Слайд 1 . Доброго дня шановні учасники. Ми раді вас вітати на другому занятті «Творчої майстерні» з теми « Створення декору до дня св.Валентина в техніці «вибійка".
Слайд 2. І наш майстер-клас – це можливість долучитися до відродження давньої традиції.
Так, дійсно аксесуари ,як носили наші пращури … набувають актуальності серед українського традиційного одягу та нашого побуту. Це вишиванки, хустки, сумки-шопери, скатертини та ін.
Слайд 3. Із давніх давен, люди, які виготовляти тканину, намагалися тим чи іншим способом її прикрасити. Різні техніки вишивки, орнаменти, аплікація – все це широко використовували для створення неповторного колориту народного одягу, рушників, скатертин, наволочок, посуду тощо.
Одним з видів оздоблення тканини також була вибійка. Кажуть вона існувала ще за часів Київської Русі.
Вибійка ( мальованка, штампування) – це декорування тканини шляхом друку на полотні різноманітних візерунків і орнаментів за допомогою спеціальних різьблених дощок, форм, або штампів..
Так, дійсно вибійка, як вид мистецтва відроджується , бо вона зникла на ціле століття: нею майже 100 років ніхто не займався. А тепер наше першочергове завдання, українців, відроджувати і цю давню забуту техніку і надавати їй більшої популярності.
Слайд 4. Одним із цікавих фактів про вибійку як з’ясувалося є те , що у старовину всі українські спідниці були вибиті вручну, а не вишиті.
Димка- це такий вид домотканої тканини з геометричним орнаментом Спідниці виготовлені з такого полотна називали димкою (димою). До таких спідниць носили білі полотняні запаски (фартушки) та крайки (пояс). Димку носили на будній день міщанки по всій Україні, а також просте населення
Люди, які займалися вибійкою - називалися димкарями. Як правило, це були євреї, які у вільний від польових робіт час їздили від села до села, пропонуючи послуги. Зупиняючись у корчмі, димкар посилав помічника на коні - оголошувати по селу про його прибуття. І тоді жінки несли сире або напіввибілене полотно для вибійки, з якого пізніше шили спідниці-димки, катанки (желетки), куртки. Димкар пропонував зразки вибійки на папері, а по вибраному мотиві діставав дошки з різьбою, намащував на дошки щіткою фарбу і притискав дошки до полотна і так до кінця усього полотна. Ця робота тривала декілька хвилин і коштувала 3-4 копійки. Фарба висихала досить швидко, і таку спідницю можна було прати і фарба при цьому не линяла.
Слайд 5. Орнаменти і що вони символізують.
До вибору орнаменту потрібно ставитится відповідально. Кожен символ має певне значення. Наприклад...
Слайд 6. Кожен символ в українському орнаменті щось означав, був заклинанням, оберегом, кодом, тому наші предки могли буквально "читати" і вибійку і вишивку. Зараз на екрані ви бачите текстові орнаменти
Обереги своїми руками
- Створюючи обереги, треба дотримуватися деяких правил.
Правило перше. Обереги не можуть бути виготовлені для себе.
Правило друге. Ніхто не може змусити кого-небудь виготовити для себе оберіг або вблагати зробити це. Обереги виготовляються тільки з доброї волі і від чистої душі.
Правило третє. Найсильніші обереги – ті, які виготовлені, зроблені для вас вашими кровними родичами: батьком, матір'ю, братом, дітьми.
Подружні зв'язки за традицією не вважаються кровною спорідненістю, але якщо подружжя гармонійне та щасливе, взаємно створені обереги теж мають велику силу….. До речі, тут і вигадувати щось нічого не треба: найсильніші подружні обереги – це каблучки. Правда, краще, якщо вони будуть, як у давнину, срібними, а не золотими. До того ж каблучки обов'язково повинні бути гладкими, без всяких візерунків та каменів.
Правило четверте. У процесі створення оберега ви повинні постійно думати про ту людину, для якої ви його робите, тримати перед уявним поглядом її образ, відчувати її енергетику, настрій, характер, потреби.
Якщо ви будете неухильно дотримуватися всіх вищеназваних правил, ймовірно, зроблений вами оберіг дійсно зуміє захистити свого господаря від безлічі бід і напастей.
Найбезпечніші, доступні та зручні для виготовлення оберегів матеріали – це звичайні нитки: шерстяні, лляні, бавовняні. А найпростішим оберегом з давніх часів вважалася вишивка. Вона традиційно була присутня на будь-якій тканині, рушником, одязі. Головне у вишивці-оберегові – колір і візерунок. Кольорова гама повинна відповідати
Слайд 7.
Сьогодні на нашому майстер-класі ми з вами будемо виготовляти декор до дня св.Валентина
День святого Валентина відомий у всьому світі, яке відзначаємо його 14 лютого. Існує дуже багато легенд, я їх не буду розповідати ви їх напевно знаєте. Хотіла тільки коротко зупинитися на цікавих прикметах пов’язаних з 14 лютого
Існують і особливі прикмети на 14 лютого:
якщо незаміжня дівчина цього дня помітить двох синичок - вийде заміж за добру й веселу людину, побачить парочку круків - чоловік буде суворим і старшим, а якщо попадуться на очі дві сороки - суджений буде балакучим і злегка легковажним;
якщо цього дня хлопець подарує квітку дівчині - вона полюбить хлопця;
підбіг собака на вулиці - не думай проганяти, скоро зустрінеш свою половинку;
якщо 14 лютого загадати бажання - воно обов'язково збудеться.
- А тепер переходимо до нашої практичної роботи. Ми сьогодні будемо виготовляти « Серветку» та «Валентинку».
