👥🌾 Презентація до уроку: «Суспільний устрій та господарське життя за часів Володимира Великого і Ярослава Мудрого» (за § 8 підручника)
До курсу: «Історія України» (7 клас)
Хто керував величезною територією Київської держави, як ділилося суспільство на стани та верстви, і якими інструментами князі регулювали порядок усередині країни? Цей урок, побудований за § 8 підручника О. Пометун, О. Дудар та Н. Гупана, присвячений суспільному устрою та господарському життю Русі-України в X–XI століттях. Презентація створена так, щоб наочно та цікаво розкрити соціальну структуру давньоруського суспільства, появу перших писаних законів та побут людей.
📌 Що всередині презентації?
Матеріал чітко спирається на текст параграфа підручника, розбиваючи тему на ключові блоки:
Політичний та суспільний устрій:
Русь-Україна за формою правління була монархією, на чолі якої стояв великий київський князь із династії Рюриковичів, котрому підпорядковувалися місцеві удільні князі.
Формування привілейованої верстви землевласників — боя́р, а також військової еліти — дружинників.
Розподіл духівництва на чорне (ченці в монастирях) та біле (священники й церковнослужителі).
Непривілейоване вільне населення (смерди-селяни, міщани, купці, ремісники) та напівзалежні чи залежні категорії (закупи, рядовичі, ізгої, челядь, холопи).
Перша писана збірка законів — «Руська правда»:
Укладення збірки за часів Ярослава Мудрого на основі звичаєвого права для врегулювання суспільних відносин та судочинства.
Скасування кровної помсти та заміна її на систему штрафів (вир) на користь князя. Залежність розміру штрафу від соціального статусу потерпілого (наприклад, за вбивство боярського управителя штраф був вищим, ніж за ремісника чи смерда).
Сільське господарство і ремесла:
Удосконалення аграрного виробництва: поширення трипільної та двопільної систем землеробства, використання плуга з лемешем і волів для оранки, розвиток городництва й садівництва.
Високий рівень ремесла: наявність понад 60 ремісничих спеціальностей (ковальство, ювелірна справа, будівництво, ткацтво).
Внутрішня і міжнародна торгівля:
Розвиток місцевих ринків та транзитної торгівлі (центром якої був Київ). Використання грошових одиниць — монет та срібних злитків-гривень.
Експорт із Русі: хутро, віск, мед, льон, шкіри, ювелірні вироби та зброя. Імпорт: предмети розкоші (шовк, парча, оксамит, спеції).
Повсякденне життя в місті та селі:
Особливості житла, інтер'єру (обов'язкова піч, лави, скрині, почесне місце для ікон), освітлення та одягу.
Відмінності в одязі та взутті простого народу (личаки, домотканий одяг) і знаті (сукно, шовк, парча, шкіряні вироби з вишивкою та коштовними прикрасами).
Організація дозвілля: народні гуляння за участю скоморохів і музикантів, князівські бенкети, полювання та змагання.
💡 Переваги матеріалу:
Повна відповідність підручнику 2024 року: Матеріал базується виключно на тексті та методичному апараті § 8 підручника О. Пометун, О. Дудар і Н. Гупан.
Наочність та структурованість: Включно зі схемами соціальної структури суспільства, інфографікою сільського господарства й ремесел, а також ілюстраціями давньоруського одягу, взуття та предметів побуту.
