Суспільна праця — це цілеспрямоване функціонування сукупності окремих індивідуумів, взаємопов’язаних розподілом, обміном, спеціалізацією та кооперацією праці, спрямоване на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення корисних людині потреб. Її необхідно вивчати і розглядати як процес взаємодії двох складових:
´матеріально-речова складова відображає ставлення людини до природи, характеризує її як елемент продуктивних сил;
´соціально-економічна складова відображає ставлення людей один до одного з приводу створення товару, формування та розвитку працівника.
´Взаємозв’язок цих аспектів передусім у тому, що соціально-економічні відносини створюють відповідні стимули для розвитку елементів праці і самої людини, працівника.
