Сучасна система історичної освіти знаходиться на етапі переосмислення та реформування. Це стосується як змісту так і принципів та методів викладання. Зміни в історичній освіті мають бути направлені на забезпечення досягнення основної мети такого напрямку навчання, а саме формування активного та свідомого громадянина, який буде поважати минуле свого народу, його мову, культури, звичаї тощо [2]. Відповідно, сучасна система освіти намагається позбутися догматизму, що глибоко укорінився з радянських часів. Крім того, обговорюється розширення використання інтеграції навчальних предметів, використання методів проектної діяльності учнів та загалом активності процесу пізнання.















