Створення ситуації успіху на уроці.

Опис документу:
Що ж таке успіх і для чого він потрібен на уроці? Успіх - поняття багатогранне. За визначенням психологів, це емоції від радості, задоволення, пов'язаних з подоланням складної задачі. Тут дещо є схожість з почуттям ейфорії. З точки зору педагогіки, успіх - це моделювання певної ситуації, коли дається можливість досягти значних результатів як для окремого учня, так і для усього колективу.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Створення ситуації успіху на уроці

Способи створення ситуації успіху на уроках

К. Д. Ушинський стверджував, що дитина, яка не відчула радості від подолання труднощів, не відчула смаку перемоги, втрачає інтерес до навчання. Якщо у дитини зникає віра у власні сили, якщо їй не дали відчути радості від свого успіху, ніякі педагогічні прийоми та хитрощі не повернуть знову інтересу до пізнання.

Що ж таке успіх і для чого він потрібен на уроці?

Успіх - поняття багатогранне. За визначенням психологів, це емоції від радості, задоволення, пов'язаних з подоланням складної задачі. Тут дещо є схожість з почуттям ейфорії.

З точки зору педагогіки, успіх - це моделювання певної ситуації, коли дається можливість досягти значних результатів як для окремого учня, так і для усього колективу.

Переживання емоцій, пов'язаних з успіхом, дає можливість:

  • підвищити мотивацію навчання, розвинути пізнавальний інтерес;

  • стимулювати працездатність;

  • коригувати негативні особистісні особливості: тривожність, невпевненість, низьку самооцінку;

  • розвинути позитивні особистісні якості: ініціативність, активність, креативність;

  • підтримувати у колективі благосприятливий емоційний настрій.

Таким чином, одна з основних задач вчителя - створення ситуації успіху.

Варіанти моделювання ситуації успіху на уроках

1. Похвала

Найпотужніший інструмент вчителя. А. Камю зазначав, що для людини більше користі, коли відзначають її позитивні якості, ніж коли постійно вказують на її недоліки. Будь-яка людина, звісно, намагається відповідати своєму кращому образу.

Важливо уміти вербально створити правильний настрій, допомогти подолати невпевненість, закріпити емоцію позитиву, дозволити порадіти навіть незначному успіху. За що і як хвалити?

Хвалити за старання; хвалити дію, а не особистість; чітко визначати, за що хвалите; не перехвалити; хвалити не лише "улюбленців"; не протиставляти одного учня іншим, не порівнювати з іншими; підкріплювати вербальну похвалу невербальними проявами (усмішка, жест, дотик); використовувати "я-послання" ("ти мене порадував", "я задоволена", "мені сподобалось").

Як часто хвалити? Тут має спрацювати педагогічне чуття: одних хвалити частіше, іншим давати "перепочинок" від похвал, деякі діти потребують похвали лише за значні успіхи, а дехто повинен відчути задоволення навіть від спроби здолати певні труднощі.

2. Колективна похвала

Кожна дитина бажає самоствердитись не лише в очах вчителя, але й серед однокласників. Можна за певні досягнення хвалити усім класом: аплодувати, промовити хором "Молодець!", показати усім разом схвальне "великий палець догори" тощо.

3. Прийом "Еврика!"

Створити ситуацію, у якій кожен може виявити власні досягнення доступним способом. Наприклад, один краще малює, інший гарно співає або танцює, хтось уміє складати вірші, декому вдається акторське читання тощо. Головне - розкрити потенціал кожного учня.

4. Завдання різної складності

Цей прийом взято з диференційованого навчання. Мета - дозволити кожному учню виконати посильне завдання. При цьому "сильні" учні мають змогу виявити свою ерудицію, "середнячки" можуть відзначитись творчим підходом, "слабші" - показати, що встигають виконати своє завдання разом з рештою і не відстати.

5. Самостійний вибір завдань

Учням пропонується обрати собі завдання самостійно. Зміст завдання має бути однаковим, а учні обирають об'єм, складність, обрати індивідуально, в парі чи групою виконати роботу, самостійно або з допомогою вчителя. Це також привчає адекватно визначати свої можливості, не пасувати перед вибором і здійснювати його свідомо.

6. Портфоліо учня

Один з методів, який дає змогу учневі наочно бачити свої досягнення. Портфоліо може складатися з кількох розділів, як от: "Мої нагороди", "Мої досягнення", "Моя творчість", "Відгуки". Добре, якщо до заповнення портфоліо долучається не тільки вчителя, а й батьки, однокласники.

7. Самонавіювання

Самонавіювання прийшло в педагогіку з психології. Воно дійсно допомагає зміцнити віру в свої сили, відчути себе більш впевненим, сильним, здібним. Елементи самонавіювання можна включати на етапі емоційного настрою на урок, мотивації навчальної діяльності, у фізхвилинки, релаксаційні паузи.

І головне, пам'ятайте: успіх дитини у навчанні сьогодні - це успіх у житті людини в майбутньому!

З досвіду роботи досить часто використовую такі вислови:

  • Це дуже важливо, і в тебе неодмінно вийде…

  • У тебе гострий розум, гадаю, ти впораєшся з цим завданням…

  • Ти надзвичайно кмітливий. Хотілося б, щоб ти проявляв цю свою рису якомога частіше…

  • Ти дуже мудрий..

  • Саме ти і міг би зробити таку справу…

  • Починай же! Тебе чекає успіх! Та інші вислови є дуже важливими.

На сучасному етапі методика пропонує багато дуже цікавих активних, інтерактивних, інноваційних, нестандартних форм роботи, різноманітних вправ. Для активізації розумової діяльності учнів важливе гармонійне поєднання звичних, традиційних форм з інноваційними. Корисне все, що примусить дитину «зрозуміти → запам’ятати → засвоїти → принести до власної ціннісної системи → досягти успіху». А тому важливо вчителю організовувати навчальний процес творчо, так, щоб будь-яка робота була спрямована на формування якихось важливих рис, умінь, навичок, розвиток особистості.

Але враховуючи психологію молодших школярів, знаю, що не лише словом потрібно їм допомагати, а й дією. З цією метою у практику власної педагогічної діяльності впроваджую такі вправи, психологічні етюди:

1. Етюд «Врятуй пташечку»

Уявіть, що у вас в руках маленька беззахисна пташечка. Витягніть руки долонями догори. А тепер зігрійте її своїм рівним, спокійним подихом, повільно, по одному пальчику складіть долоні, прикладіть їх до своїх грудей, віддайте пташечці доброту свого серця. Розкрийте долоні, і ви побачите, що пташка радісно злетіла, посміхніться їй і не сумуйте, вона ще прилетить до вас.

2. Вправа «Чарівні кульки»

Дітей просять заплющити очі й скласти з долоньок «човник». Психолог вкладає кожному в «човник» кульку і пропонує подихом повітря зігріти її, віддати частинку тепла, ніжності й ласки. Розплющте очі.

3. Вправа «Промінчики добра»

Добрий день, діти. Погляньте мені у вічі, подивіться один на одного й усміхніться. Із цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях, ми і розпочнемо наш урок.

4. Вправа «Привітання»

Тут зібралися друзі: один, два, три,

Ти і я, і ви, і ми: один, два, три.

Посміхнись комусь ліворуч,

Посміхнись комусь праворуч.

Ми одна сім’я.

5. Вправа «Я всміхаюсь»

Щоб наша зустріч була щирою, доброю, подаруйте усмішки один одному. Адже відомо: коли люди усміхаються, стає веселіше, світліше, тепліше на світі, бо через усмішку вона дарує тепло своєї душі, доброту.

Я всміхаюсь сонечку:

Здрастуй, золоте.

Я всміхаюсь квіточці:

Хай вона цвіте.

Я всміхаюся дощику:

Лийся, мов з відра.

Друзям усміхаюся,

Зичу їм добра.

6. Вправа «Чарівна коробочка»

Обговорюю з дітьми, який у них настрій, що вони відчувають, чи не образились на когось. Потім пропоную скласти в чарівну коробочку усі негативні емоції (злобу, образу, сум тощо) і винести її з класу. А з іншої чарівної коробочки взяти позитивні емоції, які захоче дитина, а потім намалювати їх.

7. Вправа «Чарівний клубочок»

Пропоную потримати у руках клубочок ниток і висловити власні бажання щодо уроку (заняття).

8. Вправа «Нашіптування на вухо»

Багато молодших школярів хочуть відповідати на запитання вчителя, не дочекавшись дозволу. Вони вигукують відповідь або просять: «Запитайте мене!», навіть не дослухавши запитання. Ця вправа допомагає запобігти цьому. Адже діти люблять секрети, і це спонукає їх тримати відповідь у таємниці від інших, зберігаючи інтригу.

9. Вправа «Завдання в темряві»

Пропоную учням заплющити очі, опустити голови на парти і слухати уважно. А далі можна повторити, наприклад, склад чисел у 1 класі: 10 складається з 6 і … (учні показують 4 пальці). Поки учні демонструють відповіді, проходжу між рядами, торкаюся до їхніх пальчиків і кожному промовляю або «згідна», або «подумай ще», або «будь уважніший», або «молодець» і ін..

10. Вправа «Співчуття»

Важливо вміти проявляти співчуття до дітей, які, можливо, запізнилися на урок або не прийшли у школу не з власних причин. Тому, перш ніж починати на уроці виясняти причини запізнення на урок чи пропуску занять у школі (про що можна дізнатися від учня на перерві), важливо сказати:

  • Без тебе було дуже важко розвязати задачу, ми тебе дуже чекали.

  • Як добре, що ти прийшов!

  • Тільки ти можеш допомогти нам вирішити цю проблему.

Якщо ж дитини немає у школі декілька днів або ж дитина захворіла, пропоную своїм учням написати листи однокласнику, побажати швидкого одужання, розповісти про події, які відбулися у класі за час відсутності товариша.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Креативний менеджмент в умовах змін (на прикладі управління закладами позашкільної освіти)»
Просіна Ольга Володимирівна
30 годин
590 грн
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації (лист МОН № 4/2181-19 від 30.09.2019 р.).

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: як створити дієвий механізм
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись
Підвищення кваліфікації: вчителі самі вирішуватимуть, де навчатись