отож, запрошуємо усіх в іграшкове минуле. Всі іграшки виготовляли власноруч та з натурального природного матеріалу.

Вуркотилодерев’яне кружальце, чи ґудзик на нитці.

Малих дітей цією забавкою відволікали, щоб не плакали, а старші нею самі забавлялися, особливо хлопці, притуляли і до язика, і до носа. Таким чином виховувалась сміливість, страх і біль відступали назад. Дерев’яним вуркоти -лом гралися діти бідних, ґудзиком могли гратись тільки діти заможних, тому що на цей час ґудзик був розкішшю.

В 1. Брязкальця або тарахкальця виготовлялись з трахеї гуски чи качки. Одним вішали над колискою: від руху колиски воно теж рухалось і торохкотіло, іншим давали в руки. В залежності від того, що було всередині, таким був і звук: горох – «гудів», просо – «шепотіло», кукурудза – «гуркотіла», пшениця – «дзвеніла». З великим задоволенням гралась дитина і без шкоди для свого здоров’я.

В2 Свистуни із пір’я. Зовсім недорогим задоволенням був свистун із пір’я. Люди тримали в селах гусей, тому діти дуже часто свистіли такими свистунцями. Послухайте.

(Перегляд слайдів про старовинні іграшки).

В3. М’яч з свинячого міхура. Багато людей у селах тримали свиней. На Різдво різали свиней, а міхур вирізали і засипали попелом. Далі вичищали, мили, вичищали, мили. І так повторювали багато разів, щоб він став тонким, чистим і прозорим. Діти надували цей міхур, додавали всередину насіння пшениці, зав’язували мотузкою. М’яч готовий.

В1. Іграшки із глини. Глина – матеріал, який завжди був під руками у селі. Тому зовсім не дивно, що коники, бички, птахи, рибки виготовляли з глини. Серед іграшок з глини найбільш поширеними є свистунці – образи птахів: соловейки, чайки, зозулі. Погляньте, саме такий свистунець у мене в руках.

В2. Іграшки із соломи та трави – типові екологічні іграшки, виготовляли їх умільці-хлібороби. Іграшки з трави роблять наприкінці весни та на початку літа. Із соломи виготовляли брязкальця, тарахкальця, ляльок різного типу.

В3. Дерев’яні іграшки. Дерево – матеріал, який у сільських умовах фактично завжди під рукою. Тому найбільше іграшок-саморобок робили саме із дерева. Дерев’яні іграшки в більшості випадків були рухомими: туркала, з якими із задоволенням бігали дітлахи, деркачі – послухайте, як диркають, рухомі медвежі, музичні інструменти, особливо сопілки, іграшки-гойдалки.

Українська народна іграшка багата і розмаїта. Несе вона повагу до праці, любов до людей, тварин.

Вчитель. Сучасні іграшки ніколи не зможуть замінити народних, тому вони мають доповнювати одне одного. Щоб іграшка була супутником дитинства, людство весь час удосконалює її.

А зараз загадки про ваші іграшки. Але відгадку ви не говорите, а берете в руки іграшку-відгадку.

Круглий, гарний і легенький.

Високо літає.

Йому діти дуже раді,

Бо ним кожен грає.

(М’яч).

Звір забавний, зшитий з хутра,

Є і лапи, є і вуха.

Медом любить ласувати

Взимку у барлозі спати.

(Ведмідь).

Я не їм вівса і сіна.

Дайте випити бензину.

Усіх коней обжену.

Кого хочеш – здожену.

(Машина).

У воді купається.

Водою обливається.

Вода до неї не чіпляється.

(Качка).

Не ходжу я, а скакаю

Бо нерівні ноги маю.

Я страшенний боягуз

Всіх на світі я боюсь.

(Заєць).

Не говорить, не співає,

А хто до хазяїна йде – знати дає.

(Собака).

Він швидкий, немов стріла,

І не слабший за вола,

Головне ж, оця тварина –

Вірний помічник людини

(Кінь).

Дуже товсті ноги маю

Ледве їх переставляю.

Сам високий я на зріст

Замість рота в мене – хвіст. (Слон).

Балерина закружляла,

На підлозі край стола.

Притомилася, упала,

І в коробку спать лягла.

(Дзиґа).

Я нікого не боюся:

Недарма царем я звуся.

(Лев).

- Тату! – крикнула Марічка –

Глянь, яка в травиці стрічка!

- Не чіпай! – злякався я. –

Це не стрічка, а… (змія).

В зрості є у них різниця,

Та дуже схожі в них обличчя.

Розкладеш – буде їх з п’ять,

А так – одна в одній сидять.

(Матрьошка).

В 1. Дерев’яну ляльку виготовляють на токарному верстаті з добре висушеної деревини липи і берези. Вона відображає селянську дівчинку в хусточці та фартусі. Лялька розкривається, а в середині в ній є ще одна. А в ній – ще одна. Перша Матрьошка була восьмимісною.

А зараз ви покажете нам свої улюблені іграшки

М'яч

Кинем в річку - не потоне,

Б’єш об стінку — він не стогне.

Будеш вниз його кидати -

Стане вгору підлітати.

Вчитель: Давайте пограємо з м'ячиком.

Гра «Гра з м’ячиком»(діти стають в коло)

В мене є веселий м'ячик,

Подивіться як він скаче    (ударяє м'ячем об підлогу)

Вгору м'ячик полетить,

І на сонці заблищить,   (підкидає м'яч вгору)

Саша,(Іра,Оля....)

М'ячик швидше ти спіймай

І мені його віддай    (по черзі кидає кожному із дітей)

Швидше руки виставляйте

М'ячик руки доганяє.

Панда всілась на бамбук,

І хоча немає рук,

Листя лапками зриває,

Вітаміни споживає.

«Ведмедик»

Я ведмедика люблю,

Не скубу його, не бю.

А беру малого в ліжко

Пригорну і вкрию ніжки,

Заспіваю «люлі – лю»,

Я ведмедика люблю.

Впав ведмедик на підлогу

Відірвали йому ногу.

Все одно він самий кращий

Не віддам його нізащо.

«Зайчатко»

Ти, Зайчатко-Довговушко,

Не тікай від мене,

Не ховайся поза кущик

У траву зелену!

Треба в хаті з іграшками

Мирно, дружно жити.

Ти ж не дикий сірий заєць

Ти з сукна пошитий.

«М’ячик»

Скаче м’ячик по підлозі

По підлозі й на порозі,

А тоді у двері хвіть!

Ой, ловіть його, ловіть!

Доганяйте, зупиняйте,

І мені у руки дайте.

«Тигр»

Жив-був тигр, 
Але про то 
Не здогадувався 
Ніхто. 
Називали його 
Ласкаво - кискою, 
Пригощали молоком 
І сосискою. 
З тигром 
Господарі ладнали, 
На руки брали, 
Гладили. 
Так він досі 
І живе, 
Так ніхто і не знає, 
Що це тигр, а не кіт.

Машинка

Їдуть, їдуть на роботу,

Вирушають зранку в путь,

Їдуть, їдуть, їдуть, їдуть,

Лиш моторчики гудуть.

Машинка

Дир, дир, дир

Гуде машина

В мене загубилась шина

Де сміливця нам знайти

Щоб машину завести.

За кермо я сяду сам

Нікому тебе не дам.

Лялька (3)

1.Хто не з на моєї ляльки?

В мене лялька, мов жива:

Як візьму її на руки —

Оченята відкрива.

2.Хоч у неї сліз немає,

Плаче донечка моя:

«Мамо, мамо», — вимовляє,

Ну, а мама в неї — я.

3.Я нове їй плаття зшила,

Квіти вишила на нім, —

Бо не можна ж до бабусі

Йти у гості у старім!

Гра для дорослих. «Прикрась доню, як ляльку».

Стрічки, намисто, комірці, заколки для волосся, гребінці. Під веселу музику тата прикрашають доньок у ляльок.

Їжачок-хитрячок

Із голок та шпичок

Пошив собі піджачок.

І у тому піджачку

Він гуляє по садку.

Натикає на голки

Груші, яблука, сливки.

І до себе на обід

Він скликає цілий рід.

Песик наш – пустунчик,

Ну такий ласунчик,

З’їв шматочок м’яса,

Облизався ласо.

І загавкав: гав! гав! гав!

Хто, б ще кістку мені дав!

Скочив котик, сів на плотик,

Миє лапки і животик

І біленький і чистенький

Гарний Мурчик мій маленький

Грає музика,заходить дівчинка королева музичних іграшок. вносить скриньку,в ній лежить (бубен, піаніно, кселофон, гітара, маракас сопілочка).

ВчительПодивіться,хто це завітав до нас на свято?

Дитина: Я королева іграшок,

Та не простих,музичних

Із ними гратися усім,

Потрібно теж незвично

З них звуки треба добувати.

А як,потрібно вам сказати,

Я зараз вам їх покажу,

А ви скажіть як їх назвати.

- Давай подивимось,що ж там лежить! (дівчинка виймає). Діти,що це?

Станьмо в коло, подивіться і до нього доторніться.

Любов до рідного краю починається з дитинства. Надовго вона зберігається в душі людини. Народна іграшка є ниточкою в руках дитини, яка з’єднує її з історією Батьківщини. Виготовлення саморобок під силу навіть учням молодшого шкільного віку. Тому на уроках трудового навчання виготовляємо іграшки. Любимо їх, граємося ними, також їх можна дарувати, прикрасити ними інтер’єр, ялинку. «М’яка іграшка», виготовлена своїми руками, вносить тепло і радість у життя наших дітей, формує їхні естетичні смаки, є справжнім витвором мистецтва.

1.То ж давайте дружно жити,

Щоб радісно всім було.

І кожного любити,

І всім нести тепло.

2.Не кривдити нікого,

Не бить, не ображать.

Поганого нічого

Нікому не казать.

3.Давайте жити в мирі,

У злагоді й теплі.

Слова хороші й щирі

Хай линуть на Землі.

4.Всю красу, що бачимо

Ми у класі кожен раз.

Бережемо й не руйнуємо

Ось як виховали нас.

5.В святкові дні у залі

У хлопчиків й дівчат

Кульки переливаються

Як вогники горять.

6.Червоно-малинові

Кульки кольорові,

Жовті й голубі

Сяють угорі.

7.Гра – це світ чарівний та незнаний,

Гра – це диво, сповнене краси.

Поринуть у гру – це ж бо так цікаво,

Це справді свято, радість для душі.

8.Хочеш бути здоровим – грайся!

Хочеш бути красивим – грайся!

Хочеш бути щасливим – грайся!

Пісня «Іграшки»

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Цифрові практики Нової української школи: створення освітнього відеопроєкту»
Ілляхова Марина Володимирівна
30 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.