Основою будь-якої реляційної бази даних є таблиця, яка складається з полів у ролі стовпців та записів у ролі рядків. Робота з цими об'єктами зазвичай виконується у двох основних режимах, де режим конструктора слугує для проєктування структури, а режим таблиці використовується для введення інформації. Під час створення бази обов'язково визначається первинний ключ, який забезпечує унікальність кожного рядка та усуває можливі конфлікти. Важливим етапом є правильне призначення типів даних, що захищає систему від помилок і запобігає втраті важливих символів, наприклад, нулів у телефонних номерах. На відміну від звичайних текстових редакторів, бази даних здійснюють автоматичне збереження записів під час переходу між рядками.





