За данними польського інституту книжки - Україна ввійшла на перше місце серед усіх країн світу за кількостю перекладіч сучасної польської літератури
Українська перекладачка польської літератури Божена Антоняк відмічає, що в Україні польську літературу люблять – а отже, перекладають, видають, читають і обговорюють. Деякі автори – Ольга Токарчук, Анджей Стасюк, Гжегож Касдепке, Марек Щигельський, Вітольд Шабловський – в Україні вже давно мають “своїх” видавців, перекладачів і читачів, а дехто – й фан-спільноти. В Польщі давно почали писати на побутові й соціальні теми для підлітків : бідність, іншість,інвалідність, проблеми в родині, пошуки роботи, насильство… Важко сказати, яку проблематикупольська дитяча й підліткова література не охоплює. Підлітки — це та “пропущена” ланка, яка досі мало чим могла розжитися в плані книжок, де йшлося б про їхні проблеми, зацікавлення, пошуки. Це прекрасні книжки із захопливими сюжетами, інтригою, сповнені чудового гумору й позбавлені нудного повчання, бо вони не орієнтовані на усереднений портрет ідеальногопідлітка. Навпаки, підлітки зрозуміли завдяки цим книжкам, що вони можуть бути такими, якими є,що це нормально бути “жахливими”, нормально мати проблеми, нормально закохуватися, щоконфлікти з батьками — не лише в них, тощо.
