і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
До визначення переможців залишилось:
3
Дня
3
Години
16
Хвилин
30
Секунд
Поспішайте взяти участь в акції «Методичний тиждень».
Головний приз 500грн + безкоштовний вебінар.
Взяти участь

Святими не народжуються, ними стають

Курс:«Протидія шкільному насильству»
Черниш Олена Степанівна
72 години
3600 грн
1080 грн
Свідоцтво про публікацію матеріала №PB964912
За публікацію цієї методичної розробки Данілова Олена Дмитрівна отримав(ла) свідоцтво №PB964912
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів
Отримати код

Святими не народжуються, ними стають

Жихар О.В. Науковий керівник: Данілова О.Д.

       У першу неділю після дня Святої Трійці Православна Церква святкує день Всіх Святих. У цей день Церква нагадує нам про те, що святість - це не доля окремих особистостей, а мета життя кожної людини. Сама здатність до святості закладена Творцем при створенні людини, що є образом і подобою Божою.

        Скільки всього святих у християнстві - невідомо. Житія та опис святих не вміщаються в самі товсті томи Четьїх-Міней, про подвиг тисяч ніколи не буде відомо. Ми не дізнаємося про мучеників перших століть християнської Церкви, невідомими для нас залишаться імена подвижників і ченців, що гаряче молилися за мир, й імен віруючих, розстріляних в роки безбожництва в таборах.

        У святих ми вшановуємо не безгрішність (безгрішний тільки Бог), не дива, створені ними, не висловлені передбачення, подвиги аскетизму або ратної справи, а ту благодать Божу, яка в них засяяла, зробивши їх «чистими оселями Божими», за словами св. Іоанна Дамаскіна.

        Як писав апостол Павло, "одному дається Духом слово мудрості, а другому слово знань тим же Духом; а іншому віра тим же Духом; а іншому дари оздоровлення тим же Духом; а іншому роблення див, а іншому пророкування, а іншому розпізнавання духів, а тому різні мови, а іншому тлумачення мов ". [1,с.905]

Згідно зі словами Апостола, Церква шанує самих різних людей, які отримали безцінний дар Святого Духа через своє життя або через свою смерть.

При цьому треба розуміти, що майже ніхто зі святих не ставав таким миттєво, але ніхто не знаходив «помазання Божої благодаті» раптово і без свого сильного бажання бути з Богом. Але крім помазання благодаттю, святі завжди залишалися звичайними людьми зі своїми звичками, складними моментами в біографії, за які вони гірко каялися.

     Цікаво, що в церковних канонах є суворе попередження, що забороняє православному вважати, що святі безгрішні. Реалії сьогодення ставлять перед віруючими багато питань. І Господь направляє пастирів, які, як маяки, вказують правильний шлях в духовному житті. Одним з таких пастирів стала чудова людина, унікальне явище в церковному житті кінця XX - початку XXI століття - схиархимандрит Зосима.

3 вересня 2019 року виповниться 75 років від дня народження схіархімадріта Зосими - засновника Нікольського Свято-Успенського монастиря в Донецької області. Нікольське - село, яких багато в нашому степовому Донбасі, зі своїми проблемами і щоденними турботами. Але все ж про нього знають і в Єрусалимі, і на святому Афоні, і в Києві.

Батюшку Зосиму в Донбасі, та й за його межами, давно шанували як старця. Іван Олексійович Сокур (так звали старця в миру) народився 3 вересня 1944 року в селі Косолманка Свердловської області. У 1961 році закінчив середню школу в місті Авдіївка Донецької області. Потім навчався в Донецькому сельськогосподарському технікумі, працював ветеренаром. З 1968 по 1975 рік навчався в духовних семінарії та академії в Ленінграді. Академію закінчив зі ступенем кандидата богослов'я і прийняв чернечий постриг з ім'ям Саватій, був висвячений спочатку в ієродиякона, потім - в ієромонахи. Після навчання кілька місяців прослужив в Одесі, після чого в грудні 1975 року був прийнятий в клір Ворошиловградсько-Донецької єпархії. В1980 році возведений у сан ігумена, в 1990-му - в сан архімандрита. [7]

Кажуть, ще до революції, село Нікольське засвітила своєю появою Пресвята Богородиця. І на тому місці забило цілюще джерело. Неподалік від нього були побудовані дві дерев'яні сільські церкви - Миколаївська і Василівська.

          Після Жовтневого перевороту один храм закрили, інший зруйнували. Народ ще довго служив заборонені молебні на джерелі Богородиці. А в Нікольському храмі зберігався переказ: коли в напівзруйнований Свято-Василівський храм приїде служити чернець, в Нікольському відкриють дві обителі ... [5]

       Ієромонах Саватій (майбутній схіархімандіт Зосима) приїхав сюди в 1986 році - в напівзруйнований храм без іконостасу та обгорілий сарай замість будинка священника. Але вже через півроку було все побудоване.

Сила впливу отця Зосими була незвичайною. П'ятихвилинна розмова з ним повертала людям надію, бажання знову жити. Ця здатність лікувати людські душі - молитвою, словом, поглядом - і було те головне диво, з яким стикалися люди. А було й таке, що вчасно надана порада батюшки-провидця, потім рятувала людей від смерті.

        І завжди говорив Зосима: «Любов понад усе». Філософська мудрість, сила віри і розуміння дороги для порятунку душі людської зробили його старцем вже в 40 років. Адже старець в Православ'ї - це не стара, а мудра людина, що відрізняється прозорливістю і особливим молитовним даром.

     Рішення про заснування в Нікольському двох монастирів чоловічого і жіночого батюшка прийняв після клінічної смерті в 1998 році (а він пережив 4 клінічні смерті). Отримавши благословення на будівництво обителі, він взявся за роботу. Ідеалом чернечого устрою для батюшки була Оптина Пустинь з її духом любові і гостинності. [4]

Він був духовним батьком священства всієї Донецької єпархії, братії і сестер двох заснованих ним монастирів, а також улюбленим батюшкою безлічі мирян, які всюди слідували за ним протягом чверті століття.

«Мене завжди вражало його храмобудівництво, - розповідав митрополит

Донецький і Маріупольський Іларіон (Шукало). - Куди б він не прийшов служити, всюди одразу ж затівав капітальні ремонти й будівництво. Пам'ятаю, як в 1980 році, коли я служив ще псаломщиком у Свято-Успенському храмі Донецька, на свято Почаївської ікони Божої Матері ми поїхали до батька Саватія в Олександрівку на освячення нового престолу. Йому вдалося зробити цей престол в той самий період, коли церкви в СРСР тільки закривали та руйнували. На ті часи це було мало не сенсацією». [7]

        За шість останніх років життя отець Зосима, відродивши і старі храми, звів посеред донецького степу майже лавру. Причому, як сказали б сьогодні, з «євростандартом». Тут все чудово - старі й нові храми, сучасного вигляду житлові й адміністративні будівлі, рослинні насадження. Березова алея веде до величезного білого собору Успіння Богородиці.

        За повідомленням журналіста С. Голохі, з вдячністю приймаючи допомогу і пожертвування від меценатів, старець, однак, турбувався не тільки про райське життя своєї обителі, але пропонував благодійникам подбати і про інші храми й монастирі. Спочатку він благословив відновити Свято-Успенський монастир в Донецькому Святогорську, допомогти відреставрувати російський Свято-Пантелеймонівський монастир на Святій Горі Афон і Горненський монастир Російської Місії в Єрусалимі, і тільки потім почалося широке будівництво в Нікольському. [2]

Пресвята Богородиця завжди вважалася покровителькою нашої Батьківщини, а Успенські храми були головними в більшій частині монастирів. Доказом особливого шанування Успіння, є те, що всі 3 лаври України є Успенськими. Успіння Пресвятої Богородиці для отця Зосими – це друге свідчення про безсмертя після Воскресіння Спасителя.

        Отець Олександр з прилеглої до Нікольського Владимирівки згадував, що за сім років до смерті батюшки, на Поховання Пресвятої Богородиці, хтось подзвонив йому і сказав, що отець Зосима вмирає. Переляканий батько Олександр помчав в Нікольське. Коли батюшка дізнався про те, що трапився казус, спочатку посміявся, а потім раптом задумався і запитав: «Ти уявляєш, що таке померти на Поховання Пресвятої Богородиці?» [2]

Старець був дивним подвижником і прихильником Православ'я, прозорливцем, засновником Успенської Свято-Василівської та Успенської Свято-Миколаївської обителей в Донецькій єпархії. Дату смерті йому Господь відкрив завчасно. В останні дні життя старець Зосима роздавав безліч вказівок братам і сестрам обителей, всім, кого зустрічав по дорозі на службу і з ким бачився в келії. Одній жінці, наприклад, сказав, щоб вона через 2 дні почала пекти пироги і пекла б їх 40 днів без перерви. [7]

Миряни, що мали велике щастя спілкуватися зі старцем Зосимою, поверталися в мирське життя добрішими, чистішими, світлішими. Він лікував людські душі, тим самим зцілюючи тіла. Він безмежно любив всіх людей. І тих, хто катував його, змушуючи стояти цілодобово босоніж на бетонній підлозі, і тих, хто посилав служити з приходу в прихід, подалі від магістралей і цивілізації - щоб швидше зломити. Він ніс свій хрест гідно, не вагаючись в вірі. Він хрестив дітей своїх катів. Він пережив чотири клінічні смерті і боротьбу з хворобою. Він вмирав, а потім вставав і служив. Лікарі ставали віруючими, спілкуючись з ним і дивуючись його мужності.

Весь 2001 рік старець провів у реанімації. Тільки під великі свята його на день-два доставляли в обитель. На Великдень того року схимника привезли з лікарні в дуже важкому стані. Біля храму несла чергування реанімаційна машина. Старцю ставало все гірше й гірше - він помирав. Лікарі, які були біля нього, наполягали на тому, щоб негайно повернутися в лікарню. За 15 хвилин до півночі отець Зосима убрався і провів Великодню службу.

       Перед самою смертю схимник сподобився якогось одкровення. «Коли я помру, ви будете знати, - говорив старець братії, - годинник на моєму молитовному столику біля вівтаря зупиниться». [6, с.265]

Спочив у Господі Зосима 29 серпня 2002 року на Поховання Пресвятої Богородиці. Після кончини старця один з його духовних чад сказав: «Отець Зосима - великий праведник. Людина з величезною душею, наділений від Бога великим даром співчуття. Для мене знайомство і спілкування з отцем Зосимою завжди було великим щастям. Ця людина мала сильну віру й дар переконання. Він умів по-батьківськи наставити, дати правильну пораду. Я знаходив у нього підтримку і розуміння. Своїм життям, вірою, любов'ю до ближнього він вселяв надію й оптимізм в наші душі. Навчав не впадати у відчай, не впадати в крайнощі, любити людей, свою батьківщину, сім'ю.

Отець Зосима часто повторював: "Сім'я - ваш храм. Бережіть його ". Він вчив бути терпимим, великодушним до ворогів, милосердним і справедливим. Отець Зосима був духовним символом православного Донбасу. Вірив і нас навчав вірити в єдність і духовне єднання всіх слов'янських народів, в торжество правди і віри». [3]

А Митрополит Іларіон в своєму слові на річницю блаженної кончини схіархімандрита Зосими сказав: «З вуст в уста передавайте про його молитви, повчання, діяння - з покоління в покоління, бо серед нас жила воістину велика людина: духівник, монах, наставник, друг, брат і батько ...» [7]

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ІНТЕРНЕТРЕСУРСІВ

1. Библия. Новый Завет. – Свято-Успенская Почаевская лавра, 2008. – 1216 с.

2. Зарайский В. Святые: Святыми не рождаются. URL: http://www.pravmir.ru/ svyatymi-ne-rozhdayutsya/

3. История обители. URL: file: /// C: / Users /% D0% 93% D0% B0% D0% BB% D0% B8% D0% BD%D0%

4. Никольская обитель. URL: http://obitel-nikolskoe.ru/?chapter=history

5. Обитель батюшки Зосимы. URL: https://ua.igotoworld.com/ru/ poi_object/66466_svyato-uspenskiy-nikolo-vasilevskiy-monastyir.htm

6. Православний календарь 2014г. - Київ: ООО «Типография "Новий друк", 2013.- 312 с.

7. Славко М. Донецкий старец Зосима. К 70- летию со дня рождения. URL: http://www.pravoslavie.ru/ 73350.html

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Виступ на ІІІ Борисоглебських читаннях 2018р. про отця Зосиму
  • Додано
    28.02.2018
  • Розділ
    Релігієзнавство
  • Клас
    11 Клас
  • Тип
    Стаття
  • Переглядів
    109
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    PB964912
  • Вподобань
    0
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти