Свято для 1 класу на тему"Прощавай, Букварику!".

Опис документу:
Ось і перегорнули мої першокласники останню сторіночку Букваря і запросили його на свято. Але лишенько: злий чарівник викрав Букваря і сховав далеко від дітей. Як діти допомагали Буквареві звільнитися від чарівника? А що робила на святі Циганка, Шапокляк, Незнайко, Стецько, Баба Яга? Цікаво? Тоді скоріш до нас на свято! Ми вас запрошуємо!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

СВЯТО БУКВАРЯ

1 Ділі- ділі, дінь- ділень!

Діти, діти, добрий денЬ!

2 Дінді- дінді, вам наказ, -

Не спізнитись в перший клас!

3 На веснянім видноколі

Зайнялась зоря.

4 Свято в школі! Свято в школі!

Разом Свято букваря!

Пісня на мотив « Пусть бегут..»

Ми сьогодні зібрались

Всі на радісне свято,

Свято любого нам Букваря.

Гості: мами, бабусі,

Дорогі наші друзі, -

Тут зібрались, щоб нас привітать.

Приспів

Ми сьогодні всі щасливі,

Бо навчилися читать.

І дружити, і любити,

Рідний край наш захищать.

Учитель Добрий день, дорогі гості! Сьогодні у нас свято – Свято Букваря. Ще вчора наші першокласники перегорнули останню сторінку Букваря. Сьогодні ми святкуємо першу перемогу наших маленьких школярів. А давайте пригадаємо, як це було.

  1. Жовтіє листя на тополі,

Летять у синяві хмарки.

Відкриті навстіж двері в школі,

Ідуть до школи первачки.

  1. Ласкавий промінь зазирнув в віконце.

Осінь в золото берізки одягла.

Дівчинка в малесенькі долоньки

Ранець першокласника взяла!

Пісня

  1. Здрастуй, школо, здрастуй, путь-дорого!

І, мабуть, уперше за шість літ.

З радістю і світлим хвилюванням

Дівчинка крокує по землі.

  1. Були ми всі смішними малюками,

Зайшовши вперше в наш просторий клас,

Отримали ми зошити з книжками

Й за парти сіли в самий перший раз.

  1. Буквар взяли ми перший раз,

Як зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

- Тепер вже вміємо читати!

Всі Навчився читати наш дружній клас.

Ви можете всі поздоровити нас!

Пісня

  1. Є святкових днів багато

На листках календаря.

А між ними й наше свято –

Вшанування Букваря.

  1. День вітання і прощання –

Свято перших Букварів.

Перша сходинка зростання

Для маленьких школярів.

  1. Любі гості, мами й тата!

В нас – Букварикове свято!

Добре, що прийшли до нас

Ви у гості в перший клас.

  1. Ми всіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо.

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

10 Є книг багато: радісних, печальних.

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – усім книжкам начальник.

І звуть її всі просто: наш

Разом Буквар

11 Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю – по сторінках своїх.

І от привів, нарешті, подивіться:

У мудрий світ скарбів чудесних – книг!

12 В житті все починається з малого:

З зернини – хліб, з промінчика – зоря.

І вчитель сам свою дорогу

Теж починав з малого Букваря.

13 Букви старанно вивчали,

Знаєм їх від А до Я.

І сторіночку останню

Прочитали Букваря.

14 Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

( Чути стук у двері. Заходить листоноша Пєчкін)

Пєчкін - А чи у вас сьогодні свято?

- Це першокласники?

- То отримуйте листа!

Діти беруть лист, запрошують Пєчкіна на свято.

Учень ( читає лист)

«Дорогі мої першокласники, мене викрав злий чарівник. Я зможу потрапити на свято, якщо ви подолаєте всі перешкоди, які перед вами постануть. Будьте сміливими. Я з нетерпінням чекаю визволення. Ваш Буквар.»

Учитель Щоб врятувати Букварика, потрібно із пелюсток скласти квітку. А кожна пелюстка – це завдання. То що ж будемо робити? Чи згодні ви допомогти?

Сьогодні ми подорожуватимемо у казки, мультфільми. А для цього потрібно присісти, заплющити очі і чекати до тих пір, поки не перестане лунати музика. Якщо хтось раніше розплющить очі, то ми вже не зможемо потрапити в казку. Отже, вирушаймо! Щасливої дороги!

( Чарівна музика закінчилася, діти розплющили очі і побачили, що нічого не змінилося.)

Учитель Що трапилося? Чому ми не перенеслися у казку? Я, здається, здогадуюся: хтось із вас не зовсім міцно заплющив очі. Давайте спробуємо ще раз.

( Знову лунає музика)

Коли розплющили очі, то побачили циганку, яка танцює під мелодію з мультфільму «Бременські музиканти».

Циганка Ой, ви хто такі?

Діти Ми – першокласники.

Циганка Давайте я вам погадаю, які оцінки будуть у ваших щоденниках.

Діти Не треба нам гадати, ми і так знаємо, що оцінки у нас будуть лише гарні. Яке завдання ми повинні виконати, щоб отримати пелюстку?

Циганка Яку пелюстку? Яку пелюстку? Ось пограйте спочатку у карти зі мною.

Діти А хіба у карти грати можна?

Учитель Це, звичайно, гра не для дітей. Але Букварика треба виручати, то давайте спробуємо.

( Циганка з рукавів виймає колоди карт, на яких приклади: 5+3, 10-8, 18-8.

Циганка ( до глядачів) Хіба вони зможуть порахувати? Адже це – тільки першокласники.

( Дає приклади)

А от і не вгадали.

Діти А ми не гадаємо, а рахуємо.

Циганка Ну добре, вмієте рахувати. Рятуйте свого Букварика, мені не впоратися з вами.(Віддає пелюстку і йде)

З’являється Шапокляк

Шапокляк Які маленькі, які гарненькі, мабуть, знаєте, хто я?

Діти Шапокляк.

Шапокляк Якщо правильну відповідь дасте, то станете моїми друзями й отримаєте пелюстку. Кажіть « так» чи «ні».

Треба гарно вам читати?

Треба менших ображати?

На перерві пострибати?

А всі парти пописати?

Друга треба виручати?

А треба слухати матусю?

Тоді дратуйте хоч бабусю.

У школі вибийте шибки.

І вчительці робіть все навпаки.

Брудне взуття несіть у школу.

І книги кидайте додолу.

Завжди старших поважайте.

І малюків не ображайте.

Чи хочете друзями моїми стати?

Та я ж краще за вчительку буду навчати.

Тоді беріть пелюстку і забирайтесь геть. З такими розумненькими, добренькими я й сама не хочу дружити.

Незнайко Ви читали в Букварі?

Вам знайомі букви ці?( показує)

Діти ( хором)

Ті, що є у Букварі,

Знаєм букви ми усі.

Незнайко Добре знаєте? Гаразд!

Перевірю зараз вас.

Подивіться, буква …..( А)

Ви назвіть на «А» слова.

( Діти називають)

Ну, а хто на букву «Б»

Слово швидше всіх назве?

Гляньте ще на букву «В».

Хто слова на «В» назве?

Хто старанно букви вчив,

Той пелюстку заслужив.

Стецько заходить в зал.

- Здоровенькі були! Ой, як вас тутечки багато зібралося! Щось дають чи що? Хто крайній? Ви?

Ведуча – Ти що, Стецько? Схаменися! Подивися навкруги. Сьогодні діти зібралися на прощання з Буквариком. Скоро вони підуть до 2 класу.

- Тю, я там був.

Ведуча – Невже? А чого ж ти там навчився? Чи вмієш ти рахувати?

- Як?

Ведуча – Рахувати.

- А як це?

Ведуча – А ось так ( показує на пальцях). 1, 2 і так далі, 1, 2 і так далі.

- Краще за всіх. Ось дивіться: 1, 2 і так далі. 1, 2 і так далі.

Ведуча – Діти, Стецько правильно рахує?

Діти – Ні!

Ведуча – Так, на уроках математики ти спав. Ясно.

- Ні, не спав.

Ведуча – А що ж ти робив?

- А ось що ( їсть бублик). Їв.

Ведуча – Ну, добре, а читати ти вмієш?

- Ще краще, ніж рахувати.

Ведуча – Я собі уявляю. Що тут написано ( показує слово « мама»)

- Так, зараз, сообразю .( чеше затилок) Чогось не соображається. Мабуть у мене ( крутить біля виска) чогось не хватає. Та дарма, батько кажуть, що колись усі посходяться. А ну, що там таке (читає): Ме, А; Ме, А (думає). Так, ясно! Ме та А, А та Ме – буде ось що ( кусає бублик) АМ, АМ!

Ведуча – Так що тут написано?

- АМ, АМ! ( облизується)

Ведуча – Діти, правильно?

Діти – Ні!

Ведуча – А що за слово тут написано?

Діти –Мама!

- Тю! А я що казав? АМ, АМ . Хто мені дає? Ясна річ – мама.

Ведуча – Стецько, Стецько! Ти ж нічому в школі не навчився. Вчителів не слухав на уроці, не вмієш тепер ні читати, ні писати, ні рахувати. Як же ти будеш жити далі?

- Тю! Це не головне. Головне, щоб борщ був на столі, і вареники у сметані і вранці, і в обід, і ввечері. Я і спав би – їв би, і ходив би – їв би, і лежав би – їв би.

Ведуча – Ну, хватить, Стецько. Давай запитаємо дітей,чи хочуть вони бути схожими на тебе. ( Стецько причепурюється)

Діти - Ні!

Ведуча От бачиш, лінивих ніхто не любить.

- А мені ваша любов і не потрібна. ( похнюпився) Чую!

Ведуча – Що ти чуєш?

- Як добре чую!

Ведуча – Та що?

- Що, що, що: мати борщ зварила, ось що. Ну, мені пора вечеряти. До побачення!

Ведуча – Діти, я думаю, що серед вас не буде таких, як Стецько. Ой, а пелюстку і не дав. Напевно, в нього її і не було.

Залітає Баба Яга

Співає під музику з «Летючий корабель»

Я летіла на мітлі,

Щоб на святі будь мені.

Свою ступу розтрощила,

Сильно ноги намочила. ( танцює)

Ох, як я поспішала!

Спати довго не лягала.

Довго-довго готувалась

Поки-то сюди дісталась.

Вчитель Бабусю, а ти нам пелюстку приготувала?

Баба Яга Добре. Якщо ви такі розумні, виховані, то буде вам завдання. Допоможете мені римувати і складати вірші. Я буду говорити, а ви додавати «І я».

- Я сьогодні рано встала! І я!

- Чисто все поприбирала! І я!

- Каву чорну заварила! І я!

- Кицьку нею отруїла! Не я!

- Ох, які ж ви неуважні!

- З усіма тепер вітаюсь! І я!

- Щиро всім я усміхаюсь! І я!

- Всім я друзям помагаю! І я!

- Цвяхи в крісло забиваю! Не я!

Тримайте свою пелюстку!

Фея Щоб усі вас поважали,

Щоб любили і пишались,

Не багато і не мало –

Треба знати 10 правил.

( Діти закінчують речення)

1 Як прокинувся – вставай, ліні волі не (давай).

2 Квіточки роса умила, а тебе умиє (мило).

3 Вранці ти не поспішай, подивись спочатку, чи нічого не забув, чи в портфелі все в (порядку).

4 І дивись – не барись, в школу швидко-швидко (мчись).

5 В школі, в класі не брудни, сміття бачиш – (прибери).

6 Не носи в кишені жуйку, крейду, яблучко і булку, кнопки, цвяхи, сірники, а носи (носовики).

7 Будь охайним завжди сам, уникай дірок і (плям).

8 Вдома рідним не груби, менших захищай (завжди).

9 Скільки в небі світить ясних зірок, стільки у щоденнику повинно бути (гарних оцінок).

10 Щоб тобою всі пишались,

Перехожі озирались,

Так роби, щоб люди звикли:

Ти завжди у всьому (приклад).

(віддає пелюстку)

Діти Дякуємо.

Учитель Молодці! Виконали усі завдання, зібрали квітку! І ось тепер можемо побачити Букварика.

Буквар

Я – веселий Букварик,

Весело співаю,

Бо веселе свято в школі

Я сьогодні маю.

Я – розумний Букварик!

Все про себе знаю,

Свої літери слухняні

Вже в слова єднаю!

Я – щасливий Букварик!

Я тому радію,

Що всі діти в першім класі

Вже читати вміють.

Учитель А читати вони вміють , бо вивчили всі твої літери з Букваря.

1.Букви дружні ми сестрички,

Хоч і маєм різні звички.

Нас 33, нас 33 –

Гарні, рівні, не криві.

Ми усі від А до Я

Алфавітові сім’я.

2.В нас почесні всі місця –

Чи з початку, чи з кінця.

Бо чи звук ти, а чи знак,-

Дорогий в родині всяк.

3.Ми літери відомі,

Ми всякому знайомі.

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми літери незвичні,

Ще й дуже симпатичні,

Бо кожна – жарт чи віршика,

Чи казочку несе.

Учитель

По порядку алфавіту виступай!

Перекличку раз, два, три –

Перша буква говори.

Буква А

А в алфавіті - найперша,

А в алфавіті – найлегша.

Цю букву знають всі на світі,

В неї – почесне місце в алфавіті.

Весела, гарна, гомінка

І найскромніша – буква А.

Буква Б

Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква Б!

Тут веселик походив.

Ключ від азбуки згубив.

Буква В

Буква В така цікава:

Стовпчик тут і дітки справа.

Так в алфавіті живе

Всім потрібна буква В.

Буква Г

Га-га-га та ге-ге-ге…

Це, напевне, буква Г?

Буква Г якраз така,

Наче шия в гусака.

Буква Г

Буква Г з ріжком вгорі

Посміхнулась дітворі.

- Щоб дзвінкіше чули мову,

Я прийшла в абетку знову.

Буква Д

Буква Д – як в лісі дім.

Живуть птахи дружно в нім –

Дядечко дятел і його дітвора,

Дрізд з діточками своїми двома.

Буква Е

Що майструє цей хлопчина?

До стовпця – аж три жердини!

- Відгадайте! – всіх зове.

- Відгадали? Буква Е.

Буква Є

Є нікуди не втікає,

Є про звірів ще не знає,

Тож лякатися не вміє,

Є завжди лише радіє.

Гляне звір на букву Є,

І забуде зло своє.

Буква Ж

Я жука тримаю в жмені,

Показати хочу Жені.

Жук у жмені: - Же-же-же…

Схожий він на букву Ж.

Буква З

Збоку,знизу і згори

Схожа З на цифру три.

Є три зуба в букви З.

Ними все вона гризе.

Буква И

Дід брусочок третій клав –

Для упору навскоси,

Так він хвіртку змайстрував –

Я ж дивлюся: буква И.

Буква І

Буква І, неначе свічка

З ясним вогником вгорі.

А погасне – чорний гнотик

Стане крапкою над І.

Буква Ї

Їжак яблуками чистить

Гострі голочки свої.

Наколов він двоє яблук –

Йде казкова буква Ї.

Буква Й

Буква Й така ж, як И,

Наче рідні дві сестри.

Лише носить стрічку

Буква Й – сестричка.

Буква К

Вранці Півник в курнику

Будить всіх: «Ку-ку-рі-ку!

Прокидайтеся, курчата,

Будем букву К вивчати.

Буква Л

Узяв хлопчина рушничок

Та й повісив на гачок.

До матусі повернувся,

Від здогадки усміхнувся:

Як журавлик, як орел,

Ця крилата буква Л.

Буква М

Взялись за руки ми і встали.

Ну ж бо, М, дай руку А.

Ну ж бо, Ма, дай руку Ма!

МА і Ма, а разом - мама –

Це вже я пишу сама.

Треба знати, як писати

Букву М і букву А.

Напишу цілий листочок

М і А, Ма і Ма.

Мама,мама,мама,мама –

Тихо ручкою скриплю.

Подивись швиденько, мамо, -

Ось як я тебе люблю!

Буква Н

- Чи це буква, чи драбина? –

Дивувалася дитина.

- Ну, якщо один щабель,

То, звичайно, буква Н.

Буква О

Буква О – така кругленька,

Придивітеся, маленькі, -

Наче сонях-жовточубик,

Що так сонечко він любить.

Буква П

У просторому дворі

Нам зробили школярі

Гойдалку-гойдалочку –

Гойдаємось до раночку.

Радість нашій дітворі –

Буква П стоїть в дворі.

Буква Р

Тигреня весь день ричить,

Яку букву воно вчить?

Ну, звичайно, всім відомо, -

Буква Р для всіх знайома.

Буква С

Сіла мишка у куток,

З’їла бублика шматок.

Мишку налякав наш пес –

Залишилась буква С.

Буква Т

Буква Т дощу боїться,

Хоч вона без цукру й солі.

Та не може обійтися

Цілий рік без парасолі.

Буква У

Якось ввечері на даху завивала буква У,

Бо невіглас-вітер більш не знає літер.

Буква Ф

Що це,що це за підскоки?

Це ж у кого руки в боки?

Буква Ф на довгій ніжці

Пострибала по доріжці.

Буква Х

Плоскогубці розійшлися,

Розсміялись: - Ха-ха-ха!

Ці веселі плоскогубці

Схожі з літерою Х.

Буква Ц

Кінь промчить біля воріт,

Не догнати й соколу.

Цок-цок-цок – із-під копит

Буква Ц процокала.

Буква Ч

Буква Ч, немов стілець,

Догори лиш ніжки.

Навіть з цифрою чотири

Буква схожа трішки.

Буква Ш

Комиші шумлять: шу-шу…

Букву Ш я напишу.

Півсторінки напишу.

Пів – Тимошці залишу.

Три стовпці, внизу межа,

От і вийшла буква Ш.

Буква Щ

Буква Щ сказала Ш:

«Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

Хоч стрибати так не можу…

А відгадка тут проста –

Я з хвостом, ти – без хвоста».

Буква ь

Це не шість, м’який це знак!

Це повинен знати всяк!

Він у слові «олівець»

Забігає у кінець.

Буква Ю

Як зробити букву Ю,

Здогадавсь Іванко:

«Букву І до О приб’ю

На коротку планку».

Буква Я

Буква Я крокує гордо.

На цім світі буква Я

Доповісти всім готова:

«А ви знаєте, хто я?

Ви не знаєте, хто я!

Я – не тільки буква,

Я – буква, склад і слово!»

Учні разом

Ми, букви, добре вивчені,

Знайомі хлопцю й дівчині.

Читає й пише нас

Чудово перший клас.

Ми, красиві і стрункі,

Прикрашаєм сторінки.

Буквар

В першім класі на «12»

Всю абетку вивчено.

Літеру по літері вчили ви щодня,

Підійшли до справжнього,

До світлого знання.

Допоміг я вам відкрити диво те чудове,

Як з маленьких зернят-літер виростає слово.

За науку в перші дні,

Що ви скажете мені?

1)Добрий Букварику!

Перша книжко!

Хочеться, навіть, плакати трішки.

Шкода розлучатися, хоч і треба,

Ми не забудемо ніколи про тебе.

2)Спасибі тобі за добру науку,

За паличку першу і першу букву.

За перше слово, за першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

3)Обіцяєм не лінитись,

На «відмінно» й «добре» вчитись!

4)Букварику, мій друже вірний,

Відверто я усім скажу,

Що нині я – твій друг покірний –

Уже читаю і пишу.

Всі сторінки твої цікаві

Були для мене, як рідня.

В твоїх малюночках яскравих

Нове знаходив я щодня.

5)Ніколи не забудемо

Про друга Букваря.

Ми завжди вчитись будемо

Для щастя і добра!

6)Перша книжко – мудра й мила,

Ти читати всіх навчила.

Кожна буква Букваря –

Це промінчик ліхтаря.

Книжечка дитячих літ

Нас виводила у світ.

7)Читав і думав, роздивлявся,

Твої думки носив в душі.

Я словом рідним милувався,

Читав із захопленням вірші.

Ось дочитав уже останній

Листочок твій – все зрозумів.

Прийшов журливий день прощання.

Ти знай, що я тебе любив.

8)Я сторіночку останню

В Букварі перегорну.

Свого друга на прощання

Я до серця пригорну.

Букви всі від А до Я

Дуже добре знаю я.

Далі я навчатись буду,

А Букварик не забуду.

9)Беру Буквар в останній раз.

Несу його в просторий клас.

І з вдячним серцем Букварю

«Спасибі, друже», - говорю.

Ти перша книжечка моя,

Тепер читати вмію я.

10)Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.

11)Багато в світі є книжок,

А ти найкращий, мій дружок.

Разом

Прощавай, Букварику!

Наш найперший друже!

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже!

Нагородження

Учитель

Вже скінчилось наше свято

І прощатись вже пора.

Ми бажаємо всім класом

Діти Щастя, миру і добра!

Пісня

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Google-сервіси в роботі вчителя»
Левченко Ірина Михайлівна
16 годин
390 грн